Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №953/12868/26 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №953/12868/26

Суддя: Муратова С. О.

Справа № 953/12868/26

н/п 3/953/2441/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., за участю секретаря судового засідання Ломовських М.Г., особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , перекладача Ахалая Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином Колумбії, військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОТЗ 2 корпусу НГУ «Хартія», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 762440 від 04.09.2026, 04.09.2026 о 00:11 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом електроскутером «Crosser CR-21», за адресою: м. Харків, майдан Конституції, буд. 2/2, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 6820 ARHF-0027». Водій з результатом згоден.

В судовому засіданні ОСОБА_1 за участю перекладача Ахалая Д. пояснив, що 04.09.2026 приблизно о 00.44 год. керував транспортним засобом типу скутер. Під час поїздки його було зупинено працівниками поліції. Огляд на стан алкогольного сп`яніння встановив наявність алкоголю в організмі. Визнає факт керування транспортним засобом типу скутер у стані алкогольного сп`яніння. Усвідомлює, що своїми діями порушив правила дорожнього руху та створив небезпеку для себе й інших учасників дорожнього руху. Розкаюється в тому, що сталося і зобов`язується надалі не вчиняти подібних правопорушень. Зазначив також, що водійських прав він не має та не потребував для керування вказаним електроскутером, обсяг двигуна якого до 3КВт. ОСОБА_1 надав також письмові пояснення, перекладені бюро перекладів «Еталон» (а.с. 20-21).

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, надані в ході розгляду справи, дослідивши докази по справі, приходить до наступного.

Згідно положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. При складання протоколу особі роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Як регламентують приписи ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.

Суд відповідно з приписами ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протоколу повноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 16 КУпАП, іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.

Згідно п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, у разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

Згідно ч. 1 ст. 274 КУпАП, перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Згідно копії посвідки на тимчасове проживання, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Колумбії (а.с. 18).

ОСОБА_2 не вміє писати українською мовою і читати, не володіє українською мовою, є іноземцем.

Із залучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів встановлено, що 04.09.2026 ОСОБА_1 спілкувався з працівниками поліції через застосунок для перекладу мови в його мобільному телефоні, не розумів української мови (а.с. 3).

Згідно відео, яке міститься на диску, додане до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 3), при складанні 04.09.2026 вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП перекладач залучений не був, протокол складено за відсутності перекладача.

Жодних відомостей про участь перекладача під час складання даного протоколу матеріали справи не містять. Відомості про те, що особа, яка притягається до відповідальності, розуміє українську мову та послуги перекладача їй не потрібні, надані суду матеріали не містять.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист (параграф 3 ст.6 Конвенції).

Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року).

З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що працівниками поліції, якими складено протокол відносно ОСОБА_1 та інші процесуальні документи у справі про адміністративне правопорушення, порушено та обмежено його процесуальні права, в тому числі право на захист. Зокрема, не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складення протоколів та не було належним чином роз`яснено його права та обов`язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбачені ст.268 КУпАП.

Отже, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності перекладача, є грубим порушенням права на захист особи у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У розумінні ст. 251 КУпАП України, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколів про адміністративні правопорушення розгляд справи є неможливим.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Зазначені порушення права на захист, яке виразилося у відсутності перекладача під час оформлення протоколів, не узгоджується зі змістом вимог ст. 256 та ч. 1 ст. 257 КУпАП, відповідно до яких питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно висновкам Верховного Суду, викладеним у Постанові від 18.07.2019 у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17 (К/9901/3839/17).

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 „Романаускас проти Литви” судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України. Тобто, висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, встановити наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, неможливо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 16, 130, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

Ухвалив:

Провадження по справі відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О. Муратова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua