Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №755/2025/23 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2025/23

1-кп/755/93/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022100130000684 від 28.09.2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 з 10.06.2019 року по теперішній час проходить службу в СБУ.

Наказом начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ ОСОБА_3 призначено на посаду охоронника II категорії Управління захисту сил та засобів Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України (далі - УЗСЗ ГУ ВБ СБУ). ОСОБА_3 має військове звання: майстер-сержант.

З вересня 2021 року по 27.09.2022 року ОСОБА_3 проживав у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_7 , та у невстановлений час, але не пізніше квітня 2022 року, в невстановленому місці, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

У невстановлений час, але не пізніше кінця квітня 2022 року, та невстановленому місці, ОСОБА_3 незаконно придбав бойові припаси та вибуховий пристрій, незаконно переніс їх до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав до 27.09.2022 року, без передбаченого законом дозволу.

Так, у період часу з 21 години 19 хвилин 27.09.2022 року по 00 годин 02 хвилини 28.09.2022 року, за добровільною письмовою згодою власника ОСОБА_7 , слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проведено огляд місця події, а саме: квартири за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено наступні бойові припаси, а саме:

- 1 споряджена вибуховою речовиною корпусу осколкова граната «РГД-5» із 1 уніфікованим запалом дистанційної дії «УЗРГМ», що відноситься до вибухових пристроїв, промислового виготовлення і придатна до вибуху;

- 389 патронів, калібру 5,45х39 мм, які є боєприпасами, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм, а саме: з автоматів моделі «АК-74», кулеметів моделі «РПК-74»;

- 1080 патронів, калібру 5,4х39 мм, які є боєприпасами, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм, а саме: з автоматів моделі «АК-74», кулеметів моделі «РПК-74»;

- 400 патронів калібру 7,62х51 НАТО, які є боєприпасами, споряджені кулями свинцевим осердям та є штатними боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї;

- 365 патронів калібру 7,62x51 НАТО, які є боєприпасами, споряджені кулями свинцевим осердям та є штатними боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї;

- 899 патронів калібру 7,62х39 мм, належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, які споряджені кулями сталевим осердям. Призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39 мм, а саме системи автомата Калашникова (даний перелік не є вичерпний);

- 884 патронів калібру 9x18 мм належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є пістолетними патронами вказаного калібру, що споряджені кулями зі свинцевим осердям.

Вказані бойові припаси та вибуховий пристрій ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу, продовжуючи свої злочинні дії, в порушення вимог глави 12 розділу II Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №292 від 13.04.1999 року; «Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна», затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року №2471-ХІІ; п. п. 2, 9, 11, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576; наказу МВС України від 21.08.1998 року №622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», незаконно зберігав за місцем свого проживання, без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: носіння, зберігання, придбання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Крім того, у невстановлений час, але не пізніше квітня 2022 року, та невстановленому місці, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

У невстановлений час, але не пізніше кінця квітня 2022 року, та невстановленому місці, ОСОБА_3 незаконно придбав вогнепальну зброю, вибухові пристрої та бойові припаси, незаконно переніс їх до автомобіля «Hyundai Tucson», червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користувався, та у подальшому незаконно зберігав до 27.09.2022 року, без передбаченого законом дозволу.

У період часу з 22 години 56 хвилин по 23 годину 48 хвилин 27.09.2022 року, слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проведено огляд місця події, а саме: ділянки місцевості за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, на якій припарковано автомобіль «Hyundai Tucson», червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , у ході проведення якого вилучено вогнепальну зброю та бойові приписи, які користувач вказаного транспортного засобу - ОСОБА_3 , добровільно видав, а саме:

- 1 реактивна протитанкова граната «РПГ-22», яка відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення та придатна до вибуху;

- 90 патронів калібру 5,4х39 мм, які є боєприпасами, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм, а саме: автоматів моделі «АК-74», кулеметів моделі «РПК-74»;

- 1 автомат системи «Калашникова» моделі «АК-74», № НОМЕР_3 , калібру 5,4х39 мм, належить до бойової нарізної вогнепальної зброї.

Зазначену вогнепальну зброю, бойові припаси та вибуховий пристрій ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу, продовжуючи свої злочинні дії, в порушення вимог глави 12 розділу II Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №292 від 13.04.1999 року; «Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна» затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року №2471-XII; п. п. 2, 9, 11, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576; наказу МВС України від 21.08.1998 року №622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», незаконно зберігав у вказаному автомобілі без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Крім того, у невстановлений час, але не пізніше квітня 2022 року, та невстановленому місці, ОСОБА_3 незаконно придбав 16 багнет-ножів, які відносяться до холодної зброї.

У подальшому, у невстановлений час, але не пізніше кінця квітня 2022 року, та невстановленому місці, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне носіння без передбаченого законом дозволу 16 багнет-ножів, які він переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

У період часу з 21 години 19 хвилин 27.09.2022 року по 00 годину 02 хвилини 28.09.2022 року, за добровільною письмовою згодою власника квартири ОСОБА_7 , слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проведено огляд місця події, а саме: квартири за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено: 16 багнет-ножів, з них 1 багнет-ніж мод.2 7,62 мм автомата «Калашникова АКМ» та «АКМС (СРСР)», 1 багнет-ніж да автомата зразка 58П, 14 багнет-ножів до автомата «Калашникова АК-74», що відносяться до холодної зброї.

Зазначену холодну зброю ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу, продовжуючи свої злочинні дії, в порушення вимог глави 12 розділу II Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 292 від 13.04.1999 року; «Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна», затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року №2471-XII; п. п. 2, 9, 11, 15 Положення про дозвільну систему затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576; наказу МВС України від 21.08.1998 №622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», незаконно придбав і переніс до місця свого проживання, без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та показав, що на момент події дійсно проживав у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить його колишньому командиру ОСОБА_7 , та користувався автомобілем «Hyundai Tucson», д.н.з НОМЕР_1 , переданим йому волонтерами, проте походження зброї та боєприпасів, які були вилучені у вказаній квартирі та автомобілі йому не відоме. На його думку, вказана зброя та боєприпаси могли бути йому підкинуті з метою фальсифікації кримінальної справи відносно нього, у зв`язку з тим, що на передодні події у нього виник конфлікт з керівником на прізвище ОСОБА_8 , після якого той висловлював на його ( ОСОБА_3 ) адресу погрози та безпідставні звинувачення, тривалий час його не підвищували по службі. Зокрема, на момент початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, він ( ОСОБА_3 ) проходив службу в СБ України на посаді охоронника II категорії Управління захисту сил та засобів Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України. Після початку повномасштабного вторгнення рф його викликали на роботу, де відбулась нарада з керівництвом, на якій обговорювалася загроза наступу ворога, під час якої ОСОБА_8 висловився, що не має значення, під яким вони будуть керівництвом працювати, про можливі подальші перемовини та перехід на бік ворога, що він ( ОСОБА_3 ) сприйняв як ознаку державної зради в діях ОСОБА_8 , після чого висловив погрози на його ( ОСОБА_8 ) адресу та зауважив про необхідність захищати свою державу. У подальшому, враховуючи загрозу ракетних обстрілів їхній підрозділ розпустили, після чого він ( ОСОБА_3 ) зв`язався зі своїм безпосереднім керівником ОСОБА_7 , який повідомив, що кожен може діяти на власний розсуд, тому він ( ОСОБА_3 ) вирішив приєднатися до своїх знайомих у лавах ЗСУ, після чого добровільно приєднався до підрозділу ТРО та брав участь у бойових діях у складі ТРО приблизно два місяці. На той час мав при собі зброю, видану підрозділом СБУ, а саме: автомат «Калашникова», певну кількість патронів до нього, каску та бронежилет, які використовував під час виконання бойових завдань, однак після повернення до своїх безпосередніх службових обов`язків у СБУ приблизно у квітні 2022 року повернув указану зброю та боєприпаси керівництву.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч. 1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , показав, що на момент події він обіймав посаду начальника зміни у СБ України. З обвинуваченим ОСОБА_3 він раніше був знайомий, оскільки до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України той перебував у його ( ОСОБА_7 ) безпосередньому підпорядкуванні, проте після початку бойових дій з ОСОБА_3 не спілкувався. Разом із тим, приблизно з вересня 2021 року ОСОБА_3 проживав у його ( ОСОБА_7 ) квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки не мав свого житла, тому він ( ОСОБА_7 ) дозволив йому тимчасово проживати у вказаній квартирі. На скільки йому ( ОСОБА_7 ) відомо, ОСОБА_3 проживав у квартирі один, ключі від квартири були лише у нього ( ОСОБА_7 ) та ОСОБА_3 . У подальшому, працівники внутрішньої безпеки повідомили йому, що ОСОБА_3 може зберігати за місцем проживання зброю та боєприпаси, після чого він разом із працівниками правоохоронних органів поїхали за вказаною адресою, де за його ( ОСОБА_7 ) згоди було проведено відповідні слідчі дії, а саме огляд указаної квартири, у ході якого було вилучено численну кількість боєприпасів різних калібрів. У той же час, вогнепальної зброї свідок не бачив. ОСОБА_3 під час указаного огляду не був присутній, оскільки, ймовірно, був присутній біля автомобіля, огляд якого, як стало відомо свідку, проводився одночасно з оглядом квартири. Також свідок ОСОБА_7 додав, що йому не відомо, де саме ОСОБА_3 міг дістати указані боєприпаси.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , показала, що близько чотирьох років тому вона була присутня в якості понятої під час огляду квартири за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вона бачила, як працівники поліції вилучали з квартири численну кількість ножів, патронів та гранату. Також свідок додала, що у вказаній квартирі на той час проживав невідомий чоловік, якого вона бачила декілька разів. Крім того, сусіди розповідали їй, що бачили, як до вказаної квартири невідомі чоловіки переносили ящики, коли це було, сказати не може.

Крім того, стороною обвинувачення заявлено клопотання про допит свідка сторони обвинувачення ОСОБА_10 , що був допитаний під час досудового розслідування, яке було задоволено, водночас обов`язок забезпечення явки вказаного свідка покладено на сторону обвинувачення, однак вказаний свідок в судове засідання неодноразово не з`явився, з жодними клопотаннями до суду не звертався, тому з метою дотримання розумних строків судового розгляду судом було задоволено клопотання сторони захисту про встановлення процесуального строку стороні обвинувачення для забезпечення участі вказаного свідка для його допиту у судовому засіданні. Між тим, сторона обвинувачення не забезпечила участі вказаного свідка у судовому засіданні та не надала суду відомостей щодо поважних причин його неявки, у зв`язку з чим, суд прийшов до висновку про те, що сторона обвинувачення скористалась своїм правом та вичерпала встановлений процесуальний строк для забезпечення участі вказаного свідка у судовому засіданні.

Також, за клопотанням сторони обвинувачення, було допитано свідка ОСОБА_11 , який показав, що станом на 24.02.2022 року він проходив службу у СБ України та обіймав керівну посаду. В цей час обвинувачений ОСОБА_3 також проходив службу у СБ України та знаходився під безпосереднім керівництвом ОСОБА_7 , водночас він ( ОСОБА_11 ) був їхнім прямим керівником. Йому ( ОСОБА_11 ) відомо, що у 2022 році ОСОБА_3 було видано автомат «АКС 74» разом зі штатним боєкомплектом, а саме 4 магазини із 120 патронами, окрім того видано пістолет «ПМ», 16 патронів до нього та бронежилет. Також зазначив, що у них були зустрічі з представниками ТРО, які просили погодити переведення ОСОБА_3 до військової частини, проте керівництво не погодило таке переведення. Потім ОСОБА_3 стажувався у бойовому підрозділі за його проханням. Вказане стажування було вже після прибуття з підрозділу ТРО. 19.03.2022 року ОСОБА_3 здав зброю, яка була йому видана 24.02.2022 року, та стажувався в новому бойовому секторі Центрального управління СБ України. Коли ОСОБА_3 був у підрозділі ТРО, він ( ОСОБА_11 ) був з ним на зв`язку. У подальшому, 23.09.2022 року під час планових занять він ( ОСОБА_11 ) помітив підозрілу поведінку ОСОБА_3 , про що доповів старшому керівництву. Також йому ( ОСОБА_11 ) відомо, що у ОСОБА_3 був конфлікт з дівчиною, яка проживала з ним у квартирі. Крім того, з оперативних джерел було встановлено, що у квартирі за місцем проживання ОСОБА_3 зберігається зброя. Крім того, він ( ОСОБА_11 ) може характеризувати ОСОБА_3 як спортивного, витривалого, здатного приймати самостійні рішення та відстоювати свою точку зору.

Також в судовому засіданні були дослідженні наступні документи.

Так, згідно протоколу огляду місця події від 27.09.2022 року з додатком вбачається, що слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за добровільною письмовою згодою власника ОСОБА_7 , проведено огляд місця події, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого, зокрема, виявлено та вилучено: 16 предметів, схожих на штик-ножі, 922 предметів, схожих на патрони калібром 7,62 мм, 389 предметів, схожих на патрони калібром 5,45мм, 785 предметів, схожих на патрони калібром 7,62 мм, 884 предметів, схожих на патрони калібром 9 мм, 1080 предметів, схожих на патрони калібром 5,45мм, предмет, схожий на помпову рушницю, один корпус гранати, один запал типу «УЗРГМ», предмет, схожий на димову гранату, 12 запалів до гранат, 22 предмети, схожих на патрони до помпової рушниці, змиви з предметів, накладну, акт приймання-передачі, блокнот, 365 предметів, схожих на патрони калібром 7,62 мм, бритву для гоління, довідку.

Як убачається з листа СБУ від 17.11.2022 року №9/2-8083, ОСОБА_3 проходить службу у Службі безпеки України з 10.06.2019 року (наказ начальника Апарату Голови СБУ від 10.06.2019 року № 30-ос) по теперішній час. Під час несення служби ОСОБА_3 видавалась табельна зброя, яка по закінченню добового чергування здавалась до кімнати зберігання зброї. Фактів щодо втрати табельної зброї та боєприпасів до неї з боку ОСОБА_3 , не встановлено. Підстави для призначення службового розслідування/перевірки з даного приводу відсутні.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-22/42047-ВТХ від 20.10.2022 року, надані на дослідження предмети є промислово виготовленим уніфікованим запалом дистанційної дії «УЗРГМ» та промислово виготовленим, спорядженим вибуховою речовиною, корпусом ручної осколкової гранати «РГД-5». Наданий на дослідження уніфікований запал дистанційної дії «УЗРГМ» є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та бойовим припасом, придатний до вибуху і створення вибухового імпульсу для ініціювання вибуху заряду вибухової речовини. Наданий на дослідження, споряджений вибуховою речовиною корпус ручної осколкової гранати «РГД-5» до вибухових пристроїв та бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, яка придатна до вибуху при застосуванні відповідного засобу детонування. При поєднанні в єдину конструкцію, наданих на дослідження, спорядженого вибуховою речовиною корпусу ручної осколкової гранати «РГД-5» із уніфікованим запалом дистанційної дії «УЗРГМ», що передбачено їхніми конструктивними особливостями та призначенням, вони будуть утворювати ручну осколкову гранату «РГД-5», яка відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів і придатна до вибуху.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-22/42121-БЛ від 27.10.2022 року, надані на дослідження 389 патронів, що вилучені 27.09.2022 року за місцем проживання ОСОБА_3 , належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї. Надані на дослідження 389 патронів, є бойовими проміжними патронами, калібру 5,45x39 мм, з яких: 355 патронів споряджені кулями «ПС» зразка 1974 року, зі сталевим осердям; 34 патрони споряджені кулями «ПП» зразка 1992 року, зі сталевим осердям. Надані на дослідження 389 патронів призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї, калібру 5,45x39 мм, а саме автоматів системи «Калашникова», калібру 5,45x39 мм («АК-74», «АКС-74», «АК-74М, «АКС-74У») та кулеметів системи «Калашникова», калібру 5,45x39мм («РПК-74», «РПКС-74») даний перелік не є вичерпним. Патрони виготовлені промисловим способом. 385 патронів придатні до стрільби. Складові частини 4 патронів - придатні для забезпечення проведення пострілів. Надані на дослідження 1080 патронів, що вилучені 27.09.2022 року за місцем проживання ОСОБА_3 , які знаходились у герметично закритому цинку зеленого кольору з надписом 5,45 мм «гс ПС», належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї. Надані на дослідження 1080 патронів, є бойовими проміжними патронами, калібру 5,45x39 мм, що споряджені кулями «ПС» зразка 1974 року, зі сталевим осердям. Надані на дослідження 1080 патронів призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї, калібру 5,45x39 мм, а саме автоматів системи «Калашникова», калібру 5,45x39 мм («АК-74», «АКС-74», «АК-74М, «АКС- 74У») та кулеметів системи «Калашникова», калібру 5,45x39мм («РПК-74». «РПКС-74») даний перелік не є вичерпним. Патрони виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-22/42125-БЛ від 27.10.2022 року, 400 патронів, що вилучені 27.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , є боєприпасами, виготовленими промисловим способом, бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62x51 НАТО, які споряджені кулями зі свинцевим осердям. Патрони є штатними боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї (самозарядної або неавтоматичної з ковзним затвором) калібру 7,62x51. Патрони до стрільби придатні. 365 патронів, що вилучені 27.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , є боєприпасами, виготовленими промисловим способом, бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62x51 НАТО, які споряджені кулями зі свинцевим осердям. Патрони є штатними боєприпасами до бойової нарізної самозарядної або неавтоматичної з ковзним затвором вогнепальної зброї калібру 7,62x51. Патрони до стрільби придатні.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-22/42138-БЛ від 20.10.2022 року, 899 наданих на дослідження патронів належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є бойовими проміжними патронами, калібру 7,62x39 мм, що споряджені кулями зі сталевим осердям. Дані патрони призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62x39, а саме автоматів системи «Калашникова» (даний перелік не є вичерпний). Патрони виготовлено промисловим способом та придатні для стрільби.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-22/42129-БЛ від 26.10.2022 року, надані на дослідження 884 патрони належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є пістолетними патронами калібру 9x18 мм, що споряджені кулями зі свинцевим осердям та призначені для стрільби зі зброї відповідного типу та калібру, а саме калібру 9x18 мм, виготовлені промисловим способом, патрони придатні до стрільби.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-22/41958-ХЗ від 11.10.2022 року, надані на дослідження предмети відносяться до холодної зброї, а саме: 1 предмет є багнет-ножем мод. 2 7,62-мм автомата «Калашникова АКМ» та «АКМС (СРСР)», 1 предмет є багнет-ножем до автомата зразка 58П, 14 предметів є багнет-ножами до автомата «Калашникова АК-74».

З протоколу огляду місця події від 27.09.2022 року, зокрема, вбачається, що слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проведено огляд місця події, а саме: ділянки місцевості за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, на якій припарковано автомобіль «Hyundai Tucson», червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , у ході проведення якого вилучено: предмет, схожий на ручний протитанковий гранатомет «РПГ-22», 90 предметів, схожих на патрони калібру 5,45х39 мм, предмет, схожий на автомат системи «Калашникова» моделі «АК-74».

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-22/42130-БЛ від 21.10.2022 року, 90 патронів, що вилучені 27.09.2022 року при проведенні огляду автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з НОМЕР_1 , а саме: 88 патронів є боєприпасами, виготовленими промисловим способом бойовими проміжними патронами калібру 5,45x39, які споряджені кулями зі сталевим осердям. Патрони є штатними боєприпасами до бойової нарізної автоматичної багатозарядної вогнепальної зброї (автомата моделі "АК-74", кулемета моделі "РПК-74", їх модифікацій та ін.) Патрони до стрільби придатні; 1 патрон є виготовленим промисловим способом бойовим проміжним патроном калібру 5,45x39, який споряджений трасуючою кулею. Патрон є штатним боєприпасом до бойової нарізної автоматичної багатозарядної вогнепальної зброї (автомата моделі "АК-74", кулемета моделі "РПК-74", їх модифікацій та ін.); 1 патрон є виготовленим промисловим способом мисливським патроном калібру 5,45x39, який споряджений кулею зі свинцевим осердям ("ЕМІ ВТ"). Патрон є штатним боєприпасом до мисливської нарізної самозарядної вогнепальної зброї калібру 5,45x39 (карабінів моделей: "Вулкан - ТК", "2ВК0УАК - 215" та ін.). Вирішити запитання придатності до стрільби щодо одного мисливського патрона калібру 5,45x39 та одного бойового проміжного патрона калібру 5,45x39, який споряджений трасуючою кулею, через руйнацію патронів при демонтажі (демонтаж проведений згідно Методики [1], з метою визначення конструктивних, розмірних та ін. характеристик патронів), неможливо.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-22/43118-ВТХ від 04.11.2022 року, наданий на дослідження предмет є реактивною протитанковою гранатою РПГ-22. Надана на дослідження реактивна протитанкова граната РПГ-22, відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення і бойових припасів та придатна до вибуху.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-22/43157-БЛ від 29.12.2022 року, наданий на дослідження автомат належить до бойової нарізної вогнепальної зброї, є автоматом системи «Калашникова» моделі «АК-74», № НОМЕР_3 , калібру 5,45x39 мм. Наданий на дослідження автомат системи «Калашникова» моделі «АК- 74», № НОМЕР_3 , калібру 5,45x39 мм, виготовлений промисловим способом, автомат придатний до стрільби.

Крім того, судом були досліджені наступні документи:

- заява ОСОБА_7 від 27.09.2022

- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.09.2022 року №311068775;

- витяги з наказів Голови СБУ по особовому складу;

- довідка про бесіду з ОСОБА_3 ;

- листок бесіди з ОСОБА_3 ;

- довідка про бесіду з ОСОБА_3 ;

- службова характеристика ОСОБА_3 ;

- лист військової частини НОМЕР_4 .

Отже, дослідивши, оцінивши та перевіривши зібрані у кримінальному провадженні докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Оцінюючи та аналізуючи докази в їх сукупності, суд звертає особливу увагу на один із конституційних принципів, закладених в ст. 62 Конституції України, щодо прав, свобод та обов`язків людини і громадянина, де визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тому що доведення вини - це завдання сторони обвинувачення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

У той же час, прокурор під час судового розгляду не змінив обвинувачення.

Отже, зважаючи на принцип змагальності сторін та те, що сторони вільні у використанні своїх прав, суд, оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до наступних висновків.

Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 263 КК України, а саме: носіння, зберігання, придбання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Між тим, суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо недопустимості ряду доказів у вказаному кримінальному провадженні у зв`язку з допущеними істотними порушеннями вимог закону при їх збиранні, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння - здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

На підставі ч. 1, 2 ст. 87 КПК суд зобов`язаний визнати такі дії істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, а докази, отримані внаслідок такого порушення, недопустимими.

Згідно вимогам ч. 2 ст. 86 КПК недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що докази, отримані у кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до їх несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Також варто зазначити про доктрину «плодів отруєного дерева», яка знайшла своє втілення у практиці ЄСПЛ, зокрема у справах «Гефген проти Німеччини», «Шабельник проти України (№ 2)», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Ця доктрина зводиться до того, що, якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода».

Тобто, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруйного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом (постанова ВП ВС від 13.11.2019 у справі № 1-07/07, провадження № 13-36зво19).

Крім того, кримінальний процесуальний закон, а саме ст. 92 КПК України, покладає на сторону обвинувачення обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 КПК, а й обов`язок доказування належності та допустимості наданих доказів.

Разом із тим, суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про те, що слідчі (розшукові) та процесуальні дії у вказаному кримінальному провадженні проводилися неуповноваженими особами, оскільки матеріали кримінального провадження не місять жодного процесуального рішення щодо визначення групи слідчих та прокурорів у вказаному кримінальному провадженні.

У той же час, відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 жовтня 2021 року (справа № 724/86/20, провадження № 51-1353кмо21), за приписами статей 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою.

Аналогічний правовий висновок викладено в інших постановах Верховного Суду, зокрема постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року (справа № 754/7061/15, провадження № 51-4584 кмо 18) та постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 травня 2024 року (справа № 758/6173/22, провадження № 51-481км24).

Однак, як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурором не було долучено жодного процесуального рішення щодо визначення групи слідчих та прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, при цьому в ході судового розгляду стороною захисту акцентувалася увага суду та учасників судового розгляду на відсутності таких рішень, проте прокурор указані рішення не надав і, як наслідок, не спростував доводи сторони захисту в цій частині, що дає підстави визнати недопустимими докази, які зібрані неуповноваженими на те особами.

Крім того, заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_3 та його захиснику не було повідомлено про завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 290 КПК України та не було надано для ознайомлення матеріали кримінального провадження.

Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Між тим, у ході судового розгляду прокурор указані доводи сторони захисту не спростував та не надав суду жодних документів, які б підтверджували факт повідомлення ОСОБА_3 та його захисника про завершення досудового розслідування, відкриття матеріалів кримінального провадження та ознайомлення з такими матеріалами.

Що стосується доводів сторони захисту про недопустимість протоколів огляду місця події від 27.09.2022 року, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та автомобіля марки «Hyundai Tucson», д.н.з НОМЕР_1 , то суд вважає їх обґрунтованими, враховуючи наступне.

Як убачається з протоколу огляду місця події від 27.09.2022 року, слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за добровільною письмовою згодою власника ОСОБА_7 , проведено огляд місця події, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено ряд предметів.

Також, як убачається з протоколу огляду місця події від 27.09.2022 року, слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проведено огляд місця події, а саме: ділянки місцевості за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, на якій припарковано автомобіль «Hyundai Tucson», червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , у ході проведення якого було вилучено ряд предметів.

У ході судового розгляду було встановлено та ніким із учасників судового розгляду не оспорюється, що квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , та автомобілем «Hyundai Tucson», червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , користувався безпосередньо ОСОБА_3 .

Між тим, матеріли кримінального провадження не містять жодних документів, що вказані огляди було проведено за згодою їхнього користувача - ОСОБА_3 .

Разом із тим, у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 року (справа № 346/7477/13-к, провадження № 346/7477/13-к), зазначено, що проведення огляду частини житла, що перебуває у оренді, за згодою його власника, але за відсутності згоди користувача, є безумовним порушенням права цієї особи на недоторканість житла, що має наслідком недопустимість доказів, здобутих під час цієї слідчої дії.

Отже, на переконання суду, проведення огляду вказаного приміщення та автомобіля без отримання згоди ОСОБА_3 , як безпосереднього користувача, порушує його права на недоторканність житла.

Більш того, як наголошує захисник, матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей (заяви про вчинення кримінального правопорушення, рапорту працівника правоохоронного органу тощо), які б могли слугувати підставою для проведення вказаних слідчих дій. Натомість, відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР лише після проведення вказаних оглядів місця події та на підставі даних, отриманих в результаті проведення таких оглядів.

Водночас, як убачається з правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 червня 2024 року (справа № 759/5346/20, провадження № 51-202 км 24), підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається і тягне за собою недопустимість доказів, отриманих у результаті проведення такої слідчої дії.

Також, як слушно зауважив у ході судового розгляду захисник, матеріали кримінального провадження не містять постанов слідчого про призначення судових експертиз, висновки за результатами проведення яких долучені до матеріалів справи, що, в свою чергу, позбавляє можливості суд перевірити, які саме запитання були поставлені на вирішення експерта та чи надав експерт на них відповіді.

Отже, на переконання суду, зазначені вище порушення при проведенні вказаних слідчих дій в своїй сукупності є істотними порушеннями, які не були спростовані стороною обвинувачення та не можуть бути сприйняті як суто формальні, а тому суд приходить до висновку про необхідність визнання зібраних у вказаному кримінальному провадженні доказів, зокрема протоколів огляду місця події від 27.09.2022 року та похідних від них висновків експерта, недопустимими доказами та, відповідно, на них не можна посилатися як на докази у кримінальному провадженні.

Крім того, заслуговують на увагу доводи сторони захисту, що сторона обвинувачення не вжила заходів щодо перевірки версії сторони захисту та не встановила походження вилученої зброї, враховуючи той факт, що вилучені предмети є номерними і такими, що підлягають суворому обліку, проте сторона обвинувачення не вжила жодних заходів щодо встановлення відомостей про те, кому саме належала вказана зброя та боєприпаси, при яких обставинах вона вибула з власності володільців, а також про те, чи був у сторонніх осіб доступ до вказаного приміщення та автомобіля, з яких вилучили вказані предмети.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не було надано допустимих доказів, які самі по собі, так і в сукупності з іншими, з точки зору достатності та взаємозв`язку, давали б підстави стверджувати поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

За таких обставин, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Конституційний суд у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України ст. 358-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Тобто дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Ст. 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинна відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких між іншим, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Так, зокрема, згідно з ст. ст. 8, 9, 17 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до переконання про те, що сторона обвинувачення не спростувала в суді доводи сторони захисту та не довела за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що в діяннях ОСОБА_3 у межах пред`явленого йому обвинувачення, є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 263 КК України.

Отже, ОСОБА_3 у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватим та виправдати.

Крім того, у порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 6, 19, 32, 62 Конституції України, ст. ст. 2, 3, 7, 8, 9, 17, 23, 41, 94, 214, 223, 246, 258, 260, 278, 284, 291, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- 16 предметів, схожих на штик-ножі; предмети, схожі на набої калібру 7,62 мм у кількості 922 штук; предмети, схожі на набої калібром 5,45 мм у кількості 389 штук; предмети, схожі на набої калібром 7,62 мм м94 «нато» у кількості 785 штук; предмети, схожі на набої калібром 9 мм у кількості 884 штук; цинк 5,45 мм «гс ПС» не відкритий, у якому знаходяться набої у кількості 1080 штук; предмет, схожий на помпову рушницю чорного кольору; один корпус гранати РГД-5; один запал типу УЗРГМ; одна ручна граната димова 2Ч; 12 штук запалів навчально-імітаційних до ручних гранат; предмети, схожі на набої калібром 12 мм м94 «нато» у кількості 22 штук; предмети, схожі на набої калібром 7,62 мм м94 «нато» у кількості 365 штук; предмет, схожий на автомат «АК 74» № НОМЕР_3 ; предмет, схожий на ручний протитанковий гранатомет «РПГ 22» № ИК 27 4056; предмети, схожі на набої калібром 5,45 мм у кількості 90 штук, конфіскувати в дохід держави;

- змив з предмета, схожого на штик-ніж; змив з предмета, схожого на магазин, знищити;

- накладну № 1/22 від 23.03.2022 року, акт приймання-передачі матеріальної частини від 06.03.2022 року, блокнот синього кольору з чорновими записами, оригінал довідки в/ч НОМЕР_5 від 06.03.2022 року №40, бритву для гоління, повернути власникам.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.

Суддя: