Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №754/4872/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №754/4872/26

Суддя: Гринчак О. І.

Номер провадження 2/754/7160/26

Справа №754/4872/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Пучко А.В.,

представника позивачів за первісним позовом ОСОБА_1 (присутнього у судовому засіданні 23.09.2026),

представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 (присутнього у судовому засіданні 23.09.2026),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

Зміст первісних позовних вимог

У березні 2026 року позивачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , через представника - ОСОБА_1 , звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, в якій просять:

1) визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

2) визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частку у праві спільної власності на автомобіль HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

3) визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

4) визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частку у праві спільної власності на автомобіль HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

5) судові витрати, включаючи витрати на професійну правничу допомогу та проведення оцінки покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , внаслідок чого відкрилася спадщина на майно, що за життя належало спадкодавцю.

12 вересня 2023 року позивачі звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник Людмили Сергіївни із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , у зв`язку з чим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Людмилою Сергіївною була заведена спадкова справа за № 16/2023.

Спадкоємцями є або можуть бути такі особи: позивачка - ОСОБА_3 , яка є дочкою спадкодавця та спадкоємцем першої черги за законом; позивачка - ОСОБА_4 , яка є матір`ю спадкодавця та спадкоємцем першої черги за законом; відповідачка - ОСОБА_5 , яка є дочкою спадкодавця та спадкоємцем першої черги за законом.

Особа, яка може набути статусу відповідача - мати дружини спадкодавця, яка могла прийняти спадщину у порядку спадкової трансмісії.

07 квітня 1995 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб. За час шлюбу подружжям було набуте майно на праві спільної сумісної власності подружжя, зокрема: квартира АДРЕСА_1 ; легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У позивачів відсутні правовстановлюючі документи на зазначене майно, однак дані документи є у відповідачки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_9 , що була дружиною спадкодавця ОСОБА_7 на час його смерті.

За час, що минув з дня смерті спадкодавця ОСОБА_7 до дня смерті ОСОБА_9 , остання до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у зв`язку зі смертю другого з подружжя не зверталась, а зазначене свідоцтво не видавалось.

Позивачі звернулися з позовною заявою до суду та рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16.10.2024 у справі №382/447/24 судом задоволено позовні вимоги первісного та зустрічного позову та вирішено: визнати за позивачами по 1/8 у праві спільної власності на спадкове майно, та 2/8 у праві спільної власності на спадкове майно за відповідачкою. Рішення набрало законної сили та оскаржено не було.

Приватним нотаріусом Мельник Людмилою Сергіївною видано позивачам постанови від 04.03.2026 за вих. № 11/02-31 та № 12/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії в рамках спадкової справи № 16/2023, заведеної після смерті ОСОБА_7 , мотивуючи тим, що у позивачів відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а відповідачка відмовляється їх добровільно надати.

У зв`язку з наведеним вище позивачі звертаються до суду із даною позовною заявою.

Також позивачі зазначають, що на їх замовлення суб`єктом незалежної оціночної діяльності ПП «ЕКСПЕРТЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» здійснено оцінку нерухомого майна, що входить до складу спадщини, а саме квартири АДРЕСА_1 та легкового автомобіля HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вартість зазначеної оцінки становила 6000,00 грн.

Отже, позивачі просять стягнути такі судові витрати: стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 : 6000,00 грн витрати на проведення оцінок нерухомості, яка входить до складу спадщини, 40 000,00 грн витрати на правничу допомогу, 3717,63 грн витрати зі сплати судового збору; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 : 40 000,00 грн витрати на правничу допомогу, 3717,63 грн витрати зі сплати судового збору.

Зміст зустрічних позовних вимог

05 травня 2026 року ОСОБА_5 , через представника - адвоката Остапенка Андрія Ігоровича, звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якій просить:

1) визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 2/8 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_2 район;

2) визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 2/8 частки у праві спільної власності на автомобіль марки Hyundai, модель Sonata, 2008 року випуску, тип легковий седан, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

3) стягнути з відповідачів за зустрічним позовом на користь позивачки за зустрічним позовом всі судові витрати, які будуть понесені нею в ході розгляду справи (зокрема, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката) у спосіб повного зустрічного зарахування з судовими витратами, які будуть понесені позивачками за первісним позовом.

Також просила залучити до участі у справі. як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачки за зустрічним позовом, ОСОБА_6 .

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки за зустрічним позовом - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з яким вона перебувала в добрих сімейних стосунках. Вона організувала кремацію тіла батька та необхідні ритуальні процедури.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли права на рухоме та нерухоме майно, яке належало спадкодавцю на праві спільної сумісної власності з його дружиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (матір`ю позивачки за зустрічним позовом), зокрема: житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка кадастровий номер 3225582703:03:004:0026, площею 0,2419 га, цільове призначення «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», місце розташування: АДРЕСА_3 ; легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель 130, 2011 року випуску, тип легковий хетчбек-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

12.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. було заведено спадкову справу № 16/2023 щодо майна померлого ОСОБА_7 , батька позивачки за зустрічним позовом.

У відведений ст. 1270 ЦК України строк спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняли такі особи: ОСОБА_3 , дочка померлого (народжена у першому шлюбі); ОСОБА_4 , матір померлого; ОСОБА_5 , дочка померлого (народжена у другому шлюбі).

На день смерті місце проживання спадкодавця ОСОБА_7 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 . Інші особи в даній квартирі зареєстровані не були.

29.08.2023 у м. Яготин, не залишивши заповіту, померла дружина спадкодавця і матір позивачки за зустрічним позовом - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка не встигла прийняти спадщину після смерті свого чоловіка (у спосіб подання нотаріусу відповідної заяви). Місце її проживання було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли права на рухоме та нерухоме майно, яке належало спадкодавцю на праві спільної сумісної власності з її померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіком ОСОБА_7 та було оформлене (зареєстроване) на його ім`я, зокрема:

1) квартира АДРЕСА_1 ;

2) легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель SONATA, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

07.02.2024 позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 подала приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_7 в порядку ст. 1276 ЦК України (спадкова трансмісія), з огляду на перехід права на прийняття спадщини від її матері ОСОБА_9 до неї.

05.01.2024 П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 13/2024 щодо майна померлої ОСОБА_9 , матері позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_5 .

У відведений строк спадщину (у спосіб подання нотаріусу відповідної заяви) після смерті ОСОБА_9 прийняли такі особи: ОСОБА_5 , дочка померлої, позивачка за зустрічним позовом; ОСОБА_10 , матір померлої.

На день смерті місце проживання спадкодавця ОСОБА_9 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16.10.2024 у справі № 382/447/24 (провадження № 2/382/362/24), яке набрало законної сили 29.12.2024, було задоволено позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_10 , а також задоволено зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 :

1) Визнано за ОСОБА_3 право власності:

- на 1/8 частки у праві спільної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- на 1/8 частки у праві спільної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3225582703:03:004:0026, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;

- на 1/8 частки у праві спільної власності на автомобіль HYUNDAI 130, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

2) Визнано за ОСОБА_4 право власності:

- на 1/8 частки у праві спільної власності на автомобіль HYUNDAI 130, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

3) Визнано за ОСОБА_11 право власності:

- на 2/8 частки у праві спільної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- на 2/8 частки у праві спільної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3225582703:03:004:0026, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;

- на 2/8 частки у праві спільної власності на автомобіль HYUNDAI 130, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

22.09.2025 державний нотаріус П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори видав свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 її спадкоємцям:

1) спадкоємцю ОСОБА_5 (дочці померлої) свідоцтва про право на спадщину: на 1/4 частки у праві спільної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; на 1/4 частки у праві спільної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3225582703:03:004:0026, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; на 1/4 частки у праві спільної власності на автомобіль HYUNDAI 130, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

2) спадкоємцю ОСОБА_10 (матері померлої) свідоцтва про право на спадщину: на 1/4 частки у праві спільної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; на 1/4 частки у праві спільної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3225582703:03:004:0026, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; на 1/4 частки у праві спільної власності на автомобіль HYUNDAI 130, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Отже, станом 06.11.2025 спадкоємці завершили оформлення своїх прав на таке спадкове майно, успадкувавши його в наступних частках:

1) житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_3 :

- ОСОБА_5 - 1/2 частки (2/8 за рішенням суду + 1/4 свідоцтво);

- ОСОБА_10 - 1/4 частки (свідоцтво);

- ОСОБА_3 - 1/8 частки (за рішенням суду);

- ОСОБА_4 - 1/8 частки (за рішенням суду).

2) земельна ділянка з кадастровим номером 3225582703:03:004:0026, розташована за адресою: АДРЕСА_3 :

- ОСОБА_5 - 1/2 частки (2/8 за рішенням суду + 1/4 свідоцтво);

- ОСОБА_10 - 1/4 частки (свідоцтво);

- ОСОБА_3 - 1/8 частки (за рішенням суду);

- ОСОБА_4 - 1/8 частки (за рішенням суду).

3) автомобіль HYUNDAI 130, реєстраційний номер НОМЕР_5 :

- ОСОБА_5 - 1/2 частки (2/8 за рішенням суду + 1/4 свідоцтво);

- ОСОБА_10 - 1/4 частки (свідоцтво);

- ОСОБА_3 - 1/8 частки (за рішенням суду);

- ОСОБА_4 - 1/8 частки (за рішенням суду).

Водночас, залишалися неоформленими права на таке спадкове майно, успадковане спадкоємцями в наступних частках:

1) квартира АДРЕСА_1 :

- ОСОБА_5 - 1/2 частки (2/8 після смерті батька + 1/4 після смерті матері);

- ОСОБА_10 - 1/4 частки (після смерті дочки);

- ОСОБА_3 - 1/8 частки (після смерті батька);

- ОСОБА_4 - 1/8 частки (після смерті сина).

2) легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_1 :

- ОСОБА_5 - 1/2 частки (2/8 після смерті батька + 1/4 після смерті матері);

- ОСОБА_10 - 1/4 частки (після смерті дочки);

- ОСОБА_3 - 1/8 частки (після смерті батька);

- ОСОБА_4 - 1/8 частки (після смерті сина).

Видавши 22.09.2025 свідоцтва про право на спадщину на частки у праві спільної часткової власності на будинок, земельну ділянку та автомобіль HYUNDAI 130, державний нотаріус П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори у той самий день 22.09.2025 відмовив позивачці ОСОБА_5 та ОСОБА_10 як спадкоємцям ОСОБА_9 в оформленні спадщини на 1/2 частку у праві спільної власності (по 1/4 кожній) на квартиру та автомобіль HYUNDAI SONATA, оформивши свою відмову Постановою від 22.09.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії (вих. № 3959/02-31 від 22.09.2025). Як підставу для відмови нотаріус зазначив смерть другого з подружжя (співвласника майна) та відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. від 04.03.2026 позивачці за зустрічним позовом ОСОБА_5 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_7 на 2/8 частки у праві спільної власності на квартиру та автомобіль HYUNDAI SONATA реєстраційний номер НОМЕР_1 у зв`язку з відсутністю у неї оригіналів правовстановлюючих документів на дане майно.

06.11.2025 у м. Києві, не залишивши заповіту, померла ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір ОСОБА_9 (баба позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_5 ), яка спадщину після смерті своєї дочки прийняла, але не встигла оформити свої спадкові права на квартиру, а також на легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

07.04.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гудим О.Л. було заведено спадкову справу № 43/2026 щодо майна померлої ОСОБА_10 . Заяви про прийняття спадщини нотаріусу подали позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 (онука спадкодавця) та ОСОБА_6 (дочка спадкодавця).

Таким чином, станом на день подання даного зустрічного позову до суду право власності на квартиру, а також на легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , має належати в порядку спадкування за законом таким особам у відповідних частках:

- ОСОБА_5 - 5/8 частки (2/8 після смерті батька ОСОБА_7 + 1/4 після смерті матері ОСОБА_9 + 1/8 після смерті баби ОСОБА_10 );

- ОСОБА_6 - 1/8 частки (після смерті матері ОСОБА_10 );

- ОСОБА_3 - 1/8 частки (після смерті батька ОСОБА_7 );

- ОСОБА_4 - 1/8 частки (після смерті сина ОСОБА_7 ).

Оскільки постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. від 04.03.2026 позивачці за зустрічним позовом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька ОСОБА_7 на 2/8 частки у праві спільної власності на квартиру та легковий автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_1 , і на теперішній час іншими спадкоємцями пред`явлено до неї позов про визнання їхнього права власності на відповідне майно, вона змушена звернутися до суду з цим зустрічним позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності на 2/8 частки в праві спільної власності на квартиру та легковий автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Проти задоволення первісного позову не заперечує.

Що стосується вимоги позивачів за первісним позовом про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 80 000,00 грн, то представник позивачки за зустрічним позовом зазначає, що складність даної справи та виконаних адвокатом позивачів за первісним позовом робіт (наданих послуг) є незначною, так само незначними є час, витрачений адвокатом позивачів за первісним позовом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсяг наданих адвокатом послуг.

Крім того, первісний позов у справі № 754/4872/26 є подібним до первісного позову у справі № 382/447/24, яка розглядалася Яготинським районним судом Київської області та розгляд якої було завершено ухваленням рішення від 16.10.2024.

Таким чином, при повному задоволенні первісного та зустрічного позовів, з огляду на причину (підставу) звернення до суду обох сторін, на яку не могла вплинути і яку не могла усунути жодна зі сторін (відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно), позивачка за зустрічним позовом, керуючись засадами справедливості, добросовісності, розумності, просить суд зменшити заявлений в первісному позові до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу і провести зустрічне зарахування сум сплаченого сторонами судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката, а не стягувати судові витрати з кожної зі сторін на користь іншої сторони.

Відзив на зустрічну позовну заяву

22.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідачів за зустрічним позовом - адвоката Старика В.М. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній зазначає, що позивачі за первісним позовом такі позовні вимоги за зустрічним позовом визнають та не заперечують проти їх задоволення судом.

Щодо судових витрат зазначив, що після отримання постанов від 04.03.2026 за вих. № 11/02-31 та № 12/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії в рамках спадкової справи 16/2023 у позивачів виникла необхідність знову звертатися з позовною заявою та знову нести судові витрати, пов`язані виключно з умисними діями відповідачки щодо ухилення від надання нотаріусу правовстановлюючих документів.

Крім того, позивачем за первісним позовом були понесені судові витрати, пов`язані з підготовкою до розгляду справи, а саме на проведення незалежної оцінки та виготовлення звіту про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_1 та звіту про незалежну оцінку легкового автомобіля HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до Договору № 1489 від 03.12.2025 про проведення оцінки сума зазначених витрат становить 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Також позивачі за первісним позовом наполягають на покладенні на відповідачку, понесених ними витрат на правничу допомогу.

Позиція учасників у судовому засіданні

Представник позивачок за первісним позовом у судовому засіданні підтримав первісні позовні вимоги та просив їх задовольнити, щодо задоволення зустрічного позову не заперечував, просив стягнути судові витрати з відповідачки.

Представник відповідачки за первісним позовом у судовому засіданні не заперечував проти задоволення первісного позову в частині визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, просив задовольнити зустрічний позов. Що стосується вимог позивачок про стягнення судових витрат, то просив суд зменшити заявлений в первісному позові до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу до 16000,00 грн, оскільки вимоги позивачів є завищеними і не відповідають складності справи. Просив провести зустрічне зарахування сум сплаченого сторонами судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката, та не стягувати судові витрати з кожної зі сторін на користь іншої сторони.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 (повторно виданого 08 вересня 2023 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві) ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , у графі «батько» зазначено « ОСОБА_12 », у графі «мати» зазначено « ОСОБА_13 ».

Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 ОСОБА_14 уклала шлюб з ОСОБА_15 , після укладення шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_16 ».

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 , повторно виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 06 квітня 2012 року, 07 квітня 1995 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_17 було укладено шлюб, прізвище після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_18 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , у графі «батько» зазначено « ОСОБА_7 », у графі «мати» зазначено « ОСОБА_19 ».

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 , повторно виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 12 вересня 2012 року, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , у графі "батько" зазначено " ОСОБА_7 ", у графі "мати" зазначено " ОСОБА_20 ".

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_12 , виданим Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до листа відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 102/28/1713 від 15.12.2023, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , з 15.04.20003 по 18.08.2023, знятий з реєстраційного обліку по смерті. Інших зареєстрований осіб за даною адресою станом на 18.08.2023 зареєстровано не було.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2003 року ОСОБА_7 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13 , автомобіль HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстровано за ОСОБА_7 30.08.2008 року, при цьому ОСОБА_9 мала право керування зазначеним транспортним засобом. Вказані обставини також підтверджуються листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у місті Києві від 09.10.2024 № 31/26-1659аз.

Отже, на день смерті ОСОБА_7 належала 1/2 частки у праві власності, зокрема на:

• квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2003 року. Відповідно до Відомостей з Державного реєстру речових прав, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні;

•транспортний засіб - автомобіля марки HYUNDAI, модель SONATA, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку нерухомого майна від 11 грудня 2025 року ринкова вартість квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , становить 2 723 688 грн 00 коп без ПДВ.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку транспортного засобу від 11 грудня 2025 року ринкова вартість автомобіля HYUNDAI, моделі SONATA, державний номерний знак НОМЕР_1 , колір - сірий, рік випуску 2008, ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_3 , власник ОСОБА_7 , становить 250 410 грн. 00 коп. без ПДВ.

З належним чином засвідченої копії спадкової справи №16/2023, заведеної 12 вересня 2023 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 вбачається таке.

12 вересня 2023 року ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. із заявою про прийняття спадщини після померлого сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12 вересня 2023 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. із заявою про прийняття спадщини після померлого батька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №73916801 від 12.09.2023, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведено спадкову справу №16/2023 (номер у спадковому реєстрі 71225035).

Відповідно до Інформації про зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

15 січня 2024 року ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. із заявою про прийняття спадщини після померлого батька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, судом встановлено, що спадкоємцями після смерті спадкодавця ОСОБА_7 є: мати спадкодавця - ОСОБА_4 ; дочка від першого шлюбу - ОСОБА_3 , дружина - ОСОБА_9 та спільна дочка - ОСОБА_5 .

07 лютого 2024 року ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. із заявою, в якій повідомила про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка була спадкоємицею після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі ст. 1276 ЦК України спадкове майно вона приймає.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_14 , виданим Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29 серпня 2023 року.

Відповідно до довідки Вих. № 51/02-14 від 21 травня 2024 року, виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С., 12 вересня 2023 року заведена спадкова справа № 16/2023 до майна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 21 травня 2024 року до неї з заявами про прийняття спадщини звернулися: дочка померлого ОСОБА_3 ; дочка померлого ОСОБА_5 ; мати померлого ОСОБА_4 .

04 березня 2026 року за вих.№11/02-31 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_4 , в особі представника, у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/8 (одну восьму) частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; 1/8 (одну восьму) частку автомобіля марки HYUNDAI, моделі SONATA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . В обґрунтування зазначеної постанови приватний нотаріус зазначив, що ОСОБА_4 не було подано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на зазначене майно. Відповідно до відомостей, отриманих з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформація про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - відсутня, а тому видати Свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо.

04 березня 2026 року за вих.№12/02-31 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_3 , у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/8 (одну восьму) частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; 1/8 (одну восьму) частку автомобіля марки HYUNDAI, моделі SONATA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . В обґрунтування зазначеної постанови приватний нотаріус зазначив, що ОСОБА_3 не було подано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на зазначене майно. Відповідно до відомостей, отриманих з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформація про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - відсутня, а тому видати Свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо.

04 березня 2026 року за вих.№13/02-31 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_5 , у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом на 2/8 (дві восьмі) частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; 2/8 (дві восьмі) частки автомобіля марки HYUNDAI, моделі SONATA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . В обґрунтування зазначеної постанови приватний нотаріус зазначив, що ОСОБА_5 не було подано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на зазначене майно. Відповідно до відомостей, отриманих з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформація про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - відсутня, а тому видати Свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо.

З належним чином засвідченої копії спадкової справи № 13/2024, заведеної 05 січня 2024 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , вбачається таке.

05 січня 2024 року ОСОБА_5 звернулась до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №75342930 від 05.01.2024, державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу №13/2024 (номер у спадковому реєстрі 71816669).

09 січня 2024 року ОСОБА_10 звернулась до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої дочки - ОСОБА_9 .

Факт родинних відносин (матері та дочки) ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підтверджується: 1) Свідоцтвом про народження ОСОБА_17 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 , в графі «мати» зазначено « ОСОБА_21 »; 2) Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_15 від 24.06.1986, згідно з якого 24 червня 1986 року ОСОБА_21 уклала шлюб з ОСОБА_22 і після реєстрації шлюбу взяла прізвище « ОСОБА_23 ».

Відповідно до листа Подільської районної в м. Києві державної адміністрації №106-11899 від 29.12.2023, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 станом на 29 серпня 2023 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , 29.08.2023 остання знята з зареєстрованого місця проживання.

З належним чином засвідченої копії спадкової справи № 43/2026, заведеної 07 квітня 2026 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_10 , вбачається таке.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_14 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_16 , виданим Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

07.04.2026 ОСОБА_6 (дочка) та ОСОБА_5 (онука) звернулися із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_10 .

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гудим Ольгою Леонідівною заведено спадкову справу № 75452931 (номер у нотаріуса 43/2026) щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_10 .

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/9457/26 первісний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задоволено.

Визнано за ОСОБА_24 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 , громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_17 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 ), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_25 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_16 , право власності на 1/4 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_2 район.

Визнано за ОСОБА_24 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 , громадянкою України, РНОКП НОМЕР_17 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 ), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_25 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_16 , право власності на 1/4 частки у праві спільної власності на автомобіль марки Hyundai, модель Sonata, 2008 року випуску, тип легковий седан, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_18 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_19 .

Визнано за ОСОБА_24 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 , громадянкою України, РНОКІ НОМЕР_17 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 ), в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_26 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14 , право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_2 район.

Визнано за ОСОБА_24 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 , громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_17 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 ), в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_26 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14 , право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на автомобіль марки Hyundai, модель Sonata, 2008 року випуску, тип легковий сєдан, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_27 , треті особи: ОСОБА_28 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 в порядку спадкування законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_10 право власності на 1/8 частку у праві спільної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_6 в порядку спадкування законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_10 право власності на 1/8 частку у праві спільної власності на легковий автомобіль марки Hyundai Sonata, 2008р. в., номер шасі НОМЕР_2 , НОМЕР_20 , державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 .

Норми права та мотиви суду

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно із статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а також з інших підстав, встановлених законом, у тому числі в порядку спадкування.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1, 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Нормами статті 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 07 квітня 1995 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_17 було укладено шлюб, прізвище після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_18 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_9 , повторно виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 06 квітня 2012 року.

На день момент відкриття спадщини ОСОБА_7 належала 1/2 частки у праві власності, зокрема, на таке майно:

• квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2003 року;

•транспортний засіб - автомобіль марки HYUNDAI, модель SONATA, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 заповіт відсутній, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру, а тому спадкування здійснюється саме за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлений строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями першої черги були: його мати - ОСОБА_4 ; його дочка від першого шлюбу - ОСОБА_3 ; його дружина ОСОБА_9 та їх спільна дочка ОСОБА_5 .

З наданих суду доказів вбачається, що мати спадкодавця - ОСОБА_4 ; його дочка від першого шлюбу - ОСОБА_3 ; його дочка від шлюбу з ОСОБА_9 - ОСОБА_5 реалізували своє право на прийняття спадщини шляхом подачі відповідних заяв нотаріусу у строк, встановлений ст. 1270 ЦК України.

Встановлено, що дружина спадкодавця - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_14 , виданим Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29 серпня 2023 року.

Статтею 1276 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_9 заповіт відсутній, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру, а тому спадкування здійснюється саме за законом.

Встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_9 увійшло належне їй право на оформлення спадкового майна після смерті чоловіка, яке відповідно до положень ст. 1218, 1276 ЦК України також переходить до її спадкоємців.

ОСОБА_27 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1276 ЦК України після померлої матері ОСОБА_9 , яка, в свою чергу, була спадкоємцем після смерті чоловіка.

У постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 720/2683/19 (провадження № 61-15347св20) зазначено, що спадкова трансмісія є переходом права на прийняття спадщини, а не самого спадкового майна, від спадкоємця, який помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, до його спадкоємців. Верховний Суд також наголосив, що об`єктом спадкової трансмісії є саме суб`єктивне право на прийняття спадщини, а трансмісар набуває спадкові права безпосередньо після першого спадкодавця, а не після трансмітента.

Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Під час розгляду справи встановлено, що 04 березня 2026 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. винесено постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якими відмовлено ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_27 у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом на частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 та частку автомобіля марки HYUNDAI, моделі SONATA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки приватному нотаріусу не було подано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на зазначене майно. Відповідно до відомостей, отриманих з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформація про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - відсутня, а тому видати Свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо.

Згідно з підпунктом 4.18 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Отже, відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину з причин не надання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на зазначене майно є законною.

Позивачі за первісним позовом та позивачка за зустрічним позовом на час звернення до суду фактично вичерпали можливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Однак слід зазначити, що відсутність реєстрації права власності відповідно до положень Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Вказана позиція узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.02.2024 у справі №673/554/21, від 17.04.2024 у справі №520/5693/19, від 22.03.2023 у справі №463/6829-21-ц.

Отже, предметом даного спору є не встановлення права власності спадкодавця на спірне майно, а захист спадкових прав спадкоємців, які прийняли спадщину, однак позбавлені можливості оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку внаслідок відсутності оригіналів правовстановлюючих документів.

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником майна, яке в неї входить саме з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законом порядку.

Саме свідоцтво про право на спадщину не породжує право власності у спадкоємця, а лише посвідчує вже набуте ним право, яке виникає з часу відкриття спадщини за умови її прийняття.

Аналогічний правовий висновок, неодноразово висловлений Верховним Судом, зокрема у постанові № 736/286/20 від 24.02.2021 року, який зазначає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, набуває право на спадкове майно з часу відкриття спадщини, а видача свідоцтва про право на спадщину має посвідчувальний, а не правовстановлюючий характер.

Положення статті 392 ЦК України передбачають, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що за наявності постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має право звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, а такий спосіб захисту відповідає положенням статті 392 ЦК України (справа № 694/1433/17 від 09.06.2021 року).

Відповідно до практики Касаційного цивільного суду, стаття 392 ЦК України не є самостійною підставою набуття права власності. Судове рішення у такій категорії справ не породжує право власності, а лише підтверджує право, яке вже виникло у позивача на законних підставах, якщо його неможливо оформити позасудовим способом (справа № 332/3923/18 від 21.04.2021 року).

В ході розгляду справи судом встановлено факт смерті спадкодавця, склад спадкового майна, родинні відносини між спадкодавцями та спадкоємцями, своєчасне прийняття спадщини усіма спадкоємцями, наявність постанов нотаріуса про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з тим, що нотаріусу не було подано документів, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_7 на зазначене майно, відсутність у позивачів за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом можливості оформити спадкові права в позасудовий спосіб.

Також встановлено, що оформлення спадкових прав у позасудовому порядку стало неможливим у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру та транспортний засіб, а також відсутністю реєстрації права власності на квартиру відповідно до положень Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зв`язку з чим приватним нотаріусом прийнято постанови про відмову у видачі відповідних свідоцтв про право на спадщину.

Суд звертає увагу, що зазначені постанови нотаріусів не містять висновків про відсутність у позивачок права на спадкування або про неналежність спірного майна спадкодавцю. Єдиною підставою для відмови стало ненадання документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, що відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат» та наказу Міністерства юстиції, яким затверджено офіційний Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Щодо зустрічних позовних вимог слід зазначити таке.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 відповідно до ст. 1276 ЦК України має право на спадкування частки спірної квартири та автомобіля після смерті своєї матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_16 , яка в свою чергу була спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_7 , однак померла після відкриття спадщини і не встигла її прийняти.

Судом також враховується той факт, що під час розгляду справи відповідачка за первісним позовом ОСОБА_5 у зустрічній позовній заяві повідомила, що не заперечує проти позовних вимог позивачів за первісним позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування, а відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у своєму відзиві зазначили про визнання зустрічних позовних вимог.

Сукупність досліджених доказів підтверджує, що квартира та автомобіль входили до складу майна подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , після смерті яких відкрилася спадщина, своєчасно прийнята спадкоємцями.

Неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку зумовлена виключно відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру та транспортний засіб, що підтверджується постановами приватного нотаріусів про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину. За таких обставин звернення до суду з вимогами про визнання права власності є належним та ефективним способом захисту права відповідно до статей 15, 16, 392 ЦК України.

Задоволення первісного та зустрічного позовів не створює нових речових прав, а лише підтверджує права, які виникли у спадкоємців з моменту відкриття спадщини. Такий спосіб захисту забезпечує остаточне вирішення спору між спадкоємцями та створює правові підстави для державної реєстрації права власності відповідно до визначених судом часток.

Після смерті кожного зі спадкодавців право на спадкування виникло у відповідних спадкоємців, а визначений позивачами розмір спадкових часток відповідає вимогам статей 1216, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270, 1276 ЦК України. Доказів, які б свідчили про інший розподіл спадкового майна, наявність інших спадкоємців або спір щодо розміру спадкових часток, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства, встановлені за наслідками розгляду справи обставини та досліджені на їх підтвердження докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги за первісним позовом та позовні вимоги за зустрічним позовом знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, ґрунтуються на встановлених нормах законодавства України, оскільки позивачами надано суду належні, допустимі та достатні докази, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивачів, як це передбачено статтями 77-81 ЦПК України, а тому первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.

При задоволенні зустрічних позовних вимог суд враховує математичне скорочення дробів: 2/8=1/4.

Щодо судових витрат

Щодо витрат зі сплати судового збору

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом первісний позов задоволено в повному обсязі, а тому відповідно до положень ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки за первісним позовом витрати зі сплати судового збору на користь позивачів.

Судом зустрічний позов також задоволено в повному обсязі, а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів за зустрічним позовом в рівних частинах на користь позивачки витрати зі сплати судового збору.

Щодо витрат пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням оцінки майна.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 КПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Судом встановлено, що на підставі Договору № 1489 від 03 грудня 2025 року про проведення незалежної оцінки, укладеного між Приватним підприємством "Експертзабезпечення" та ОСОБА_3 , було проведено оцінку майна: трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ; легковий автомобіль, седан HYUNDAI SONATA, VIN код НОМЕР_6 , 2008 р.в., держ. № НОМЕР_1 . Відповідно до п. 4.1 Договору вартість наданих за цим договором послуг складає 6000,00 грн.

04 грудня 2025 року та 12 грудня 2025 року було надано розрахунки №1489 за надані послуги "за незалежну оцінку згідно дог. №1489 від 03 грудня 2025 року" на загальну суму 6000,00 грн.

ОСОБА_3 здійснила оплату послуг за незалежну оцінку майна в розмірі 6000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.12.2025 та 12.12.2025.

Оцінка спірного майна, яка проводилась за замовленням позивачки за первісним позовом ОСОБА_3 була пов`язана з розглядом справи та необхідністю визначення ціни позову з метою сплати судового збору.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку що вимоги позивачки за первісним позовом ОСОБА_3 про стягнення витрат на проведення оцінок нерухомості, яка входить до складу спадщини, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи фактичне задоволення первісного та зустрічного позовів, а також положення ст. 133, 139, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 3000,00 грн судових витрат, тобто 1/2 витрат із загальної суми 6000,00 грн, понесених позивачкою за первісним позовом у зв`язку із замовленням оцінки нерухомого майна з метою звернення до суду, визначення ціни позову та розміру судового збору, оскільки інша сторона, позивач за зустрічним позовом, фактично скористалася цим висновком під час звернення до суду зі своїм позовом (зустрічним) в частині визначення ціни позову та визначення розміру судового збору.

Щодо витрат на надання професійної правничої допомоги.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої-шостої, дев`ятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 9 статті 141 ЦПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд критично оцінює твердження позивачів за первісним позовом про те, що саме через неправомірні дії відповідачки вони не змогли вирішити спір в досудовому порядку і змушені були звернутись до суду за захистом своїх прав, оскільки позивачами не надано суду належних та достатніх доказів того, що правовстановлюючі документи на майно, яке перебувало у власності спадкодавця, знаходяться у відповідачки.

Згідно з частиною восьмою ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Судом встановлено, що позивачами за первісним позовом на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано такі докази.

02 лютого 2024 року між Адвокатським об`єднанням «АНВО ГРУП» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання правничої допомоги №02-02/24.

Відповідно до Ордеру на надання правничої допомоги від 24.03.2026, правову допомогу ОСОБА_3 надає адвокат Старик Володимир Михайлович.

27 лютого 2024 року між Адвокатським об`єднанням «АНВО ГРУП» та ОСОБА_4 укладено Договір про надання правничої допомоги №27-02/24.

Відповідно до Ордеру на надання правничої допомоги від 24.03.2026, правову допомогу ОСОБА_4 надає адвокат Старик Володимир Михайлович.

Згідно з актом приймання-передавання виконаних робіт (наданих послуг) №16-09/26 від 16 вересня 2026 року, Адвокатським об`єднанням "АНВО ГРУП" клієнту ОСОБА_3 , на виконання умов Договору про надання правової допомоги, були надані послуги в загальному розмірі 40000,00 грн, з яких:

- консультація клієнта, узгодження правової позиції - 2000,00 грн;

- підготовка позовної заяви про визнання права власності в порядку спадкування, підготовка заяви про витребування доказів, підготовка заяви про витребування спадкових справ, організація проведення оцінки спадкового майна (фіксована сума) - 15000,00 грн;

- аналіз зустрічного позову та підготовка заяви про визнання позовних вимог - 3000,00 грн.;

- представництво інтересів клієнта шляхом участі у судових засіданнях у суді першої інстанції та витрати на дорогу - 20000,00 грн.

Вищезазначена сума була сплачена ОСОБА_3 , що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №01 від 16 вересня 2026 року.

Згідно з актом приймання-передавання виконаних робіт (наданих послуг) №16-09/26/1 від 16 вересня 2026 року, Адвокатським об`єднанням "АНВО ГРУП" клієнту ОСОБА_4 , на виконання умов Договору про надання правової допомоги, були надані послуги в загальному розмірі 40000,00 грн, з яких:

- консультація клієнта, узгодження правової позиції - 2000,00 грн;

- аналіз зустрічного позову та підготовка заяви про визнання позовних вимог - 3000,00 грн.;

Вищезазначена сума була сплачена ОСОБА_4 , що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №02 від 16 вересня 2026 року.

Судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано такі докази.

30 квітня 2026 року між адвокатом Остапенко Андрієм Ігоровичем та ОСОБА_27 укладено Договір про надання правничої допомоги, згідно з умовами якого адвокат здійснює захист інтересів клієнта під час розгляду справи №754/4872/26.

Відповідно до Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги в рамках розгляду цивільної справи №754/4872/26 від 18 вересня 2026 року, та Акту приймання-передачі наданих робіт від 18 вересня 2026 року, адвокатом Остапенко А.І. надано правову допомогу на загальну суму 18640,00 грн, з яких:

1) складання та подання до суду зустрічної позовної заяви у справі №754/4872/26, включаючи вивчення обставин справи (первісної позовної заяви) та усну консультацію клієнта - витрачено 6 годин, вартість послуги 6000,00 грн;

2) збір доказів у справі №754/4872/26 (документів для долучення до зустрічного позову, отримання інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) - витрачено 1 годину, вартість послуги 1000,00 грн;

3) участь адвоката у підготовчому судовому засіданні 26.05.2026 (з урахуванням часу, витраченого на дорогу за маршрутом «Полтава-Київ-Полтава») - вартість послуги 3000,00 грн;

4) участь адвоката у підготовчому судовому засіданні 07.07.2026 (з урахуванням часу, витраченого на дорогу за маршрутом «Полтава-Київ-Полтава») - вартість послуги 3000,00 грн.;

5) участь адвоката у судовому засіданні 23.09.2026 (з урахуванням часу, витраченого на дорогу за маршрутом «Полтава-Київ-Полтава») - вартість послуги 3000,00 грн;

6) загальні транспортні витрати адвоката, пов`язані з явкою до суду для участі в судових засіданням - вартість послуги 2640,00 грн.

Відповідно до норм ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави". Згідно з зазначеною постановою у цивільних справах компенсація витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові не може перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Згідно з положеннями пунктів 6, 12 розділу ІІ "Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон", яка затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.1998 року № 59, витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов`язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті (п. 6).

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов`язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо (абзац перший пункту 12 розділу ІІ у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.07.2017 року № 669). Витрати, понесені у зв`язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Стороною позивача за зустрічним позовом на підтвердження транспортних витрат адвоката, пов`язаних з явкою до суду для участі в судових засіданням надано копії квитків на проїзд (автобусні рейси з м. Полтави до м. Києва та з м. Києва до м. Полтави).

Відповідно до довідок, виданих адвокатом Остапенко А., ОСОБА_5 було здійснено оплату за надані послуги 30 квітня 2026 року на суму 10000,00 грн та 18 вересня 2026 року на суму 8640,00 грн.

Суд вважає, що надані стороною позивачів за первісним позовом та стороною позивача за зустрічним позовом документи є належними та допустимими в розумінні статей 137-138 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Постанова Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18, містить висновок, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Виходячи з конкретних обставин справи, критерію співмірності складності справи з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю у даній справі, суд вважає, що вимоги позивачки за зустрічним позовом про стягнення витрат пов`язаних з наданням правової допомоги в загальному розмірі 18640,00 грн є доведеним та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивачів за первісним позовом про стягнення витрат на правову допомогу у загальному розмірі 80000,00 грн., то слід зазначити таке.

Щодо витрат на підготовку позовної заяви про визнання права власності в порядку спадкування, підготовку заяви про витребування доказів, підготовку заяви про витребування спадкових справ, організації проведення оцінки спадкового майна в розмірі 15000,00 грн суд, враховуючи незначну складність справи, типовий характер позовної заяви зі справами, які вже розглядались судами між цими ж сторонами, але щодо іншого майна, обсяг наданих матеріалів, вважає дані витрати надмірними.

Також суд звертає увагу на те, що адвокатом було укладено окремі договори з позивачами у справі та на виконання зазначених договорів було складено акти приймання-передавання виконаних робіт окремо щодо надання послуг кожному з позивачів, однак встановлено, що дані послуги є ідентичними і в рамках даної цивільної справи адвокатом подавався певний документ одночасно від імені обох позивачів.

На підставі наведеного, суд вважає вимоги про стягнення витрат на правову допомогу завищеними, оскільки вони не відповідають критерію співмірності складності справи з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат.

Суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений адвокатом час, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про необхідність обмежити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суми 18 640,00 грн., яка відповідає критерію розумності, встановленій їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Суд у порядку ч. 12 ст. 265 ЦПК України вважає за необхідне провести зустрічне зарахування судових витрат, а саме витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами, та не стягувати їх з кожної зі сторін на користь іншої сторони.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 355, 368, 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1276, 1296, 1297 ЦК України, статтями 60, 63, 68, 70 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частку у праві спільної власності на автомобіль марки HYUNDAI, модель SONATA, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/8 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/8 частку у праві спільної власності на автомобіль марки HYUNDAI, модель SONATA, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частки у праві спільної власності на автомобіль марки HYUNDAI, модель SONATA, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 3000,00 грн.

В порядку ч. 12 ст. 265 ЦПК України провести зустрічне зарахування судових витрат, а саме витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами, та не стягувати їх з кожної зі сторін на користь іншої сторони..

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , РНОКПП НОМЕР_21 , місце проживання: АДРЕСА_7 .

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , РНОКПП НОМЕР_22 , місце проживання: АДРЕСА_8 .

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП НОМЕР_17 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа (за зустрічним позовом): ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , РНОКПП НОМЕР_23 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2026.

Суддя Деснянського

районного суду м. Києва Оксана ГРИНЧАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua