Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №741/1593/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 741/1593/25

Головуючий у першій інстанції – Крупина А. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1814/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів Луговця О. А., Стельмаха А. П.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі по тексту – ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №469112374 від 27.10.2023 у розмірі 23991,00 грн та судові витрати в розмірі 2422,40 грн сплаченого судового збору та 7000,00 грн на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 27.10.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №469112374 на суму 5000,00 грн у формі електронного документа, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. На виконання договору від 27.10.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 5000,00 грн на банківську картку відповідача № 4790-72хх-хххх-2486, яку вона вказала в заявці при укладенні кредитного договору.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 та ряд додаткових угод, на підставі яких ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 469112374 від 27.10.2023.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, на підставі якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 469112374 від 27.10.2023.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, на підставі якого ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача (відповідно до Реєстру боржників) за кредитним договором № 469112374 від 27.10.2023 в загальній сумі 23991,00 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту; 18991,00 грн – заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 26.06.2026 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 469112374 від 27.10.2023.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що належні докази щодо підтвердження оплати за договором факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до матеріалів справи не надано, отже, позивачем не доведено факту набуття ним права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 469112374 від 27.10.2023.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «ФК «Ейс» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 26.06.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

За доводами апеляційної скарги, позивач не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, що, в свою чергу, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову ТОВ «ФК «Ейс» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (далі - первинний кредитор) та ТОВ «Таліон Плюс» (далі – ТОВ «Таліон Плюс») уклали Договір факторингу № 28/1118-01, який є рамковою угодою, адже підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом тривалого часу, а саме з 28.11.2018 по 31.12.2024, тому передача прав вимоги до боржників здійснюється на підставі Реєстрів прав вимоги, що містять перелік конкретних прав вимоги, а не у день укладення Договору факторингу.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, на виконання Договору факторингу, підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 31.07.2024 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, на виконання Договору факторингу підписали Реєстр Боржників № б/н від 08.07.2025 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Стверджує, що оплата не є предметом спору, однак для повного та всебічного розгляду справи позивачем додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон Плюс» згідно Договору факторингу № 28/1118-01 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги №265 від 02.01.2024 до Договору факторингу № 28/1118-01 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача по кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги (Додаток 13 до позовної заяви).

Також позивач в апеляційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду від 07.01.2026 у справі № 727/2790/25 та практику інших судів апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 360 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За матеріалами справи, відзив на апеляційну скаргу до суду подано ОСОБА_1 08.09.2026 (згідно штампу на поштовому конверті) з порушенням строку визначеним ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 24.08.2026, протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали, яку нею отримано 02.09.2026.

Судом встановлено, що відзив та додані до нього матеріали не містять причин пропуску строку на подання відзиву, та відповідного клопотання про поновлення строку, з врахуванням викладеного відзив необхідно залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 27.10.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії №469112374, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 39-48).

Договір № 469112374 з додатками підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором YCFJ, відправлено 27.10.2023 17:45:43, введено 27.10.2023 17:47:25.

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5000,00 грн 27.10.2023 (що є датою надання кредиту) (п. 2.3. Договору).

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 26.11.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1. Договору).

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7 (п. 7.2. Договору) (п. 7.2 кредитного договору).

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 26.11.2028 (п. 7.3. кредитного договору).

Згідно з п. 8.1. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Відповідно до п. 8.3.1. договору за період від дати видачі кредиту до 26.11.2023 (включно) проценти нараховуються процентною ставкою 306,60% річних, що на день укладення договору становить 0,84% від суми кредиту за кожний день користування.

У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 26.11.2023 проценти нараховуються за ставкою 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10% в день від сум кредиту за кожний день користування ним (п. 8.3.2. Договору).

Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються процентною ставкою 1087,70%, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п. 8.4. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 14.2 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього договору, для цілей ініціювання отримання нових траншів чи пролонгацій, сторони використовують логін та пароль від особистого кабінету, в якості простого електронного підпису позичальника в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Також ОСОБА_1 27.10.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8633 підписано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №469112374 від 27.10.2023 (а.с. 37-38).

Згідно з довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.05.2025 кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг: АТ «ОТП Банк»; особа платника: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», особа отримувача: ОСОБА_1 , рахунок/платіжна картка отримувача: 4790-72хх-хххх-2486, термін дії: 05.2025; сума платіжної операції: 5000,00 грн; дата ініціювання платіжної інструкції: 27.10.2023 17:47:27; дата завершення платіжної операції: 27.10.2023 17:47:40 (а. с. 99).

Факт перерахування відповідачем коштів підтверджується повідомленням АТ «Ощадбанк» від 25.08.2025, яким підтверджено належність платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також платіжною інструкцією № 1415996136526 від 28.10.2023 про зарахування грошових коштів на вказаний рахунок у сумі 5000,00 грн (а.с. 134, 135).

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 82-85).

Згідно з п. 2.1. цього договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, зазначених вказаним договором.

Розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100,00 грн (ціна продажу), що сплачуються клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимоги на банківський рахунок фактора, зазначений у відповідному пункті цього договору (п. 2.3. договору факторингу).

Фінансування – належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання Додаткової угоди. Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами такого Реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання Додаткової угоди. Фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта (п. 3.1. договору факторингу).

Відповідно до п. п. 1.3, 4.1 указаного договору під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Пунктом 8.2. договору визначено, що він закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а.с. 87 зворот).

31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою текст договору факторингу № 28/1118-01 викладено у новій редакції. Зокрема, пункти 1.3, 4.1 викладено у такій редакції: «Право вимоги право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитним договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникають у майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує» (а.с. 88-92).

31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2022 (а.с. 93).

31.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2023 (а.с. 93 зворот).

31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2024 (а. с. 94).

02.01.2024 між ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано реєстр прав вимоги № 265, з витягу з якого вбачається, що боржником є ОСОБА_1 за кредитним договором №469112374 від 27.10.2023 на загальну суму 11773,00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 5000,00 грн, заборгованість по відсотках – 6773,00 грн (а. с. 79-81).

02.01.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимог № 265 від 02.01.2024, відповідно до якого клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в Реєстрі прав вимоги № 265 від 02.01.2024, до всіх визначених в цьому Реєстрі боржників та у визначеному Реєстром обсязі. Сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов щодо відступлення клієнтом фактору прав грошових вимог, визначених в Реєстрі, правочин щодо їх передачі є завершеним. Сторони підтверджують, що предмет факторингової операції, зокрема зміст та обсяг відступлених прав вимоги згідно Реєстру (як то ПІБ та РНОКПП боржника, № та дата кредитного договору, суми заборгованості (сума відступленої грошової вимоги) (грн.) і далі за переліком згідно Реєстру) індивідуалізовано належним чином. Сторони підтверджують погоджену дату відступлення (передачі) прав вимоги, визначених в Реєстрі 02.01.2024. З урахуванням п. 4.1 договору, вони перейшли від клієнта до фактора у вказану дату, будь-яких зауважень не має. Клієнт передав, а фактор прийняв за Реєстром прав вимоги до боржників в кількості 1295 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за Реєстром становить 13050346,67 грн (а.с. 78 зворот).

31.12.2024 ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано акт звірки взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 265 від 02.01.2024 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за яким сторони підтверджують, що станом на 31.12.2024 Фактором здійснено повну оплату фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги № 265 від 02.01.2024 (а.с. 78).

31.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено договір факторингу № 31/0724-01 (а.с. 73-76), за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1. договору).

Пунктом 1.3. договору факторингу № 31/0724-01 передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

У загальному порядку розмір фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту (п. 1.6 договору), встановлюється сторонами у кожному окремому Реєстрі прав вимоги - у відсотковому значенні від суми заборгованостей по основному боргу (тіло кредиту), що є складовою частиною загальної суми грошових вимог, відступлених згідно відповідного Реєстру прав вимоги. Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами такого Реєстру прав вимог, якщо іншого строку не передбачено відповідним Реєстром прав вимоги. Фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений в пункті 12 цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта (п. 3.1 договору факторингу).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору факторингу № 31/0724-01).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 31.12.2024, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2 договору факторингу № 31/0724-01).

31.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано реєстр прав вимоги № 1, з витягу з якого вбачається, що боржником є ОСОБА_1 за кредитним договором №469112374 від 27.10.2023 на загальну суму 23991,00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 5000,00 грн, заборгованість по відсотках – 18991,00 грн (а.с. 71-72).

05.08.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» 2 712 261,67 грн за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 та Договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 (а. с. 70).

08.07.2025 між ТОВ «ФК «Ейс» (Фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт) укладено договір факторингу № 08/07/25-Е (а.с. 65-68).

Відповідно до п. 1.1 договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору.

Ціна продажу за договором становить 2501429,88 грн без ПДВ (п. 3.3 договору факторингу № 08/07/25-Е).

До договору додаються наступні додатки, що складають невід`ємну його частину: додаток №1 форма реєстру боржників; додаток №2 форма акту прийому-передачі реєстру боржників; додаток № 3 форма акту повернення права вимоги заборгованості (п. 9.8. договору факторингу № 08/07/25-Е).

08.07.2025 між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» складено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 4817 після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 155020595,24 грн. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а.с. 62).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступив ТОВ «ФК «Ейс» право вимоги заборгованостей, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 469112374 від 27.10.2023 на загальну суму 23991,00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 5000,00 грн, заборгованість по відсотках – 18991,00 грн (а.с. 63-64).

Згідно з платіжними інструкціями від 17.07.2025 № 297 ТОВ «ФК «Ейс» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 1500000,00 грн по договору факторингу № 08/07/25-Е, від 12.08.2025 № 316 - 1001329,88 грн, від 13.08.2025 № 319 - 100,00 грн (а.с. 60-62).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що належні докази щодо підтвердження оплати за договором факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» не надано до матеріалів справи, отже, позивачем не доведено факту набуття ним права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 469112374 від 27.10.2023.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з`ясовані в обсязі, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють, враховує наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Велика Палата Верховного суду у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Тобто за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (п. 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії»), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) зазначено, що право вимоги, яка відступається (продається), може мати так звану номінальну вартість та реальну вартість. Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення. Реальна вартість права вимоги, як і будь-якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, а саме попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема, через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника, а в процедурах банкрутства - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, черговість задоволення таких вимог, недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення. Реальна вартість права вимоги має динамічний характер (може змінюватися в будь-який момент залежно від низки обставин), на відміну від номінальної вартості, яка визначається лише розміром самої вимоги кредитора до боржника.

Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про відсутність належних і допустимих відомостей щодо належного набуття позивачем прав вимоги первісного кредитора відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Звернувшись з цим позовом та обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «ФК «Ейс» вказувало на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача на підставі договорів факторингу, які укладені відповідно 28.11.2018, 31.07.2024, 08.07.2025, а також на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 і реєстрів прав вимоги до укладених договорів факторингу.

В обґрунтування наявності права вимоги, звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на укладення 27.10.2023 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії №469112374 та наступних договорів факторингу: 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 265 від 02.01.2024 (а.с. 79). Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 265 від 02.01.2024 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на суму 11773,00 грн.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 23991,00 грн.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №08/07/25-Е. За змістом витягу з реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 ТОВ «ФК «Ейс» набуто право вимоги до ОСОБА_1 на суму 23991,00 грн.

Перевіряючи наявність у ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №469112374 від 27.10.2023, колегія суддів враховує наступне.

Підставою зміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи, що у справі відсутні докази на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, враховуючи додаткову угоду № 26, визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування – це належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному реєстрі прав вимоги окремо. За умовами пункту 3.1.2, фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткових угод. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 до Договору факторингу № 28/118-01 від 28.11.2018 розділ 3 Договору «Фінансування та порядок розрахунків» викладено в новій редакції, зокрема п. 3.1. «В загальному порядку розмір фінансування, що підлягає сплаті Фактором Клієнту (п. 1.6 Договору) встановлюється сторонами у кожному окремому Реєстрі прав вимоги – у відсотковому значенні від суми заборгованостей по основному боргу (тіло кредиту), що є складовою частиною загальної суми грошових вимог, відступлених згідно відповідного Реєстру прав вимоги. Строки сплати фінансування погоджуються Сторонами у кожному відповідному Реєстрі прав вимоги».

Проте доказів оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, зокрема перерахування фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 договору, обумовлених правочином коштів, позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків, підписаний 31.12.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», в якому зазначено, що станом на 31.12.2024 Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги № 265 від 02.01.2024 за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 78), проте зазначений акт не є належним доказом здійснення господарської операції або факту перерахування коштів за Договором факторингу, оскільки він є інформаційним документом для звірки даних бухгалтерського обліку, а не первинним документом.

У постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Відповідно до норм ч. 1 ст. 1077 ЦКУ за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Всі укладені до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 додаткові угоди не змінюють визначений самим договором порядок оплати: фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 3 цього договору.

З врахуванням викладеного, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції доводи апеляційної скарги, що оплата не є предметом спору, враховуючи, що позивачем додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон Плюс» згідно Договору факторингу № 28/1118-01 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги №265 від 02.01.2024 до Договору факторингу № 28/1118-01 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача по кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги (Додаток 13 до позовної заяви).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, належні докази щодо підтвердження оплати договорів факторингу на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування (наявність у ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги) у цій справі, а обов`язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на позивача.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції, щодо відсутності достовірних і допустимих відомостей щодо належного набуття позивачем прав первісного кредитора.

Враховуючи відсутність доказів оплати за Договором факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 (інші укладені договори факторингу є похідними), апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факт набуття ним права грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №469112374 від 27.10.2023.

Посилання в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, як таке, із вказівкою про неоднакове застосування норм права у різних справах, хоч і у подібних правовідносинах, але з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм права.

Також посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 07.01.2026 у справі № 727/2790/25 не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки висновки у зазначеній постанові стосуються правомірності майбутньої вимоги, а обставини здійснення оплати за договором факторингу не були предметом перегляду.

Апеляційний суд враховує, що Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

Враховуючи наведене вище у сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції правильно визначив про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс». Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення, яке постановлено з дотриманням вимог закону.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» - залишити без задоволення.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді