Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №133/1349/26 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №133/1349/26

Суддя: Сало Т. Б.

Справа № 133/1349/26

Провадження № 33/801/1082/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.

Доповідач: Сало Т. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гордієнко Олени Володимирівни, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 вересня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Скарга мотивована тим, що йому не було вручено постанову серії ЕНА №7005722 від 11 квітня 2026 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП, що залишено судом поза увагою. Наявний у матеріалах справи відеозапис не є безперервним. Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено факту проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП. Під час проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі були допущенні грубі порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння, а саме: поліцейським у нього не було виявлено жодних ознак наркотичного сп`яніння, а відтак були відсутні підстави для направлення його на огляд у заклад охорони здоров`я; у даному випадку не була проведена лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин, а відтак освідування і його результати не можна вважати дійсними; отримавши позитивний результат тесту, лікар мав провести лабораторне дослідження з метою підтвердження наявності наркотичного засобу чи психотропної речовини, що передбаченого вимогами підзаконних актів, чого зроблено не було. Постанова суду містить суперечності, оскільки в ній згадується інша особа.

Також ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, мотивуючи тим, що апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції було подано 15 вересня 2026 року. Однак, 23 вересня 2026 року апеляційну скаргу було повернуто, оскільки вона подана захисником без надання документів, що підтверджують його повноваження. Саму постанову щодо повернення апеляційної скарги було отримано через підсистему «Електронний суд» 24 вересня 2026 року.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд виходить з того, що постанову Козятинським міськрайонним судом Вінницької області винесено 07 вересня 2026.

Вперше апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано 15 вересня 2026 року, тобто протягом визначеного законом строку.

Однак, постановою Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2026 року вперше подану апеляційну скаргу було повернуто через те, що вона була подана захисником без надання документів, які підтверджують його повноваження.

Повторно апеляційну скаргу подано 24 вересня 2026 року, тобто з пропуском визначеного законом строку.

Оскільки ОСОБА_1 вперше вчасно звернувся з апеляційною скаргою, яка у подальшому була повернута, і вдруге апеляційну скаргу подано на наступний день після винесення постанови про повернення апеляційної скарги з урахуванням зазначених апеляційним судом недоліків, з метою забезпечення конституційного права особи на оскарження судового рішення, про яке стверджується в рішеннях Європейського суду з прав людини, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №637657, складеного поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшим сержантом поліції Демченком М.С., 11 квітня 2026 року о 07 год. 23 хв. в с. Махнівка (Комсомольське) на а/д М21 242 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ Lanos Cargo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому у законом порядку проводився у лікаря-нарколога КП «Калинівська ЦРЛ», висновок №89 позитивний - канабіоїди. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «Калинівська ЦРЛ» КМР від 11 квітня 2026 року, складеного лікарем ОСОБА_2 на підставі Акта №89, за результатами проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання канабіоїдів (а.с.5).

У підпункті а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №637657 від 11 квітня 2026 року; довідкою інспектора; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 11 квітня 2026 року; висновком №89 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 квітня 2026 року; рапортом працівника поліції від 11 квітня 2026 року; диском з відеозаписом.

Однак, вказаний висновок зроблений за неповного з`ясування обставин даної справи та без повного і всебічного дослідження наявних в ній доказів.

Як в апеляційній скарзі, так і в суді першої інстанції ОСОБА_1 наголошував увагу суду на тому, що факт перебування його в стані наркотичного сп`яніння не підтверджений належними доказами, оскільки лабораторне дослідження на визначення наркотичного засобу не проводилося.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735.

За змістом пункту 12 розділу ІІ цієї Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У пунктах 6-7 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове і його метою є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Пункт 8 розділу ІІІ Інструкції визначає, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (пункт 14 розділу ІІІ Інструкції).

Аналогічні положення закріплені і в пункті 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, відповідно до якого огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Разом з клопотанням про закриття провадження у справі до суду першої інстанції ОСОБА_1 було надано ряд документів.

Так, з Акту №89 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «Калинівська ЦРЛ» КМР від 11 квітня 2026 року встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився за допомогою швидкого тесту на 10 наркотичних речовин (а.с.26).

Вказане підтверджується також записом в Журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.25).

Відповідно до відповіді директора КП «Калинівська ЦРЛ» КМР ОСОБА_3 від 20 квітня 2026 року №02-462 на адвокатський запит, при проведення огляду ОСОБА_1 використовувався комбінований тест на 10 наркотиків. Аналіз біологічного зразка ОСОБА_1 11 квітня 2026 року за допомогою газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу не проводився. Лабораторне підтвердження наявності наркотичних речовин може здійснюватися різними методами, у тому числі швидкими тестами, залежно від наявного матеріально-технічного забезпечення закладу охорони здоров`я. Станом на момент звернення ОСОБА_1 , у закладі відсутні технічні можливості для проведення досліджень методом газорідинної хроматографії. Також зазначено, що у разі необхідності проведення підтверджуючих токсикологічних досліджень, другий набір біологічного матеріалу зберігається у закладі охорони здоров`я до 11 липня 2026 року (а.с.23-24).

Вказані документи підтверджують той факт, що огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою тесту на вміст наркотичного засобу.

Відповідно до Інструкції по експлуатації Комбінованого тексту на 10 наркотиків, хроматографічний імуноаналіз (яким є даний тест) надає лише попередній аналітичний результат тесту. Для отримання підтвердженого аналітичного результату необхідно використати більш специфічний альтернативний хімічний метод. Газова хроматографія/мас-спектрометрія (ГХ/МС) є переважним підтверджувальним методом.

Таким чином, хроматографічний імуноаналіз не можна вважати лабораторним дослідженням.

У даному випадку, отримавши позитивний результат тесту ОСОБА_1 , лікар зобов`язаний був провести лабораторне дослідження з метою підтвердження наявності наркотичного засобу, як того вимагають наведені вище норми підзаконних актів. Проте, такого дослідження проведено не було.

За таких обставин, внесений діагноз до акта медичного огляду, на підставі якого у подальшому видано висновок, не можна вважати достовірним.

Пунктом 21 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Апеляційний суд враховує поведінку ОСОБА_1 , який власноручно у висновку медичного огляду зазначив, що з результатами огляду на згоден.

Вказаним доводам, які є суттєвими при розгляді даної справи, суд першої інстанції оцінки не надав.

Вказані вище обставини у їх сукупності не дають підстав для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке йому ставиться в провину.

За таких обставин, надавати оцінку решті доводам апеляційної скарги не має правового значення, оскільки вказане вище є самостійною підставою для скасування постанови.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні адміністративного правопорушення доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

З огляду на наведене, враховуючи положення статті 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд вважає, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, не доведена матеріалами справи.

Вказане є підставою для скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 247, 294 КУпАП,

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 вересня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 вересня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальност і за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б. Сало

Оригінал: reyestr.court.gov.ua