Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №945/1470/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 945/1470/26

Провадження № 2/638/10678/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 5295,23 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.01.2024 у м.Миколаїв відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ЗАЗ 110247» р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «1107 К-1» внаслідок чого були пошкоджені транспортні засоби. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано відповідача та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Потерпіла особа повідомила позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України № 961-IV. Зокрема потерпіла особа подала заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає: 5 295,23 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу позивача всю завдану шкоду.

Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року по справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, відповідач причин неявки не повідомив, відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач повідомлений про час та місце слухання справи своєчасно та належним чином, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Згідно постанови Центрального районного суду м.Миколаєва від 07.03.2024 у справі №490/360/24 10 січня 2024 року о 12 годині 08 хвилин, за адресою: перехрестя вул.7А Повздовжня та вул.1-А Лінія, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110247, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була не уважна, не слідкувала за дорожньою обстановкою, при виїзді з другорядної дороги, не виконала вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», не надала перевагу в русі та допустила зіткнення з трамваєм 1107 тип К-1, який рухався по головній дорозі, під керування водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, тим самим ОСОБА_1 порушила п.п. 2.3 «б», 16.11, дорожній знак 2.2 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Суд прийшов до висновку, що своїми діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме: порушення останньою, як учасником дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

У відповідності до частини 4 статті 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у вчиненні ДТП встановлена постановою суду, яка набрала законної сили.

21.11.2025 представник КП ММР «Миколаївелектротранспорт» звернувся до позивача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про визначення розміру виплати, проведення регламентної виплати.

Згідно платіжної інструкції №0036900 від 03.12.2025 позивачем виплачено КП ММР Миколаївелектротранс 4595,23 грн, призначення платежу: виплата по справі №132600, т.з.1107.

Протоколом технічного огляду КТЗ від 27.11.2025, складеного СОС Сервіс Україна, у справі №132600 проведено огляд трамвая номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно технічного паспорту трамвай №1107 належить на праві власності КП ММР «Миколаївелектротранс».

Поліс на ТЗ з державним номерним знаком НОМЕР_1 станом на 10.01.2024 не знайдено, що вбачається з роздруківки сайту https://policy-web.mtsbu.ua щодо перевірки чинності полісу внутрішнього страхування за параметрами транспортного засобу.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з підпунктом 38.2.1. пункту 38.2. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Таким чином, позивач виплативши на користь потерпілого спричинену йому майнову шкоду, набув право регресу до відповідача, оскільки на момент ДТП останній не застрахував свою цивільно-правову відповідальність та внаслідок його керування автомобілем сталася ДТП.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів щодо невідповідності розміру відшкодування фактично завданої шкоди відповідачем суду не надано.

Положенням п.40.3 ст.40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Згідно п.п. 41.4. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.

Відповідно до пункту 3 Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23 лютого 2006 року № 5417 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин), залучення представника Моторного (транспортного) страхового бюро України для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків здійснюється на підставі договору з Моторним (транспортним) страховим бюро України.

Судом встановлено, що згідно платіжної інструкції №0002614 від 26.01.2026 позивачем сплачено 700 грн послуг експерта.

Отже, вищенаведені витрати в розмірі 700 грн знаходяться в причинному зв`язку з пошкодженням транспортного засобу з вини відповідача та повинні бути відшкодовані відповідачем, відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

На підставі ст. 141 ЦПК України за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню на користь позивача понесені ним судові витрати: судовий збір в сумі 3328 грн, сплачений останнім при поданні позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22.1166,1191,1188, ЦК України, ст.ст.12,13, 141, 263,264,265,280 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (м.Київ, Русанівський бульвар 8, ЄДРПОУ 21647131) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 5295 (п`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий Є.В.Невеніцин