Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №721/860/26 — Путильський районний суд Чернівецької області

15.10.2026

Справа № 721/860/26

Провадження № 2/721/486/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Путильський районний суд чернівецької області в складі головуючої судді Стефанко У. Д., за участю секретаря судових засідань Штефюк Т. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей

УСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Вимоги позовної заяви обгрунтовані тим, що з 20.09.2014 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 06.04.2026 розірвано. За час спільного проживання у шлюбі народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка ОСОБА_2 .

З березня 2025 року з відповідачем спільно не проживає, змінила місце проживання, діти залишилися проживати з нею. Витрати пов?язані з утриманням дітей здійснює виключно самостійно, являється інвалідом ІІІ групи, не працює, отримує пенсію по інвалідності та соціальну допомогу малозабезпеченим сім?ям, коштів на утримання дітей вкрай не вистачає. Відповідач самоусунувся від виконання свої батьківських обов?язків щодо виховання та утримання дітей. На його утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних батьків немає, а отже він має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей аліменти у розмірі 30 відсотків частини усіх видів його заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Заяви та клопотання учасників справи.

У судове засідання позивачка не з?явилася, від неї до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує. При ухваленні рішення просила урахувати зміну її прізвища на ОСОБА_4 .

У судове засідання відповідач не з?явився, судом повідомлений про час і місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до такого висновку.

Процесуальні дії у справі.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей ( а.с. 7-8).

Відповідно до заочного рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 06.04.2026 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 20.09.2014 року розірвано (а.с. 9-10).

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов сім?ї №406 Розтоківського старостинського округу Усть-Путильської сільської ради Вижницької району Чернівецької області від 11.08.2026 року, ОСОБА_5 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебувають на її утриманні (а.с. 6).

З довідки про доходи ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 25.08.2026 убачається, що ОСОБА_5 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності. За період з 01.02.2026-31.07.2026 сума пенсії складає 21948,00 грн (а.с. 4).

Згідно довідки ГУ в Чернівецькій області про отримання (неотримання) допомоги №234 від 25.08.2026, ОСОБА_5 у період з 01.02.2026 до 31.07.2026 було призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім?ям. Загальна сума доходу за вищевказаний період складає 75904,30 грн (а.с. 5).

Відповідно до паспорта громадянина України, що виданий 17.09.2026 року прізвище, ім?я по батькові позивачки значиться - ОСОБА_8 (а.с. 25).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов`язку щодо утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі Закон № 2402-III) та Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Так, утримання дитини до досягнення нею повноліття є обов`язком батьків (стаття 51 Конституції України).

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частинами першою – третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Верховний Суд неодноразово зауважував, що у правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання слід вирішувати в контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей:

- віком від 6 до 18 років — 3512,00 грн на місяць.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.09.2014 року до 06.04.2026 і за час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка ОСОБА_2 , які проживають разом із матір`ю (позивачкою ОСОБА_5 ) Відповідач, як батько дитини, зобов`язаний їх утримувати, однак, на даний час, добровільно цей обов`язок не виконує.

Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання своїх дітей покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов`язані їх утримувати до досягнення ними повноліття.

Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживають діти.

Ураховуючи те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, відсутність позасудового добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дітей, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.

Суд приймає до уваги те, що відповідач є особою працездатного віку, має можливість працевлаштування, останнім не надано суду будь-яких доказів наявності аліментних зобов`язань перед іншими особами та соціальних зобов`язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів.

Разом з тим, позивачка здійснює утримання дітей, являється інвалідом ІІІ групи, не працює, отримує пенсію по інвалідності та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім?ям.

Беручи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів малолітніх дітей, беручи до уваги необхідність створення для дітей такого рівня життя, який був би достатнім для їхнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також зважаючи на приписи статті 13 ЦПК України, ураховуючи вік дітей, працездатний вік відповідача, зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем у позасудовому порядку не досягнуто домовленостей щодо утримання дітей, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі однієї третини заробітку (доходу) щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на думку суду, в силу встановленого законодавцем мінімального розміру аліментів, буде необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Більш того, з урахуванням положень пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України, частини п`ятої статті 183 СК України такий розмір аліментів на утримання двох дітей фактично визнано законодавцем, як базовий і безспірний.

У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (частина перша стаття 192 Сімейного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня звернення позивачки із позовом до суду - 26.08.2026.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову (1331,20 грн).

На підставі ст.ст. 21, 24, 110-112 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 206, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 (однієї третини) частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.08.2026 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2026.

Сторони у справі:

Позивачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя Уляна СТЕФАНКО