Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №196/1280/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №196/1280/26

Суддя: Руденко В. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2662/26 Справа № 196/1280/26 Суддя у 1-й інстанції - Костюков Д. Г. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Молчанова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Молчанова Олега Вікторовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

У постанові суду зазначено, що 18 серпня 2026 року, близько 06 год. 06 хв., в с.Китайгород по вул.Китайгородській, 1 Дніпровського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21070 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку під відеофіксацію за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 ARBL-0852, після проведення огляду цифровий показник приладу містив значення 0,77%, тест №756, чим порушив вимоги п.2.9 “а” ПДР.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у цій справі є саме керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Тому для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, суд мав установити не лише результат огляду, а й те, що саме він керував автомобілем ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , у визначені протоколом дату, час і місці. Між тим, у мотивувальній частині постанови не наведено, яким саме конкретним доказом установлено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Жодного фрагмента відеозапису, який фіксує рух автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , перебування ОСОБА_1 за кермом або момент зупинки цього автомобіля працівниками поліції, у постанові не зазначено. Натомість суд послався на те, що ОСОБА_1 «факт керування не заперечував».

Відсутність активного заперечення не є тотожною безумовному визнанню факту керування та не звільняє суд від обов`язку перевірити, якими об`єктивними фактичними даними цей факт підтверджується. Пояснення особи, її підпис у процесуальних документах та поведінка під час оформлення матеріалів можуть оцінюватися лише у сукупності з іншими доказами. Водночас у постанові не наведено, чи були працівники поліції безпосередніми очевидцями руху автомобіля, чи зафіксовано момент його зупинки та які саме фактичні дані, окрім наведеної оцінки поведінки ОСОБА_1 , підтверджують керування ним транспортним засобом у зазначений у протоколі час.

Релевантним для оцінки доказів є підхід, викладений у постанові Дніпровського апеляційного суду від 20.08.2024 у справі № 205/13190/23, якою постанову про притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП було скасовано, а провадження закрито.

Захисник вказує, що у протоколі серії ЕПР1 № 748522 у графі щодо технічного засобу відеозапису зазначено № 799525. Водночас у постанові суд послався вже на три джерела відеофіксації: № 799525, № 797485 та 70таіМ300. Мотивувальна частина постанови не містить пояснення походження кожного із цих записів, належності відповідного технічного засобу, часу початку і завершення фіксації, хронологічного зв`язку між файлами та порядку їх долучення до матеріалів справи.

Під час ознайомлення з відеоматеріалами, доступними стороні захисту, встановлено, що запис, наданий для ознайомлення, починається вже на стадії, коли ОСОБА_1 здійснює видих у прилад Алкотестер Драгер. Відеофіксації подій, що передували тестуванню, у доступних стороні захисту матеріалах немає. За таких обставин цей фрагмент сам по собі не дає можливості перевірити факт руху та зупинки транспортного засобу, первинне встановлення особи водія, момент виявлення конкретних ознак сп`яніння, пропозицію пройти огляд, роз`яснення порядку застосування спеціального технічного засобу та послідовність дій до початку тестування.

У акті огляду зазначено такі ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та невнятна мова. Відповідно до п. З розділу І Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (у чинній на момент події редакції), ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота,- порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

При цьому «почервоніння очей» як окрема ознака алкогольного сп`яніння зазначеною нормою не передбачено. «Невнятна мова» може відповідати нормативній ознаці «порушення мови», а запах алкоголю з порожнини рота прямо передбачений Інструкцією. Тому сам по собі недолік формулювання однієї з ознак не є визначальним. Вирішальним є те, чи були зазначені в акті ознаки фактично виявлені до проведення огляду та чи підтверджується це об`єктивними матеріалами справи.

Оскільки доступний стороні захисту відеозапис починається вже з моменту тестування, він не дозволяє перевірити, коли саме та за яких обставин поліцейський установив зазначені в акті ознаки, чи існували вони до пропозиції пройти огляд та чи слугували реальною фактичною підставою для його проведення. Оскаржувана постанова окремої мотивованої оцінки цій обставині не містить.

Із мотивувальної частини оскаржуваної постанови не вбачається, що суд дослідив документи, які дозволяють однозначно встановити чинність повірки саме приладу АRBL-0852, ідентифікувати його з тестом № 756 та перевірити дотримання передбаченого Інструкцією порядку застосування. За відсутності попередньої частини відеозапису також неможливо перевірити факт інформування ОСОБА_1 про порядок застосування приладу до початку огляду.

Захисник зауважує на необхідності невідкладного витребування первинних відеозаписів та документів щодо приладу. Так, подія мала місце 18.08.2026, тому питання витребування та збереження первинних файлів потребує невідкладного вирішення. Дослідження лише вже долучених фрагментів не дасть відповіді на питання, чи існували інші записи з камер № 799525, № 797485 або відеореєстратора 70таіМ300, які охоплювали події до початку тестування та могли підтвердити або спростувати висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений її доводами, якщо під час розгляду буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд також вправі досліджувати докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, якщо визнає обґрунтованим їх ненадання місцевому суду або необґрунтованим їх відхилення. Первинні відеозаписи та документи щодо технічного засобу перебувають у володінні органу поліції, тоді як стороні захисту були доступні лише матеріали, долучені до справи, що об`єктивно унеможливлювало самостійне подання повного масиву первинних файлів.

На підставі наведеного адвокат просить скасувати постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Разом з цим захисником заявлено клопотання про те, щоб до вирішення апеляційної скарги по суті витребувати у ВП № 4 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області та безпосередньо дослідити повні первинні відеозаписи події від 18.08.2026 з технічних засобів № 799525, №797485 та 70таіМ300 (за наявності), у тому числі файли, що передують моменту проведення огляду, з метаданими про дату, час, тривалість та послідовність запису, а також відомості про належність і видачу відповідних технічних засобів.

Витребувати та дослідити оригінал або належним чином засвідчену копію роздруківки тесту Алкотест Драгер 6810 № 756 від 18.08.2026, а також документи, чинні станом на 18.08.2026, що підтверджують відповідність та чинну повірку конкретного приладу Алкотест Драгер 6810 ARBL-0852 і дозволяють ідентифікувати цей прилад як той, яким проведено тест № 756.

Розгляд апеляційної скарги проводити за участі ОСОБА_1 та його захисника — адвоката Молчанова О.В.

У разі неможливості особистої участі захисника забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи наведене, а також думку захисника Молчанова О.В., який не заперечував проти розгляу справи без участі свого підзахисного, апеляційний суд вважає можливим, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, провести апеляційний перегляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Молчанов О.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАп за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №748522 від 18.08.2026, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 18 серпня 2026 року, близько 06:06 в с.Китайгород по вул.Китайгородській, 1, Дніпровського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21070 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку під відеофіксацію за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 ARBL-0852, після проведення огляду цифровий показник приладу містив значення 0,77%, тест №756. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 “а” ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Технічний засіб відеозапису: № 799525.

До протоколу додаються: матеріали справи.

Вказано, що тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами НОМЕР_3 .

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи судом, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис водія ОСОБА_1 .

Протокол підписаний працівником поліції, що його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).

Відповідно до чеку Alcotest Drager 6810 ( ARBR-0852), тест № 756, 18 серпня 2026 року о 06:06 було проведено огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний — 0,77‰. Водій ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного тестування, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.2).

Згідно акту огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв`язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, а саме — різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, не зв`язна мова. Огляд проведений за допомогою приладу Alcotest Drager 6810 ( ARBR-0852), тест № 756. Результат позитивний – 0,77 проміле. Акт підписаний інспектором поліції, який його складав та водієм ОСОБА_1 (а.с.3).

З рапорту інспектора патрульної поліції убачається, що 18.08.2026 перебуваючи у добовому наряді, патрулюючи територію с. Китайгород, по вул. Китайгородській було зупинено автомобіль ВАЗ 21070 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, у нього були виявленні ознаки алкогольного сп`яніння, тому у встановленому законом порядку, зі згоди водія, було проведено його огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Алкотестер Драгер 6810 ( ARBR-0852), результат позитивний – 0,77 проміле. Щодо водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом водій відсторонений (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, долучений до матеріалів справи працівниками поліції на одному DVD-R диску (а.с.5), на якому наявний файл «export-sa8hy» з поєднаним відеозаписом з нагрудних камери працівників поліції від 18.08.2026 № 7995 тривалістю 06:07:01-06:16:39 та № 4797485 тривалістю 06:07:08-06:22:08, 06:22:08-06:31:58.

На відеозапису видно, що на узбіччі дороги стоїться автомобіль ВАЗ 21070 д.н.з. НОМЕР_1 , за ним службовий автомобіль працівників поліції, поряд — водій ОСОБА_1 та поліцейські.

Працівник поліції до ОСОБА_1 : «Розкривайте самі. Дивіться, все запаковано».

О 06:07:17 видно, що ОСОБА_1 особисто розпакував одноразовий мундштук, працівник поліції вставив його у прилад Алкотестер Драгер, роз`яснив водію порядок проходження огляду.

О 06:07:25 водій ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкотестер Драгер, результат позитивний — 0,77 проміле.

Працівник поліції: «Вам зрозуміло? Ось чому у Вас червоні очі та різкий запах алкоголю з порожнини рота. Тому Ви і були зупинені...».

Водій ОСОБА_1 , перериваючи о 06:08:06: «Я вас розумію...»

Працівник поліції: «По суті події, що Ви керували транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, Ви будете надавати пояснення? »

ОСОБА_1 : «Немає сенсу».

Працівник поліції: «Вживали вчора алкоголь?»

ОСОБА_1 о 06:08:26: «Так то було вчора! І Було це о дев`ятій годині вечора. Я випив буквально дві склянки пива».

Працівник поліції: «А стан сп`яніння і досі триває. Зараз щодо Вас будуть складені адміністративні матеріали».

На відеозапису видно, що працівник поліції перейшли до складання адміністративних матеріалів.

Працівник поліції: «Якщо немає здоров`я — не вживайте ввечері алкоголь та не сідайте зранку за кермо».

О 06:11:55 видно, що водію ОСОБА_1 працівники поліції вручили копію роздруківки приладу Алкотестер Драгер з результатами проведеного огляду.

ОСОБА_1 о 06:13:14: « Можна запитання? А чого ви за мною поїхали?»

Працівник поліції: «Крім Вас більше ніхто не їхав...»

Далі на відеозапису зафіксовано, що працівники поліції склали процесуальні документи, оголосили їх водію ОСОБА_1 , а останній підписав їх без жодного зауваження та отримав копії.

Працівник поліції: «Навіть здалеку від Вас чутно запах алкоголю. Це не дві склянки пива. Ви спали сьогодні?»

ОСОБА_1 : «Як я можу спати, коли мала дитина?»

Працівник поліції повідомив водія ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції та попередив про відсторонення його від керування транспортним засобом.

Дослідивши наявний у справі відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, апеляційний суд вважає, що він має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Зазначені на вказаних відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації, рапорті працівник поліції спростовують твердження сторони захисту про відсутність у справі доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинку його працівниками поліції. Як убачається з наявного у справі відеозапису, під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 не тільки не оспорював факт керування транспортним засобом, а і підтвердив цей факт, запитавши о 06:13:14 у працівників поліції, чому вони переслідували саме його, а не інших водіїв. Крім того, ОСОБА_1 не зазначав і жодних зауважень з приводу безпідставності вимог працівників поліції щодо проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп`яніння через те, що він не керував автомобілем та не був зупинений поліцейськими.

Апеляційний суд вважає, що хоча вказаний відеозапис і не містить факту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та зупинку його працівниками поліції, на що звертає увагу захисник, але в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, посилання адвоката з цього приводу на певні рішення інших судів є некоректним, оскільки існуюча в Україні система права, зокрема, про адміністративні правопорушення, не передбачає його джерелом, судовий прецедент. Згідно ч.1 ст.36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже рішення апеляційного суду, зокрема й те, на які посилається апелянт, не створює правових позицій, які б формували єдність судової практики в Україні.

Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює сам факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи ж апелянта щодо відсутності в матеріалах справи доказів законності підстав для зупинки автомобіля його підзахисного не можуть бути прийняті до уваги, оскільки підстави для зупинки транспортного засобу або відсутність таких підстав не спростовують факт керування водієм ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, тобто порушення водієм п.2.9 «а» ПДР, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення, встановленого санкцією даної норми закону. До того ж, в своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердив той факт, що напередодні увечері вживав алкоголь — пиво, спав мало, бо вдома у нього мала дитина.

На переконання апеляційного суду фактичні обставини, зафіксовані на досліджених відеофайлах, зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті працівника поліції, у своїй сукупності, спростовують твердження апелянта про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Посилання захисника на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано номер нагрудної камери поліцейського, на яку було здійснено фіксацію події — №799525, в той час як у постанові суд послався на три джерела фіксації № 799525, 797585 та 70маіМ300, - не впливають на правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Дійсно, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 748522 від 18.08.2026 зазначено, що технічним записом відеозапису є нагрудна камера № 799525 (а.с.1). В той же час, відповідно до відеозапису, долученого до матеріалів справи, відеозапис було здійснено на нагрудні камери поліцейських ОСОБА_2 (№ 799525) та ОСОБА_3 (№797485), які у той час перебували на добовому чергуванні, що підтверджується рапортом поліцейського (а.с.4) та застосування поліцейськими саме цих відеокамер відображено в Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння ( а.с.3). Таким чином посилання у постанові суду першої інстанції на відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції № 799525 та № 797485, на які було зафіксовано обставини події адміністративного правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним, - є цілком обґрунтованим та законним. Помилкова вказівка в оскаржуваній постанові суду на відеозапис №70маіМ300, на переконання апеляційного суду, є технічною опискою, яка не тягне за собою жодних негативних наслідків та не є підставою для висновку про закриття провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських та роздруківки чеку алкотестеру Драгер, водій ОСОБА_1 пройшов тестування, погодився з його результатами — 0,77 проміле без жодних зауважень та підписав складені адміністративні матеріали. Порушень порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого наведеними вище вимогами законодавства, працівниками поліції допущено не було.

Оспорювання в апеляційній скарзі наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та не зазначення їх поліцейськими в акті огляду водія у точній відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, як на підставу для закриття провадження у справі, є безпідставним, оскільки законодавство про адміністративне правопорушення не передбачає можливості оспорювання водієм встановлених уповноваженою особою ознак алкогольного сп`яніння. Більш того, законодавцем не встановлено жодної вимоги до працівників поліції надавати докази на підтвердження виявлених ознак алкогольного сп`яніння. Поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані такого сп`яніння.

Апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення та інші наявні у справі процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ні ОСОБА_1 , ні його захисник не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб – працівників поліції.

Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, сертифіката відповідності Алкотестера Драгер 6810, а також про те, що працівники поліції перед проведенням огляду ОСОБА_1 не надали йому можливість оглянути зазначені документи - не є слушними, так як в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пред`являв вимогу про надання сертифікату та свідоцтва про повірку. Обов`язкових вимог до працівників поліції долучати до матеріалів справи копії сертифікату та свідоцтва про повірку приладу алкотестер Драгер законом не встановлено.

Крім того, як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських (а.с.5) до початку проведення огляду ОСОБА_1 працівником поліції було роз`яснено останньому процедуру проходження медичного огляду (06:07:17).

Водночас з оригіналу роздруківки чеку Алкотест Драгер 6810, прилад ARBR-0852, тест № 756, убачається, що останнє калібрування приладу відбулось 19.11.2025, тобто в межах міжповірочного інтервалу, встановленого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 (а.с.2).

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Водночас суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та відмовляє у задоволенні клопотань сторони захисту щодо витребування з ВП № 4 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області та безпосереднього дослідження повних первинних відеозаписів події від 18.08.2026 з технічних засобів № 799525, №797485 та 70таіМ300 (за наявності), у тому числі файли, що передують моменту проведення огляду, з метаданими про дату, час, тривалість та послідовність запису, а також відомості про належність і видачу відповідних технічних засобів, а також про витребування та дослідження оригіналу або належним чином засвідченої копії роздруківки тесту Алкотест Драгер 6810 № 756 від 18.08.2026, а також документів, чинних станом на 18.08.2026, що підтверджують відповідність та чинну повірку конкретного приладу Алкотест Драгер 6810 ARBL-0852 і дозволяють ідентифікувати цей прилад як той, яким проведено тест №756.

З цього приводу апеляційний суд зауважує на тому, що основою функцією суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, із дотриманням принципів змагальності та презумпції невинуватості, винесення законної і справедливої постанови у справі про адміністративні правопорушення на підставі наданих сторонами провадження належних та допустимих доказів.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень статей 268, 271 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Між тим, як зазначив під час апеляційного розгляду захисник, він не вживав самостійних заходів для витребування необхідних для сторони захисту доказів, фактично переклавши свої процесуальні обов`язки на апеляційний суд.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи поданої апеляційної скарги є безпідставними та задоволенню не підлягають, а постанова судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області віл 02 вересня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Молчанова Олега Вікторовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua