Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №755/12894/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12894/26

Провадження №: 3/755/4944/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 51 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення двох адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Згідно з матеріалами першого адміністративного провадження, ОСОБА_1 27 липня 2026 року, перебуваючи у приміщенні магазину «Фора», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, буд. 32, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу здійснила таємне викрадення товарів, що належать ТОВ «Фора», а саме: господарської сумки вартістю 15,59 грн без ПДВ, безалкогольного напою Shake Cocktails Mojito вартістю 40,40 грн без ПДВ та двох одиниць безалкогольного напою Shake Cocktails Pornstar загальною вартістю 63,84 грн без ПДВ.

Загальна вартість викраденого товару, відповідно до довідки ТОВ «Фора», становить 119 грн 83 коп. без ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Крім того, відповідно до матеріалів другого адміністративного провадження, ОСОБА_1 25 липня 2026 року, перебуваючи у приміщенні магазину «Фора» за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, буд. 32, повторно здійснила таємне викрадення товарно-матеріальних цінностей, що належать ТОВ «Фора», а саме: сумки-майки вартістю 7,12 грн без ПДВ, двох одиниць морозива «Київський пломбір Класичний» загальною вартістю 131,04 грн без ПДВ та напою Pepsi об`ємом 0,5 л вартістю 23,12 грн без ПДВ.

Загальна вартість викраденого товару, згідно з довідкою ТОВ «Фора», становить 161 грн 28 коп. без ПДВ.

Отже, загальна вартість товарів за двома епізодами становить 281 грн 11 коп. без ПДВ.

Вказані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Матеріали двох адміністративних проваджень стосовно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження для спільного розгляду, оскільки вони стосуються однієї особи, містять відомості про вчинення однорідних адміністративних правопорушень та перебувають на розгляді одного судді.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подала.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 було відомо про складення стосовно неї адміністративних матеріалів, що підтверджується наявними у справі документами, зокрема протоколами про адміністративні правопорушення та матеріалами, складеними працівниками поліції.

При цьому реалізація особою процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, передбачає не лише надання їй відповідних можливостей державою, але й добросовісне користування такими правами.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на необхідності дотримання розумних строків судового провадження та забезпечення належного балансу між процесуальними правами учасників і завданням ефективного здійснення правосуддя.

Зокрема, у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» ЄСПЛ звернув увагу на обов`язок державних органів забезпечувати здійснення судового провадження протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, а також необхідність дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали об`єднаного провадження, суд встановив, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

?протоколами про адміністративні правопорушення, складеними уповноваженими працівниками поліції;

?заявою представника ТОВ «Фора» ОСОБА_2 від 30 липня 2026 року;

?довідками ТОВ «Фора» про вартість викраденого товару станом на 30 липня 2026 року;

?рапортами працівників Дніпровського УП ГУНП у м. Києві.

?іншими матеріалами адміністративних проваджень у їх сукупності.

Із рапортів працівників поліції вбачається, що під час відпрацювання повідомлень про вчинення дрібних крадіжок у магазині «Фора» за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, буд. 32, було встановлено причетність ОСОБА_1 до відповідних правопорушень.

Крім того, відповідно до зазначених рапортів, ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції визнала свою причетність до вчинення адміністративних правопорушень.

Суд враховує, що вказані відомості узгоджуються з іншими матеріалами провадження, зокрема заявою представника потерпілого товариства та довідками щодо найменування, кількості й вартості викрадених товарів.

При цьому наведені докази оцінюються судом не ізольовано, а у взаємному зв`язку, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності для встановлення обставин справи.

Зміст досліджених матеріалів свідчить про те, що дії ОСОБА_1 мали умисний характер, були спрямовані на протиправне безоплатне заволодіння чужим майном та вчинені з корисливих мотивів.

Суд звертає увагу, що об`єктом посягання у зазначених правопорушеннях є право власності, яке охороняється законом, а незначна вартість викраденого майна сама по собі не виключає протиправності відповідних дій.

Відповідно до ст. 51 КУпАП адміністративна відповідальність встановлена за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Частиною третьою ст. 51 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року двічі піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.

Таким чином, для кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 51 КУпАП значення має не лише встановлення факту дрібного викрадення чужого майна, а й підтвердження передбаченої законом повторності.

За умови підтвердження матеріалами провадження факту двох попередніх адміністративних стягнень ОСОБА_1 за дрібне викрадення чужого майна протягом року суд доходить висновку про наявність у її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, їх умисний та корисливий характер, вартість викраденого майна, а також те, що предметом судового розгляду є два окремі епізоди протиправної поведінки.

Разом із тим суд враховує, що адміністративне стягнення повинно бути справедливим, пропорційним характеру вчиненого правопорушення та необхідним для досягнення мети адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки ОСОБА_1 вчинила два адміністративні правопорушення, передбачені однією і тією самою нормою КУпАП, матеріали щодо яких об`єднані в одне провадження та одночасно розглядаються судом, адміністративне стягнення підлягає призначенню в межах санкції ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Суд вважає, що призначення окремого адміністративного стягнення за кожен із встановлених епізодів за обставин їх спільного розгляду не відповідало б передбаченому ч. 2 ст. 36 КУпАП порядку накладення адміністративних стягнень.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що належним і достатнім адміністративним стягненням для ОСОБА_1 буде штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн.

Саме такий вид і розмір адміністративного стягнення, на переконання суду, відповідатиме характеру вчинених правопорушень, ступеню вини особи, принципу індивідуалізації відповідальності та меті запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 51, 245, 251, 252, 268, 280, 283–285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 51 КУпАП.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі її оскарження — не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова підлягає примусовому виконанню відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: