Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №727/13852/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Побої і мордування

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №727/13852/25

Суддя: Бойко М. Є.

Справа № 727/13852/25

Провадження № 1-кп/727/71/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року

Шевченківський районний суд міста Чернівців у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці, кримінальне провадження №12025263020000844 від 14.10.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Чернівців, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 11.10.2025 року, близько 20 год 10 хв, перебуваючи на парковці неподалік КНП «Міська дитяча поліклініка» Чернівецької міської ради за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 109-А, в ході раптового конфлікту, який виник на грунті його ревнощів до дружини ОСОБА_7 та її колеги по роботі ОСОБА_6 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на нанесення ударів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком правої руки та один удар кулаком лівої руки в ділянку обличчя ОСОБА_6 , внаслідок чого останньому було спричинено фізичний біль і не спричинено тілесних ушкоджень.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю не визнав.

Суду обвинувачений показав, що ввечері 11.20.2025 року він вирішив зустріти свою дружину – ОСОБА_7 з роботи та, побачивши, що вона з потерпілим ОСОБА_6 йдуть разом, тримаючись за руки, а потім, як вони обнімаються та цілуються, підійшов до них ближче, щоб «подивитися дружині в очі», але потерпілий несподівано його відштовхнув, а тому він також штовхнув його у відповідь, проте кулаками в обличчя не бив.

Також обвинувачений показав що до цього дня мав гарні стосунки зі своєю дружиною. Потерпілого знав, неприязні відносини з ним були відсутні. Вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають в інтимних стосунках між собою, а тому його обмовляють. На обгрунтування таких тверджень ОСОБА_4 також посилається на розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_7 після того, що сталося, наявність на даний час з колишньою дружиною судового спору про визначення місця проживання їх дітей та на те, що заяву про вчинення ним кримінального проступку потерпілий подав тільки на четвертий день після подій - 11.10.2025 року.

На думку суду такі показання обвинуваченого надані з метою уникнення кримінальної відповідальності і спростовуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- показаннями в ході судового розгляду потерпілого ОСОБА_6 про те, що 11.10.2025 року, близько 20-00 год. він повертався з роботи разом із колегою - ОСОБА_8 . Коли вони йшли через автостоянку по проспекту Незалежності, 109А, помітив ОСОБА_4 , який швидко до них наблизився та одразу ж після цього вдарив його спочатку кулаком лівої, а потім правої руки в обличчя. Відчувши біль від таких ударів, він кинув свою сумку на землю та приготувався захищатися, але втрутилася ОСОБА_9 , яка просила їх не битися, після чого конфлікт припинився. Також потерпілий зазначив, що з ОСОБА_8 вони є лише колегами по роботі, жодних стосунків, крім робочих, не мають, протилежні підозри ОСОБА_4 є безпідставними, він, зокрема, проживає разом з іншою жінкою; підстави обмовляти обвинуваченого в нього відсутні. Заяву до правоохоронних органів він дійсно подав приблизно через два дні після події, але виключно тому, що раніше не мав на це часу у зв`язку із здійсненням догляду за паралізованим батьком;

- показаннями в ході судового розгляду свідка ОСОБА_7 , яка суду показала, що 11.10.2025 року, після закінчення зміни в лікарні , приблизно о 20:00 год., зустріла свого колегу – лікаря ОСОБА_6 та вони разом попрямували до зупинки громадського транспорту, дорогою обговорюючи робочі питання. Проходячи вулицею Мусоргського через парковку, побачили, як із темряви швидко вийшов її чоловік ОСОБА_4 , підбіг до потерпілого та завдав йому ударів правою рукою в ділянку лівої вилиці та лівою рукою також в обличчя, від яких ОСОБА_6 ледве втримався на ногах. Зрозумівши, що зараз може бути бійка, вона стала між ними та почала кричати чоловікові, щоб той «не бився, а розмовляв», а також, намагаючись не допустити продовження конфлікту, просити потерпілого не бити ОСОБА_10 у відповідь. Після цього ОСОБА_6 відійшов від них та стояв осторонь, а ОСОБА_4 утік. Одночасно свідок вказала на відсутність будь-яких неприязних стосунків на час події між нею, її чоловіком та потерпілим. Вважає, що обвинувачений вдарив останнього з ревнощів, які виникли у нього раптово та безпідставно, зокрема раніше аналогічний випадок по відношенню до її іншого колеги вже мав місце;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.10.2025 року за участю потерпілого ОСОБА_6 з додатком до нього – відеозаписом цієї слідчої дії, переглянутим судом в ході судового розгляду, з яких вбачається, що потерпілий розповів та показав, як відбувалися події 11.10.2025 року приблизно о 20-00 год., а саме механізм заподіяння йому обвинуваченим двох ударів в обличчя, а також пояснив, що від них він відчув сильний фізичний біль, запаморочення та загальну слабкість (т.1.а.к.п.17-20);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.11.2025 року та його відеозаписом, переглянутим судом у судовому засіданні, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_7 продемонструвала, яким саме чином потерпілому були завдані два удари ОСОБА_4 ;

- відеозаписом, що міститься на CD-R диску, отриманому в ході виконання доручення працівником оперативного підрозділу від КНП «Міська дитяча поліклініка» за адресою м. Чернівці, проспект Незалежності. 109-А, з перегляду якого вбачається дату відео фіксації: 11.10.2025 та час 20:09:35, назву місця - «Парковка Лагуна», а також, що о 20:11:27 обвинувачений ОСОБА_4 швидким кроком повертається з місця події ( т.1 а.с.40-43);

- висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» №728 екс від 14.10.2025 року з якого вбачається, що у ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено (т.1, а.с.16).

Аналізуючи ці докази в їх сукупності, суд встановив, що показання потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 – безпосереднього очевидця події кримінального правопорушення, як під час проведення з ними слідчих експериментів у ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду, співпадають в деталях, є логічними, послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце між потерпілим та обвинуваченим 11.10.2025 року.

Показання цих потерпілого та свідка, а також протоколи проведення слідчих експериментів за їх участю свідчать про нанесення ОСОБА_4 двох ударів потерпілому ОСОБА_6 по обличчю та повністю узгоджуються між собою.

Також ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в ході судового розгляду категорично заперечили наявність між ними будь-яких інших стосунків , крім робочих, отже, протилежні доводи є лише припущеннями обвинуваченого, оскільки нічим не підтверджуються. Крім того, обвинувачений підтвердив відсутність у нього неприязних стосунків з дружиною та потерпілим раніше, з чого вбачається, що конфлікт між ними виник раптово, в зв`язку із ревнощами ОСОБА_4 дружини до потерпілого, та дійсно мав місце 11.10.2025 року .

Виходячи з зазначеного, твердження сторони захисту про те, що потерпілий та свідок ОСОБА_7 є зацікавленими особами у цій справі та обмовляють обвинуваченого є неспроможними.

Водночас, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він лише у відповідь штовхнув потерпілого, ударів йому не наносив, оскільки такі обставини не знайшли свого підтвердження в суді і спростовані іншими належними та допустимими доказами у справі, а тому, суд вважає їх такими, що спрямовані на уникнення обвинуваченим відповідальності за вчинене.

Твердження сторони захисту в тій частині того, що із заявою про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 звернувся 13.10.2025 року, тобто, коли з часу події минуло 2 дні, суд оцінює критично, оскільки такі дії потерпілого не суперечать вимогам КПК України.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст. 126 КК України як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення у відповідності до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який свою вину повністю не визнав та у вчиненому жодним чином не розкаявся, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має зареєстроване місце проживання, офіційно працевлаштований та за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, розлучений, має двох неповнолітніх дітей.

Обставин, що у відповідності до ст.ст. 66,67 КК України пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Щодо позиції адвоката ОСОБА_5 про те, що виявлений ОСОБА_4 факт подружньої зради ОСОБА_7 викликав в обвинуваченого сильне душевне хвилювання та, як наслідок, його агресивну поведінку, суд зазначає, що обвинувачений взагалі заперечує завдання ним ударів потерпілому, тобто не визнає факт вчинення ним кримінального правопорушення.

Крім того, підстав для визнання зазначеної обставини такою, що пом`якшує покарання обвинуваченому (п.7 ч.1 ст.66 КК України), у ході судового розгляду встановлено не було і стороною захисту не надано суду жодного доказу, який би свідчив про наявність у обвинуваченого такого стану.

Натомість, допитавши потерпілого, свідка та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши надані докази з точки зору достатності та взаємозв`язку, вислухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що в ході раптово виниклого конфлікту, зумовленого ревнощами обвинуваченого, він умисно наніс два удари по обличчю потерпілому, внаслідок чого останній відчув фізичний біль

Отже, вина ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні доведена повністю, поза розумним сумнівом, а тому підстав для виправдання обвинуваченого та закриття кримінального провадження в зв`язку із відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального проступку, передбачених п.2 ч.1 ст.284 КПК України, про що суд просила сторона захисту, не вбачається.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 126 КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, у його найбільшому розмірі, оскільки саме таке покарання за критеріями його доцільності та необхідності відповідає фактичним обставинам справи, особі обвинуваченого та буде достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувались і підстав для їх застосування на даний час суд не вбачає.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 368-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речовий доказ:

- CDR-R диск (т.1 а.к.п.44) – залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025263020000844 від 14.10.2025 року.

Вирок може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівців протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення слід вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua