Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №148/3119/26
Суддя: Дамчук О. О.
Справа №: 148/3119/26
Провадження № 1-кп/148/195/26
В И Р О К
Іменем України
16 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретареві ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тульчин в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026025240000059 від 01.10.2026 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Будукан Облученського району, Хабаровського краю Російської федерації з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
07.10.2024 вироком Ладижинського міського суду Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 7000 грн,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
В С Т А Н О В И В :
У порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст. ст. 1 1, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.
30 вересня 2026 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи по вул. Шкільна с. Заозерне Гайсинського району Вінницької області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення болю, з мотивів особистих неприязних відносин, наніс кулаком правої руки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невстановлену кількість ударів, але не менше чотирьох у область голови та обличчя, лівого плеча, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних синців голови, ділянці лівого плеча, забійної рани нижньої губи рота, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Крім цього 30 вересня 2026 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи по вул. Шкільна с. Заозерне Гайсинського району Вінницької області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення болю, з мотивів особистих неприязних відносин, наніс кулаком правої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , невстановлену кількість ударів, але не менше трьох у область голови, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді двох синців у лівій лобноскроневій ділянці голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вказані обставини кримінального правопорушення встановлені органом досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті.
Прокурором Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 подано клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
З письмової заяви ОСОБА_3 , складеної в присутності захисника, адвоката ОСОБА_7 та доданої до обвинувального акту, вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку, зміст встановлених органом досудового розслідування обставин кримінального правопорушення не оспорює, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, з обмеженнями права на апеляційне оскарження рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, встановленими ч. 2 ст. 302 КПК України, ознайомлений.
Також, матеріали кримінального провадження містять письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 та доданої до обвинувального акту, вбачається, що потерпілий згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, що його згода є добровільною.
Також, матеріали кримінального провадження містять письмову заяву потерпілої ОСОБА_5 та доданої до обвинувального акту, вбачається, що потерпіла згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, що її згода є добровільною.
Враховуючи наявність вказаної заяви обвинуваченого, потерпілих та клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, суд розглядає обвинувальний акт та приймає судове рішення за відсутності учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 381, ч.1, ч. 2 ст.382 КПК України.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, в умисному легкому тілесному ушкодженні.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують його покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має непогашену судимість, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, являється військовослужбовцем.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки інше покарання у виді громадські та виправні роботи до військовослужбовців не застосовуються (ст. 56, ст. 57 КК України).
Згідно ч. 1 ст. 71 КК України в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Тобто, застосовуючи правила ст. 71 КК України, за сукупністю вироків суд має визначити остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 засуджений вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.10.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. До даного часу штраф не сплачено.
Оскільки попередній штраф у розмірі 17 000 грн не сплачено, він вважається невідбутою частиною покарання. Таким чином суд до покарання, призначеного за новим вироком (за ст. 125), вважає за необхідне повністю приєднати невідбуту частину показання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.10.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 17 000 грн штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його визначення на даному етапі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню судових витрат не було.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.)
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.10.2024, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 850,00 грн.(сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень).
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.
Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua