Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №756/6336/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №756/6336/25

Суддя: Ткач М. М.

Справа № 756/6336/25

Провадження № 2/756/489/26

УКРАЇНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Крівко К.Г.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна, про визнання договору недійсним та скасування запису про право власності у державному реєстрі,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири від 01.04.2025, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бублик Т.В. та зареєстрований у реєстрі за № 409; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_4 № 59267203, внесений 01.04.2025 о 12:58:36 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бублик Т.В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 78138854 від 01.04.2025), на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3102027680000, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_4 на зазначену квартиру.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є спадкоємцем третьої черги за законом після смерті свого племінника ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 27.04.2007 належала квартира АДРЕСА_1 . 01.05.2025 позивач звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В. із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу № 11/2025. Не знайшовши за місцем проживання померлого документів про право власності на квартиру, позивач дізналася, що ОСОБА_3 , діючи як представник ОСОБА_5 на підставі довіреності від 27.09.2024, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бублик Т.В. за реєстровим № 2486, у день смерті ОСОБА_5 уклав від його імені договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_4 . Водночас ОСОБА_3 надав позивачу копію договору та витяг з Державного реєстру речових прав, датовані 10.03.2025, що не відповідає даті договору, зазначеній у реєстрі. На думку позивача, оскільки відповідачі є подружжям і квартира набута у їхню спільну сумісну власність, ОСОБА_3 вчинив правочин від імені довірителя у власних інтересах, що заборонено законом. Крім того, позивач вважає, що довіреність, видана ОСОБА_5 , припинила свою дію 01.04.2025 у зв`язку з його смертю, а тому договір вчинено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільних прав. Обраний спосіб захисту позивач вважає єдиним ефективним, оскільки визнання договору недійсним поверне його сторони у становище, яке існувало до його укладення, і дасть їй змогу реалізувати права спадкоємця.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07.05.2025 заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Реутова Є.С. про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору недійсним та скасування запису про право власності у державному реєстрі - задоволено частково. Накладено арешт шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3102027680000, загальною площею 37,5 кв.м, житловою площею 18 кв.м, у будь-який спосіб, яка на праві власності належить ОСОБА_4 . У задоволенні решти вимог заяви - відмовлено.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору недійсним та скасування запису про право власності у державному реєстрі. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

13.06.2025 до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 , у якому він просив відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначив, серед іншого, що позивач обрала неналежний спосіб захисту, оскільки за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, належним способом захисту є вимога про витребування цього майна, а не про визнання договору недійсним та скасування запису в державному реєстрі. Відповідач також послався на те, що діяв у межах повноважень, визначених нотаріально посвідченою довіреністю від 27.09.2024, правочин у власних інтересах не вчиняв і представником ОСОБА_4 не був, а на момент укладення договору не знав про смерть довірителя. На думку відповідача, позивач фактично схвалила правочин, отримавши від нього розписку щодо передачі їй грошових коштів після продажу квартири.

23.06.2025 до суду від представника позивача - адвокат Реутової Є.С. надійшла відповідь на відзив, у якій, серед іншого, зазначила, що підстав для витребування майна немає, оскільки між власником квартири в особі представника та ОСОБА_4 існує договір, а подальшого відчуження квартири не відбувалося. Наголосила, що представництво за довіреністю припинилося з моменту смерті довірителя незалежно від обізнаності про це представника, а схвалення недійсного правочину законом не передбачене.

Протокольною ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20.08.2025 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бублик Т.В.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20.08.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Реутової Є.С. про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна, про визнання договору недійсним та скасування запису про право власності у державному реєстрі - задоволено частково. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бублик Тетяни Володимирівни належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення довіреності ОСОБА_5 від 27.09.2024, зареєстрованої за №2486 та належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 10.03.2025, укладеного між ОСОБА_5 від імені якого діяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрованого за №409. Витребувано у Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві інформацію про час настання смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Витребувано у Головного управління Національної поліції у м. Києві відомості про заявника (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, місце проживання (реєстрації)) повідомлення №27413, яке надійшло на спецлінію «102» Головного управління, час прийому дзвінка 01.04.2025 о 08:59:29. У решті заявлених вимог - відмовлено.

12.09.2025 та 15.09.2025 до суду від Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла відповідь.

17.09.2025 до суду від Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла відповідь.

22.09.2025 до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна надійшла витребувана інформація.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Реутової Є.С. про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна, про визнання договору недійсним та скасування запису про право власності у державному реєстрі - задоволено частково. Витребувано у Лівобережного відділення №1 відділу судово-медичної експертизи трупів Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» у разі наявності, належним чином засвідчену копію висновку експертного дослідження №021-802-2025 трупа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У решті заявлених вимог - відмовлено.

25.12.2025 до суду від Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» надійшла відповідь.

Протокольною ухвалою суду від 12.03.2026, серед іншого, залишено без розгляду клопотання відповідача про залишення позову без руху, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12.03.2026 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Реутової Є.С. про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна, про визнання договору недійсним та скасування запису про право власності у державному реєстрі - задоволено частково. Витребувано у Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, у разі наявності, належним чином засвідчену копію висновку експертного дослідження трупа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , у разі відсутності/не проведення відповідного експертного дослідження надати інші документи, з відомостями про час настання смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У решті заявлених вимог - відмовлено.

13.04.2026 до суду від Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла відповідь.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25.05.2026 у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Любаренка І.О. про поновлення процесуального строку на подання доказів - відмовлено. Клопотання представника відповідача представника ОСОБА_3 - адвоката Любаренка І.О. про долучення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна, про визнання договору недійсним та скасування запису про право власності у державному реєстрі - залишено без розгляду. У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Любаренка І.О. про поновлення строку на подання зустрічного позову - відмовлено. Зустрічний позов представника ОСОБА_3 - адвоката Любаренка І.О. до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення безпідставно отриманих коштів у порядку реституції - повернути заявнику.

Протокольною ухвалою суду від 23.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бублик Т.В. у судове засідання не з`явилася, при цьому, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 загальною площею 37,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3102027680000, на підставі договору дарування квартири від 27.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палагутою Л.О. за реєстровим № 2790, що підтверджується дублікатом зазначеного договору від 10.10.2024 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.03.2025 № 417087829.

27.09.2024 ОСОБА_5 видав ОСОБА_3 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бублик Т.В. за реєстровим № 2486, якою уповноважив його продати зазначену квартиру за ціною та на умовах на його розсуд, строком на п`ять років, що підтверджується копією довіреності та витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 27.09.2024 № 53791143.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.04.2025 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис № 5449.

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 01.04.2025, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бублик Т.В. за реєстровим № 409, ОСОБА_5 , від імені якого на підставі довіреності від 27.09.2024 діяв ОСОБА_3 , продав, а ОСОБА_4 купила квартиру АДРЕСА_1 за 1 521 000 грн, що підтверджується засвідченою копією матеріалів нотаріальної справи, наданою приватним нотаріусом Бублик Т.В. на виконання ухвали суду від 20.08.2025.

01.04.2025 о 12:58:36 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бублик Т.В. зареєстровано право власності ОСОБА_4 на зазначену квартиру, номер відомостей про речове право 59267203, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.04.2025 № 420569116 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2025 № 425116381.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.05.2025 № 81012862, 01.05.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В. заведено спадкову справу № 11/2025 після смерті ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В. від 13.10.2025 № 146/02-14 про склад спадкоємців, спадкоємцем за спадковою справою № 11/2025 є тітка померлого ОСОБА_1 , інших спадкоємців немає.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В. від 07.11.2025 № 153/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з ненаданням спадкоємицею оригіналу правовстановлюючого документа на цю квартиру та відсутністю державної реєстрації права власності на неї за спадкодавцем.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) вказала, що «обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, зокрема у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) зазначила, що «задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18) вказано, що «пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права».

У постанові Верховного Суду від 29.04.2026 у справі № 761/8285/22 (провадження № 61-6799св25), ухваленій у подібних правовідносинах за позовом спадкоємця щодо квартири, відчуженої на підставі довіреності спадкодавця після його смерті, зазначено, що вимога про визнання договору купівлі-продажу недійсним «є неналежним способом захисту прав та інтересів, так як захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном, з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України». У цій же постанові Верховний Суд відмовив у задоволенні вимоги про скасування державної реєстрації права власності як такої, що не є необхідною для ефективного захисту прав та інтересів позивача.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спірний договір купівлі-продажу від його імені представником за довіреністю посвідчено того ж дня. За доводами позивача, договір укладено після смерті довірителя, коли представництво за довіреністю вже припинилося (п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України). Оцінка цих доводів, зокрема, щодо часу настання смерті, відносно часу посвідчення договору та наявності в ОСОБА_3 повноважень на його укладення, за обраного позивачем способу захисту не входить до предмета з`ясування у цій справі.

Якщо квартира входила до складу спадщини, то з моменту відкриття спадщини вона в силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України належить спадкоємцям, які прийняли спадщину. За доводами позивача, квартиру відчужено поза волею спадкоємця, що за наявності підстав, визначених ст. 388 ЦК України, дає їй право на витребування квартири від особи, за якою зареєстровано право власності.

Позивач не є стороною спірного договору. Наслідком визнання договору недійсним є реституція між його сторонами (ч. 1 ст. 216 ЦК України), яка не відновлює права спадкоємця на спадкове майно. Право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_4 , а тому порушене право позивача як спадкоємця, який вважає спадкове майно своїм, але не володіє ним, підлягає захисту шляхом витребування майна в особи, за якою воно зареєстроване, з підстав, передбачених ст. 387, 388 ЦК України. Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння саме по собі є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 761/8285/22: позивач як спадкоємець, який прийняв спадщину, оспорює договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений, за доводами позивача, від імені спадкодавця його представником за довіреністю після смерті спадкодавця, та просить скасувати запис про державну реєстрацію права власності за покупцем, який є володільцем майна. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в такій постанові Верховного Суду.

Відсутність у позивача свідоцтва про право на спадщину, у видачі якого їй відмовлено постановою нотаріуса від 07.11.2025, не позбавляє її права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України), а відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тому позивач як спадкоємець, який прийняв спадщину, не позбавлена можливості захистити своє право у спосіб, що відповідає його змісту, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про витребування майна. Верховний Суд у постанові від 14.01.2026 у справі № 761/10943/22 (провадження № 61-4441св25) зазначив, що «спадкоємець, який прийняв спадщину може пред`являти віндикаційний позов», тобто «пред`явлення віндикаційного позову спадкоємцем нерухомого майна є належним способом захисту у спірних правовідносинах».

За таких обставин вимога позивача про визнання договору купівлі-продажу недійсним не є ефективним способом захисту її прав, а вимога про скасування запису про право власності ОСОБА_4 не є необхідною для їх відновлення.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_3 вчинив правочин у власних інтересах, порушивши заборону, встановлену ч. 3 ст. 238 ЦК України, висновку суду про неналежний спосіб захисту не змінюють. Незалежно від того, чи вчинено правочин представником в умовах конфлікту інтересів, чи після припинення представництва у зв`язку зі смертю довірителя, як на те посилається позивач, порушення її права як спадкоємця полягає у вибутті спадкового майна з володіння спадкодавця та його спадкоємців, а захист від цього здійснюється шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Суд також відхиляє доводи представника позивача про відсутність підстав для витребування майна через наявність договору між власником квартири в особі представника та ОСОБА_4 і відсутність подальшого відчуження квартири. За доводами самого позивача, на час укладення договору власник квартири помер, а повноваження представника припинилися, тому, на думку позивача, договірних відносин між власником квартири та ОСОБА_4 не виникло. Витребування майна від особи, яка набула його в особи, що не мала права його відчужувати, прямо передбачене ст. 388 ЦК України і не залежить від того, чи відчужувалося майно надалі.

У постанові від 14.06.2023 у справі № 715/2438/21 (провадження № 61-748св23) Верховний Суд, дійшовши висновку про обрання позивачем неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові, зазначив, що «відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду щодо застосування належного способу захисту».

З огляду на наведене, суд не надає оцінки доводам сторін, зокрема щодо часу настання смерті ОСОБА_5 , відносно часу посвідчення договору, наявності в ОСОБА_3 повноважень на його укладення, вчинення ним правочину у власних інтересах, обізнаності відповідачів про смерть ОСОБА_5 , добросовісності набувача та доводів про схвалення правочину, оскільки ці обставини підлягають з`ясуванню під час розгляду спору з належним способом захисту. Відмова у задоволенні цього позову не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом про захист своїх прав у належний спосіб.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту.

Ухвалою судді від 07.05.2025 за заявою позивача в порядку забезпечення позову накладено арешт шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що в задоволенні позову відмовлено, суд вважає, що вжиті ухвалою судді від 07.05.2025 заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та скасування запису про право власності в державному реєстрі - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 07.05.2025 у справі № 756/6336/25, а саме - у вигляді накладення арешту шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3102027680000, яка на праві власності належить ОСОБА_4 .

Роз`яснити, що заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 07.05.2025 у справі № 756/6336/25, зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05.10.2026.

Відомості про сторін:

1. Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 );

2. Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 );

3. Відповідач: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 );

4. Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бублик Тетяна Володимирівна (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ).

Суддя М. М. Ткач

Оригінал: reyestr.court.gov.ua