Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №914/2520/25 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства, з них

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №914/2520/25

Суддя: Іванчук Світлана Володимирівна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2520/25

Західний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Іванчук С.В., судді: Міліціанов Р.В., Ржепецький В.О., за участю секретаря судового засідання Пишної Р. А. розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Терразем» від 16.06.2026 (вх.№01-05/1942/26)

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2026 (повне рішення складено 09.06.2026, суддя Бургарт Т.І.)

у справі №914/2520/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Терразем» (79034, Львівська область, місто Львів, вулиця Грінченка, будинок 10, квартира 36; код ЄРДПОУ 41414813);

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» (м. Львів, вул. Героїв УПА, 73; код ЄДРПОУ 38287170);

про визнання недійсним та скасування рішення

За участю представників сторін:

від відповідача: Мудрик Іван Владиславович

від інших учасників: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терразем» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2025 року № 63/140-р/к у справі № 63/8-01-99-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2025 року № 63/140-р/к прийняте без належного з`ясування всіх обставин справи та за відсутності належних і допустимих доказів вчинення позивачем антиконкурентних узгоджених дій.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2026 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов таких висновків:

- відсутність у матеріалах справи заяви уповноваженої особи, не свідчить про порушення процедури відкриття провадження та не може бути підставою для визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним;

- позивач не довів відсутності протоколів засідання адміністративної колегії. Зокрема, після завершення розгляду антимонопольної справи він мав можливість ознайомитися з її матеріалами та перевірити наявність відповідних документів;

- відповідач дотримався зазначених вимог, скерувавши позивачу подання з попередніми висновками на його юридичну адресу не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі, а також забезпечивши його оприлюднення на офіційному вебсайті більш ніж за п`ять днів до дати розгляду справи;

- отримання ТзОВ «Терразем» подання в день розгляду справи не свідчить про порушення процедури зі сторони відповідача. Позивач отримав витяг із розпорядження про початок розгляду справи (цю обставину не заперечує), а отже він знав або принаймні мав можливість дізнатися про розгляд справи, виявляючи належну зацікавленість;

- позивач не обґрунтував, а суд не встановив обставин, які б свідчили про наявність підстав для зменшення розміру штрафу;

- посилання позивача на те, що використання спільних IP-адрес було зумовлене виключно виконанням бухгалтером своїх професійних обов`язків, не знаходить повного підтвердження у матеріалах справи;

- встановлені збіги технічних характеристик документів, їх систематичне створення та редагування в однакові часові проміжки, а також наявність спільних ознак сканування у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами свідчать про взаємопов`язаність процесу підготовки тендерних пропозицій відповідачами та підтверджують висновок органу АМК про існування між ними координації дій під час участі у спірних процедурах закупівель.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терразем» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 21.05.2026 та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТзОВ «Терразем» про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2025 року №63/140-р/к у справі №63/8-01-99-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині щодо визнання вчинення ТзОВ «Терразем» порушень, що передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та в частині щодо накладення на ТзОВ «Терразем» штрафу у розмірі 204 000 грн - задоволити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене без з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт покликається на такі доводи:

- місцевим господарським судом не оцінювались та не брались до уваги докази, які надавались представником позивача;

- відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення від 30.06.2025 не дотримався вказаних матеріальних норм, зокрема строків надіслання подання з попередніми висновками, які позивач отримав - 30.06.2025, а також відмовив позивачу у продовженні строку для надання відповіді на вимогу, про що останній клопотав; порушення або неправильне застосування процедурних норм, є окремою підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення;

- ІР адреси, які використовувалась позивачем та ТзОВ «Західземлепроект» для входу в аукціон, подання тендерних пропозицій є різні, як вбачається з тих же документів, які долучив сам відповідач;

- не може свідчити про змову та/чи усунення конкуренції у торгах оренда приміщень в одного орендодавця; не відповідає дійсним обставинам справи інформація, яка міститься у п. 45 оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України;

- місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що входи ТзОВ «Західземлепроект» у свою електронну поштову скриньку з вказаних ІР адрес оператора Київстар та ТзОВ «Терразем» відбулись в однакові дні та у близький час;

- наявність договорів фінансової допомоги між учасниками торгів, які не перемогли у торгах 1 в жодному разі не є підставою для висновку про вчинення такими суб`єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій;

- під час проведення конкурсу мала місце конкуренція між учасниками, а перемога в конкурсі стала наслідком запропонованої найвигіднішої пропозиції, яка є основним критерієм оцінки поданих пропозицій.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить такі аргументи на спростування доводів скаржника:

- сукупність виявлених відповідачем обставин щодо одразу двох суб`єктів господарювання свідчить про узгодження поведінки учасників, та не може бути випадковим збігом обставин;

- узгоджена поведінка учасників торгів усуває змагальність (конкуренцію) між ними, і, як наслідок, призводить до спотворення конкурентного середовища при виборі замовником кращої пропозиції;

- у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 904/4538/21 суд дійшов правового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» сама можливість настання негативних наслідків для конкуренції є достатньою умовою визнання дій, передбачених частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині (постанова Верховного Суду від 19.02.2026 у справі №914/3234/24);

- встановлені в рішенні є належними доказами в такій категорії справ, натомість, твердження апеляційної скарги має, виключно, декларативно-заперечувальний характер;

- для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій вирішальне значення має не ізольована оцінка кожного факту, а їх аналіз у сукупності та взаємозв`язку. У цій справі саме така сукупність встановлених обставин була предметом оцінки суду першої інстанції, який виніс обґрунтоване та законне рішення.

Третя особа правом на подання додаткових пояснень не скористалась.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 сформовано колегію суддів у складі: Іванчук С.В (суддя-доповідач), судді Бонк Т.Б., Шаповал Д.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Терразем» від 16.06.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2026 у справі №914/2520/25. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 призначено розгляд справи на 21.09.2026.

03.07.2026 Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало відзив (вх.№01-04/5727/26 від 06.07.2026), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 відкладено розгляд справи на 14.10.2026.

13.10.2026 скаржник подав клопотання (вх.№01-04/8726/26), в якому просив провести засідання, призначене на 14.10.2026 за відсутності (без участі) скаржника та його представника.

Ухвали суду доставлено учасникам справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів.

У судовому засіданні 14.10.2026 представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Третя особа та скаржник явки представників в судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ч. 12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи із норм ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Зважаючи на те, що явка сторін у справі обов`язковою не визнавалась, участь судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу може бути розглянуто за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 14.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань ТзОВ «Терразем» ідентифікаційний код юридичної особи 41414813, місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Грінченка, 10/36,;

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань ТзОВ «Західземлепроект» ідентифікаційний код юридичної особи 38287170, місцезнаходження: 79015 м. Львів, вул. Героїв УПА, 73,.

ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» фактичну господарську діяльність здійснюють за адресою - м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 63, орендуючи нежитлові приміщення в ТзОВ «Нова Тара», що підтверджується договорами оренди нежитлового приміщення від 01.04.2021.(Том 1, а.с. 62)

За тією ж адресою здійснює господарську діяльність у сфері надання бухгалтерських послуг ФОП Кулик Р.П., що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами оренди нежитлового приміщення та актами здачі-приймання нежитлових приміщень. (Том 1, а.с. 80-81, 114-115, 116-117)

ФОП Кулик Р. П. надає бухгалтерські послуги ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» на підтвердження чого до матеріалів справи подано договори про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку (від 03.07.2017 укладений із ТзОВ «Західземлепроект», та від 05.07.2017, укладений із ТзОВ«Терразем»). (Том 1, а.с. 64, 112)

Відповідно до пунктів 2.1 цих договорів, серед іншого, на ФОП Кулик Р. П. покладено обов`язок надання таких послуг із ведення бухгалтерського обліку: формування та подання усієї звітності, забезпечення контролю за законністю, своєчасністю і правильністю оформлення фінансових документів, забезпечення своєчасного складання бухгалтерської та податкової звітності, подання їх в встановленому порядку до відповідних органів.

В ході господарської діяльності ФОП Кулик Р.П. використовує електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В період 2021 - 2024 ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» взяли участь у трьох публічних закупівлях: (Том 1, а.с. 96-97)

- Закупівля № 1

Предметом першої закупівлі були (ДК 021:2015:71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги) - послуги з виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування під існуючою автомобільною дорогою загального користування державного значення Р-21 Долина-Хуст в Івано- Франківській області, проведених службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" UA-2021-06-24-001868-b).

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 12.07.2021.

Переможець: ТОВ "Геоленд 2000", з яким укладено Договір № 46 від 08.09.2021.

- Закупівля № 2

Предметом другої закупівлі було виконання робіт із землеустрою щодо оформлення права користування земельними ділянками під енергооб`єктами АТ «Прикарпаттяобленерго» для будівництва та обслуговування ЛЕП-35 кВ та трансформаторної підстанції на території Косівського району, Івано-Франківської області", проведених АТ «Прикарпаттяобленерго» (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozzoro" UA-2022-02-21-012619-b).

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 15.03.2022.

Переможець: ТзОВ «Західземлепроект», з яким укладено Договір № 2022/631 про виконання робіт із землеустрою від 31.03.2022.

- Закупівля № 3

Предметом третьої закупівлі були послуги з проведення державної інвентаризації земель у Львівській області (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozzoro" UA-20024-003-06-006074-a)

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 17.03.2024.

Переможець: ТзОВ «Західземлепроект», з яким укладено Договір № 102 Г про надання послуг від 09.04.2024.

Участь ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» у наведених процедурах закупівель стала предметом дослідження Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. За результатами аналізу обставин участі зазначених суб`єктів господарювання у вказаних торгах Відділенням було розпочато справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 63/8-01-99-2025.

Відділ досліджень і розслідувань в Івано-Франківській області 30.04.2025 вніс Голові Західного МТВ АМКУ подання про винесення на розгляд адміністративної колегії Західного МТВ АМКУ питання про початок розгляду справи у зв`язку з наявністю ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, з предметами закупівель: (Том 1, а.с. 82)

- ДК 021:2015:71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги - послуги з виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування під існуючою автомобільною дорогою загального користування державного значення Р-21 Долина-Хуст в Івано- Франківській області, проведених службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" UA - 2021-06-24-001868-b);

- виконання робіт із землеустрою щодо оформлення права користування земельними ділянками під енергооб`єктами АТ «Прикарпаттяобленерго» для будівництва та обслуговування ЛЕП-35 кВ та трансформаторної підстанції на території Косівського району, Івано-Франківської області", проведених АТ «Прикарпаттяобленерго» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozzoro» UA-2022-02-21-012619-b);

- послуги з проведення державної інвентаризації земель у Львівській області, проведених Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozzoro» UA-20024-003-06-006074-a).

Розпорядженням адміністративної колегії Західного МТВ АМКУ від 01.05.2025 №63/106-рп/к розпочато розгляд справи №63/8-01-99-2025 за ознаками вчинення ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» вищенаведених порушень. Це розпорядження позивач отримав 14.05.2025, що встановлено оскаржуваним рішенням. Листом № 63-02/5230е від 19.06.2025 Західне МТВ АМКУ скерувало позивачу подання про попередні висновки. Копію подання ТзОВ «Терразем» отримало 30.06.2025, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Додатково Відповідач опублікував подання з попередніми висновками 24.06.2025 на своєму офіційному сайті (https://westernmtv.amcu.gov.ua). (Том 1, а.с. 96)

Рішенням від 30.06.2025 визнано, що ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект», узгодивши свою поведінку під час підготовки та участі у відкритих торгах вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За ці порушення відповідач наклав на позивача штраф у загальному розмірі 204 000,00 гривень. (Том 1, а.с. 108, 109)

У Рішенні від 30.06.2025 за результатами аналізу пропозицій учасників закупівель № 1-3 та матеріалів справи, відповідач установив наявність обставин, що свідчать про узгодженість дій учасників: використання відповідачами однієї ІР-адреси під час участі у торгах (наявна у закупівлях № 1 та № 3); оплата відповідачами за участь в торгах з однієї ІР-адреси (наявна у закупівлі № 2); використання ТзОВ «Західземлепроект» під час входу до електронної поштової скриньки одних і тих ІР-адрес, з яких ТзОВ «Терразем» брало участь у торгах (наявна у закупівлях № 1 та № 2); використання відповідачами однієї ІР-адреси під час входу до системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» (наявна у закупівлях № 1-3); використання Відповідачами однієї ІР-адреси та електронної поштової скриньки для надсилання податкової звітності (наявна у закупівлях № 1-3); послідовність дій відповідачів під час отримання банківських гарантій (наявна у закупівлях № 1-3); послідовність дій відповідачів під час підготовки документів тендерних пропозицій за допомогою однакового програмного забезпечення (наявна у закупівлях № 1-3); ведення господарської діяльності за однією адресою (наявна у закупівлях № 1-3); надання поворотної фінансової допомоги (наявна у закупівлі № 1). (Том 1, а.с. 97-106)

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Предметом спору є вимога ТзОВ «Терразем» про визнання недійсним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2025 №63/140-р/к у справі №63/8-01-99-2025 у частині визнання вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та накладення на нього штрафу.

У статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України віднесено, зокрема, участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах законності, гласності, захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до повноважень органів Антимонопольного комітету України належить, зокрема, розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведення розслідувань за цими заявами і справами, прийняття передбачених законодавством розпоряджень та рішень, а також надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

Частиною першою статті 6 цього Закону встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є, зокрема, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При цьому порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Колегія суддів також враховує, що рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним та повинно розкривати заявникові мотиви його ухвалення. Обов`язком АМК при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Тобто, з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №910/20229/20.

Разом з тим, здійснюючи судовий контроль за рішеннями органів Антимонопольного комітету України, господарський суд не вправі підміняти собою орган АМК та перебирати на себе повноваження щодо встановлення і кваліфікації порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

На суд покладено обов`язок перевірити, чи діяло територіальне відділення АМКУ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, чи повно встановило юридично значимі обставини та чи ґрунтуються його висновки на належних доказах, а також чи існують передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстави для зміни, скасування або визнання недійсним відповідного рішення.

Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, та з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.11.2025 у справі №910/102/25.

При цьому специфіка справ щодо антиконкурентних узгоджених дій полягає в тому, що наявність такого порушення, як правило, встановлюється не на підставі одного окремого доказу, а виходячи із сукупності фактів та обставин, які у взаємозв`язку свідчать про відсутність самостійності та незалежності конкурентної поведінки учасників.

Кожна справа за участю органів АМК є індивідуальною, а доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, наведених у мотивувальній частині рішення, а не на одному поодинокому факті. Суд, у свою чергу, повинен дослідити наведені органом АМК докази та, у разі їх підтвердження, надати оцінку достатності відповідних висновків. (аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 19.02.2026 у справі №914/3234/24)

Відповідно до статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Такі дані встановлюються, зокрема, поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими і речовими доказами, висновками експертів. (аналогічний підхід наведено Верховним Судом у постанові від 18.06.2026 у справі №914/2474/25)

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.01.2026 у справі №914/2474/25, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 та постановою Верховного Суду від 18.06.2026, у задоволенні позову ТзОВ «Західземлепроект» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за участю ТзОВ «Терразем» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Відділення АМК від 30 червня 2025 року № 63/140-р/к в частині, яка стосується ТОВ "Західземлепроект" та щодо накладення штрафу на ТОВ "Західземлепроект" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18 червня 2026 року у справі №914/2474/25 рішення Господарського суду Львівської області від 15 січня 2026 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15 квітня 2026 року у справі № 914/2474/25 залишено без змін.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2019 у справі №910/10594/18 наголосив, що преюдиційне значення мають лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися та встановлювалися судом і відображені в мотивувальній частині судового рішення. Відтак преюдицію становлять установлені факти, а не будь-які твердження, наведені у судовому рішенні, або надана їм правова кваліфікація.

Зі змісту судових рішень у справі №914/2474/25 вбачається, що предметом безпосереднього дослідження судів були фактичні обставини участі ТзОВ «Терразем» і ТзОВ «Західземлепроект» в одних і тих самих трьох процедурах закупівель, використання пов`язаних IP-адрес та інформаційних ресурсів, зокрема під час доступу до електронної пошти, системи «Клієнт-Банк» і подання звітності, одержання банківських гарантій в одному банку в одні дні із зазначенням спільної адреси електронної пошти в окремих заявах, часової синхронності підготовки документів тендерних пропозицій, спільного фактичного місця здійснення господарської діяльності, залучення одного бухгалтера та здійснення між товариствами операцій із надання поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, зважаючи на участь ТзОВ «Терразем», ТзОВ «Західземлепроект» та Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в обох судових справах, установлені під час розгляду справи №914/2474/25 конкретні фактичні обставини, які безпосередньо досліджувалися судами та мають значення для цього спору, враховуються колегією суддів відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України .

Разом з тим колегія суддів наголошує, що у справі №914/2474/25 перевірялася законність рішення №63/140-р/к у частині, яка стосувалася ТзОВ «Західземлепроект», тоді як предметом цього спору є законність того самого рішення в частині, яка стосується ТзОВ «Терразем».

Отже, обставини, встановлені у справі №914/2474/25, мають враховуватися у цій справі у визначених статтею 75 ГПК України межах, а правова оцінка доказів та вирішення вимог ТзОВ «Терразем» здійснюються колегією суддів самостійно з урахуванням положень статей 79, 86 ГПК України та сукупності доводів і матеріалів справи.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» не ставить кваліфікацію антиконкурентних узгоджених дій у залежність від наявності письмової чи іншої безпосередньо зафіксованої домовленості між учасниками торгів. Така домовленість, з огляду на характер відповідного порушення, як правило, не має матеріального вираження, а тому наявність або відсутність узгодженої конкурентної поведінки встановлюється виходячи з усієї сукупності обставин та доказів, їх вірогідності і взаємного зв`язку.

Змагальність під час проведення торгів забезпечується таємністю інформації та передбачає самостійні й незалежні дії кожного учасника, зокрема самостійну підготовку пропозиції без обміну інформацією з іншими учасниками конкурентної процедури. Узгодження конкурентами власної поведінки усуває стан невизначеності щодо дій один одного та суперечить самій суті конкуренції.

Для кваліфікації дій як антиконкурентних узгоджених не є обов`язковим фактичне настання негативних наслідків у вигляді завдання збитків, ущемлення прав інших суб`єктів господарювання або фактичного усунення конкуренції. Достатнім є встановлення факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. Негативним наслідком у такому випадку є сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки їх учасниками.

Відповідні висновки послідовно викладалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.05.2020 у справі №922/1373/18, від 21.01.2021 у справі №917/1983/19, від 26.01.2021 у справі №910/2576/20, від 08.04.2021 у справі №916/191/20, від 08.07.2021 у справі №914/938/20, від 15.07.2021 у справі №922/2940/20.

Щодо доводів апелянта про порушення процедури розгляду антимонопольної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав; за поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, а також за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Частиною першою статті 37 цього Закону передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.04.2025 Відділ досліджень і розслідувань в Івано-Франківській області вніс Голові Західного міжобласного територіального відділення АМКУ подання щодо винесення на розгляд адміністративної колегії питання про початок розгляду справи у зв`язку з виявленням у діях ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» ознак порушення, передбаченого п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Розпорядженням адміністративної колегії від 01.05.2025 №63/106-рп/к розпочато розгляд справи №63/8-01-99-2025.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення та заперечення, а також користуватися іншими правами, передбаченими законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, наводити докази, подавати клопотання, усні та письмові пояснення і заперечення.

Пунктом 6 розділу VII Порядку №5 передбачено, що копії подання з попередніми висновками не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі надсилаються сторонам та третім особам. Якщо копію подання не вручено за місцезнаходженням юридичної особи, орган Комітету не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня розгляду справи забезпечує розміщення на офіційному вебсайті Комітету інформації щодо попередніх висновків у справі. За вмотивованим клопотанням особи, яка бере участь у справі, про необхідність більш тривалого часу для розгляду подання та підготовки відповіді на нього розгляд справи може бути відкладено.

Матеріалами справи встановлено, що листом №63-02/5230е від 19.06.2025 Західне МТВ АМКУ скерувало ТзОВ «Терразем» подання з попередніми висновками, а 24.06.2025 відповідна інформація була оприлюднена на офіційному вебсайті відділення. Копію подання позивач фактично отримав 30.06.2025. Таким чином, відповідач вчинив передбачені Порядком №5 дії щодо направлення подання та його оприлюднення до дати розгляду справи.

Посилання апелянта на фактичне отримання поштового відправлення лише 30.06.2025 саме по собі не свідчить про недійсність рішення АМКУ, оскільки законодавством передбачено альтернативний механізм повідомлення шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті у випадку невручення подання.

Оцінюючи довід про відмову в наданні додаткового строку, колегія суддів враховує, що наведена норма Порядку передбачає можливість відкладення розгляду справи за вмотивованим клопотанням, однак відмова у такому відкладенні не утворює безумовної підстави для скасування рішення органу АМК.

В силу прямої вказівки статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення процесуального права може мати наслідком скасування рішення лише тоді, коли воно призвело до прийняття неправильного рішення.

Натомість скаржник не обґрунтував, які саме конкретні докази, пояснення чи заперечення він був позбавлений можливості подати внаслідок відмови у відкладенні розгляду справи, які юридично значимі обставини залишилися через це невстановленими та яким чином їх врахування могло б призвести до іншого результату розгляду антимонопольної справи.

За встановленого факту оприлюднення Відділенням АМК на офіційному вебсайті інформації про попередні висновки у справі, а також про дату та час її розгляду, доводи про порушення органом АМК процедури розгляду справи є необґрунтованими. При цьому перевірка фактичного отримання суб`єктом господарювання поштової кореспонденції не належить до законодавчо визначених обов`язків органу АМК за умови належного виконання ним обов`язку щодо її направлення. (аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 20.01.2026 у справі №914/1828/24)

Крім того, Верховний Суд у постановах від 02.10.2025 у справі №914/2954/24 та від 20.01.2026 у справі №914/1828/24 звернув увагу, що положення статті 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо прав осіб, які беруть участь в антимонопольній справі, не обмежують таких осіб у можливості подавати до суду докази, які раніше не подавалися ними під час розгляду справи органом АМК, та обґрунтовувати причини їх неподання. Таким чином, особа не позбавлена можливості реалізувати право на ефективний судовий захист навіть у разі, якщо під час адміністративного провадження вона не встигла подати належні докази.

Не спростовують законності спірного рішення й загальні посилання апелянта на процедурні недоліки як самостійну підставу його недійсності, оскільки наведена позиція суперечить прямому припису частини першої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо необхідності встановлення причинного зв`язку між процесуальним порушенням та прийняттям неправильного рішення.

Щодо використання спільних IP-адрес та електронних ресурсів.

Апелянт зазначає, що IP-адреси, які використовували ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» безпосередньо при поданні тендерних пропозицій та вході до аукціонів, не у всіх випадках збігалися, а відтак висновки відповідача та суду першої інстанції є помилковими.

Колегія суддів частково погоджується із такими доводами. Як убачається з матеріалів справи, відповідачі завантажували тендерні пропозиції та заходили до електронного аукціону з використанням різних IP-адрес та різних авторизованих електронних майданчиків. При цьому встановлено використання однієї IP-адреси під час здійснення окремих фінансових операцій, а саме подання податкової звітності, входу до системи дистанційного банківського обслуговування "Клієнт-Банк", здійснення платежів за користування електронними майданчиками.

Так, встановлено, що під час закупівлі №1 ТзОВ «Терразем» подавало тендерну пропозицію та здійснювало вхід до аукціону, зокрема, з IP-адрес 46.119.166.29 та НОМЕР_1 , тоді як у той же період з цих же IP-адрес здійснювався вхід до електронної поштової скриньки ТзОВ «Західземлепроект». Аналогічний взаємозв`язок установлено у закупівлі №2 щодо IP-адреси НОМЕР_2 , з якої ТзОВ «Терразем» завантажувало тендерну пропозицію та з якої здійснювався доступ до електронної поштової скриньки іншого учасника.

Крім того, у всіх трьох процедурах закупівель встановлено систематичне використання обома товариствами IP-адреси НОМЕР_3 , закріпленої за ТзОВ «Західземлепроект», під час входу до системи дистанційного банківського обслуговування «Клієнт-Банк». Цю ж IP-адресу та одну електронну поштову скриньку ppugp80@gmail.com обидва товариства використовували під час подання податкової звітності. Відповідні технічні та інформаційні взаємозв`язки детально відображені у спірному рішенні.

Отже, доказове значення наведених обставин полягає не у твердженні, що абсолютно всі дії обох учасників здійснювалися з однієї IP-адреси, а у встановленні перехресного використання інформаційних ресурсів, мережевого середовища та сервісів обох товариств, у тому числі безпосередньо у часові періоди підготовки та участі у конкурентних процедурах.

У постанові Верховного Суду від 17.03.2026 у справі №914/2715/24 наголошено, що орган АМК повинен встановлювати не просто факт знайомства чи господарських зв`язків між учасниками торгів, а те, що відповідні обставини надавали їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність.

У цій справі встановлені обставини свідчать саме про наявність такого спільного інформаційного середовища.

Окрім цього, матеріалами справи підтверджується, що ФОП Кулик Р.П. фактично здійснювала діяльність за тією ж адресою, що й обидва товариства, надавала бухгалтерські послуги як ТзОВ «Терразем», так і ТзОВ «Західземлепроект», формувала та подавала звітність, працювала з фінансовими документами, а в господарській діяльності використовувала електронну пошту ppugp80@gmail.com.

Такі обставини дійсно можуть пояснювати окремі збіги при поданні податкової звітності чи здійсненні бухгалтерських операцій. Однак вони не пояснюють усього встановленого відділенням комплексу фактів, зокрема перехресного використання IP-адрес при доступі до електронної поштової скриньки іншого учасника саме у період участі у закупівлях, синхронних дій щодо отримання банківських гарантій та технічних характеристик тендерної документації.

З цих же підстав колегія суддів відхиляє довід про помилковість висновку місцевого господарського суду щодо входів до електронної пошти в однакові дні та близькі проміжки часу. Визначальним є не формальне встановлення повного збігу всіх входів за датою та хвилиною, а те, що матеріалами справи підтверджені конкретні випадки доступу до електронної поштової скриньки ТзОВ «Західземлепроект» з тих самих IP-адрес, які ТзОВ «Терразем» використовувало для дій, безпосередньо пов`язаних з участю у відповідних закупівлях.

Щодо доводів апелянта стосовно відомостей, наведених у пункті 45 рішення №63/140-р/к.

Апелянт, заперечуючи висновки органу Антимонопольного комітету України щодо використання учасниками спільних IP-адрес, посилається, зокрема, на відомості, наведені у пункті 45 оскаржуваного рішення, та зазначає, що вони не підтверджують використання ТзОВ «Терразем» і ТзОВ «Західземлепроект» однієї IP-адреси під час участі у Торгах №1.

Оцінюючи наведений довід, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 45 рішення №63/140-р/к органом АМК досліджено інформацію, надану операторами авторизованих електронних майданчиків, щодо дати, часу та IP-адрес, з яких учасники завантажували тендерні пропозиції для участі у Торгах №1.

З наведеної у Рішенні таблиці 5 вбачається, що ТзОВ «Терразем» завантажило тендерну пропозицію 09.07.2021 з IP-адреси НОМЕР_4 , тоді як ТзОВ «Західземлепроект» - 09.07.2021 з IP-адреси НОМЕР_3 . Отже, колегія суддів погоджується з тим, що безпосередньо під час завантаження тендерних пропозицій у Торгах №1 учасниками використовувалися різні IP-адреси.

Разом з тим зазначена обставина не спростовує висновку органу АМК щодо існування між учасниками спільного інформаційного середовища та умов для координації їх поведінки.

Як убачається зі змісту Рішення №63/140-р/к, висновок Відділення не ґрунтувався на твердженні про те, що ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» усі дії, пов`язані з участю у Торгах №1, здійснювали з однієї IP-адреси.

Так, органом АМК установлено, що IP-адреса 95.215.159.253, закріплена за ТзОВ «Західземлепроект», використовувалася останнім при вході в аукціон та завантаженні тендерної пропозиції у Торгах №1, і ця ж IP-адреса використовувалася обома товариствами при вході до системи дистанційного банківського обслуговування «Клієнт-Банк» та здійсненні платежів за участь у Торгах №1. Зокрема саме з урахуванням сукупності цих обставин Відділення дійшло висновку про наявність умов для обміну інформацією між учасниками.

Крім того, органом АМК установлено, що ТзОВ «Західземлепроект» здійснювало вхід до своєї електронної поштової скриньки zahidzemleproekt2000@ukr.net з IP-адрес 46.119.166.29 та 94.153.32.204, тобто з тих самих IP-адрес, які ТзОВ «Терразем» використовувало у зв`язку з участю у Торгах №1.

Отже, доказове значення встановлених органом АМК обставин полягає не у самому по собі збігу IP-адрес безпосередньо під час завантаження обома учасниками тендерних пропозицій, як це фактично трактує апелянт, а у перехресному та систематичному використанні учасниками пов`язаних інформаційних ресурсів та одних і тих самих IP-адрес при вчиненні різних дій, безпосередньо пов`язаних з підготовкою та участю у конкурентній процедурі.

Щодо отримання банківських гарантій.

Матеріалами справи підтверджується, що у всіх трьох процедурах закупівель ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» отримували банківські гарантії в одній і тій самій банківській установі - АТ «РВС БАНК», причому в кожній із закупівель гарантії обом учасникам оформлювалися в один день.

У Закупівлі №1 гарантії №5093-21Г та №5078-21Г видані 07.07.2021, у Закупівлі №2 гарантії №1303-22Г та №1292-22Г - 14.03.2022, у Закупівлі №3 гарантії №1074-24Г та №1079-24Г - 13.03.2024. (Том 1, а.с. 66, 69, 73)

Колегія суддів погоджується, що звернення до одного банку не може свідчити про антиконкурентну змову.

Однак у цій справі йдеться не лише про вибір однієї банківської установи, а про систематичне повторення синхронної поведінки протягом трьох різних процедур закупівель, особисте подання заяв керівниками в одні дні, а у двох закупівлях - ще й зазначення однієї електронної адреси для одержання гарантій.

Банківська гарантія була обов`язковою складовою тендерної пропозиції, а відтак синхронність дій саме на етапі підготовки документів для конкурентної процедури має значення для оцінки самостійності поведінки учасників.

Апелянт не надав такого пояснення наведених обставин, яке у сукупності з іншими доказами спростовувало б висновок відповідача.

Щодо технічних характеристик тендерної документації

Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про те, що використання однакового програмного забезпечення не може свідчити про антиконкурентну узгодженість.

Колегія суддів погоджується з тим, що сам по собі факт використання суб`єктами господарювання поширеного програмного забезпечення, зокрема ABBYY FineReader, або формату PDF не є доказом змови.

Однак місцевий господарський суд правильно звернув увагу, що доказове значення має не сам факт використання одного програмного продукту. У спірному рішенні №63/140-р/к досліджувалися назви документів, час і дати їх створення та зміни, виробник PDF, версії програмного забезпечення. Встановлено, що в різних процедурах закупівель документи обох учасників створювалися та редагувалися у взаємопов`язані часові проміжки за допомогою однакового програмного забезпечення. Крім цього, щодо документів закупівлі №1 органом АМК установлено однакову технічну особливість сканованих документів.

Відтак, однакові технічні властивості документів самостійно не доводять порушення, однак у поєднанні з іншими доказами можуть додатково підтверджувати високу вірогідність узгодженості поведінки учасників.

Щодо здійснення господарської діяльності за однією адресою

Апелянт обґрунтовано зазначає, що оренда приміщень у одного орендодавця не заборонена законом і не підтверджує досягнення домовленості про спотворення результатів торгів. Здійснення господарської діяльності за адресою м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 63 не є достатньою підставою для кваліфікації поведінки товариств як антиконкурентної.

Однак місцевий господарський суд і відповідач не надавали цій обставині самостійного значення. Спільне фактичне місце здійснення господарської діяльності оцінено у взаємозв`язку з тим, що за цією ж адресою здійснювала діяльність ФОП Кулик Р.П., яка обслуговувала обидва товариства, із систематичним використанням спільних інформаційних ресурсів, банківських сервісів та іншими встановленими обставинами.

Щодо фінансових відносин між учасниками

Аналогічно колегія суддів оцінює доводи апелянта про те, що надання поворотної фінансової допомоги не свідчить про змову. Існування господарських або договірних відносин між учасниками конкурентної процедури не заборонено та не є достатнім доказом антиконкурентних узгоджених дій.

Однак матеріалами антимонопольної справи встановлено не одноразову господарську операцію, а тривалі взаємні перерахування коштів між ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» з призначенням «позичка» та «поворотна фінансова допомога», у тому числі в часовому зв`язку з проведенням Закупівлі №1. Ці операції детально наведені відповідачем у рішенні №63/140-р/к.

Така обставина враховувалася не як окрема та достатня підстава для висновку про змову, а як доказ існування сталих фінансових зв`язків та взаємної економічної зацікавленості між суб`єктами, які одночасно виступали конкурентами в одній процедурі закупівлі.

Саме такий спосіб оцінки відповідає підходу, згідно з яким господарські відносини між учасниками не повинні механічно ототожнюватися з «єдністю інтересів», однак можуть враховуватися у взаємозв`язку з іншими обставинами, зокрема постійними контактами, використанням спільних засобів комунікації, IP-адрес, електронної пошти, технічними характеристиками документів тощо.

Щодо наявності конкуренції під час торгів та визначення переможця.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що під час процедур закупівель між учасниками фактично існувала конкуренція, а перемога стала результатом подання найбільш вигідної цінової пропозиції.

Для кваліфікації порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не має визначального значення, який саме учасник став переможцем процедури, чи було досягнуто суб`єктами кінцевої мети їх узгодженої поведінки, а також чи настали фактичні майнові збитки для замовника або інших учасників.

Вирішальним є встановлення погодження конкурентної поведінки, яке усуває стан невизначеності між конкурентами та призводить або може призвести до спотворення результатів конкурентної процедури.

Верховний Суд послідовно виходить з того, що недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджували свою конкурентну поведінку, не свідчить про відсутність порушення; мотиви, з яких учасники узгоджують власну поведінку, також не впливають на кваліфікацію порушення за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону. Зокрема, такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13.11.2025 у справі №910/102/25 та від 05.08.2019 у справі №922/2512/18.

Тому обставина, що у Закупівлі №1 переможцем визначено іншого суб`єкта господарювання, не спростовує вчинення ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» антиконкурентних узгоджених дій.

Щодо доводів про недоведеність антиконкурентних узгоджених дій

З рішення №63/140-р/к встановлено, що висновок відділення АМК про узгодженість поведінки ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» не ґрунтується на одному окремому факті.

Органом АМК досліджувалася сукупність обставин, пов`язаних із використанням учасниками інформаційно-телекомунікаційних ресурсів, електронної пошти, систем дистанційного банківського обслуговування, поданням податкової звітності, отриманням банківських гарантій, технічними властивостями документів тендерних пропозицій, здійсненням господарської діяльності за однією фактичною адресою та наявністю між товариствами сталих фінансово-господарських відносин. Саме такий комплекс ознак наведено відділенням у підсумковій частині рішення №63/140-р/к.

У зв`язку з цим підхід апелянта, який полягає у відокремленому запереченні доказового значення кожної встановленої обставини, без оцінки їх взаємозв`язку, не відповідає встановленому законом та практикою Верховного Суду стандарту оцінки доказів у справах про спотворення результатів торгів.

Щодо оцінки доказів місцевим господарським судом.

Доводи апелянта про те, що місцевий господарський суд не дослідив надані позивачем докази та фактично лише погодився з висновками органу АМК, матеріалами справи не підтверджуються.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції надав окрему оцінку доводам позивача щодо процедури розгляду антимонопольної справи, використання IP-адрес, діяльності спільного бухгалтера, отримання банківських гарантій, технічних властивостей документів, спільного місця здійснення господарської діяльності, фінансових відносин між учасниками та наявності фактичної конкуренції.

Те, що суд за результатами оцінки відповідних доказів не погодився з їх тлумаченням позивачем, не свідчить про їх недослідження або ігнорування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності оцінювати докази у справах щодо спотворення результатів торгів відповідно до статей 79 та 86 ГПК України, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку в сукупності, зокрема, у постановах від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 27.01.2022 у справі №910/16243/20, від 09.11.2023 у справі №924/1230/21, від 05.12.2023 у справі №924/1266/21.

Суд апеляційної інстанції, оцінивши встановлені у справі обставини у їх взаємозв`язку, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведені відповідачем факти не можуть бути пояснені виключно випадковим збігом або звичайними господарськими відносинами між двома незалежними конкурентами.

Систематичність відповідних зв`язків у трьох різних процедурах закупівель протягом 2021-2024 років, перехресне використання інформаційних ресурсів, спільне банківське та бухгалтерське середовище, синхронність отримання банківських гарантій, технічні збіги при підготовці тендерної документації, спільне фактичне місце здійснення діяльності та сталі фінансові відносини у своїй сукупності підтверджують висновок про наявність між учасниками умов для обміну інформацією та координації конкурентної поведінки.

Відповідно до статей 13, 74, 76, 77, 79, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Здійснивши таку оцінку, колегія суддів не встановила неповного з`ясування Відділенням АМКУ обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які визнано встановленими, невідповідності висновків Рішення №63/140-р/к обставинам антимонопольної справи чи такого порушення норм матеріального або процесуального права, яке відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для зміни, скасування або визнання недійсним цього рішення.

Встановлені Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України обставини та перевірені Господарським судом Львівської області у своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку про узгодження ТзОВ «Терразем» та ТзОВ «Західземлепроект» конкурентної поведінки під час підготовки та участі у трьох процедурах закупівель, що виключало самостійність та незалежність їх поведінки як конкурентів та стосувалося спотворення результатів торгів.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду та не підтверджують наявності передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терразем» слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2026 - без змін.

Висновки апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

В порядку положень ч. 1 ст. 276 ГПК України Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржене рішення належить залишити без змін.

Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про покладення сплати судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, на скаржника.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терразем» від 16.06.2026 (вх.№01-05/1942/26) - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2026 у справі №914/2520/25 - залишити без змін.

Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено 16.10.26р

Головуючий суддя Іванчук С.В.

суддя Ржепецький В.О.

суддя Міліціанов Р.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua