Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №577/3799/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 577/3799/26

2/579/965/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області в складі головуючого судді Придатка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 18.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про надання коштів у кредит №45829322, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5500 грн. 00 коп. строком на 30 днів, з 18.01.2026 по 16.02.2026, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 0,4666% на день та комісії за надання кредиту в розмірі 16,00%.

Позивач вказує, що договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора «43438», надісланого на електронну адресу, зазначену відповідачем. Також позивач посилається на те, що відповідача було ідентифіковано за допомогою системи BankID НБУ.

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 5500 грн. 00 коп. на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи. Однак відповідач, за твердженням позивача, належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, платежів у рахунок погашення заборгованості не здійснювала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту № 45829322 від 23.08.2025 у розмірі 18148 грн. 90 коп., з яких: 5500 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 768 грн. 90 коп. - заборгованість за відсотками за користування, 880 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією, 11000 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, а також судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Відповідно до ухвали Кролевецького районного суду Сумської області від 31 серпня 2026 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання та витребувано докази.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 18.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання коштів у кредит №45829322, відповідно до умов якого остання отримала у кредит грошові кошти в розмірі 5500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок НОМЕР_1 зі сплатою 0,466% в день строком на 30 днів з кінцевим терміном повернення до 16.02.2026. Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 43438 (а.с.8-15).

Згідно Розділу 12 Договору «Юридичні адреси та реквізити сторін», ОСОБА_1 вказала банківську картку для перерахування коштів як спосіб отримання кредиту ( НОМЕР_1 ).

Факт отримання відповідачем 18.01.2026 грошових коштів у розмірі 5500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією «Таскомбанку» (ас.7звор), а також Довідкою про укладення договору/ідентифікацію (а.с.7).

За умовами п. 6.1 Договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному п. 2.2 Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування Кредитом, за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором.

Згідно п. 6.2 Договору, за надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п.п. 2.2.4 п. 2.2 Договору.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором та додатковою угодою виконав в повному обсязі.

За змістом розрахунку заборгованості, станом на 04.06.2026 року (а.с.18-19) заборгованість ОСОБА_1 за договором 45829322 від 18.01.2026 року становить 18148,90 грн., а саме: 5500 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 768 грн. 90 коп. - заборгованість за відсотками за користування, 880 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією, 11000 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Розрахунок заборгованості по кредиту перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свідчить про те, що сума заборгованості по вказаній сумі відповідачем не погашена.

Вищенаведені правовідносини, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному зв`язку регулюються наступними вимогами закону.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.ч.3, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, серед іншого, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач взагалі не надав відзиву на позов та доказів того, що він договору не укладав, не отримував грошові кошти, своєчасно та в повному обсязі виконав умови договору та не надав доказів про відсутність заборгованості чи про заборгованість у меншому розмірі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за понадстрокове користування до ст.625 ЦК України у розмірі 11000,00 грн., то суд зазначає наступне.

24.12.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесені зміни у Закон України «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

У зв`язку з цим виникла суперечність між нормами п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 р. строком на 30 днів введений воєнний стан, який продовжено і до цього часу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Тобто усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

В рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у зв`язку з чим відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача заборгованості за процентами річних відповідно до ст.625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних відповідно до ст.625 ЦК України за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором №45829322 від 18.01.2026 року у розмірі 11000,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення комісій за видачу кредиту суд зазначає наступне.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017року у справі №6-2071цс16.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що положення кредитного договору №45829322 про сплату комісії за видачу кредиту є нікчемними, суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору - комісії за видачу кредиту у розмірі 880,00 грн. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, враховуючи викладене, наявність заборгованості у ОСОБА_1 перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за кредитним договором №45829322 від 18.01.2026 року, яка відповідачем не оспорюється, суд приходить до висновку про достатність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 6268,90 грн., з яких: 5500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 768,90 грн. - заборгованість за процентами за користування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, у розмірі 919,63 грн. (а.с.5звор).

Відповідно до ст.ст. 3, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 634, 638, 1048-1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” заборгованість за кредитним договором №45829322 від 18.01.2026 року в розмірі 6268 (шість тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 90 коп., з яких: 5500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 768,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» витрати за сплату судового збору в розмірі 919 (дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 63 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Суддя В. М. Придатко