Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №712/535/24 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 712/535/24

Провадження № 22-ц/821/1719/26

категорія: 305010900

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,

секретаря – Волошиної Н. С.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»,

представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) – адвокат Білий Віталій Сергійович,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) – ОСОБА_1 ,

представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) – адвокат Петруніна Вікторія Віталіївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» – адвоката Білого Віталія Сергійовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 року ПрАТ «СК «УНІКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 09.09.2020 між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 .

08.02.2021 у м. Черкаси сталася ДТП за участю транспортного засобу ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.03.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 340,00 грн.

На підставі заяви потерпілої особи, договору добровільного страхування транспортного засобу, вимог ЗУ «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт № 00403923 та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 225 413,95 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 211083 від 31.03.2021 вказану суму ПрАТ «СК «УНІКА» виплачено потерпілій особі.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 застрахована в АТ «СК «ІНГО».

19.05.2021 АТ «СК «ІНГО» виконало своє зобов`язання та перерахувало на рахунок ПрАТ «СК «Уніка» 128 700 грн, що дорівнює ліміту відповідальності страховика згідно полісу за вирахуванням франшизи.

Оскільки сума страхового відшкодування відповідно до полісу ОСОБА_1 становила 128 700,00 грн, а різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 96 713,95 грн, тому ПрАТ «СК «УНІКА» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь завдану внаслідок ДТП шкоду в розмірі 96 713,95 грн, а також судові витрати.

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ПрАТ «СК «УНІКА» про стягнення коштів.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 вказав, що 08.02.2021 сталася ДТП за участі транспортного засобу ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .

Винним в ДТП постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.03.2021 визнано ОСОБА_1 .

З метою добровільного врегулювання спору між учасниками ДТП було укладено договір про добровільне відшкодування шкоди від 30.03.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язався виплатити на користь ОСОБА_2 (власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 250 200,00 грн, що еквівалентно 9 000,00 доларів США.

Фактичне виконання договору підтверджується розписками про отримання коштів від 02.04.2021 та актом виконання договору про добровільне відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП від 02.04.2021.

Потерпіла в ДТП сторона, проігнорувавши необхідність повідомлення страховика про врегулювання спору, додатково отримала від ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування в розмірі 225 413,95 грн за договором добровільного страхування № 024051/4011/0000020.

У подальшому, ПрАТ «СК «УНІКА» отримало від АТ «СК «ІНГО» (страховика винуватця ДТП) страхове відшкодування в розмірі 128 700,00 грн у порядку суброгації.

Враховуючи добровільне погашення заборгованості з боку винуватця ДТП, вказані кошти повинні бути повернені ОСОБА_1 у порядку регресу страховою компанією потерпілою особи.

ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «СК «УНІКА» про наявність вимоги щодо стягнення на його користь коштів в розмірі 128 700,00 грн, проте ПрАТ «УНІКА» проігнорувало необхідність добровільної компенсації вказаних коштів.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просив стягнути з ПрАТ «СК «УНІКА» на його користь 128 700,00 грн матеріальних збитків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.05.2026 відмовлено в задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «УНІКА», а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток в розмірі 128 700,00 грн та судовий збір в сумі 1 287,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «УНІКА», суд обґрунтовував свої висновки тим, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими і ПрАТ «СК «УНІКА» має право на захист свого порушеного права шляхом звернення до потерпілої в ДТП особи про повернення сплаченого страхового відшкодування в розмірі 225 413,95 грн, оскільки така сума вже була відшкодована винуватцем ДТП потерпілій особі в порядку договору про добровільне відшкодування шкоди від 30.03.2021 і саме на потерпілій особі лежить обов`язок належного повідомлення свого страховика про врегулювання шкоди. Отримання добровільного відшкодування шкоди та страхової виплати фактично призвела до безпідставного збагачення ОСОБА_3 .

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав, що такі вимоги є повністю обґрунтовані та доведені і виходив з того, що страхова компанія винуватця ДТП – АТ «СК «ІНГО» виплатила в порядку суброгації ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування в розмірі 128 700 грн, хоча шкода вже була відшкодована потерпілому самим винуватцем ДТП, тому такі кошти підлягають поверненню шляхом стягнення з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_1 у порядку регресу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі представник ПрАТ «СК «УНІКА» - адвокат Білий В. С. просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.05.2026 як незаконне та ухвалити нову постанову, якою позов ПрАТ «СК «УНІКА» задовольнити, а в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» понесені судові витрати та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн у суді першої інстанції та 10 000,00 грн за підготовку та подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при розгляді справи, суд першої інстанції не врахував, що згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 938 517,97 грн, а вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням цього автомобіля внаслідок його пошкодження становить 433 171,98 грн.

ПрАТ «СК «УНІКА» сплатило на користь ОСОБА_2 225 413,95 грн страхового відшкодування.

ОСОБА_1 сплатив на користь ОСОБА_2 за їх домовленістю 250 200 грн.

Таким чином, виплачене ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування на користь потерпілої особи в розмірі 225 413,95 грн не є повним відшкодуванням завданої ОСОБА_1 шкоди та не позбавляє права потерпілої сторони отримати різницю відшкодування від винної сторони в сумі, на яку вони між собою домовилися та спричинює виникнення у позивача права вимагати від винуватця ДТП сум, які страхова компанія сплатила.

ПрАТ «СК «УНІКА» вказує, що різниця страхового відшкодування, сплаченого страховиком потерпілої особи за вирахуванням ліміту відповідальності АТ «СК «ІНГО» становить 96 713,95 грн, тому ПрАТ «СК «УНІКА» правомірно звернулося до винуватця ДТП ОСОБА_1 з позовом про стягнення вказаних коштів, їх вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Скаржник вказує, що вимоги зустрічної позовної заяви про стягнення збитку в розмірі 128 700,00 грн ґрунтуються виключно з посиланням на ст. 22 ЦК України, а тому є безпідставними, оскільки ПрАТ «СК «УНІКА» не заподіювала ОСОБА_1 такої шкоди і в їх діях відсутня наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, що виключає можливість задоволення зустрічних позовних вимог та відшкодування таких коштів винній в ДТП особі.

Суд вищевикладеного не врахував та ухвалив рішення суду, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства, без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, тому таке рішення не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_1 – адвоката Петруніної В. В. вказано, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Зазначено, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ПрАТ «СК «УНІКА» для захисту своїх прав повинен був звернутися до потерпілого з вимогою про повернення сплаченого страхового відшкодування в розмірі 225 413,95 грн, оскільки таку шкоду потерпілому відшкодував ОСОБА_1 .

Більше того, ПрАТ «СК «УНІКА» безпідставно отримало від АТ «СК «ІНГО» страхове відшкодування в розмірі 128 700,00 грн, тому існує необхідність компенсації вказаних коштів на користь ОСОБА_1 , про що ним зазначено в зустрічній позовній заяві з приведенням обґрунтованих підстав в підтвердження своїх позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

При розгляді справи судом встановлено, що 09.09.2020 між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 .

08.02.2021 в м. Черкаси сталася ДТП за участю транспортного засобу ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 ., внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Mercedes-Benz».

Згідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.03.2021 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі заяви потерпілої особи, договору добровільного страхування транспортного засобу та вимог ЗУ «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» 30.03.2021 складено страховий акт № 00403923 та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 225 413,95 грн. При цьому даний акт містить розрахунок суми страхового відшкодування, зокрема зазначено, що ринкова вартість ТЗ з врахуванням зносу – 1 003 683,95 грн, залишкова вартість ТЗ згідно зобов`язуючої пропозиції – 778 770,00 грн, відповідно сума страхового відшкодування – 225 413,95 грн. Крім того, зазначено, що вартість відновлювального ремонту, що є підставою для тоталу, визначеного згідно (грн), Розрахунка СК – 938 517,97 грн.

31.03.2021 вказану суму 225 413,95 грн ПрАТ «СК «УНІКА» виплачено потерпілій особі, що підтверджується платіжним дорученням № 211083.

Сума страхового відшкодування згідно полісу становить 128 700,00 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 96 713,95 грн (225 413,95 грн - 128 700,00 грн = 96 713,95 грн).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в АТ «СК «ІНГО» за полісом обов`язкового страхування № АР/0198086.

ПрАТ «СК «УНІКА» отримало від АТ «СК «ІНГО» (страховика винуватця ДТП) страхове відшкодування в розмірі 128 700,00 грн у порядку суброгації.

З метою добровільного врегулювання спору між учасниками пригоди було укладено договір про добровільне відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП від 30.03.2021 відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язався сплатити на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду (наслідки дії або бездіяльності винної сторони, що спричинили ДТП та призвели до пошкодження майна п. 2 договору), у розмірі 250 200,00 грн, що еквівалентно на момент укладення договору – 9 000,00 доларів США. Фактичне виконання договору підтверджується розписками про отримання коштів від 02.04.2021 та актом виконання договору про добровільне відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП від 02.04.2021.

Потерпіла в ДТП сторона, проігнорувавши необхідність повідомити страховика про врегулювання спору, отримала страхове відшкодування в розмірі 225 413,95 грн за договором добровільного страхування № 024051/4011/0000020.

ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «СК «УНІКА» про наявність вимоги щодо стягнення на його користь коштів в розмірі 128 700,00 грн, проте ПрАТ «СК «УНІКА» проігнорувало необхідність добровільної компенсації вказаного матеріального збитку.

ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до потерпілої особи про визнання правочину недійсним та стягнення незаконно набутих коштів в розмірі 250 200,00 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.02.2022 року справа № 711/5816/21 в задоволені позову було відмовлено.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Позивач за первісним позовом у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Петруніної В. В., вивчивши та обговоривши наявні докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відносини у сфері страхування транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 8 ч. 2 приведеної статті визначено, що відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальним принципом, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Так, ст. 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування згідно ст. 981 ЦК України є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором і страхового акта.

Згідно положень ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно cт. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17 висловив правову позицію, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , який був чинний на момент ДТП 08.02.2021.

Пунктом 6.3.10 даного договору визначено, що страхувальник зобов`язаний, якщо після отримання від страховика суми відшкодування збитки страхувальника будуть відшкодовані іншими особами, повернути страховику отримане страхове відшкодування, у розмірі збитків відшкодованих такими особами, але не більше суми отриманої від страховика відшкодування.

ОСОБА_3 09.02.2021 звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою (а.с. 10 т.1) з ознаками страхового випадку.

Згідно звіту № 9209 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу складеного 02.03.2021 (а.с. 15-19 т.1) вартість відновлювального ремонту складає 938 517,97 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ – 433 171,98 грн., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ 364 009,98 грн.

На підставі заяви потерпілої особи, договору добровільного страхування транспортного засобу, ПрАТ «СК «УНІКА» 30.03.2021 складено страховий акт № 00403923 (а.с. 9 т.1) та визначено розмір страхуванні в сумі 225 413,95 грн, який погоджений між сторонами і дана обставина не заперечувалася сторонами у справі.

Даний страховий акт № 00403923 містить розрахунок суми страхового відшкодування, зокрема в ньому зазначено, що ринкова вартість ТЗ з врахуванням зносу – 1 003 683,95 грн, залишкова вартість ТЗ згідно зобов`язуючої пропозиції – 778 770,00 грн, відповідно сума страхового відшкодування – 225 413,95 грн. Також в акті зазначено, що вартість відновлювального ремонту, що є підставою для тоталу, визначеного згідно (грн), Розрахунка СК – 938 517,97 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 211083 від 31.03.2021 (а.с. 8 т.1) ПрАТ СК «УНІКА» сплатило ОСОБА_2 (власнику пошкодженого автомобіля) 225 413,95 грн страхового відшкодування за договором № 024051/4011/0000020 від 09.09.2020.

19.05.2021 ПрАТ «СК «УНІКА» отримало від АТ «СК «ІНГО» (страховика винуватця ДТП) страхове відшкодування в розмірі 128 700,00 грн у порядку суброгації, що підтверджується платіжним дорученням № 11210 (а.с. 36 т.1).

Звертаючись до суду з позовом, а в подальшому з апеляційною скаргою на рішення суду, ПрАТ «СК «УНІКА» в обґрунтування своїх вимог вказало, що відшкодувавши потерпілому шкоду та отримавши від страхової компанії винуватця ДТП страхове відшкодування в порядку суброгації у межах вартості ліміту відповідальності страховика, до неї перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , як винуватця ДТП щодо стягнення різниці суми страхового відшкодування, виплаченого страховою компанією та сумою страхового відшкодування згідно полісу в розмірі 96 713,95 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «УНІКА» суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ОСОБА_1 сплатив потерпілому у відшкодування матеріальної шкоди суму 250 200,00 грн, зокрема при визначені страховиком розміру страхового відшкодування в 225 413,95 грн, тому підстави для стягнення з нього на користь страхової компанії страхового відшкодування відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду в цій частині та враховує, що обсяг прав, що переходять до ПрАТ «СК «УНІКА» не може бути більшим за обсяг прав, які мала сама потерпіла особа на момент переходу цього права.

ОСОБА_1 виплатив потерпілій ОСОБА_2 суму в розмірі 250 200,00 грн (еквівалент 9 000 доларів США), що фактично покриває 100 % всього розміру визначеного ПрАТ «СК «УНІКА» страхового відшкодування та погодженого із потерпілою особою. Тому, зобов`язання винуватця ДТП ОСОБА_1 з відшкодування шкоди припинилося у зв`язку з його повним фактичним виконанням на підставі ст. 599 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги ПрАТ «СК «УНІКА» про те, що до неї перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , як винуватця ДТП щодо стягнення різниці суми страхового відшкодування відхиляються колегією суддів, оскільки на момент, коли ПрАТ «СК «УНІКА» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , у потерпілої особи вже не було права вимоги до винуватця, адже її матеріальні збитки були компенсовані ним напряму на підставі укладеного 30.03.2021 договору про добровільне відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Фактичне виконання вказаного договору в 8 750 доларах США та 7 000 грн підтверджується розписками про отримання коштів від 02.04.2021 (а.с. 112, а.с. 114 т.1) та актом виконання договору про добровільне відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП від 02.04.2021 (а.с. 111 т.1).

Оскільки ОСОБА_1 належно виконав свій обов`язок перед потерпілою особою щодо відшкодування матеріальної шкоди ще до того, як страхова компанія звернулася до суду з позовом, деліктне (без договірне) зобов`язання з відшкодування шкоди припинило своє існування.

Колегія суддів зауважує, що в даному випадку у страхової компанії потерпілої особи відсутнє право вимагати від винуватця ДТП виплати будь-яких сум (зокрема «різниці» чи регресу/суброгації), так як ОСОБА_1 ще до судового спору, а саме 02.04.2021 та до відшкодування шкоди 19.05.2021 АТ «СК «ІНГО» повністю й документально компенсував всі збитки безпосередньо потерпілій особі, а рішення суду про стягнення з нього на користь ПрАТ «СК «УНІКА» різниці суми страхового відшкодування призвело б до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що вартість відновлювального ремонту та вартість матеріального збитку пошкодженого автомобіля у відповідності до звіту від 02.03.2021 є значно вищою від розміру страхового відшкодування та не позбавляє обов`язку винуватця ДТП відшкодувати шкоду відхиляються колегією суддів, оскільки потерпіла особа (власник пошкодженого транспортного засобу) ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «УНІКА» дійшли повної згоди, самостійно визначивши та взаємно узгодивши остаточний розмір страхового відшкодування, згідно страхового акта № 00403923 від 30.03.2021, яке склало 225 413,95 грн.

Ця обставина підтверджена підписанням страхового акта № 00403923 від 30.03.2021, яким визначено, що між сторонами (страховиком та потерпілою особою) не було жодних розбіжностей чи суперечок щодо оцінки пошкоджень та вартості їх ліквідації.

З огляд на вищевикладене, будь-які подальші посилання страхової компанії на те, що ринкова чи фактична вартість ремонту є вищою за узгоджену суму, не можуть бути підставою для покладення додаткових фінансових зобов`язань на винуватця ДТП.

Страховик, добровільно визначивши ліміт та обсяг своєї відповідальності разом із потерпілим у страховому акті, втрачає право правомірно вимагати стягнення будь-якої «різниці» з ОСОБА_1 , оскільки правовідносини щодо визначення розміру збитків між страховою компанією та потерпілою особою вже були остаточно врегульовані та вичерпані.

Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ПрАТ «СК «УНІКА» суттєвими не являються, були предметом оцінки колегії суддів та не дають підстав для зміни чи скасування висновку суду в цій частині.

Щодо задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно встановив безпідставність отримання 19.05.2021 ПрАТ «СК «УНІКА» страхового відшкодування від АТ «СК «ІНГО» в розмірі 128 700,00 грн, оскільки на момент його отримання, шкода вже була повністю відшкодована винуватцем ДТП.

Цивільне судочинство спрямоване на реальне та справедливе відновлення порушеного права, а не на створення умов для збагачення однієї зі сторін процесу. Законодавство України чітко розмежовує компенсацію збитків та отримання неправомірної матеріальної вигоди. Момент, коли винуватець ДТП у повному обсязі відшкодував завдані матеріальні збитки безпосередньо потерпілому, є юридичною точкою повного припинення деліктного зобов`язання. Будь-які подальші або паралельні вимоги щодо стягнення коштів за цим же страховим випадком втрачають свій компенсаційний характер.

ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та стягнення незаконно набутих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.02.2022 у справі № 711/5816/21 у задоволенні позовних вимог було відмовлено з посиланням на те, що договір добровільного відшкодування шкоди спрямований на реальне виконання, відповідає нормам ЦК України та волевиявленню сторін, тому норми ст. 1212 ЦК України в даному випадку не підлягають застосуванню.

Отримання ПрАТ «СК «УНІКА» виплати від АТ «СК «ІНГО» у розмірі 128 700,00 грн за вже погашеним деліктним зобов`язанням становить класичний склад цивільного правопорушення. Навіть, якщо первинно правова підстава існувала в межах відносин суброгації, факт попереднього повного закриття боргу винуватцем ДТП призвів до того, що на момент транзакції ця підстава повністю відпала. Зберігання або утримання таких коштів страховиком суперечить базовим засадам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України). Цивільний оборот не може захищати збагачення однієї сторони за рахунок іншої, якщо таке збагачення втратило правовий фундамент.

З урахуванням вищевикладених обставин, висновок суду про задоволення зустрічних позовних вимог є обґрунтованим, ухваленим з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду в цій частині відхиляються колегією суддів і не дають підстав для зміни чи скасування висновку суду в цій частині.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» – адвоката Білого Віталія Сергійовича – залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2026 року– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 15 жовтня 2026 року.

Головуюча Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Т. Л. Фетісова