Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №469/812/26 — Березанський районний суд Миколаївської області

14.10.2026 Справа № 469/812/26

2/469/947/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.,

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

відповідач ОСОБА_2 - не з`явилась,

представник відповідача ОСОБА_3 - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

01 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання спільної доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений судовим наказом Березанського районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2019 року, та визначити аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісяця, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів, передбаченого законодавством України для дитини відповідного віку, до досягнення донькою повноліття, посилаючись на те, що у нього у іншому шлюбі народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який від народження має тяжкі порушення здоров`я, переніс оперативне втручання, перебуває під постійним медичним наглядом і потребує безперервного лікування, спеціалізованої медичної допомоги, реабілітації, придбання лікарських засобів і медичних виробів, а також проходження відповідних обстежень, що зумовлює значні матеріальні витрати, які несе його сім`я.

15 липня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження..

23 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та підтримання заявлених вимог та письмове пояснення на відзив, в якому зазначив, що не заперечує свого обов`язку щодо утримання доньки, не відмовляється від погашення заборгованості та не ставить питання про звільнення його від сплати заборгованості, але зазначена заборгованість виникла внаслідок того, що після переведення позивача до військової частини НОМЕР_1 припинилося відрахування аліментів, про що йому стало відомо після звернення до державного виконавця з метою отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати аліментів. Наявність заборгованості за минулий період не змінює предмета справи, яким є питання зміни розміру аліментів на майбутній період у зв`язку з істотною зміною сімейного та матеріального стану позивача. Захворювання малолітнього сина позивача підтверджуються довідкою ЛКК, яка є офіційним медичним документом. Стан здоров`я другої дитини є обставиною, яка підлягає врахуванню судом при визначенні можливості та розміру утримання обох дітей. Факт наявності іпотечного кредиту автоматично не є підставою для зменшення розміру аліментів, але фактичні витрати сім`ї на забезпечення житлом у сукупності з іншими обставинами мають значення для оцінки його реального матеріального становища та його можливості одночасно виконувати обов`язки щодо утримання двох дітей. Оформлення кредитного договору на дружину позивача було зумовлено проходженням ним військової служби та неможливістю бути присутнім для належного оформлення кредитних документів. Дружина позивача також є військовослужбовцем, однак у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за їхнім малолітнім сином, який має захворювання та потребує відповідного медичного нагляду та догляду, вона не має можливості повноцінно проходити військову службу та отримувати відповідне грошове забезпечення у звичайному обсязі, у зв`язку з чим основним та фактично єдиним стабільним джерелом доходу сім`ї є дохід позивача, що має істотне значення для визначення реального матеріального становища позивача. Крім того, племінник дружини позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має статус ВПО та починаючи з 2024 року фактично проживає разом з позивачем та його сім`єю і перебуває на його матеріальному забезпеченні, що додатково збільшує фактичне фінансове навантаження на позивача та його сім`ю.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача надала заяву про розгляд справи без її участі та участі відповідача.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Тарасенко В.І. просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що станом на 01 квітня 2026 року у позивача наявна заборгованість зі сплати аліментів на виконання судового наказу №469/130/19 про стягнення з нього аліментів на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 565155,44 грн., що свідчить про ухилення, систематичне та тривале невиконання позивачем обов`язку щодо утримання власної дитини. Вважає, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження захворювання дитини позивача від іншого шлюбу, його ступінь, необхідність лікування чи понесених додаткових витрат; натомість саме спільна донька сторін ОСОБА_4 має документально підтверджені проблеми зі здоров`ям, що свідчить не про можливість зменшення розміру аліментів, а, навпаки, про необхідність забезпечення належного матеріального утримання доньки для покриття витрат на її лікування та медичне спостереження, тому позовні вимоги не відповідають найкращим інтересам дитини. Факт укладення позивачем іпотечного договору, на який посилається позивач, не свідчить про погіршення його матеріального становища, оскільки кредитні зобов`язання виникли внаслідок його власного волевиявлення, а не через незалежні від нього обставини; отримання іпотечного договору свідчить про те, що банк визнав позивача платоспроможним та таким, який має достатні доходи для виконання довгострокових фінансових зобов`язань, а тому факт отримання значного кредиту не підтверджує неможливість виконання обов`язку щодо належного утримання дитини; позивачем не надано доказів того, що після укладення кредитного договору його матеріальне становище настільки погіршилося, що він об`єктивно позбавлений можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі; добровільно взяті позивачем кредитні зобов`язання не можуть призводити до погіршення матеріального забезпечення дитини та обмеження її права на належне утримання. Крім того, позивач є військовослужбовцем і отримує гарне грошове забезпечення, що дає змогу утримувати дитину у розмірі частини від його доходу, а тому немає підстав для зменшення розміру аліментів.

Оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, висловили свою позицію щодо заявлених вимог та їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд ухвалив розглянути справу за відсутності учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі судового наказу, виданого 18 лютого 2019 року Березанським районним судом Миколаївської області у справі №469/130/19, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 лютого 2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.4).

17 листопада 2023 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , якій після державної реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_8 (а.с.44); ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.7).

10 жовтня 2023 року між АТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_7 укладено договір про іпотечний кредит №OS79G600000475 про надання строкового кредиту на придбання нерухомості в розмірі 952153,00 грн. (а.с.9-19, 20-32).

Розмір заробітної плати позивача вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-7 Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України за період з 2011 року по липень 2026 року включно (а.с.107-108).

З 19 березня 2022 року позивач мобілізований до Збройних сил України, що підтверджено копією військового квитка (а.с.112-113).

З довідки КНП “Південнівська міська лікарня” №50 від 13 серпня 2026 року вбачається, що ОСОБА_5 потребує домашнього догляду як дитина-інвалід (а.с.120).

Відповідно до розрахунку заборгованості, виконаного Березанським ВДВС УМР ПМУМЮ (м.Одеса) ОСОБА_1 станом на 29 жовтня 2025 року має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 466865,17 грн. (а.с.125-126).

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із статтею 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

На підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів, позивач вказує на те, що у нього з моменту винесення судового рішення про стягнення аліментів змінився сімейний стан, а також на його утриманні перебуває дитина від іншого шлюбу, дружина та інша тимчасово переміщена особа, які потребують належного матеріального забезпечення, що призводить до надмірного фінансового навантаження, тобто посилається на зміну не тільки матеріального, а й сімейного стану.

Лише зміна сімейного стану позивача, а саме наявність іншої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20, від 08 червня 2022 року у справі № 565/1069/21, від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18, відповідно до яких зміна сімейного стану платника аліментів (народження дитини у новому шлюбі) не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.80 цього Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять предмета доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі у зв`язку з народженням іншої дитини; не надано доказів утримання дружини та іншої тимчасово переміщеної особи.

З Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-7 видно, що середній дохід позивача у 2019 році на час винесення судового наказу про стягнення аліментів становив 11129,96 грн., що складало 5,49 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого на один місяць для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2019 року Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік" (2 027 грн.), тоді як середній дохід за 2026 рік становить 108149,66 грн., що складає 30 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого на один місяць для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2026 року Законом України "Про державний бюджет України на 2026 рік" (3 512 грн.); позивач отримує стабільний дохід у виді грошового забезпечення.

Таким чином, після прийняття 18 лютого 2019 року Березанським районним судом Миколаївської області судового наказу у справі №469/130/19 (2-н/469/13/19) про стягнення з позивача аліментів, яким стягнуто аліменти з позивача на користь відповідача на утримання дочки ОСОБА_4 , середній дохід позивача збільшився майже у 10 разів.

За такого наявність у позивача дитини від іншого шлюбу, яка має певні захворювання, які потребують заходів реабілітації та лікування, вартість якого позивачем не наведена, не свідчить про те, що після прийняття судом рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідача його матеріальне становище погіршилось.

Суд також погоджується з доводами представника відповідача про те, що факт укладення дружиною позивача іпотечного договору та договору про іпотечний кредит від 10 жовтня 2023 року на придбання нерухомості в розмірі 952153 грн., предметом іпотеки за якими є квартира у м.Південне Одеської області площею 71,69 кв.м., та набуття нею права власності на квартиру не свідчать про погіршення матеріального становища позивача, оскільки такі правочини вчинено дружиною позивача ОСОБА_7 до укладення шлюбу, у зв`язку з чим у цій справі відсутні підстави вважати, що предмет іпотеки належить до спільної сумісної власності подружжя відповідно до глави 8 Сімейного кодексу України та що у позивача виникли відповідні права та зобов`язання; крім того, кредитні зобов`язання виникли внаслідок власного волевиявлення учасників відповідних правовідносин, а не через незалежні від позивача обставини, і їх виникнення не підтверджує неможливість виконання обов`язку щодо належного утримання дитини; позивачем не надано доказів того, що після укладення кредитного договору його матеріальне становище настільки погіршилося, що він об`єктивно позбавлений можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі; добровільно взяті позивачем чи членом його сім`ї кредитні зобов`язання не можуть призводити до погіршення матеріального забезпечення дитини та обмеження її права на належне утримання.

Згідно із ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Зменшення розміру аліментів, без підтвердження погіршення матеріального становища позивача, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини, та суперечитиме її інтересам.

Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Тому суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявності передбачених законом підстав для зменшення розміру аліментів, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя