Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №911/104/22 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р. Справа№ 911/104/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Колесника Р.М.

Коробенка Г.П.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 (повний текст складено 06.07.2026)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2026

у справі №911/104/22 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ"

про стягнення 123 522, 08 грн,

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (надалі - позивач, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" (надалі - відповідач, ТОВ "Соната БЦ") суми заборгованості за необліковану електричну енергію в розмірі 116 101,44 грн, суму 3% річних в розмірі 2 347,48 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 5 073,16 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2022 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" про стягнення 123 522,08 грн було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" суму коштів в розмірі 116 101, 44 грн, суму 3% річних в розмірі 2 347, 48 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 5 073, 16 грн та суму судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про ухвалення додатково рішення щодо розподілу судових витрат задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 600, 00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням та додатковим рішення, 24.07.2026 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №911/104/22, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 року та додаткове рішення від 07.07.2026 року у справі №911/104/22 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що суд першої інстанції не з`ясував обставин, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права. Так, апелянт вважає помилковим посилання суду на преюдиційне значення постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 911/1070/21. На думку скаржника, преюдицію утворюють лише обставини, безпосередньо досліджені іншим судом, а не надана ним правова оцінка (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17). Натомість обставини, на які відповідач посилався у цій справі, у справі № 911/1070/21 не досліджувались, а суд першої інстанції жодної оцінки їм не надав, чим порушив вимоги статті 236 та пункту 5 частини 4 статті 238 ГПК України.

Апелянт звертає увагу суду, що акт про порушення від 19.02.2021 № К046139 не має доказової сили, оскільки складений з порушенням пункту 8.2.5 ПРРЕЕ. Скаржник зазначає, що директор товариства Панченко О.В., вказаний в акті як присутній, участі у перевірці не брав, а акт складено в присутності неуповноваженої особи. На підтвердження цього він посилається на відповідь Білоцерківського районного управління поліції від 01.09.2022 № 117 та довідку за зверненням Мосійчука К.О. Ці документи, за доводами апелянта, засвідчують виклик поліції через штовханину між працівником оператора системи та Панченком В.М. і проникнення працівника на об`єкт через паркан. Окрім цього, відмова від підписання акта не зафіксована відеозйомкою. Наявні фото- та відеоматеріали не підтверджують ні встановлення шунтуючих перемичок, ні їх місця, ні присутності споживача, а відомостей про вилучення та опломбування перемичок акт не містить.

Скаржник вказує, що у протоколі комісії від 29.03.2021 № 108 не зазначено посад членів комісії, що унеможливлює перевірку їхніх повноважень. Крім того, протокол не визначає вартості донарахованої електроенергії та способу визначення розрахункового добового споживання (пункти 8.2.6, 8.4.10 ПРРЕЕ), а розрахунок до нього не підписаний членами комісії. Також серед розглянутих документів не зазначено фото, відео та вилучених трансформаторів струму. Окремо скаржник посилається на лист позивача до НКРЕКП від 21.05.2021 № 04/440/7897, у якому порушення кваліфіковано за підпунктом 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ через відсутність пломби на шафі обліку. Тоді як у позові йдеться про підпункт 3 цього пункту, а сам протокол кваліфікації не містить. Така розбіжність, на думку апелянта, свідчить про зміну позивачем фактичних даних і ставить під сумнів достовірність акта, тож акт і протокол є доказами, отриманими з порушенням закону (частина 2 статті 77 ГПК України).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Коробенко Г.П., Колесник Р.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №911/104/22. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №911/104/22 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників. Витребувано матеріали справи №911/104/22 у Господарського суду міста Києва.

04.08.2026 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтовано тим, що 19.02.2021 на об`єкті відповідача виявлено зміну схеми підключення трансформаторів струму фаз А, В, С шляхом встановлення шунтуючих перемичок у струмових колах обліку, що відповідає підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Втручання, за його доводами, підтверджується даними АСКОЕ та пам`яті лічильника, а вилучити перемички не вдалося через дії споживача. Так, позивач вказує, що акт складено у присутності особи, яка представилася ОСОБА_1 , мала ключі від трансформаторної підстанції, допустила працівників на об`єкт, надала зауваження, але від підпису відмовилась. Відтак ця особа, на думку позивача, є уповноваженим представником споживача, а акт підписали п`ять представників оператора системи. Відповідальність за збереження засобів обліку та за осіб, які мають доступ до об`єкта, несе споживач (пункт 2.3.4, підпункт 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ). Окрім цього, представник відповідача брав участь у засіданні комісії 29.03.2021, на якому нарахування визначено за формулою № 4 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ за договірною потужністю, 24 години на добу, за 26 днів порушення.

Разом з цим, позивач наполягає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 911/1070/21 встановлено правомірність рішення комісії, оформленого протоколом № 108. У тій справі суд встановив факт встановлення шунтуючих перемичок і дійшов висновку, що експертиза в такому разі не є обов`язковою (пункт 8.4.4 ПРРЕЕ). Ці обставини, за доводами позивача, не підлягають повторному доказуванню (частина 4 статті 75 ГПК України). Наведені апелянтом недоліки акта позивач вважає формальними, такими, що не спростовують самого факту порушення, тоді як доказів відсутності порушення відповідач, на його думку, не надав. Позивач також повідомляє про орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.

20.08.2026 матеріали справи №911/104/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "АЕС Київобленерго", в подальшому назву змінено на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" (далі - відповідач, споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №220058855 (надалі - Договір) за яким, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 100 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 100 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно з п. 1.2 Договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно з "Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", та зазначається в додатку №1 "Загальна однолінійна схема електропостачання", що є невід`ємною частиною даного договору.

Як передбачено п. 2.1 Договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж (далі - ПОЕМ).

За п. 2.3.2 Договору споживач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки.

У відповідності до п. 3.1.4 Договору постачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору в порядку, визначеному чинним законодавством

Постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, автоматики, зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження, до пристроїв, які забезпечують вимірювання потужності, показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроенергії; електроустановок споживача для встановлення засобів обліку вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії (п. 3.1.5 Договору)

Пунктом 4.2.3 Договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України) 04.07.2006 р. за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку

- інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 4.2.7 Договору споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Згідно з п. 5.3 Договору договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача (позивача) на години максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожного об`єкта з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності.

19.02.2021 під час проведення працівниками ТОВ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" перевірки електроустановок щодо дотримання ПРРЕЕ виявлено порушення ПРРЕЕ ТОВ "Соната БЦ" та складено Акт про порушення ПРРЕЕ №К046139 від 19.02.2021. У вказаному Акті про порушення постачальником встановлено ряд порушень позивачем, а саме: п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5. ПРРЕЕ.

29.03.2021 відповідачем проведено засідання комісії з розгляду Акту про порушення №К046139 від 19.02.2021, за результатами якого складено протокол комісії №108 від 29.03.2021 та розрахунок до Акту. Позивачу виставлено рахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу 8 ПРРЕЕ на загальну суму 116 101,44 грн.

Не погоджуючись із Актом про порушення №К046139 від 19.02.2021 відповідачем оскаржено його в судовому порядку.

За результатами розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду Акту про порушення №К046139 від 19.02.2021, оформленого протоколом від 29.03.20214 №108 постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 року у справі №911/1070/21 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" було відмовлено.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що вказану суму обсягу не облікованої електричної енергії у розмірі 116 101,44 грн позивачем в добровільному порядку не оплачено, що є підставою для стягнення з відповідача вказаної суми в судовому порядку, а також нараховану суму 3% річних в розмірі 2 347,48 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 5 073,16 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що факт втручання споживача в роботу засобів обліку вимірювальної техніки має бути підтверджений експертизою і лише у разі підтвердження такого втручання здійснюється розрахунок необлікованої електричної енергії. Оскільки таке втручання не підтверджене позивач неправомірно нарахував пред`явлену до стягнення суму. Окрім того, вказані в акті докази втручання в кола обліку, а саме інформація з даних АСКОЕ та пам`яті лічильника, не додані. Відповідач вказував, що навіть за умови часткової відповідності закону акта про порушення відсутні підстави для визначення вартості необлікованої електричної енергії за 26 днів. Щодо рішення у справі №911/1070/21 відповідачем зазначено, що обставини вказані в даній справі не досліджувались в межах зазначеної справи.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (Стаття 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як передбачено ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання

За змістом статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією; інші правопорушення, передбачені законом.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; договір про постачання електричної енергії споживачу.

Як передбачено ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики.

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.1.1. ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п. 1.1.2. ПРРЕЕ у цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;

об`єкт - електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб`єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування.

Відповідно до 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема:

1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України;

12) забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору;

20) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пункт 8.2.5. ПРРЕЕ зазначає, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Як вбачається з матеріалів справи 19.02.2021 під час проведення працівниками ТОВ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" перевірки електроустановок щодо дотримання ПРРЕЕ виявлено порушення ПРРЕЕ ТОВ "Соната БЦ" та складено Акт про порушення ПРРЕЕ №К046139 від 19.02.2021. У вказаному Акті про порушення постачальником встановлено ряд порушень позивачем, а саме: п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5. ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Як вбачається з матеріалів справи 29.03.2021 відповідачем проведено засідання комісії з розгляду Акту про порушення №К046139 від 19.02.2021, за результатами якого складено протокол комісії №108 від 29.03.2021 та розрахунок до Акту.

Позивачу виставлено рахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу 8 ПРРЕЕ на загальну суму 116 101,44 грн.

Згідно з п. 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Відповідач, не погоджуючись із Акту про порушення №К046139 від 19.02.2021 подав до Господарського суду Київської області позов про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду Акту про порушення №К046139 від 19.02.2021, оформленого протоколом від 29.03.20214 №108.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.09.2021 року у справі №911/1070/21 визнано недійсним та скасовано рішення комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з розгляду Акту про порушення від 19.02.2021 № К046139, оформлене протоколом від 29.03.2021 №108 та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" 2 270,00 грн витрат зі сплати судового збору та 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 року рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2021 року у справі №911/1070/21 скасовано, а в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" відмовлено повністю.

Так, у вказаній постанові судом встановлено наступне:

"…Факт порушення ПРРЕЕ, а саме здійснення заборонних дій у вигляді встановлення споживачем шунтуючих перемичок в схемі обліку, що призвело до зниження показів приладу обліку позивачем не заперечується, оскільки останній відмовився підписати акт, не вказавши причини своєї відмови, при цьому не заперечив факт наявності шунтуючих перемичок у схемі електроживлення споживача, що відображена в акті про порушення від 19.02.2021 № К046139, тим самим погодились з наявністю останніх.

Вказане також підтверджується відображеною схемою обліку споживача під час перевірки виявленого порушення 19.02.2021, зокрема, в п. 4 Акту про порушення №К046139 зазначені відомості щодо шунтуючих перемичок, а саме: перемички виготовлені з мідного проводу перерізом 4 мм кв. та наявними фотографіями.

…

Отже, при наявності шунтуючих перемичок в схемі обліку споживача, доведення зміни показів лічильника не є обов`язковим, оскільки підставою для здійснення нарахування вартості необлікованої електроенергії є доведеність порушення ПРРЕЕ та умов укладеного договору.

Колегією суддів встановлено, що актом про порушення від 19.02.2021 № К046139 було зафіксовано лише факт встановлення шунтуючих перемичок наслідком чого є втручання в схему обліку електроенергії, а не безпосередньо в засоби обліку (лічильники).

…

…в акті про порушення №К046139 від 19.02.2021 представниками відповідача зазначено, що всі пломби встановлені на вимірювальному комплексі та сам прилад обліку не пошкоджений.

До того ж, в акті про порушення № К046139 від 19.02.2021 зафіксовано порушення споживачем ПРРЕЕ, які полягали у вчиненні інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку, виявлено порушення схеми підключення трансформаторів струму фази А, В, С, шляхом встановлення шунтуючих перемичок в струмових колах обліку внаслідок чого спожита електроенергія не враховується. Тобто, проведення експертизи у даному випадку не є обов`язковим. ПРРЕЕ не вимагають проведення експертизи при виявленні зазначеного порушення."

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що не підлягають доведенню обставини факту порушення ПРРЕЕ відповідачем, а саме здійснення заборонних дій у вигляді встановлення споживачем шунтуючих перемичок в схемі обліку, що призвело до зниження показів приладу обліку, оскільки, як встановлено Північним апеляційним господарським судом, останній відмовився підписати акт, не вказавши причини своєї відмови, при цьому не заперечив факт наявності шунтуючих перемичок у схемі електроживлення споживача, що відображена в акті про порушення від 19.02.2021 № К046139, тим самим погодились з наявністю останніх.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Соната БЦ» оскаржило рішення комісії з розгляду акта про порушення від 19.02.2021 № К046139, оформлене протоколом від 29.03.2021 № 108, у справі № 911/1070/21 за участю тих самих сторін. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд встановив, що актом зафіксовано встановлення шунтуючих перемичок у струмових колах трансформаторів струму фаз А, В, С, внаслідок чого спожита електроенергія не враховувалась. Також встановлено, що пломби та прилад обліку пошкоджень не мали, а представник споживача відмовився підписати акт, не зазначивши причин, і не заперечив наявності перемичок.

Колегія суддів погоджується з апелянтом, що преюдиційне значення мають обставини, встановлені судовим рішенням, а не правова оцінка таких обставин, надана іншим судом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17). Разом з цим, наведені вище обставини є саме фактами, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом та відображені в мотивувальній частині постанови від 14.12.2021. Окрім цього, внаслідок відмови в позові у справі № 911/1070/21 рішення комісії, оформлене протоколом № 108, залишилось чинним, а отже є належною підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії.

Посилання апелянта на те, що окремі обставини у справі № 911/1070/21 не досліджувались, колегія суддів відхиляє. Усі наведені в апеляційній скарзі обставини стосуються складання того самого акта про порушення та прийняття того самого рішення комісії. Вони могли бути заявлені позивачем у справі № 911/1070/21, предметом якої була саме правомірність цього рішення. Зокрема, довідка Білоцерківського районного управління поліції про результати розгляду звернення погоджена 05.03.2021, тобто існувала до розгляду справи № 911/1070/21. Оцінка доказів, які спростовують обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, в межах іншої справи призвела б до порушення принципу правової визначеності. Тоді як обставини, які не були і не могли бути відомі товариству під час розгляду справи № 911/1070/21, можуть бути підставою для перегляду судового рішення в порядку, встановленому главою 3 розділу IV ГПК України.

Вказане також підтверджується відображеною схемою обліку споживача під час перевірки виявленого порушення 19.02.2021, зокрема, в п. 4 Акту про порушення №К046139 зазначені відомості щодо шунтуючих перемичок, а саме: перемички виготовлені з мідного проводу перерізом 4 мм кв. та наявними фотографіями.

Згідно з п.п. 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).

Відповідно до абз. 1 п. 8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза).

Згідно з абз. 4 п 8.4.4 ПРРЕЕ, у разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, у тому числі, питань від оператора системи) протягом встановленого цим пунктом строку (якщо оператором системи були передані засоби вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

Отже п. 8.4.4 ПРРЕЕ передбачені виключні випадки для проведення експертизи і лише у разі фіксацій в акті про порушення факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки та за умови незгоди споживача, факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства.

Таким чином, не будь-яке порушення ПРРЕЕ з боку споживача потребує підтвердження експертним дослідженням, а лише ті, які пов`язані з пошкодженням пломб та/або засобів обліку.

Вбачається, що в Акті про порушення №К046139 від 19.02.2021 представниками відповідача зазначено, що всі пломби встановлені на вимірювальному комплексі та сам прилад обліку не пошкоджений.

До того ж, в Акті про порушення №К046139 від 19.02.2021 зафіксовано порушення споживачем ПРРЕЕ, які полягали у вчиненні інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку, виявлено порушення схеми підключення трансформаторів струму фази А, В, С, шляхом встановлення шунтуючих перемичок в струмових колах обліку внаслідок чого спожита електроенергія не враховується. Тобто, проведення експертизи у даному випадку не є обов`язковим. ПРРЕЕ не вимагають проведення експертизи при виявленні зазначеного порушення.

Отже, при наявності шунтуючих перемичок в схемі обліку споживача, доведення зміни показів лічильника не є обов`язковим, оскільки підставою для здійснення нарахування вартості необлікованої електроенергії є доведеність порушення ПРРЕЕ та умов укладеного договору.

Таким чином, встановленою є обставина того, що актом про порушення від 19.02.2021 №К046139 було зафіксовано факт встановлення шунтуючих перемичок наслідком чого є втручання в схему обліку електроенергії.

Підсумовуючи викладене, заперечення відповідача щодо того, що факт втручання споживача в роботу засобів обліку вимірювальної техніки має бути підтверджений експертизою і таке втручання не підтверджене позивачем, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, як і обставини, того, що в рішенні у справі №911/1070/21 не досліджено обставин вказаних відповідачем в межах даної справи.

Апелянт стверджує, що акт складено без участі директора товариства Панченка О.В. та в присутності неуповноваженої особи, а відмову від підписання не зафіксовано відеозйомкою. Колегія суддів ці доводи відхиляє. Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення оформлюється у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача для проведення перевірки. Як убачається з матеріалів справи, особа, яка представилась директором товариства, перебувала на огородженій території об`єкта та мала доступ до трансформаторної підстанції. Ця особа допустила представників позивача до засобів обліку, а відмову представника споживача підписати акт встановлено постановою у справі № 911/1070/21. Акт підписано п`ятьма представниками оператора системи.

Відповідь Білоцерківського районного управління поліції від 01.09.2022 № 117 та довідка за зверненням Мосійчука К.О. цих обставин не спростовують. Вони свідчать лише про виклик поліції 19.02.2021 у зв`язку з конфліктом між працівником позивача та Панченком В.М. Відомостей про те, що на об`єкті не було особи, яка допустила представників оператора системи, ці документи не містять. Окрім цього, відповідно до пункту 2.3.4 та підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ відповідальність за збереження засобів обліку та за доступ до електроустановки покладається на споживача.

Не спростовують встановленого порушення і доводи апелянта про те, що наявні фото- та відеоматеріали не фіксують місця перемичок і не містять дати зйомки, а в акті немає відомостей про вилучення перемичок. Факт встановлення шунтуючих перемичок підтверджено змістом акта, графічною схемою порушення та фотознімками і встановлено постановою у справі № 911/1070/21. Твердження про відсутність таких перемичок апелянт жодними доказами не підтвердив. При цьому за змістом акта вилучити перемички не вдалося через дії споживача.

Щодо нарахування вартості необлікованої спожитої електроенергії колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.4.7. ПРРЕЕ Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).

У разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою: W доб = P · t доб · K в. (п. 8.4.10. ПРРЕЕ).

Відповідно до висновків Комісії по розгляду Акту про порушення №К046139 від 19.02.2021 розраховується відповідно за період з 25.01.2021 року (з дня останньої перевірки за Актом №201225) по 19.02.2021 року (день виявлення порушення) по договірній потужності.

Згідно протоколу №108 від 29.03.2021 року комісії з розгляду актів порушення ПРРЕЕ та розрахунку вартості необлікованої енергії згідно прядку визначеного гловою 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ №К04619 від 19.02.2021 така вартість склала 116 101,44 грн з урахуванням ПДВ.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо непідтвердження повноважень членів комісії, відсутності в протоколі вартості необлікованої електроенергії та способу визначення розрахункового добового споживання. Ці доводи стосуються правомірності рішення комісії, яка вже була предметом судового розгляду у справі № 911/1070/21. Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ разом з протоколом споживачу надано розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У розрахунку визначено період порушення з 25.01.2021 по 19.02.2021 (26 днів) та застосування формули № 4 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ за договірною потужністю. Те, що окремі параметри наведено в розрахунку, а не безпосередньо в протоколі, не свідчить про недостовірність визначеного обсягу.

Доводи апелянта про необхідність застосування восьмигодинної тривалості роботи обладнання замість двадцяти чотирьох годин колегія суддів також відхиляє. Розмір нарахування, визначений рішенням комісії за протоколом № 108, був предметом спору у справі № 911/1070/21, у задоволенні якого відмовлено. Власного розрахунку, який би спростовував визначений позивачем обсяг, апелянт не надав.

В свою чергу, суд першої інстанції обґрунтовано вказує, що проведений позивачем розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕ є вірним, відповідачем сума заборгованості не оспорено.

Враховуючи встановлені вище обставини, сума, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 116 101,44 грн.

Апелянт також посилався на лист позивача до НКРЕКП від 21.05.2021 № 04/440/7897, у якому порушення кваліфіковано за підпунктом 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, тоді як у позовній заяві - за підпунктом 3 цього пункту. Колегія суддів зазначає, що зміст виявленого порушення визначається актом про порушення, а не листуванням оператора системи з регулятором. Повторного розгляду акта про порушення в порядку, передбаченому абзацом п`ятим пункту 8.2.6 ПРРЕЕ, і зміни рішення комісії матеріали справи не містять. Порушення у вигляді зміни схеми підключення трансформаторів струму шляхом встановлення шунтуючих перемичок кваліфіковано за підпунктом 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ як інші дії споживача, що призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки. Таку кваліфікацію підтверджено постановою у справі № 911/1070/21. Окрім цього, за будь-якої з наведених кваліфікацій обсяг необлікованої електричної енергії визначається за пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ, тому розбіжність у листі на розмір нарахування не впливає.

Не можуть бути застосовані до акта та протоколу і приписи частини 2 статті 77 ГПК України. Апелянт не довів, що ці документи одержано з порушенням закону, а їх законність підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази, які доводять факт порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, тому позовні вимоги про стягнення вартості необлікованої електричної енергії підлягають до задоволення.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 2 347,48 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 5 073,16 грн, розрахованих за період з 29.04.2021 по 30.12.2021 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України № 11/1-5/73 від 13.02.2009 також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні втрати мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін", відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/21564/16 від 10.07.2019.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що він є арифметично вірним та обґрунтованим, а тому, до стягнення з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 2 347,48 грн та сума інфляційних втрат в розмірі 5 073,16 грн.

Щодо оскарження додаткового рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апеляційна скарга не містить самостійних доводів щодо незаконності додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 про стягнення 12 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить покласти понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 12 600,00 грн на відповідача.

Як вбачається з поданих Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі" документів про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (адвокатське об`єднання) було укладено Договір про надання правничої допомоги №578-КРЕМ-РП від 26.12.2025 року, відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язалось надавати клієнту за плату правничу допомогу.

Так, на підтвердження наданих правничих послуг згідно Договору, між позивачем та адвокатом до суду надано звіт про надання правничої допомоги №911/104/22-КРЕМ від 24.06.2026 року щодо визначення вартості наданої правової допомоги на суму в розмірі 12 600,00 грн.

Пунктом 4.4. Договору про надання правничої допомоги №578-КРЕМ-РП від 26.12.2025 року визначено, що оплата наданої правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) адвокатським об`єднанням за відповідним дорученням клієнта протягом 30 календарних днів з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах стягнутої на користь клієнта суми.

Судом першої інстанції було встановлено, що Безштанько В.В., присутній в судових засіданнях, є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю КС №8138/10, інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Суд, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому, розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару є відповідає критерію розумності.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 600,00 грн.

Вимога про його скасування є похідною від вимоги про скасування рішення по суті спору.

Оскільки підстав для скасування рішення від 23.06.2026 не встановлено, не вбачається їх і щодо додаткового рішення.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірно висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 116 101,44 грн основного боргу, 2 347,48 грн 3% річних та 5 073,16 грн інфляційних втрат.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №911/104/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 911/104/22 - залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №911/104/22- залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ".

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Р.М. Колесник

Г.П. Коробенко