Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №610/137/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я (заочне)

Іменем України

610/137/26 2/610/958/2026 15 жовтня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

секретаря: Турченкової О.В.,

розглянувши у місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, укладеним 10.11.2021 між ОСОБА_1 та АТ "УКРСИББАНК", яка станом на 09.12.2024 становить 26923,08 гривні, а також судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що на підставі укладеного 10.11.2021 договору відповідачу було надано кредит в порядку та на умовах, встановлених договором, із встановленими ним же порядком та строками погашенням кредиту.

Проте, відповідач порушив умови договору, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з нього заборгованості за договором.

Представник позивача просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 40-41).

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання (перебування) (а.с. 36), однак на пошту за отриманням судової повістки, копії позовної заяви з доданими до неї документами і в судове засідання не з`явився (а.с. 43-44), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачається.

Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача у розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

10.11.2021 ОСОБА_1 було заповнено та підписано анкету-заяву на надання споживчого кредиту (а.с. 7).

Після чого 10.11.2021 між АТ "УКРСИББАНК" і ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98319770000, предметом якого стало надання кредиту для особистих потреб у розмірі 23573,88 гривні, з яких: 1) 21828,46 гривень на придбання товару: периферія та аксесуари для мобільного телефону Apple 711 274 - зарядний пристрій Apple 20W USB-C (MHJE3ZM/A) білий, периферія та аксесуари для мобільного телефону Vodafone 382 832 - стартовий пакет VODAFONE Supernet 4G Start, мобільний телефон: НОМЕР_1 - термінал Apple iPhone 11 128GB Black (MHDH3), страховий поліс: Общая группа 310 855_АЛЛО ДОП. ГАРАНТІЯ 1 рік, (далі - товар), шляхом оплати банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів ТОВ "АЛЛО" на рахунок отримувача, відкритий в АТ ОТП Банк; в сумі 1745,42 гривень на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) кредиту з подальшим інформуванням про стан розрахунків, шляхом зарахування на рахунок банку суми разової комісії за надання кредиту позичкового рахунку позичальника. Ціна Товару складає 22828,46 гривень, розмір платежу за товар, що сплачується позичальником за рахунок власних коштів, складає 1000 гривень.

Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору, що є його невід`ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 10.06.2023, при цьому згідно умов Договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту.

Розмір ануїтетного платежу становить 1241 грн з моменту укладення Договору до 12.12.2022, а з 13.12.2022 розмір ануїтетного платежу становить 1831 грн, який повинен сплачуватись щомісячно до 10 числа (включно) згідно Графіку платежів

Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 0.00001% річних. За користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7.00001% річних. Позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього Договору та додатків до нього, а саме щомісячну комісію за управління кредитом - 2,5% від суми наданого кредиту (включається до суми ануїтентного платежу) починаючи з 13.12.2022, комісію за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) і використанні кредиту (разова) з подальшим інформуванням про стан розрахунків – 1745,42 грн.

В порядку, передбаченому пунктом п. 4.1. Договору, банк відкриває позичальнику поточний картковий рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування на умовах Правил.

Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив свою згоду з викладеними у договорі та Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ "УКРСИББАНК" з можливістю відкриття та розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті банку, на інформаційних стендах та оприлюднені у газеті "Урядовий кур`єр" № 105 від 09.06.2017. Правила після підписання сторонами Договору стають його невід`ємною частиною. Підписуючи Договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі та в Правилах (а.с. 9-14).

10.11.2021 відповідачем до укладення договору також було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому, крім іншого, визначено, що строк кредитування 19 місяців (а.с. 7-8).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено випискою за кредитним договором за період з 10.11.2021 по 09.12.2024, що також свідчить про факт укладення кредитного договору (а.с. 20-23).

Внаслідок порушення договірних зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 09.12.2024 становить 26923,08 гривень, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 19850,88 грн; заборгованості по комісії - 7072,20 грн.

Викладене підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 24-26).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

09.12.2024 між АТ "УКРСИББАНК" та позивачем укладено Договір факторингу № 284, у відповідності до умов якого АТ "УКРСИББАНК" за плату відступило ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" права вимоги р розмірі заборгованості боржників перед АТ "УКРСИББАНК", що передбачені умовами первинних договорів та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді (а.с. 15-18).

Згідно з п. 4.1 договору факторингу право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає з моменту підписання Акту приймання передачі права вимоги (Додаток № 2 до цього Договору).

Представником позивача долучено до матеріалів справи копію акту приймання-передачі права вимоги від 09.12.2024 до договору факторингу № 284, за яким на виконання договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв права вимоги в обсязі та на умовах, визначених Договором та реєстром боржників до договору у кількості 597, та копію платіжного доручення від 09.12.2024 № 5820 на суму 3371613,08 грн (призначення платежу: за право вимоги згідно з договором факторингу № 284 від 09.12.2024) (а.с. 18 зворот, 19).

Згідно з витягом з додатку до договору факторингу (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами) ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 10.11.2021 № 98319770000 у загальній сумі 26923,08 грн (а.с. 19 зворот).

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти на час звернення до суду банку не повернуті, жодних доказів на спростування розміру кредитної заборгованості та її складових, власного розрахунку боргу не надано, а тому відповідач повинен сплатити заборгованість за кредитним договором.

Внаслідок задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

03.07.2024 між ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" та адвокатом Литвиненко Оксаною Ігорівною укладено договір про надання правничої допомоги № 03-07/24, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, адвокат надає клієнту послуги захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду судом справ, у яких клієнт є учасником. Судова справа, в процесі розгляду якої адвокатом будуть надані послуги клієнту, перелік послуг та їх вартість визначається у додатках до цього договору. Документом, що підтверджує надання адвокатом послуг та їх приймання клієнтом є акт приймання-передачі наданих послуг, який складається та підписується сторонами протягом 5-ти робочих днів після надання адвокатом зазначених у п. 1.1 договору послуг (а.с. 27-28, 29).

Відповідно до акту № 4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги відповідно до договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, загальна вартість робіт (послуг) склала 9200 грн, яка була сплачена позивачем адвокату Литвиненко О.І. 10.06.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 2708 (а.с. 28 зворот, 30).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, оскільки цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У рішенні від 18 лютого 2022 року у справі "Чоліч проти Хорватії" (ИOLIЖ v. Croatia), заява № 49083/18, ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі (пункт 77).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, постанова Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, зокрема, з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій–п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14, від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 466/4361/20, провадження № 61-360св24).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до акта № 4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 загальна вартість робіт (послуг) склала 9200 грн (надання первинної консультації замовнику у справі (0,5 годин) - 1000 грн, правовий аналіз наявних документів, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків ВС та ЄСПЛ (2 години) - 4000 грн, підготовка та подання позовної заяви (2,1 година) - 4200 грн).

Проте заявлені витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з огляду на таке.

Надавши оцінку доказам на підтвердження заявлених вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, а також ураховуючи критерій складності справи, обсяг виконаних робіт, досвід адвоката, принципи співмірності та розумності судових витрат, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, суд приходить до висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в іншій частині не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України

у х в а л и в:

1)Позов задовольнити повністю.

2)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором у сумі 26923,08 гривні.

3)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" 3028 гривень судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС", місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Суддя Стригуненко В.М.