Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №758/655/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/655/26

3/758/1456/26

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року

Подільський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Топоровського М.О.,

представника Енергетичної митниці - Швед А.О.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ «БЕТРІАТ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

25.12.2022 ТОВ «Бетріат» (на момент вчинення порушення митних правил адреса реєстрації: 04112, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Парково-Сирецька, б 12-а, оф 2, код ЄДРПОУ 44779292) здійснювало зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товару «Скраплений вуглеводневий газ» (далі - товар) у кількості 19440 кг за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» № 22UA903050053074U4 (далі - МД). Заявлена митна вартість товару склала 680527,92 грн, країна походження товару «LT» (Європейський Союз).

Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного договору від 07.12.2022 №ANXT-BRT-LPG-2022, укладеного між ТОВ «Бетріат», в особі директора ОСОБА_1 та естонського підприємства ADNext OU (Ahtri tn 8, Harju maakond, Tallinn, Kesklinna linnaosa, 10151), в особі директора ОСОБА_3 .

До митного контролю та митного оформлення вказаного товару були надані документи, передбачені ст. 335 Митного кодексу (дал- МК) України, зокрема:

- комерційний інвойс від 22.12.2022 №GAZ 0410899;

- декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 22.12.2022 №GAZ 0410899;

- CMR від 22.12.2022 №BL/6A 1090237;

- паспорт якості від 02.12.2022 № В 22-26;

- зовнішньоекономічний договір від 07.12.2022 №ANXT-BRT-LPG-2022.

Відповідно до наданих відомостей, за МД було сплачено: мито у розмірі 0,00 грн (за ставкою 0 %); акцизний податок 72 989,65 грн (за ставкою 52 Євро за 1000 літрів); ПДВ - 52 746,23 грн (за ставною 7%).

Декларування товарів здійснювалось представником митного брокера ТОВ «КВАЛІ ТЕК» гр. ОСОБА_4 на підставі договору про митно-брокерського обслуговування від 09.12.2022 № 09.12/2022-Б.

Відповідно до вимог частини 2 статті 44 Митного кодексу України (далі - МКУ) (відповідно до редакції 01.10.2022, яка була чинна на момент митного оформлення) у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару, щодо ввезення якого в Україну застосовується кількісні обмежень (квот), інших заходів економічного характеру, що змінюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багато сторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Положеннями частин 2 і 3 статті 48 МКУ (в редакції 01.10.2022, яка була чинна на момент митного оформлення) передбачено, що товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з російської федерації, що ввозяться на митну територію України» від 17.08.2020 № 719 (далі - постанова КМУ №719) встановлено спеціальне мито на товари походженням з російської федерації, незалежно від інших видів мита у відсотках до митної вартості товарів. А саме, для газів скраплених за кодами згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 та вуглеводнів з кодом згідно з УКТЗЕД 2901 10 00 10, що ввозяться на митну територію України в режимі імпорту - 3 %.

Цією ж Постановою КМУ № 719 визначено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними ставками.

Згідно пунктів 6 та 7 частини 3 статті 335 МКУ у вставленому цим кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особовою зазначаються відомості про документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень) у випадках, передбачених МКУ, надаються документи, що підтверджують країну походження товару.

З метою підтвердження заявленої в графі 34 митної декларації країни походження товару «LT» (Європейський союз) ТОВ «Бетріат» надало до митного оформлення декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером, від 22.12.2022 №GAZ 0410899, відомості про яку внесені до графи 44 митної декларації за кодом «7012» згідно з класифікатором документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації затвердженого Наказом Міністерство Фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Враховуючи вищезазначене, митне оформлення заявленого товару ТОВ «Бетріат» за МД здійснено без застосування спеціальних заходів, а саме зі звільненням від сплати спеціального мита.

Згідно з частиною 8 статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

На підставі статті 345, статті 351 МКУ, наказу Енергетичної митниці від 01.09.2025 №128 посадовими особами Енергетичної митниці в період з 15.09.2025 по 18.09.2025 була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Бетріат», щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині застосування спеціального мита.

За результатами, проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бетріат», посадовими особами Енергетичної митниці складений Акт від 30.09.2025 №26/25/7.6-19/44779292 (далі- Акт) та податкові повідомлення - рішення від 30.10.2025 №№UA903000202546, UA903000202547.

За результатами документальної невиїзної перевірки було встановлено, що для товару імпортованого ТОВ «Бетріат» за МД з наданням декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 22.12.2022 №GAZ 0410899, відповідно до інформації отриманої від уповноваженого органу країни експортера, преференційне походження (країна походження) «Литва» (Європейський союз) не підтверджено та декларація про походження товару була виготовлена неправильно.

Таким чином, преференційне походження товару ЄС за декларацією-інвойсом, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 22.12.2022 №GAZ 0410899 не підтверджено, відповідно нарахування спеціального мита у розмірі 3% (20 415,84 грн) було обов`язковим.

Крім цього, порядок визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України визначено Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Враховуючи, що мито є однією із складових бази оподаткування ПДВ, а спеціальне мито не було застосоване, відповідно до інформації, зазначеної в графі 47 МД, зазначене спричинило невірний розрахунок ПДВ.

Таким чином, за МД мало бути сплачено ПДВ у сумі 54 175,34 грн, що на 1 429,11 грн менше ніж фактично надійшло до Державного бюджету.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України бо території вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів та предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Враховуючи те, що країна походження товару не підтверджена, зазначені дії призвели до недоборів митних платежів у розмірі 21 844,95 грн, а саме: спеціального мита - 20 415,84 грн, ПДВ - 1 429,11 грн. (№ з/п. 1 додаток 1 до Акту).

Статтею 278 МКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Згідно з п. 6.3. розділу 6 «відповідальність сторін» договору про митно-брокерського обслуговування від 09.12.2022 № 09.12/2022-Б укладеного між ТОВ «Бетріат» - «Замовник» та ТОВ «КВАЛІ ТЕК» - «Виконавець», «Замовник» несе відповідальність за достовірність наданої інформації.

Частиною 2 статті 293 МКУ передбачено, що особою, на яку покладається обов`язок зі сплати донарахованих митних платежів - грошового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Відповідно до частини 2 статті 459 МКУ суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

У період, за який проводилась перевірка, особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність підприємства згідно з відомостей з інформаційно-телекомунікаційних систем митних органів був ОСОБА_1 (п. 2.2 Акту).

Таким чином, в діях громадянина ОСОБА_1 (керівника ТОВ «Бетріат» на момент вчинення порушення митних правил) вбачаються ознаки порушення митних правил, а саме вчинення дій, спрямованих на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

В судовому засіданні представник Енергетичної митниці Швед А.О. просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 485 МК України, посилаючись на докази, долучені до протоколу та письмові заперечення.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, повторно не з`явився, відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши представника енергетичної митниці та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про порушення митних правил № 0517/UA90300/25, задекларованих відомостей про товар та його митну вартість було надано повний пакет документів, який системно ділиться на: товаросупровідні (інвойси, міжнародні автонакладні CMR, коносаменти), технічні (сертифікати відповідності, паспорти якості, специфікації виробника) та фінансово-банківські (виписки, платіжні доручення).

Відповідно до вимог ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. У даному випадку - за місцем знаходження Енергетичної митниці.

Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.02.2019 по справі № 149/2498/17 зазначив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Днем виявлення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно p п. 1 ст. 490 МК України протокол про порушення митних правил мають право складати посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил.

Відповідно до вимог ст. 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Правопорушення виявлене 04 листопада 2025 року, матеріали надійшли до суду 09 січня 2026 року, тобто, до закінчення шестимісячного строку, встановленого ч. 1 ст. 467 МК України.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 1 статті 293 Митного кодексу України визначено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант.

Відповідно до ч. 1 ст. 485 МК України відповідальність встановлено за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про правопорушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 271 МК України визначено, що мито - це загальнодержавний податок, встановлений ПК України та МК України, який нараховується та сплачується відповідно до МК України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мита, додатковий імпортний збір (ч. 1 ст. 275 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 275 МК України спеціальне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»:

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» у разі якщо інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, у відповідь на такі дії можуть застосовуватися адекватні заходи. У разі якщо такі дії завдають шкоди або створюють загрозу її заподіяння державі та/або суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені заходи можуть передбачати її відшкодування.

Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань здійснюються відповідно до законів України, міжнародних договорів України, загальноприйнятих правил, стандартів та норм міжнародного права та одним з таких заходів є запровадження спеціального мита.

У разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, заходи у відповідь, визначені частиною третьою цієї статті, можуть застосовуватися за рішенням Кабінету Міністрів України.

Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27.01.2015 № 129-VIII Російську Федерацію визнано державою-агресором.

Відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону № 959-ХІІ та з метою вжиття заходів, необхідних для захисту суттєвих інтересів безпеки під час надзвичайних обставин у міжнародних відносинах Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 719, якою було запроваджено спеціальне мито на важкі дистиляти (газойлі), гази скраплені, вуглеводні та на окремі типи вугілля походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України, незалежно від інших видів мита.

Так, Постановою № 719 було встановлено спеціальне мито для газів скраплених за кодами 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 згідно з УКТ ЗЕД та вуглеводнів за кодом 2901 10 00 10 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту - 3 %.

У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито згідно з цим пунктом, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними цим пунктом ставками.

Згідно з ч. 1 ст. 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Судом встановлено, що 25.12.2022 ТОВ «Бетріат» здійснювало зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товару «Скраплений вуглеводневий газ» у кількості 19440 кг за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» № 22UA903050053074U4.

Заявлена митна вартість товару склала 680527,92 грн, країною походження товару зазначено «LT» (Європейський Союз).

Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного договору від 07.12.2022 №ANXT-BRT-LPG-2022, укладеного між ТОВ «Бетріат», в особі директора ОСОБА_1 та естонського підприємства ADNext OU (Ahtri tn 8, Harju maakond, Tallinn, Kesklinna linnaosa, 10151), в особі директора ОСОБА_3 .

До митного контролю та митного оформлення вказаного товару були надані документи, передбачені ст. 335 Митного кодексу (дал- МК) України, зокрема: комерційний інвойс від 22.12.2022 №GAZ 0410899; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 22.12.2022 №GAZ 0410899; CMR від 22.12.2022 №BL/6A 1090237; паспорт якості від 02.12.2022 № В 22-26; зовнішньоекономічний договір від 07.12.2022 №ANXT-BRT-LPG-2022.

Декларування товарів здійснювалось представником митного брокера ТОВ «КВАЛІ ТЕК» гр. ОСОБА_4 на підставі договору про митно-брокерського обслуговування від 09.12.2022 № 09.12/2022-Б.

З метою підтвердження заявленої в графі 34 митної декларації країни походження товару «LT» (Європейський союз) ТОВ «Бетріат» надало до митного оформлення декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером, від 22.12.2022 №GAZ 0410899, відомості про яку внесені до графи 44 митної декларації за кодом «7012» згідно з класифікатором документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації затвердженого Наказом Міністерство Фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 352 МК України отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, можуть використовуватись як матеріали для підготовки висновків за результатами перевірок.

Пунктом 54.4 статті 54 ПК України встановлено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених п. 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, передбачених МК України або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідну позицію з цього питання сформульовано Верховним Судом та викладено у постанові від 05.06.2024 у справі № 380/2397/22. Так, Верховний Суд визначив, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, стосовно країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника на підставі відомостей, зазначених у таких документах, безвідносно до завершення митного оформлення товарів та їх випуску.

Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній раніше у постановах від 11.04.2022 у справі № 260/2805/20, від 11.08.2022 у справі № 460/8509/21, від 26.04.2023 у справі № 260/4347/20.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 289 МК України обов`язок зі сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що за МД було сплачено мито у розмірі 0,00 грн (за ставкою 0 %); акцизний податок 72 989,65 грн (за ставкою 52 Євро за 1000 літрів); ПДВ - 52 746,23 грн (за ставною 7%).

Дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що директором ТОВ «Бетріат» ОСОБА_1 були вчиненні дії спрямовані на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митного органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів.

Провадження у справах про порушення митних правил згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 22 травня 2018 року у справі № 359/1615/16-а, вказав, що диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю). Протилежний висновок судів про те, що суб`єктивна сторона даного правопорушення можлива лише у формі умислу, є безпідставним, оскільки особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу в розмірі 150 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 32 767, 43 грн.

Оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні обставини справи в їх сукупності, вбачається, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, а тому остання підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 665,60 грн., в зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.

Керуючись ст. ст. 465, 485, 527, 529 МК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 32 767 (тридцять дві тисячі сімсот шістдесят сім) гривень 43 коп., що становить 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Згідно з ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Будзан Л.Д.