Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Воєнні злочини
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №754/9472/24
Суддя: Вінтоняк Р. Я.
Номер провадження 1-кп/754/322/26
Справа№754/9472/24
Вирок
Іменем України
15 жовтня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
за участі адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого кримінальне провадження № 42022010000000069 від 07.06.2022 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , відомості щодо судимості відсутні,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.438 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Встановлено, що внаслідок збройної агресії з боку російської федерації із 20.02.2014 на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації встановлено ефективний контроль, як над територією Кримського півострова, так і за діяльністю розташованих там органів влади, чим фактично здійснено тимчасову окупацію вказаної території України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII із змінами і доповненнями, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. Автономна Республіка Крим та м. Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014.
Таким чином, із 20.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією РФ проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права) на території України.
Відповідно до ст. 2 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 1949, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 03.07.1954 (далі - Конвенція IV), передбачено, що вона застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
Згідно зі ст. 4 Конвенції IV особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
Згідно зі ст. 49 Конвенції IV забороняється, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні.
Відповідно до ст. 147 Конвенції IV до серйозних порушень віднесено нелегальну депортацію чи переведення.
Водночас, Російська Федерація у порушення ст. 43 «Положення про закони і звичаї війни на суходолі», що є додатком до Гаазької конвенції «IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907, використовуючи фактичний контроль над органами місцевої влади, прийняла нові закони та утворила власні судові і правоохоронні органи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Для забезпечення роботи незаконно створених судових органів, згідно з Указом Президента Російської Федерації ОСОБА_6 № 172 від 19.04.2017 на посаду «судді Євпаторійського міського суду Республіки Крим» призначено громадянку України ОСОБА_5 , яка до цього обіймала посаду помічника судді Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 федерального закону Російської Федерації «про статус суддів в Російській Федерації» від 26.06.1992 № 3132-1 суддею в Російській Федерації може бути громадянин Російської Федерації, який має вищу юридичну освіту та відповідає вимогам до кандидата на посаду судді.
ОСОБА_5 , будучи наділена окупаційною владою повноваженнями «судді», діючи умисно, всупереч вимогам ст. ст. 2, 47, 49 Конвенції (IV), достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії Російською Федерацією тимчасово окуповано територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розглянула справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 18.10 Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації, щодо громадянина України ОСОБА_7 , який згідно з матеріалами справи наданими "суду", допустив повторне здійснення іноземним громадянином або особою без громадянства трудової діяльності в Російській Федерації без дозволу на роботу або патенту, якщо такий дозвіл або патент потрібен у відповідності до федерального закону.
Як професійний суддя, яка зобов`язана знати норми міжнародного права (зокрема міжнародні конвенції та інші документи у сфері захисту прав людини) і систематично вивчати правозастосовну практику, зокрема Європейського суду з прав людини, ОСОБА_5 усвідомлювала, що ОСОБА_7 відповідно до ст. 4 Конвенції (IV) перебуває під захистом як громадянин України, який проживає на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.
Попри це, а також зважаючи, що згідно зі ст. 47 Конвенції вищевказаному громадянину України не потрібні жодні додаткові дозволи РФ чи інші документи для проживання на ТОТ АР Крим та м. Севастополя, а сам ОСОБА_7 як особа, що перебуває під захистом Конвенції, не може бути позбавлений за жодних обставин переваг цієї Конвенції, ОСОБА_5 , діючи умисно та з метою примусової депортації ОСОБА_7 за межі тимчасово окупованої території, 02.02.2018 в приміщенні «Євпаторійського міського суду Республіки Крим», що розташований за адресою: ТОТ АР Крим, м. Євпаторія, просп. Леніна, буд. 30, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_7 , постановила рішення №5-54/2018 про визнання його винним.
При цьому, під час розгляду справи достовірно встановлено, що ОСОБА_7 , є громадянином України, особу якого в суді підтверджено паспортом громадянина України, проживав на території Автономної Республіки Крим, і після тимчасової окупації Кримського півострова Російською Федерацією не бажав виїжджати з території півострова.
Незважаючи на це, ОСОБА_5 грубо порушуючи вимоги ст. 49 Конвенції (ІV), згідно з якою забороняється незалежно від мотивів, здійснювати примусову депортацію осіб, що перебувають під захистом, вказавши в постанові, що ОСОБА_7 є «іноземним громадянином» та допустив порушення режиму перебування (проживання) в Російській Федерації, що виразилося у веденні трудової діяльності без дозволу на роботу або патенту, прийняла рішення про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5000 російських рублів з примусовим адміністративним видворенням за межі РФ (Автономної Республіки Крим), що відповідно до ст. 147 Конвенції (IV) є одним із серйозних порушень цієї Конвенції.
Таким чином, ОСОБА_5 , усвідомлюючи існування міжнародного збройного конфлікту та у зв`язку із ним, вчинила порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме: нелегальну депортацію особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, постановивши рішення про видворення громадянина України ОСОБА_7 за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, чим допустила порушення вимог ст. ст. 4, 47, 49 та 147 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 85(4)(а) Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08.06.1977.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року, вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.438 КК України.
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 (in absentia), суд дотримався процедури встановленої процесуальним законом для такого розгляду та прав обвинуваченої.
За змістом абзацу 1 ч.3ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної ВР України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
У свою чергу, за змістом ч.2ст.297-1 КПК України вбачається серед переліку певних злочинів й посилання на ст.438 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_5 .
Суд під час проведення спеціального судового розгляду кримінального провадження, у відповідності до вимог ч.1,2ст.135 КПК України, був позбавлений можливості направити судову повістку за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 у зв`язку з припиненням АТ`Укрпошта» приймання та пересилання до материкової частини України всіх видів поштових відправлень, адресованих на тимчасову окуповану територію Автономної Республіки Крим.
У відповідності до вимог ч.8ст.135 КПК України, судом надсилались повістки шляхом опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр», а також надсилались для опублікування повістки на веб-сайті Офісу Генерального прокурора, де публікувались повідомлення органом досудового розслідування.
Крім того, у судовому засіданні прокурор надав звіти відправку повідомлення про підозру на електронну пошту Євпаторійського міського суду АР Крим, тобто за місцем роботи обвинуваченої ОСОБА_5 .
Таким чином суд маючи на меті гарантувати права обвинуваченої, здійснив усі дії відповідно до процесуального законодавства та міжнародно-правових стандартів, щоб інформувати обвинувачену про те, що по відношенню неї розпочато та здійснюється кримінальне провадження, про що свідчать вищевказані об`єктивні чинники, які доводять, що обвинувачена була достатньо проінформована про судове провадження відносно неї.
Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
Захисник у судовому засіданні вказав про недоведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.438ч.1 КК України та просив її виправдати.
У відповідності до вимог ст.31 КПК України ні прокурор ні захисник на колегіальному розгляді судового провадження не наполягали.
Судовий розгляд проводився у відкритому судовому засіданні, суд заслухав показання потерпілого ОСОБА_7 , дослідив письмові докази, які прокурором оголошувались з позиції того, які обставину висунутого обвинувачення підтверджує саме цей письмовий доказ, порушувалось питання про їх долучення, вислуховувалась думка захисника в цій частині.
Зокрема в судовому засіданні у відповідності до вимог ч.11с.615 КПК України було переглянуто відеозапис допиту потерпілого ОСОБА_7 , відповідно якого останній показав, що він працював у місті Новоозерне, здійснював реконструкцію дитячого садка «Якорьок». В лютому 2018 року територію будівництва оточили працівник міграційної служби та його затримали, повідомивши, що він порушив законодавство рф, а саме незаконно перебуває на території рф. Потім відвезли його у м. Євпаторія, де у відділі міграційної служби його допитували, після чого його відвезли до суду м. Євпаторія. В подальшому його завели в кабінет, де перебувала суддя ОСОБА_5 . Фактично судового засідання не було, його права не були роз`яснені, коротко запитали на яких підставах він здійснює трудову діяльність, при цьому судді було відомо, що він є громадянин України. Суддя оголосила, що я, Стріляний, буду депортований, при цьому паспорт і рішення в суді не віддали. Після цього його під наглядом працівників поліції відвезли на російсько-український кордон, де йому повернули паспорт та вручили рішення судді, і він перейшов на територію України. Вказав, що підставою для його видворення з півострова стало рішення суду про його видворення і цим рішенням були порушені його права як громадянина України.
У відповідності до вимог ст.349 КПК України в судовому засіданні, за участю сторін досліджено надані прокурором письмові докази, зокрема:
- витяг з ЄРДР за № 42022010000000069 від 07.06.2022 року, з короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що згідно з повідомленням ГУ СБУ в АР Крим встановлено, що «суддею Евпаторийского городского суда Республики Крым ОСОБА_5 » в порушення заборони Конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року під час здійснення діяльності ухвалила судові рішення, які мають ознаки жорстокого поводження з цивільним населенням на окупованій території та порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим незаконно видворили громадян України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР вказано як матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень;
- даними, що містяться у повідомленні про кримінальне правопорушення;
- рапорт консультанта-експерта(з оперативних питань) 2 відділу 5 служби ГУ «Д» ДЗНД СБ України ОСОБА_8 , відповідно до якого, в ході проведення оперативно-службової діяльності ним було виявлено, що за час здійснення ОСОБА_5 своєї професійної діяльності як судді окупаційного суду остання ухвалювала судові рішення, які мають ознаки жорстокого поводження з цивільним населенням на окупованій території та порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що виразились у порушенні вимог ст.4,13,47,64,67,70,147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року, а саме рішень направлених на примусове видворення громадян України з тимчасово окупованої території АР Крим, із додатками, а саме копією указу президента рф «О назначении судей федеральних судов и о представителях Президента Российской Федерации в квалификационних колегиях судей субьектов Российской Федерации», відповідно до якого ОСОБА_5 було обрано суддею Євпаторийського городского суда; копії постанов «судьи Евпаторийского городского суда Республики Крим» ОСОБА_9 от 27.04.2018 года и 02.02.2018 года .
- дані, що містяться в додатках до листа начальника ГУ СБ України ОСОБА_10 щодо виявленого факту вчинення кримінального правопорушення( рапорті о/н Вишгородського РВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області від 19.03.2024 року, копії постанови судді Євпаторійського міського суду Республіки Крим ОСОБА_5 від 02.02.2018 року, повідомленні про кримінальне правопорушення, листі ст..слідчого УП СБ України ОСОБА_11 про приєднання даних матеріалів до матеріалів кримінального провадження № 42022010000000069;
- дані, що містяться у дорученні про проведення слідчих(розшукових) дій від 17.08.2022 року.
- дані, що містяться у відповіді на виконання доручення, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_5 обіймає посаду «судьи Евпаторийского городского суда Республики Крим» та приймала рішення про примусове видворення громадян України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14
- дані, що містяться у протоколі огляду від 25.08.2022 року, відповідно до якого в ході огляду сайту Евпаторийского городского суда Республики Крим було встановлено, що ОСОБА_5 є суддею вищевказаного суду.
- дані, що містяться у листі керівника Секретаріату Вищої Ради правосуддя ОСОБА_15 від 13.09.2022 року, відповідно до якого у Вищій раді правосуддя відсутня інформація про перебування(призначення,переведення, звільнення) ОСОБА_5 на посаді судді України.
- дані, що містяться у листі Керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_16 , відповідно до якого ОСОБА_5 не займала посаду судді, а тому суддівське досьє є відсутнім. До Комісії надходили документи в межах доборів на посаду судді місцевого суду. Участь ОСОБА_5 у доборах припинено у зв`язку з не складанням анонімного тестування на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права.
- даними, що містяться у заяві ОСОБА_7 про залучення до провадження як потерпілого від 17.02.2024 року.
- дані, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_7 впізнав за фотознімком ОСОБА_5 , як будучи «судьей Евпаторийского городского суда Республики Крим» приймала рішення про його видворення з АР Крим.
- дані, що містяться у витязі з Бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в» їхали на тимчасову окуповану територію України або виїхали з такої території», відповідно до яких ОСОБА_7 03.02.2018 року в» їхав на територію України, КППВ Каланчак.
- дані, що містяться у дорученні оперативному підрозділу на проведення слідчих(розшукових) дій від 08.04.2024 року.
- дані, що містяться в протоколі огляду від 08.04.2024 року, відповідно до якого в ході огляду офіційної Інтернет сторінки «Судебние и нормативние акти рф» було встановлено, суддя Євпаторийского городского суда ОСОБА_5 рішенням у справі №5-54/2018 від 02.02.2018 року грубо порушуючи вимоги українського та міжнародного гуманітарного права, призначила ОСОБА_7 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5000 російських рублів та примусове адміністративне видворення за межі рф.
- дані, що містяться в протоколі огляду відомостей загальнодоступної мережі «Інтернет» від 26.03.2024 року, відповідно до якого в ході огляду Інтернет-сторінки «СудАкт», було встановлено, що ОСОБА_5 як «судья Евпаторийского городского суда Республики Крим» 02.02.2018 року винесла постанову у справі №5-54/2018 щодо ОСОБА_7 та за ст..18.10ч.3 КРФоАП призначила ОСОБА_7 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5000 російських рублів та примусове адміністративне видворення за межі рф. В ході огляду вищевказного сайту було роздруковано постанову «судья Евпаторийского городского суда Республики Крим» ОСОБА_5 від 02.02.2018 року у справі №5-54/2018 щодо ОСОБА_7
- доручення на проведення досудового розслідування;
- повідомлення про початок досудового розслідування;
- постанова про визначення підслідності;
- дані, що містяться у відповіді на запит слідчого ГУ СБ України до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а саме відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан та доходи, що стосуються громадянки ОСОБА_5
- дані, що містяться у відповіді начальника Головного центу обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 23.04.2024 року, відповідно до якого, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 08.11.2017 року по 24.04.2024 року в базі даних не виявлено;
- дані, що містяться у відповіді заступника начальника Головного сервісного центру МВС, згідно якого станом на 20.07.2023 року в Єдиному державному реєстрі МВС та Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні дані про отримання ОСОБА_5 посвідчення водія та про реєстрацію транспортних засобів на її ім`я
- дані, що містяться у відповіді заступника керівника офісу Президента України від 26.07.2023 року, згідно якого матеріали стосовно припинення громадянства України ОСОБА_5 , згідно з поданою нею заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку не надходили.
- дані, що містяться у протоколі огляду від 27.04.2024 року, відповідно до якого в ході огляду сайту засобу масової інформації «Урядовий кур`єр» було встановлено факт розміщення повістки про виклик ОСОБА_5 до прокуратури АР Крим та м. Севастополя для отримання повідомлення про підозру.
- дані, що містяться у протоколі огляду від 16.05.2024 року, відповідно до якого в ході огляду сайту Офісу Генерального прокурора було встановлено факт розміщення повістки про виклик ОСОБА_5 до прокуратури АР Крим та м. Севастополя для отримання повідомлення про підозру.
- повідомлення про підозру від 24.04.2024 року ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..438ч.1 КК України, пам`ятка про процесуальні права підозрюваного, які були вручені адвокату.
- дані, що містяться у протоколі огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 24.04.2024 року, відповідно до якого було встановлено про відправлення повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..438ч.1 КК України на електронну адресу «Евпаторийского городского суда Республики Крым».
- дані, що містяться у протоколі огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 25.04.2024 року, відповідно до якого було встановлено про відправлення повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..438ч.1 КК України на електронну адресу «Верховного суда Республики», куди ОСОБА_5 була призначена суддею відповідно до Указу президента Российской Федерации от 08.12.2023 года «О назначении судей федеральних судов».
- дані, що містяться у протоколі огляду від 16.05.2024 року, відповідно до якого в ході огляду сайту засобу масової інформації «Урядовий кур`єр» було встановлено факт розміщення повістки про виклик ОСОБА_5 до прокуратури АР Крим та м. Севастополя для допиту у якості підозрюваної у кримінальному проваджені №42022010000000069.
- дані, що містяться у протоколі огляду від 16.05.2024 року, відповідно до якого в ході огляду сайту Офісу Генерального прокурора було встановлено факт розміщення повістки про виклик ОСОБА_5 до прокуратури АР Крим та м. Севастополя для допиту у якості підозрюваної у кримінальному проваджені №42022010000000069.
- дані, що містяться у постанові старшого слідчого 1 відділу СУГУНП в АР Крим та м. Севастополі від 16.05.2024 року про оголошення розшуку підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- дані, що містяться в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2024 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у межах кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022010000000069 від 07.06.2022 року відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..438ч.1 КК України.
- дані, що містяться у протоколі огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 31.05.2024 року, відповідно до якого в ході огляду сайту Офісу Генерального прокурора було встановлено факт розміщення повідомлення про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..438ч.1 КК України.
- дані, що містяться у протоколі огляду від 04.06.2024 року, відповідно до якого в ході огляду сайту засобу масової інформації «Урядовий кур`єр» було встановлено факт розміщення повідомлення про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..438ч.1 КК України.
- дані, що містяться у протоколі огляду речей та документів від 09.06.2024 року, згідно якого в ході огляду веб-сайту в мережі Інтернет - сайт «Евпаторийский городской суд Республики Крым», встановлено, що ОСОБА_5 як суддя Євпаторийского городского суда ухвалювала судові рішення, у тому числі 02.02.2018 року у справі №5-54/2018 щодо ОСОБА_7
- дані, що містяться у протоколі огляду речей і документів від 09.06.2024 року, згідно якого в ході огляду офіційного сайту «Верховний суд Республики Крим» було встановлено, що суддею даного суду є ОСОБА_5 .
Оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України вищевказані докази по кримінальному провадженню в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
За диспозицією ч.1ст.438 КК України законодавець кримінально-караними визначив наступні діяння: 1) жорстоке поводження з військовополоненими 1.2) або цивільним населенням, 2) вигнання цивільного населення для примусових робіт, 3) розграбування національних цінностей на окупованій території, 4) застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, 5) інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України, 6) а також віддання наказу про вчинення таких дій.
Таким чином, серед наведених форм злочинів за частиною першою цієї статті інкриміновані дії обвинуваченій ОСОБА_5 відносяться «інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України».
Незаконна депортація або переміщення є порушенням законів ведення війни, що передбачені міжнародними договорами, ратифікованими Україною. Стаття 147 Женевської конвенції IV визнає незаконну депортацію або переміщення особи, яка перебуває під захистом, в ході міжнародного збройного конфлікту серйозним порушенням цієї конвенції. Україна ратифікувала Женевську конвенцію IV. Незаконна депортація або переміщення осіб, які перебувають під захистом, під час міжнародного збройного конфлікту є серйозним порушенням Женевської конвенції IV і є воєнним злочином. Порушення цієї заборони саме в цьому формулюванні було визнано воєнним злочином у статті 2(g) Статуту МКТЮ та в статті 8(2)(a)(vii) Статуту МКС. Ці чинники свідчать на користь визнання кримінальної відповідальності за незаконну депортацію та переміщення осіб, що перебувають під захистом, відповідно до статті 438 КК України.
Об`єктивними елементами цього злочину є те, що особа, яка вчинила злочин, депортувала або перемістила одну або кілька осіб до іншої держави чи іншого місця; особа чи особи, яких депортували чи перемістили, перебували під захистом однієї чи кількох Женевських конвенцій 1949 року, дії особи повинні носити незаконний характер депортації чи переміщення.
Що стосується суб`єктивного елементу, то особа яка вчинила злочин, повинна знати про фактичні обставини, що встановлюють статус особи чи осіб, що підлягають захисту відповідно до однієї або кількох Женевських конвенцій 1949 року. Особа, яка вчинила злочин, повинна мати намір депортувати або перемістити одну або кілька осіб в іншу державу або інше місце або знати, що депортація чи переміщення станеться за звичайного перебігу подій в результаті її дій. Особа, яка вчинила злочин, знала про обставини, які зробили цю депортацію незаконною відповідно до Женевської конвенції IV. Що стосується насильницького виселення, то особа повинна мати намір виселити жертв силою. У разі депортації особа, яка вчинила злочин, повинна, крім того, мати намір здійснити переміщення шляхом перетину кордону де-юре чи де-фак-то.
Відповідно до статті 4 Женевської конвенції IV особи, які перебувають під захистом, визначаються як ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є. Сам факт перебування на території сторони конфлікту, або на окупованій території означає, що людина перебуває під владою або в «руках» держави-окупанта. Як особи, що перебувають на території до початку збройного конфлікту або окупації, так і особи, які прибули пізніше, однаково захищені Женевською конвенцією IV.
Наведена конвенція, зокрема, містить низку правил, яку зобов`язана виконувати держава - окупант, її військовослужбовці і окупаційні адміністрації щодо цивільного населення, яке залишилося на окупованій території.
А саме, Конвенція про захист цивільного населення під час війни декларує нижченаведені принципи, що стосуються поводження із представниками мирного (цивільного) населення. Забороняється, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію цивільних осіб з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні.
Обізнаність учасників воєнного конфлікту про вимоги Конвенцій та інших міжнародних документів, що регулюють питання законів і звичаїв війни є встановленим фактом в силу загальної презумпції обізнаності, а також відповідно до обов`язків щодо розповсюдження, визначених міжнародним правом (ч. 1, 2 ст. 87 Протоколу І).
Відповідно до ч.2ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19.02.2014 року, а АР Крим та м. Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014 року. Отже, цивільне населення АР Крим та м. Севастополя з дня тимчасової окупації РФ перебувають під захистом Женевської конвенції IV 1949 року, а тому окупаційна держава, зокрема її представники, не мають права незаконно депортувати або переміщати осіб, які опинилися на окупованій території, тобто під владою окупаційної держави.
Відповідно до Указу президента рф від 19.04.2014 року №172 «О назначении судей федеральных судов и о представителях Президента Российской Федерации в квалификационних колегиях судей субьектов Российской Федерации» суддю Каменькову ОСОБА_5 було призначено «судьёй Евпаторийского городского суда Республики Крым».
Обвинувачена ОСОБА_5 , обіймаючи вказану посаду судді, як вказують вищевикладені докази, здійснювала судочинство від імені Російської Федерації, про що свідчать судові рішення, зокрема постановления судьи Евпаторийского городского суда Республики Крым ОСОБА_5 від 02.02.2018 року о привличении ОСОБА_7 к административной ответственности а також притягнення до адміністративної відповідальності і інших громадян України.
Встановлено, що 02.02.2018 року суддею «Евпаторийского городского суда Республики Крым» ОСОБА_5 було винесено «постановление о привличении ОСОБА_7 к административной ответственности по ч.3ст.18.10 Кодекса РФ об административных правонарушениях, которым назначено ему административное наказание в виде штрафа в доход государства в размере 5000 рублей с принудительным административным выдворением за пределы российской федерации».
Відповідно до досліджених показань у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 , на підставі прийнятого ОСОБА_5 судового рішення його насильно, без згоди, видворили за межі тимчасово окупованої АР Крим і він був позбавлений доступу до постійного місця свого перебування у м. Новоозерне, були порушені його права як громадян України.
Таким чином, судя ОСОБА_5 впевнившись в ході судового розгляду, що ОСОБА_7 є громадянином України, перебував на законних підставах тривалий період на території Автономної Республіки Крим, а саме в м. Новоозерне, своїм судовим рішенням, зловживаючи владою примусово, недобровільно видворила(депортувала) ОСОБА_7 за межі тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. При цьому слід зауважити, що приймаючи рішення про примусову депортацію громадянина України, суддя ОСОБА_5 , в силу своєї професії, будучи професійним суддею, досконало володіла законодавством, частиною якого є міжнародні договори, достовірно знала, що ОСОБА_7 перебуває під захистом Женевської конвенції IV 1949 року, таким чином усвідомлювала обставини, які зробили цю депортацію незаконною відповідно до Женевської конвенції IV.
Наслідком винесення ОСОБА_5 судового рішення від 02.02.2018 року стало здійснення примусових дій пов`язаних з виселенням ОСОБА_7 з місця перебування, його незаконного переміщення та подальшою депортацією за межі Автономної Республіки Крим.
Підтвердженням усвідомлення ОСОБА_5 вчинених нею дій є сам факт постановлення судових рішень щодо незаконної депортації цивільного населення окупованої території АРК Крим, яке спрямоване на виконання воєнно-політичного плану та стратегії держави у воєнному конфлікті. При цьому для доказування на думку суду не має значення ступінь обізнаності ОСОБА_5 про деталі воєнно-політичного планування окупаційної влади. У визначенні зв`язку підлягає застосуванню один з Нюрнберзьких принципів (є загальним принципом міжнародного права), а саме: «Той факт, що особа діяла за наказом свого уряду чи керівника, не звільняє її від відповідальності за міжнародним правом, якщо для неї свідомий вибір фактично був можливий».
Що стосується контекстуального елементу, то суд вважає за необхідне зазначити, що міжнародний збройний конфлікт має місце з першого пострілу або із захоплення першого квадратного метра території чужої держави, а окупація - це завжди наявний міжнародний збройний конфлікт, оскільки окупантом може бути лише держава з огляду на положення абз. 2 спільної ст. 2 для Женевської Конвенції 1949 року, що Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
Отже, вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 інкримінованого їй злочину, а саме 02.02.2018 року, відбувалось під час міжнародного збройного конфлікту і цей злочин безпосередньо пов`язаний з наявністю міжнародного збройного конфлікту, зокрема у тому, що відбувалась депортація шляхом примусу цивільного населення тимчасово окупованої території, яке перебувало під захистом Женевської Конвенції 1949 року.
Відтак можна стверджувати, що обвинувачена ОСОБА_5 , будучи призначеною окупаційною владою суддею «Евпаторийского городского суда Республики Крым» усвідомлювала фактичні обставини, які свідчили про існування збройного конфлікту, що на момент вчинення злочину, починаючи з 02.02.2018 року, тривав вже чотири роки.
Дотримуючись вимог ст.94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на підтвердження винуватості ОСОБА_5 сторона обвинувачення посилається, зокрема, на протоколи огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет.
Підстав для визнання таких доказів недопустимими і неналежними не вбачається, оскільки інформація взята з офіційного інтернет-сайту органу державної влади РФ, які загальнодоступні в мережі «Інтернет».
Огляд зазначених інтернет-сайтів здійснено слідчим з дотриманням вимог ст. 237 КПК та зафіксовано (за допомогою функцій скріншоту та друку) зміст відображеної у них, як електронних документах, інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Суд тривалий час вживав всіх передбачених КПК України заходів щодо забезпечення потерпілого ОСОБА_7 у судове засідання, однак забезпечити його безпосередню участь не вдалось, у зв`язку із неможливістю встановлення його місцезнаходження. Враховуючи, що в Україні діє воєнний стан, місцезнаходження потерпілого ОСОБА_7 не було встановлено, останній у відповідності до вимог ч.11ст.615 КПК України був допитаний, і його показання під час досудового розслідування фіксувались за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, суд вважає, що показання потерпілого ОСОБА_7 які були відтворені та досліджені судом є належним та допустимим доказом, який відповідає вимогам ч.11ст.615 КПК України.
З урахуванням викладеного та за встановлених обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 своїми діями порушила закони та звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та виразились у порушенні вимог ст.ст.4,47,49 та 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року та п. а ч.4 ст.85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року, а саме у депортації (видворенні) громадян України ОСОБА_7 в умовах окупації частини території України, а саме Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, тобто вчинила злочин, передбачений ч.1ст.438 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, її віку, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює та проживає на тимчасово окупованій території України.
Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання має бути не лише карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання у межах санкції частини статті відповідатиме вчиненому і сприятиме виправленню обвинуваченої й запобіганню вчинення нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94,135,139,297-1,297-5,323,368,370,374 КПК України
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.438 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк десять років.
Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_5 не обирався.
Строк відбування покарання рахувати із моменту затримання ОСОБА_5 у порядку виконання цього вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua