Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №570/5115/24 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №570/5115/24

Суддя: Гордійчук С. О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 570/5115/24

Провадження № 22-ц/4815/944/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Хилевича С.В., Шимківа С.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Коновалової А.В. на додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2026 року, ухвалене в складі судді Гладишевої Х.В., дата складання повного тексту рішення не вказана, у справі №570/5115/24,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 грудня 2025 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , на утримання ОСОБА_4 пеню за прострочення по сплаті аліментів у розмірі 41107,05 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

09 січня 2026 року представник ОСОБА_3 адвокат Курис О.С. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в якій просила стягнути витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 11600,00 грн.

Додатковим рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2026 року поновлено представнику заявника ОСОБА_3 – адвокату Курис Ользі Сергіївні пропущений процесуальний строк на подання заяви про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву представника заявника ОСОБА_3 - адвокату Курис Ользі Сергіївні про стягнення понесених судових витрат з ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 265 грн. 96 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник відповідача адвокат Коновалова А.В. подала апеляційну скаргу, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, оскільки судом поновлено строк на подання заяви про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу безпідставно та заявлена сума витрат на правничу допомогу є необґрунтованою, неспівмірною та такою, що суперечить принципу справедливості.

Просила суд скасувати додаткове судове рішення та відмовити у задоволені заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в повному об`ємі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Додаткове рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

01 жовтня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «Удовиченко і партнери» та ОСОБА_5 укладено договір про надання правової (правничої допомоги) №186/24, відповідно до якого останній було надано правничу допомогу у даній справі.

Згідно акту про надання правничої допомоги від 31 грудня 2025 року загальна вартість правової допомоги склала 11600,00 грн.

Повноваження представника ОСОБА_3 адвоката Курис О.С. підтверджуються долученим до справи ордером на надання правничої (правової) допомоги.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Указані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19).

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

24 вересня 2025 року представником ОСОБА_3 адвокатом Курис О.С. подано до Рівненського районного суду Рівненської області заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та зазначено, що докази понесених витрат та їх розрахунок буде подано протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення (а.с. 152).

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 грудня 2025 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини задоволено частково.

Таким чином, з урахуванням частини восьмої статті 141 ЦПК України, докази щодо понесення судових витрат заявник мав подати до 05 січня 2026 року включно.

09 січня 2026 року представник ОСОБА_3 адвокат Курис О.С. подала заяву до Рівненського районного суду Рівненської області про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила визнати причини пропуску строку на подання такої заяви поважними, поновити його та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які вона понесла у справі, а саме: витрати на правничу допомогу в розмірі 11600,00 грн. Заявник вказала поважними причинами пропуску строку на подання такої заяви відрядження, в якому перебувала, що підтверджується наказом №01/01-2026 від 02 січня 2026 року доданим до заяви.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої, восьмої статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.

У клопотанні про поновлення процесуального строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, надану представником ОСОБА_3 адвокатом Курис О.С., заявник не зазначила непереборних обставин, які б унеможливлювали надання доказів суду в межах визначеного ЦПК України п`ятиденного строку.

При цьому заявник не зазначила і обставин, які не залежали від її волевиявлення та пов`язані із істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії (подання доказів в межах п`яти днів).

Отже, колегія суддів вважає, що заявником не доведено обставин, які не залежали від її волевиявлення та пов`язані із істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії (подання доказів в межах усіх 5 днів), тому визнає причини пропуску строку на подання заяви про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу неповажними.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Варто зауважити, що заявник повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Слід також врахувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Колегія суддів вважає, що у заявника була об`єктивна можливість реалізувати своє процесуальне право та подати до суду заяву у визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України строк разом із доказами на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.44,83,120,126-127,352,367, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Коновалової А.В. задовольнити частково.

Додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2026 року скасувати.

Заяву представника ОСОБА_3 адвоката Курис О.С. про стягнення понесених судових витрат професійну правничу допомогу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 15.10.2026 року.

Головуючий суддя: Гордійчук С.О.

Судді : Хилевич С.В.

Шимків С.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua