Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №685/902/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 685/902/26

Провадження № 33/820/745/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Ланкевич К.С., захисника – Семченко Г.С., апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Семченко Г.С. на постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

Постановою суду встановлено, що 26 липня 2026 року об 11 год. 19 хв. в с. Коров`є по вул..Заводська, 12 ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN TIIDA державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу Драгер Алкотест 6810 тест 2144, результат 0,81 проміле, порушив п. 2.9 а ПДР чим вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Семченко Г.С. просить постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ст.247 п.1 ч.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння, однак факт керування ОСОБА_1 автомобілем належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджено.

Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729388 від 26 липня 2026 року не містить конкретного опису обставин, за яких працівниками поліції було встановлено факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а також відомостей про те, чи спостерігали поліцейські рух автомобіля, хто перебував за його кермом та за яких обставин було встановлено особу водія. Крім того, у протоколі не зазначено про перебування в салоні автомобіля іншої особи, хоча працівникам поліції було відомо про її присутність та зміну місць з ОСОБА_1 .

Також захисник звертає увагу на невідповідність зазначеного в протоколі місця вчинення правопорушення дійсним обставинам, оскільки вказана адреса - с. Коров`є, вул. Заводська, 12 не відповідає фактичному розташуванню вулиці Заводської, яка, за доводами апеляційної скарги, знаходиться в селищі Теофіполь.

Крім того, зазначає, що долучені до матеріалів справи письмові пояснення не містять відомостей про безпосереднє спостереження за рухом автомобіля чи інших обставин, які б давали змогу встановити особу, котра керувала ним до зупинки. При цьому в пункті 9 протоколу зазначено, що свідки не залучалися, водночас міститься відмітка про долучення письмових пояснень, що, на переконання захисника, свідчить про суперечливість відомостей щодо процесуального статусу особи, яка їх надала.

Наголошує, що відеозапис із портативного відеореєстратора Motorola VB 400 V3 (файли 913935, 912674) розпочинається тоді, коли автомобіль уже перебував у нерухомому стані, та не містить безпосередньої фіксації керування ним ОСОБА_1 . Водночас із відеозапису вбачається, що працівники поліції з`ясовували обставини зміни місць особами в салоні автомобіля та спілкувалися з іншою особою, яка перебувала в ньому. За твердженням захисника, ці обставини не були належним чином відображені в протоколі, а сам відеозапис не дає змоги достовірно встановити, хто саме керував автомобілем до припинення його руху.

Крім того, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, який становив 0,81 ‰, не може самостійно підтверджувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки засвідчує лише стан особи на момент проведення огляду, але не доводить факту керування нею транспортним засобом у стані сп`яніння. При цьому зазначає, що з результатом огляду ОСОБА_1 не погодився, а медичний огляд у закладі охорони здоров`я фактично проведений не був.

Зазначає, що суд першої інстанції, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1 , порушив його право на участь у судовому розгляді, оскільки не врахував подане 25 серпня 2026 року клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на наступний день, у зв`язку із зайнятістю за основним місцем роботи в Хмельницькому академічному муніципальному естрадно-духовому оркестрі м. Хмельницького. Наведена причина неявки підтверджується довідкою роботодавця, долученою до апеляційної скарги, а посилання суду на ст. 268 ч. 3 КУпАП не спростовує необхідності дотримання вимог ч. 1 цієї статті. На думку захисника, розгляд справи без урахування клопотання про відкладення позбавив ОСОБА_1 можливості особисто надати пояснення та реалізувати свої процесуальні права.

Захисник в апеляційній скарзі вказує на недостовірність зазначеної в протоколі адреси проживання ОСОБА_1 , оскільки його зареєстрованим місцем проживання з 5 вересня 2009 року є с. Турщина Хмельницького району Хмельницької області. Посилаючись на витяг з реєстру територіальної громади, стверджує, що неправильну адресу відтворено й в інших процесуальних документах, зокрема в супровідному листі суду від 1 вересня 2026 року, яким копію постанови направлено за адресою, де він не проживає та не зареєстрований. Вважає, що ця обставина вплинула на своєчасність отримання копії постанови.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та захисник Семенченко Г.С. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду з підстав викладених у ній.

Свідок – ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її другом, 26.07.26 року вона захотіла керувати його автомобілем NISSAN TIIDA державний номерний знак НОМЕР_1 . Перебуваючи у Теофіполі вона керувала цим автомобілем, ОСОБА_1 знаходився поряд. Їх автомобіль зупинили працівники поліції, вона злякалася, оскільки ще не мала прав керування транспортним засобом, тому вони з ОСОБА_1 помінялися місцями, він сів за кермо. Насправді автомобілем керувала вона.

Заслухавши сторону захисту, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Мотиви суду.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729388 від 26 липня 2026 року, згідно якого 26 липня 2026 року об 11 год. 19 хв. в с. Коров`є по вул..Заводська, 12 ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN TIIDA державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest 6810, тест № 2144, результат 0,81‰ (а.с.1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду позитивний – 0,81‰, з яким ОСОБА_1 не згідний (а.с.5);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 липня 2026 року, в якому зафіксовано ознаки сп`яніння виявлені у ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, а також результати огляду - 0,81‰ (а.с.6);

- роздруківки тесту на стан алкогольного сп`яніння, проведеного 26 липня 2026 року за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, тест №2144, згідно якої у ОСОБА_1 виявлено 0,81 ‰ алкоголю (а.с.3,4);

- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на дисках до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 729388 від 26 липня 2026 року, з яких вбачається факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу та відмова від проходження у медичному закладі (а.с.8).

Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Апеляційний суд вважає, що давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом NISSAN TIIDA державний номерний знак НОМЕР_1 , апеляційний суд відхиляє враховуючи наступне.

Із досліджених під час апеляційного перегляду відеозаписів події від 26 липня 2026 року вбачається, що на момент наближення працівника поліції до автомобіля NISSAN TIIDA, двигун якого працював, а покажчики повороту були увімкнені, ОСОБА_1 перебував за кермом зазначеного транспортного засобу. Окрім того, апеляційний суд ураховує, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово запитував про причину зупинки транспортного засобу та які саме правила він порушив, пояснюючи, що їхав автомобілем, а працівники поліції його наздогнали.

Отже, підстав сумніватись, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом на момент його зупинки працівниками поліції апеляційний суд не вбачає. Пояснення свідка ОСОБА_2 про те, що до зупинки транспортним засобом керувала вона, а ОСОБА_1 пересів на місце водія вже після припинення руху автомобіля, апеляційний суд сприймає критично, оскільки свідок ОСОБА_2 перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_1 та об`єктивно зацікавлена в результатах розгляду провадження на його користь. Тому суд розцінює таку версію подій, як обрану лінію захисту, спрямовану на уникнення адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості підтвердження стану алкогольного сп`яніння результатом огляду на місці зупинки апеляційний суд відхиляє, оскільки, як вбачається з відеозапису події, ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, проведеного за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, який становив 0,81 ‰, а від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився. За таких обставин посилання захисника на непроведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я не спростовує результату огляду, проведеного на місці зупинки, та не ставить під сумнів обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що на відеозаписах достатньо повно відображені обставини, які передували складанню протоколу, обставини проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та відмова в медичному закладі, а також відображені обставини, які дають чітке уявлення про зафіксовані на відеозаписі події. Відомостей, зафіксованих на відеозаписі, долученому до протоколу про адмініністративне правопорушення достатньо для встановлення обставин оформлення таких матеріалів та доведення вини ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні.

Щодо доводів сторони захисту про порушення права ОСОБА_1 на захист у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції за його відсутності, апеляційний суд враховує, що під час апеляційного розгляду останньому було забезпечено можливість надати пояснення щодо обставин справи, викласти свої доводи та заперечення, а також реалізувати інші процесуальні права. Захисник Семенченко Г.С. брала участь у судовому засіданні, надала пояснення та висловила свою позицію щодо доводів апеляційної скарги. Водночас наведених нею аргументів недостатньо для спростування висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Твердження апелянта щодо зазначення в протоколі недостовірної адреси проживання ОСОБА_1 , на думку апеляційного суду, не свідчать про порушення вимог ст. 256 КУпАП, оскільки наданий стороною захисту витяг з реєстру територіальної громади підтверджує реєстрацію останнього за іншою адресою лише з 5 вересня 2026 року, тобто після складення протоколу 26 липня 2026 року. За таких обставин підстав вважати, що на момент оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками поліції було зазначено недостовірні відомості про місце проживання ОСОБА_1 , апеляційний суд не вбачає. Подальше уточнення відомостей про зареєстроване місце проживання не свідчить про неналежне оформлення протоколу та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними та необґрунтованими, а тому не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративних правопорушень, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписах, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Семченко Г.С. залишити без задоволення.

Постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: