Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №755/12908/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12908/26

Провадження №: 3/755/4956/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882707 від 03 серпня 2026 року, 02 серпня 2026 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: під час конфлікту, що виник на побутовому ґрунті, поводився агресивно, висловлювався на її адресу образливими словами, принижував її гідність, а також застосував фізичне насильство, завдавши удару в область обличчя, чим спричинив потерпілій фізичний біль та психологічні страждання.

Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства України щодо запобігання та протидії домашньому насильству, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені законом.

Водночас положення ст. 268 КУпАП допускають розгляд справи за відсутності особи за умови наявності даних про її своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи та відсутності клопотання про відкладення розгляду.

Суд враховує, що ОСОБА_1 мав можливість реалізувати свої процесуальні права, повідомити суд про причини неявки, надати письмові пояснення, докази або заявити відповідні клопотання, однак таким правом не скористався.

Сам факт неявки особи, яка належним чином повідомлена про судовий розгляд, за відсутності передбачених законом перешкод не може унеможливлювати здійснення правосуддя та бути безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши належність, допустимість та достатність наданих доказів, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають чи проживали однією сім`єю, але не перебувають або не перебували у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство охоплює, зокрема, ляпаси, стусани, штовхання, побої та інші насильницькі дії фізичного характеру.

Психологічне насильство включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування та інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Частиною першою ст. 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882707 від 03.08.2026, у якому викладено обставини вчинення домашнього насильства 02.08.2026 приблизно о 23:30 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рапортом інспектора сектору протидії домашньому насильству Дніпровського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції, відповідно до якого під час перевірки повідомлення про домашнє насильство встановлено, що між ОСОБА_1 та його співмешканкою ОСОБА_2 виник конфлікт, під час якого останній поводився агресивно, завдав потерпілій удару в область обличчя, внаслідок чого у неї було зафіксовано розбите обличчя, а також принижував її.

Письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 05.08.2026, у яких вона повідомила про обставини конфлікту, агресивну поведінку співмешканця та застосування ним фізичного насильства.

Терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ № 113144, винесеним уповноваженим працівником поліції щодо ОСОБА_1 , яким у зв`язку з виявленими обставинами домашнього насильства встановлено заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою на визначений у приписі строк.

Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 03.08.2026, складеною працівником поліції, яка містить відомості про характер відносин між кривдником та постраждалою особою, обставини конфлікту, а також відповіді на питання щодо попередніх проявів насильницької поведінки.

Іншими матеріалами адміністративної справи, які в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи зазначені докази, суд враховує, що вони стосуються однієї події, узгоджуються між собою щодо часу, місця, учасників та характеру протиправних дій, а також у сукупності дають підстави встановити фактичні обставини вчиненого правопорушення.

Суд окремо звертає увагу, що відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не є єдиною підставою для висновку про винуватість ОСОБА_1 , а знаходять підтвердження в інших матеріалах справи, зокрема у письмових поясненнях потерпілої та рапорті працівника поліції.

Наявність термінового заборонного припису та результатів оцінки ризиків суд враховує не як самостійні докази винуватості, а як документи, які підтверджують обставини реагування уповноважених органів на повідомлення про домашнє насильство та мають значення для комплексної оцінки досліджених матеріалів.

При цьому суд враховує, що домашнє насильство є особливою категорією правопорушень, які нерідко вчиняються за відсутності сторонніх очевидців, у зв`язку з чим письмові пояснення постраждалої особи підлягають ретельній оцінці у взаємозв`язку з іншими доказами.

Встановлені обставини свідчать, що дії ОСОБА_1 не обмежувалися звичайним побутовим конфліктом чи словесною суперечкою, а супроводжувалися фізичним впливом на потерпілу, образами та приниженням її людської гідності.

Зазначена поведінка за своїм характером становить прояв фізичного та психологічного домашнього насильства, оскільки була спрямована проти особи, з якою правопорушник спільно проживає, та могла заподіяти шкоду її фізичному і психічному здоров`ю.

Суд бере до уваги, що згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції заперечував свою винуватість. Водночас саме по собі невизнання вини не спростовує встановлених обставин, які підтверджуються дослідженими судом доказами.

Суд не покладає на особу обов`язку доводити свою невинуватість, а виходить виключно з оцінки доказів, наданих у матеріалах адміністративного провадження.

Таким чином, досліджені докази в їх сукупності є достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд виходить із положень статей 23, 33 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд враховує характер та конкретні обставини вчиненого адміністративного правопорушення, яке посягає на особисту недоторканність, честь, гідність та право людини на безпечне середовище проживання.

Особливу увагу суд звертає на те, що протиправні дії ОСОБА_1 були вчинені щодо його співмешканки в умовах спільного проживання та супроводжувалися не лише психологічним тиском, а й застосуванням фізичного насильства.

Такий характер поведінки свідчить про підвищену небезпечність конкретного правопорушення, оскільки домашнє насильство порушує основоположні права постраждалої особи та створює ризик повторення насильницьких дій.

Суд також бере до уваги необхідність забезпечення ефективного реагування держави на випадки домашнього насильства, недопущення формального підходу до призначення адміністративного стягнення та забезпечення його реального превентивного впливу.

При цьому суд не встановив передбачених ст. 34 КУпАП обставин, які пом`якшують адміністративну відповідальність. Обставин, які обтяжують відповідальність у розумінні ст. 35 КУпАП, судом також не встановлено.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що призначення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, ступеню вини особи та меті адміністративної відповідальності.

На переконання суду, штраф у розмірі 680 гривень є необхідним і пропорційним заходом адміністративного впливу, який сприятиме запобіганню вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова підлягає примусовому виконанню відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: