Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №486/1694/26 — Миколаївський апеляційний суд

Справа № 486/1694/26

Провадження № 33/812/420/26

Миколаївський апеляційний суд

ЄУНС 486/1694/26 Суддя першої інстанції

Провадження 33/812/420/26 Далматова Г.А.

Суддя апеляційного суду

Тустановський А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Гулого С.В.

особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Уколова М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 735356 від 02 серпня 2026 року, 02 серпня 2026 року близько 15.53 год. ОСОБА_1 на вулиці Набережна в м. Південноукраїнську, Вознесенського району, Миколаївської області, керував транспортним засобом CHERY державний номерний знак НОМЕР_1 в порушення вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, порушення правил руху транспортним засобом заднім ходом, здійснив рух заднім ходом внаслідок чого допустив зіткнення з іншим транспортним засобом - електромотоциклом Бенто Ніндзя б/н, внаслідок чого трапилась дорожньо-транспортна пригода з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді.

На думку апелянта, постанова суду є незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що працівниками поліції не усунуто протиріч в поясненнях учасників ДТП.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 735356 від 02 серпня 2026 року протирічить вимогам ст. 251, 254 КУпАП, тому є неналежним доказом.

Стверджує, що протокол працівниками поліції безпідставно складений виключно на підставі пояснень ОСОБА_2 та його пасажира, які є зацікавленими особами у справі, інших доказів його вини судом не наведено. Надані ним пояснення, які підтверджуються обставинами справи, нічим не спростовано.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддею зазначені вимоги закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 виконані в повному обсязі.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, диспозиція статті 124 КУпАП є бланкетною, тому обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті, внаслідок порушення конкретних правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 735356 від 02 серпня 2026 року за статтею 124 КУпАП через порушення ним вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

Вказаними доказами, які є належними та допустимими, а також достатніми, підтверджено, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України він допустив зіткнення з іншим транспортним засобом, під керуванням водія ОСОБА_2 .. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Наведене також свідчить про те, що дії водія ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками (пошкодженнями транспортних засобів), а тому правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законів держави Україна.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 735356 від 02 серпня 2026 року, 02 серпня 2026 року близько 15.53 год. ОСОБА_1 на вулиці Набережна в м. Південноукраїнську, Вознесенського району, Миколаївської області, керував транспортним засобом CHERY державний номерний знак НОМЕР_1 в порушення вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, порушення правил руху транспортним засобом заднім ходом, здійснив рух заднім ходом внаслідок чого допустив зіткнення з іншим транспортним засобом - електромотоциклом Бенто Ніндзя б/н, внаслідок чого трапилась дорожньо-транспортна пригода з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. (а.с. 1).

Окрім пояснень ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , суд першої інстанції дослідив надані суду матеріали та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення.

Так, в суді першої інстанції ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, пояснював, що рухався на своєму транспортному засобі на місцевий пляж та зупинився пропустити транспортний засіб, який рухався йому на зустріч. Після чого почув звук. Хлопець, який рухався на байку, сказав йому, чому він так різко зупинився. Стверджував, що саме ОСОБА_2 мав прийняти міри, щоб уникнути зіткнення з його автомобілем.

Допитаний судом першої інстанції потерпілий ОСОБА_2 зазначав, що спускався на своєму електромотоциклі з другом на пляж. Попереду їхав автомобіль, який пригальмував, а потім почав рухатися назад. Від автомобіля він був на відстані 5 метрів, а зупинився за 2-3 метри. Коли автомобіль почав їхати назад, він почав сигналити йому та кричати. Після зіткнення він впав з мотоцикла та почав кричати. Автомобіль поїхав вперед та вирвав бампер автомобіля, оскільки мотоцикл знаходився під ним. Вважає винним у ДТП ОСОБА_1 , оскільки він рухаючись заднім ходом, міг подивитися у дзеркала, чого не зробив.

Судом першої інстанції також були дослідженні письмові пояснення свідка ОСОБА_3 від 02 серпня 2026 року, в яких свідок пояснив, що вони з ОСОБА_2 їхали за автомобілем, дистанція була близько 3-5 метрів. Коли вони доїжджали до в`їзду на міський пляж, водій автівки, яка їхала перед ними, різко загальмував, коли пропускав машину, яка їхала йому на зустріч. Він не подивившись у дзеркало почав здавати назад. Вони з другом почали йому сигналить, кричать. Він в`їхав у мотоцикл його друга і вони впали з мотоцикла. Водій вийшов з автомобіля та почав нецензурно виражатися на них. Вони підняли мотоцикл, включила аварійку та друг викликав поліцію.

Також судом першої інстанції було досліджено інші матеріали провадження, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 735356 від 02 серпня 2026 року, рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 02 серпня 2026 року, схему місця ДТП, яка сталася 02 серпня 2026 року о 15.40 год.

Згідно з схемою місця ДТП у електромотоцикла Бенто Ніндзя б/н, який належить ОСОБА_4 , пошкоджено обшивку мотоцикла з правої сторони, праве дзеркало, а у легкового автомобіля марки Чері Бід державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , пошкоджений задній бампер, задній правий стоп. На схемі відображено рух автомобіля Чері державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме, назад. Дана схема місця ДТП підписана учасниками даної події ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що фактично свідчить про підтвердження останніми інформації зазначеної в ній. Зауважень з приводу її складання в протоколі не відображено.

Зважаючи на зазначене є неприйнятними твердження апелянта, що протокол працівниками поліції безпідставно складений виключно на підставі пояснень ОСОБА_2 та його пасажира.

За такого, посилання апелянта на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є такими, що не заслуговують на увагу, так як повністю спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами, яким надана належна оцінка.

Щодо посилань апелянта на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини, а внаслідок порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України другим учасником події – водієм ОСОБА_2 , то апеляційний суд виходить з таких міркувань.

В межах даної справи відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП предметом дослідження є саме оцінка правомірності дій водія ОСОБА_1 , відносно якого складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 735356 від 02 серпня 2026 року. Оцінка правомірності дій інших осіб судом в межах цієї справи не надається, так як протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 , і саме в межах обставин, у ньому викладених, здійснюється розгляд справи, а з`ясування інших питань виходить за межі розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до положень статей 7, 254, 280 КУпАП.

Апеляційний суд зауважує, що вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений статтями 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол.

В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, достеменно встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані правопорушення були учинені і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні цих правопорушень.

Проаналізувавши надані докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вина водія ОСОБА_1 у справі щодо порушення ним вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України і як наслідок – зіткнення з електромотоциклом Бенто Ніндзя, під керуванням водія ОСОБА_2 , доведена поза розумним сумнівом, оскільки відсутні беззаперечні, належні та допустимі докази на підтримку версії події, викладеної ОСОБА_1 .

Версія події, яка викладена у змісті протоколу про адміністративне правопорушення особами, які уповноважені на його складання, доведена за допомогою належних та допустимих доказів перед судом.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи наявні докази об`єктивного характеру, які підтверджують в діях ОСОБА_1 наявність обставин, передбачених диспозицією ст. 124 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції дотримався вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Інших доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції, в апеляційній скарзі наведено не було.

Істотних порушень судом першої інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.

За наведеного, підстав для скасування оскаржуваної постанови судді, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду А.О. Тустановський