Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №748/1616/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 748/1616/26Головуючий у 1 інстанції Костюкова Т. В.

Провадження № 33/4823/807/26

Категорія - частина 1 статті 130 КУпАП

Постанова

іменем України

13 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Парфененко О. Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Похилька Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

1. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Суд першої інстанції встановив, що 20 травня 2026 року о 01 годині 23 хвилині ОСОБА_1 в селищі Олишівка, Чернігівського району, Чернігівської області, по вулиці Чернігівській, будинок 13, керував автомобілем "Skoda Rapid", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не погодився із судовим рішенням та подав апеляційну скаргу. Просив скасувати постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 , провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням нори матеріального та процесуального права, є незаконною, необґрунтованою у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи.

Апеляційну скаргу захисник обґрунтував тим, що керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджено належними доказами, оскільки працівники поліції не зафіксували факт безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом. До матеріалів справи додано відеозапис, на якому рух транспортного засобу не зафіксовано, тому твердження працівників поліції, що ОСОБА_1 виконував функції водія є безпідставними. До того ж сам ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом.

Захисник зазначив, що саме поліцейські зобов`язані збирати докази для підтвердження обставин, вказаних ними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Захисник вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь.

3. Позиції учасників провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисник у судове засідання не з`явилися.

4. Мотиви та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконав вимоги статті 280 КУпАП, повно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконав вимоги статті 280 КУпАП, повно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Так, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідками старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 20 травня 2026 року, рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП від 20 травня 2026 року, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Як слідує з матеріалів справи, стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, згідно з яким 20 травня 2026 року о 01 годині 23 хвилині ОСОБА_1 в селищі Олишівка, Чернігівського району, Чернігівської області, по вулиці Чернігівській, будинок 13, керував автомобілем "Skoda Rapid", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статей 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, істотні недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом – відсутні, достовірність відомостей, які зазначені у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Щодо доводів захисника про не керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє та розцінює їх як позицію сторони захисту ввести суд в оману для уникнення ОСОБА_1 відповідальності.

На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано зупинку транспортного засобу, від нього відійшли ОСОБА_1 і пасажири, переміщуючись позаду авто, що було зафіксовано на боді камеру поліцейського в період часу з 01:23:50 до 01:23:52. Поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейським, намагання заперечити керування транспортним засобом з початку спілкування та подальша зміна поведінки, яка виразилася в намаганні домовитися з поліцейським вирішити питання без оформлення адміністративного матеріалу, свідчить про те, що він розумів відповідальність, яка передбачена за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та намагався уникнути такої відповідальності. При цьому ОСОБА_1 не надав інформацію про те, хто керував транспортним засобом.

Отже, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення із доданим до нього відеозаписом із нагрудної камери поліцейського та іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд першої інстанції призначив стягнення ОСОБА_1 у відповідності із вимогами статті 33 КУпАП, у розмірі, визначеному в санкції частини першої статті 130 КУпАП.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Похилька Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Я. Парфененко