Суд: Лебединський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №950/1549/26
Суддя: Косолап В. М.
Справа № 950/1549/26
Провадження № 2-о/950/86/26
ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді – Косолапа В.М., присяжних Куценко О.М., Минюка І.О.,
за участю секретаря судового засідання – Ткаченко Я.О.,
розглянувши в порядку окремого провадження у приміщенні суду в м. Лебедині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Лебединський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою,
в с т а н о в и в:
Адвокат Пулинець Богдан Анатолійович, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: Лебединський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, у якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим; датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті населений пункт Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області; визнати, що загибель ОСОБА_2 настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді гранатометника 1 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону.
Відповідно до сповіщення, ОСОБА_2 зник безвісти під час ведення бойових дій 25.08.2025 поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області.
Згідно з актом службового розслідування від 12.09.2025, під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ, а саме при безпосередній участі у заходах національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, ІНФОРМАЦІЯ_3 о 10:00 год. внаслідок вогневого ураження противником групи піхоти «Каштан» поблизу н.п. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області солдат ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок. Пошукові заходи результату не дали, тіло військовослужбовця знайти не вдалось.
Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявнику (батьку) для оформлення спадкових справ та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Ухвалою від 04.06.2026 судом відкрито провадження, призначено судовий розгляд. Ухвалою від 27.08.2026 судом витребувано необхідні для розгляду справи докази.
Представник Міністерства оборони подав до суду пояснення у яких, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, просив прийняти рішення в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану.
Заявник та його представник у судове засідання не з`явились, останній просив справу розглядати без їх участі, вимоги заяви підтримав. Представники Міністерства оборони та Лебединського відділу ДРАЦС у судове засідання не з`явились, справу просили розглядати без їх участі.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно з копією наказу ВЧ НОМЕР_1 від 06.02.2025 № 113, ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини (а.с. 15).
Відповідно до копії сповіщення № 282 від 02.09.2025 № 2/4325, адресованого ОСОБА_3 , гранатометник 1 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , призваний на військову службу за контрактом, під час ведення бойових дій зник безвісті 25.08.2025 поблизу н.п. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області (а.с. 18).
Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_1 (заявник) та ОСОБА_4 (а.с. 6).
Відповідно до акту службового розслідування від 12.09.2025, складеного ВЧ НОМЕР_1 , під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ, а саме при безпосередній участі в заходах національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії російської федерації проти України солдат ОСОБА_2 , перебуваючи в оперативному підпорядкуванні командира НОМЕР_3 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 в складі ротної тактичної групи ВЧ НОМЕР_1 в підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 10:00 год. внаслідок вогневого ураження противником групи піхоти «Каштан» поблизу н.п. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області, внаслідок чого солдат ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок. Пошукові заходи результату не дали, тіло військовослужбовця знайти не вдалось. На підставі вищевикладеного доцільно вважати солдата ОСОБА_2 безвісті зниклим. Викладене підтверджується поясненнями командира 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 та заступника командира 9 механізованої роти з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_3 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_6 , витягом з журналу бойових дій № 391/окп/т за 25.08.2025 про зникнення безвісті військовослужбовця (а.с. 9-10).
Згідно з копією витягу з журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_1 № 391/окп/т за 25.08.2025, 20.08.2025 близько 10:00 год. під час вогневого ураження противником групи «Каштан» поблизу Кліщіївка безвісті зник солдат ОСОБА_2 , гранатометник 1 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 (а.с. 11).
За результатами службового розслідування, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.09.2025 № 7101, ОСОБА_2 , до моменту евакуації його тіла, або до моменту отримання інформації щодо місця його перебування та його стану, вважати таким, що зник безвісті 20.08.2025 за особливих обставин внаслідок дії з боку противника в районі ведення бойових дій або захоплення його в полон у районі ведення бойових дій.
Також наказ містить вказівку на те, що ОСОБА_2 слід вважати таким, що зник безвісті під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ при безпосередній участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення бойових дій (а.с. 13-14).
Згідно з інформацією Лебединського відділу ДРАЦС від 23.06.2026 № 23.11/34/284/26/СЛВ та від 03.07.2026 № 23.11/34/302/26/СЛВ за заявою ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію його сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 22.12.1986 № 587. За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актові записи про реєстрацію шлюбу та народження дітей відносно ОСОБА_2 відсутні (а.с. 43, 65).
Відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 08.09.2026 № 19.5.1/67700-26-Вих відомості про перетин ОСОБА_2 . Державного кордону України за період з 25.08.2025 по 27.08.2026 відсутні (а.с. 79).
Згідно з інформацією Державного некомерційного підприємства «Український національний центр розбудови миру» (який виконує функції Національного інформаційного бюро) від 07.09.2026 № 08-10/48877 відомості про солдата ОСОБА_2 внесені до реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, однак відомості про його перебування у полоні відсутні. Станом на дату надання відповіді, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 не надходила (а.с. 80).
Відповідно до листа ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області від 08.09.2026 № 168181-2026 слідчим відділенням, за фактом зникнення ОСОБА_2 , здійснюється досудове розслідування, відомості про яке 03.09.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 115 КК України, № 12025200590000288.
Вжитими заходами встановити місце знаходження ОСОБА_2 не представилось за можливе, його труп не знайдено (а.с. 82-82а).
Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025200590000288, за заявою ОСОБА_3 внесено відомості за фактом зникнення безвісті 25.08.2025 ОСОБА_2 під час виконання бойових дій поблизу н.п. Кліщіївка, Донецької області (а.с. 83).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно зі ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини.
Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Оголошення фізичної особи померлою – це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
Оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
У частині другій ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Згідно з правою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.
Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені ч. 2 ст. 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.
Речення друге ч. 2 ст. 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою.
Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Інше, звужувальне, тлумачення правила другого речення ч. 2 ст. 46 ЦК України було б проявом надмірного формалізму і суперечило б завданням цивільного судочинства.
У згаданому вище рішенні Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи.
На такому неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постановах від 31.05.2023 у справі № 177/11/20 та від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.
У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22 та від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
При цьому, у постанові від 29.05.2024 у справі № 127/28463/23 Верховний Суд констатував, що за відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.
Так, в межах даної справи судом було встановлено, що перебуваючи в оперативному підпорядкуванні командира НОМЕР_3 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 в складі ротної тактичної групи ВЧ НОМЕР_1 в підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 10:00 год. внаслідок вогневого ураження противником групи піхоти «Каштан» поблизу н.п. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області, солдат ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок. Пошукові заходи результату не дали, тіло військовослужбовця знайти не вдалось.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У постанові від 24.12.2025 у справі № 692/95/25 Верховний Суд зазначив, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України суд доходить висновку про те, що вищевказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі ведення бойових дій поблизу н.п. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області.
При цьому заявник просив визнати, що загибель ОСОБА_2 настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що враховуючи положення ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена померлою, однак причини та умови за яких особа імовірно загинула/померла судом не встановлюються та не мають правового значення для застосування положень зазначеної норми цивільного законодавства.
При цьому, як уже зазначено судом вище, наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.09.2025 № 7101 уже містить вказівку на те, що ОСОБА_2 зник безвісті під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ при безпосередній участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення бойових дій, тобто виконуючи обов`язки військової служби.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 293, 305-308 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Лебединський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою – задовольнити частково.
Оголосити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.10.2026.
Головуючий суддя Вадим КОСОЛАП
Присяжні Ольга КУЦЕНКО
Іван МИНЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua