Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №715/3073/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/3073/26

Провадження № 2/715/1254/26

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Григорчак Ю.П.

секретар судового засідання Кравець Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину, вказавши в позові, що вона перебувала у шлюбних стосунках з відповідачем з 03 серпня 2007 року. Від шлюбу мають трьох дітей, двоє з яких на даний час неповнолітні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактичні шлюбні стосунки між ними припинені, однак дійти згоди щодо утримання дітей не вдалося, відповідач ухиляється від своїх обов`язків по утриманню дітей, не надає фінансової допомоги. Крім цього, ОСОБА_3 з 2016 року є дитиною з інвалідністю внаслідок органічного ураження ЦНС з глибокою розумовою відсталістю, вираженими порушеннями поведінки та емоцій, тому відповідно на її утримання та лікування необхідні значні кошти, яких в неї немає. На підставі викладеного просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу звернення до суду з даною позовною заявою і до досягнення старшою дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн. щомісячно, починаючи з часу звернення до суду з даною позовною заявою і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій справу просить розглянути у її відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, жодних клопотань до суду не направляв. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області, її батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області, його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно заключення рішення ЛКК №43 від 26 квітня 2016 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є дитиною інвалідом, підгрупа «А».

Відповідно до рекомендації обласної психіатричної ЛРК по оформленню ІПР дитини-інваліда, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , потребує реабілітаційних заходів, а саме: седативного медикаментозного лікування, корекційно-виховної роботи, коляски, підгузків, ортопедичних виробів та взуття.

Згідно довідки №1166 від 15 вересня 2026 року, яка видана Глибоцькою селищною радою Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , до складу її сім`ї входять: донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дитина з інвалідністю; син – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей суд враховує всі обставини справи, вимоги розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) і справедливості, майновий стан сторін, розмір їх доходів, стан здоров`я дітей. За таких обставин суд дійшов висновку визначити аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття.

Також суд зазначає, що одним із різновидів аліментних зобов`язань між батьками і дітьми є зобов`язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663св21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20).

Таким чином, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини; вони необхідні для того щоб за певних обставин можна було забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину та обґрунтовуватись відповідними документами, а відтак і підтверджувати наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати і свідчать про їх необхідність.

Якщо стягнення аліментних зобов`язань викликане необхідністю дитини у вихованні, освіті, харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя і враховуються при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, то додаткові витрати заявляються саме у зв`язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров`ям дитини, або у разі обставин, які пов`язані з розвитком здібностей дитини. Якщо ці витрати пов`язані з особливим станом здоров`я дитини, то необхідно надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, тривалості та періодичність лікування та з урахуванням цього розрахунок його вартості, а також про вартість ліків, які необхідно придбавати дитині або вартість процедур, які необхідно зробити.

Відповідні правові висновки щодо застосування ст. 185 СК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 638/13860/16-ц; від 16.10.2019 у справі № 219/1766/18,; від 26.08.2020 у справі № 336/1488/19; від 25.02.2020 у справі № 521/4397/17; від 01.04.2020 у справі № 521/16268/18.

З огляду на положення ст. 180, 185 СК України, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Позивачкою в судовому засіданні було надано докази на підтвердження важкого стану здоров`я неповнолітньої ОСОБА_3 та потреби в значних коштах на її лікування, тому суд дійшов висновку визначити додаткові витрати на дитину в розмірі 3 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дати винесення рішення і до досягнення дитиною повноліття.

За правилами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого звільнена позивач, в розмірі, передбаченому ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 вересня 2026 року до досягнення старшою дитиною повноліття.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканки АДРЕСА_1 , додаткові витрати на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, починаючи з дати винесення рішення до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на рахунок спеціального фонду державного бюджету України.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: