Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №754/17991/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/509/26

Справа№754/17991/25

В И Р О К

Іменем України

15 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в м. Києві, кримінальне провадження №12025100030001895 від 21.06.2025 стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, неодружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

І. Формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_3

ОСОБА_3 , 20.06.2025 приблизно о 15:30 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту «вулиця Миколи Закревського», за адресою: м. Київ, перехрестя вулиць Сержа Лифаря та Миколи Закревського, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_5 , у ході розвитку якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, дістав з правої кишені штанів предмет, схожий на ніж, що має колюче-ріжучі властивості, взявши його до правої руки, наблизився до ОСОБА_5 , та наніс останньому чотири удари в область лівої сторони грудної клітки та живота, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення: рана передньої поверхні грудної клітки у ділянці 6 міжреберного проміжку латеральніше лівої середнє-ключичної лінії, від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, спереду назад, йде медіально, з пошаровим ушкодженням шкіри, м`яких тканин, частковим пересіченням хряща 6-го ребра, пристінкової плеври (наскрізне ушкодження), проникає в плевральну порожнину, 3 пересіченням лівої грудної артерії, наскрізного поранення лівого купола діафрагми (з евентерацією селезінки без ушкодження останньої), яке супроводжувалося розвитком внутрішньоплевральної та внутрішньочеревної кровотечі та проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини: рана передньої поверхні черевної стінки зліва, в проекції умовного продовження лівої переднє-ключичній лінії на 3,0(см) нижче лівої реберної дуги, від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, спереду назад, з пошаровим ушкодженням шкіри, м`яких тканин, м`язів черевної стінки, очеревини (наскрізне ушкодження), проникає у черевну порожнину, де сліпо закінчується, які відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження. Також тілесні ушкодження у виді непроникаючого колото-різаного поранення живота: рана (описана клінічними лікарями як колото-різана, 0,5х1,5(см)) на 3,0(см) нижче пахової ділянки, від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, спереду назад, з пошаровим ушкодженням шкіри, м`яких тканин, з пошаровим ушкодженням шкіри, м`яких тканин, який сліпо закінчується у м`яких тканинах вище пахової зв`язки та непроникаюче колото-різане поранення живота: рана (описана клінічними лікарями як колото-різана, без опису морфології) передньої поверхні черевної стінки зліва, від якої спрямований рановий канал, з пошаровим ушкодженням шкіри та м`яких тканин, де сліпо закінчується, які відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Дії ОСОБА_3 , органом досудового розслідування, кваліфіковані за ст. 121 ч. 1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння.

Формулювання обвинувачення ОСОБА_3 , яке визнане Судом доведеним.

ОСОБА_3 , 20.06.2025 приблизно о 15:30 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту «вулиця Миколи Закревського», за адресою: м. Київ, перехрестя вулиць Сержа Лифаря та Миколи Закревського, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_5 , в ході якого останній почав завдавати ударів правою рукою в область обличчя обвинуваченого ОСОБА_3 від якого він впав на асфальтоване покриття та ОСОБА_5 почав бити головою об асфальт тримаючи за куртку, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, згідно висновку експерта №042-1305-2025 від 23.09.2025.

ОСОБА_3 , перебуваючи в стані необхідної оборони, яка викликана суспільно - небезпечним посяганням потерпілого, почав вживати дії з метою захисту охоронюваних законом прав на своє здоров`я, від суспільно - небезпечного посягання потерпілого шляхом заподіяння потерпілому шкоди. Однак, при цьому допустив перевищення меж необхідної оборони, не оцінивши небезпечність нападника. Далі з перевищенням меж необхідної оборони , використовуючи знаряддя , яке не відповідає обстановці захисту та небезпечності посягання, знаходячись у вище вказаному місці, діючи умисно, невстановленим предметом, схожим на ніж, що має колюче-ріжучі властивості, взявши його до правої руки, наніс ОСОБА_5 чотири удари в область лівої сторони грудної клітки та живота, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення: рана передньої поверхні грудної клітки у ділянці 6 міжреберного проміжку латеральніше лівої середнє-ключичної лінії, від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, спереду назад, йде медіально, з пошаровим ушкодженням шкіри, м`яких тканин, частковим пересіченням хряща 6-го ребра, пристінкової плеври (наскрізне ушкодження), проникає в плевральну порожнину, 3 пересіченням лівої грудної артерії, наскрізного поранення лівого купола діафрагми (з евентерацією селезінки без ушкодження останньої), яке супроводжувалося розвитком внутрішньоплевральної та внутрішньочеревної кровотечі та проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини: рана передньої поверхні черевної стінки зліва, в проекції умовного продовження лівої переднє-ключичній лінії на 3,0(см) нижче лівої реберної дуги, від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, спереду назад, з пошаровим ушкодженням шкіри, м`яких тканин, м`язів черевної стінки, очеревини (наскрізне ушкодження), проникає у черевну порожнину, де сліпо закінчується, які відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження.

Після того, як потерпілий ОСОБА_5 відчувши біль від тілесних ушкоджень, припинив свої дії, обвинувачений, також, припинив завдавати тілесних ушкоджень.

Таким чином, завдана потерпілому ОСОБА_5 тяжка шкода у виді тяжких тілесних ушкоджень з використанням колючо-ріжучого предмету, явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту.

ІІ. Кримінальний закон, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення встановлене Судом.

Ознаки встановленого судом діяння відповідають ознакам злочину, передбаченого ст. 124 КК України, а дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

ІІІ. Позиція сторони обвинувачення

Прокурор просив визнати обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинувачені, зазначивши, що досліджені докази доводять умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень і необхідності кваліфікувати дії обвинуваченого за ст. 121 ч.1 КК України.

ІV. Позиція сторони захисту.

Захисник заперечував обвинувачення, з посиланням на те, що обвинувачений перебував в стані необхідної оборони, яка викликана поведінкою потерпілого, а тому в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України. Просив перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_3 зі ст. 121 ч.1 КК України на ст. 124 КК України, а саме як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України не визнав та суду показав, що 20.06.2025 приблизно о 15:00 год. він перебував на зупинці автобусу №98. На зупинці він сидів один, а потерпілий в цей час взагалі перебував на проїжджій частині в метрах 8 від нього та звернувся до нього. Зазначає, що біля потерпілого було ще приблизно 7-8 чоловік. Оскільки обвинувачений був в навушниках та слухав музику, він не почув з чим саме звернувся до нього потерпілий. Побачивши, що потерпілий звертається до нього, він піднявся, підійшов на пару метрів до проїжджої частини та зняв навушники щоб почути з чим він хоче звернутись. Потерпілий звернувся до нього з питанням, що він хоче закурити, та щоб ОСОБА_3 з ним поділився цигаркою. Оскільки у обвинуваченого перед цим як раз закінчились цигарки, він повідомив йому, що в нього не має цигарок. На що, потерпілий продовжив до нього звертатись в агресивній формі, на що обвинувачений щось відповів потерпілому, що йому не сподобалось. Обвинувачений не пам`ятає, що точно тоді відповів, але щось на кшталт: хлопче в мене не має цигарок і не має грошей на них. Після чого, потерпілий з проїжджої частини побіг на зупинку, де перебував обвинувачений та всім своїм тілом та ногою, збив його з ніг, від чого останній впав, вдарився головою та частково втратив свідомість. Після чого потерпілий продовжив наносити йому удари руками. Оскільки в цей час потерпілий сів на нього зверзу взяв його і почав бити головою об асфальт тримаючи за куртку, скинути з себе потерпілого він не міг, оскільки той був більший, сильніший та молодший за нього. Від вказаних ударів обвинувачений почав втрачати свідомість, коли знайшов ножик, який напевно випав у потерпілого та лежав між ними. Взявши його, він почав захищатись ним, тим що потрапило під руку, при цьому погано розуміючи обстановку від ударів. Наніс він, наскільки пам`ятає, приблизно три удари в область поясу. Після чого він перестав наносити йому удари, оскільки побачив у потерпілого кров, а його самого в цей час відтягла його подружка. Після чого обвинувачений піднявся та сів, куди дівся ніж не знає. Зазначив, що захищатись він почав лише після того, як потерпілий вже наніс йому тілесні ушкодження. Також, зазначив, що в нього при собі були кошти 15 000 грн., які під час події зникли. Хто їх забрав чи куди вони зникли він не знає.

V. Досліджені Судом докази надані стороною обвинувачення.

Так, доказами в кримінальному провадженні, в розумінні ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними, відповідно до ст. 85 КПК України, є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 86 ч. 1 КПК України).

Показаннями, відповідно до положень ст. 95 ч. 1 КПК України, є відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Так, потерпілий ОСОБА_5 , суду показав, що обвинуваченого він знає в зв`язку з тим, що він наніс йому тілесні ушкодження. Зазначає, що подія була влітку 2024 або 2025 року, ближче до вечора, приблизно о 6-й чи 7-й годині, більш точно не пам`ятає, він сидів на автобусній зупинці з колишньою жінкою ОСОБА_9, за адресою вул. Сабурова, 35. Перед цим, вони з нею випили алкоголю приблизно по 150 грам та пішли на зупинку, в цей час туди підійшов обвинувачений і почав говорити по телефону виражаючись нецензурною мовою. В зв`язку з чим, потерпілий зробив йому зауваження, на що обвинувачений йому нецензурно відповів, потім він повторив обвинуваченому зауваження, а на третій раз він вже не витримав і підійшов та вдарив обвинуваченого правою рукою в обличчя, вдарив він його 3 рази. На що останній різко витягнув ножа (залізний, приблизно 10 см в довжину) та почав ним наносити удари. Обвинувачений наніс йому удари ножем в область лівої частини ребер, живота та паху. Після чого, потерпілий зайшов до «ганделику», що був біля зупинки і попросив викликати швидку допомогу. Потерпілий зазначає, що він почав конфлікт першим. Також, вказує, що після того як він в закладі попросив викликати йому швидку допомогу, він вийшов з нього та наніс обвинуваченому, ще удар ногою в пах, від чого останній зігнувся, а потерпілий ще раз вдарив його по обличчю, від чого обвинувачений впав. Після чого вже приїхала швидка допомога та поліція, а потерпілого відвели до машини швидкої допомоги. Зазначив, що у разі визнання обвинуваченого винуватим, просить призначити йому покарання на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що 10.06.2025 десь о 14:30 год. вона перебувала в кафе, що по вул. М. Закревського, 30 у м. Києві. В цей момент в кафе перебував потерпілий разом з дівчиною, який згодом вийшов з нього. Зазначила, що з потерпілим ОСОБА_5 вона наглядно знайома, оскільки декілька разів пересікалися в цьому кафе. Приблизно після 15:00 год. перебуваючи у вказаному кафе, вона вийшла перекурити з іншими особами і почула конфлікт чоловіків біля автобусної зупинки. Всі хто був поруч, почали бігти в ту сторону, щоб побачити що трапилось. Там вона побачила потерпілого, який був у крові, а саме на футболці в області живота, та виражався нецензурною лайкою, а також штовхнув обвинуваченого ногою і той впав. Після чого, інші особи почали заспокоювати ОСОБА_5 , та принесли тряпки, щоб витерти кров. В цей час, дівчина потерпілого на ім`я ОСОБА_9 кричала і звала на допомогу. Після вказаних подій, вона звідти пішла. Особисто вона конфлікту не бачила. Як їй в подальшому сказали інші особи, що начебто обвинувачений попросив у потерпілого цигарку, той відмовив, внаслідок чого в них виник конфлікт, після чого обвинувачений ткнув в потерпілого, якимось гостим предметом.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що в літку 2025 року, більш точної дати не пам`ятає, приблизно в обід, після 14:00 год., він перебував у кіоску, де купував цигарки, в той час з «ганделику», що знаходиться на перетині вул. С. Лифаря та М. Закревського, біля зупинки, вийшли його наглядно знайомі особи до яких він підійшов перекурити. Після чого, він побачив, що з цього закладу вийшла одна особа - обвинувачений, та направився на зупинку. За нею потім вийшли хлопець з дівчиною, який пішов до того чоловіка, вони трохи поговорили, а потім почались крики. Коли вони глянули туди, побачили, що в хлопця порізаний живіт. В цей час, обвинувачений якось змахнув рукою, начебто щось викидав. Після чого він одразу викликав швидку допомогу. Однак, поліція чомусь прибула раніше. Одразу після вказаних подій, хлопця забрали до «ганделика», де почали надавати першу допомогу. Після чого, він запитав у дівчини що відбулось? На що та повідомила, що хлопець хотів взяти в чоловіка цигарку, на що, той вдарив його ножем. Потім приїхала швидка та забрала хлопця.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що знає обвинуваченого візуально в зв`язку з подією, що відбулась на початку літа, на зупинці громадського транспорту (тролейбусу №28) біля магазину «Метро» у Деснянському районі м. Києва, більш точної адреси не пам`ятає. Потерпілого знала візуально та як звати, до події приблизно 3 місяці в зв`язку з тим, що вони відвідували один заклад. Так, вона там перебувала з чотирма друзями в «наливайці», де вони вживали алкогольні напої та вона випила приблизно 100 грам. Потерпілий, також, був у цій «наливайці», але вживали алкоголь вони окремо. Через певний час звідти вийшов друг на ім`я ОСОБА_12 , вона вийшла разом з ним та направилась на зупинку, яка була приблизно в 2-3 метрах від закладу. В цей час на зупинці вже сиділи обвинувачений з цигаркою та поруч з ним його рюкзак чорного кольору (посередині) та потерпілий, які чекали автобуса, де вона теж присіла. Через приблизно 4 хв. на вказану зупинку підійшла бабуся з візочком, на що потерпілий сказав обвинуваченому: пропустіть бабусю присісти. У відповідь на що, обвинувачений нецензурно відповів. В зв`язку з чим, потерпілий пхнув у груди обвинуваченого і сказав щоб той вступив місце бабусі. Через що, почалась бійка, в ході якої, обвинувачений дістав ножа та наніс потерпілому 2 удари під серце та в пах. При цьому потерпілий не наносив тілесні ушкодження обвинуваченому, а лише махав руками. Бабуся, побачивши, що відбувається одразу пішла з возиком. Після вказаних дій, вона на потерпілому побачила 2 отвори, з який йшла кров. Вказує, що саме вона побігла до кафе та викликала швидку допомогу. В подальшому з поліцією, вони шукали ножа, але так і не знайшли.

У судовому засіданні 28.05.2026 прокурор відмовилась від повторного допиту свідка ОСОБА_9 . Вказана відмова була прийнята судом, про що зроблений запис у журналі судового засідання.

Документом, в розумінні ст. 99 ч. 1 КПК України є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, під час судового розгляду, були досліджені письмові докази - документи, надані стороною обвинувачення, а саме:

1) протокол прийняття заяви ОСОБА_5 від 22.06.2025 про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, згідно якого, 20.06.2025 близько 15:00 год., біля зупинки громадського транспорту «вул. М. Закревського» невідомий чоловік спричинив тілесні ушкодження з використанням ножа в область тулуба (Т. №1, а.п. 76-77);

2) протокол огляду місця події від 20.06.2025 з додатком у виді ілюстративної таблиці, згідно якого, об`єктом огляду є ділянка місцевості, розміром близько 10х10 м., складається з бетонного покриття у формі квадратів та асфальтового покриття. На вказаній ділянці розташована зупинка громадського транспорту червоного кольору ззовні та сірого з середини, зупинка «вул. М. Закревського». В ході проведення огляду було вилучено: один металевий предмет, який знаходився на асфальті проїжджої частини; запальничку, яка знаходилась на асфальті; один змив з поверхні асфальту; один змив РБК з поверхні асфальту навпроти зупинки; один змив РБК з поверхні лавки (Т. №1, а.п. 80-90);

3) протокол огляду місця події від 20.06.2025 з додатками у виді DVD-R диску та ілюстративної таблиці, згідно якого, об`єктом огляду є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Закревького, 30-А, де під час огляду, на столі, було виявлено рюкзак чорного кольору. Всередині вказаного рюкзаку було виявлено та вилучено: пляшку з написом «Соковинка»; пляшку з написом «Горілка»; пакет з написом «цвяхи»; ліхтарик чорного кольору; футляр червоного кольору разом з окулярами чорного кольору; залізна лопатка; крем для взуття (Т. №1, а.п. 91-97);

4) протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.06.2025, згідно якого ОСОБА_3 21.06.2025 о 22:30 год. було затримано, підставою затримання стало те, що 20.06.2025 близько 15:00 год, за адресою: м. Київ, на зупинці громадського транспорту «вул. Миколи Закревського» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , предметом схожим на ніж наніс не менше двох ударів в область грудної клітини та живота ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння. (Т. №1, а.п. 109-111);

5) протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2025 за участю потерпілого ОСОБА_5 з додатками, згідно якого останній вказав на фотознімок №3, впізнавши ОСОБА_3 за одягом (куртка червоного кольору), округлим обличчям, короткою зачіскою, бородою та вусами, широким лобом. Так, за даними довідки до протоколу, згідно якої під фото №3 зображений ОСОБА_3 , під іншими фото зображені особи, які не мають відношення до кримінального провадження (Т. №1, а.п. 112-115);

6) протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2025 за участю свідка ОСОБА_9 з додатками, згідно якого остання вказала на фотознімок №3, впізнавши ОСОБА_3 за овальною формою обличчя, дещо загостреним носом, сивою бородою та вусами, зморшками на обличчі. Так, за даними довідки до протоколу, згідно якої під фото №3 зображений ОСОБА_3 , під іншими фото зображені особи, які не мають відношення до кримінального провадження (Т. №1, а.п. 116-119);

7) протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2025 за участю свідка ОСОБА_10 з додатками, згідно якого останній вказав на фотознімок №2, впізнавши ОСОБА_3 за овальною формою обличчя, дещо загостреним носом, короткою зачіскою, зморшками на обличчі, сивою бородою та вусами, широким лобом. Так, за даними довідки до протоколу, згідно якої під фото №2 зображений ОСОБА_3 , під іншими фото зображені особи, які не мають відношення до кримінального провадження (Т. №1, а.п. 117-123);

8) протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2025 за участю свідка ОСОБА_7 , з додатками, згідно якого останній вказав на фотознімок №3, впізнавши ОСОБА_3 за загальними рисами обличчя, формою носа, очей, неситості на обличчі. Так, за даними довідки до протоколу, згідно якої під фото №3 зображений ОСОБА_3 , під іншими фото зображені особи, які не мають відношення до кримінального провадження (Т. №1, а.п. 124-127);

9) протокол проведення слідчого експерименту від 08.08.2025 за участю обвинуваченого ОСОБА_3 з додатком у виді DVD-R диску, згідно якого вбачається, що під час слідчого експерименту обвинуваченому ОСОБА_3 було запропоновано спочатку коротко викласти обставини, які мали місце 20.06.2025 на зупинці громадського транспорту, за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, після чого, відтворити механізм, механізацію та спосіб нанесення тілесних ушкоджень йому та ним, на що обвинувачений ОСОБА_3 погодився та спочатку пояснив, що у нього за вищевказаною адресою виник словесний конфлікт, який у подальшому переріс у бійку.

Далі ОСОБА_3 за участю статиста показав поштовх руками, який здійснив потерпілий. Від вказаного поштовху ОСОБА_3 втратив рівновагу та впав на спину. Перебуваючи у положенні лежачи на спині, ОСОБА_3 продемонстрував декілька ударів руками у область тулуба. Окрім цього, ОСОБА_3 вказує, що потерпілий бив останнього головою об асфальт, через що, у обвинуваченого почалася кровотеча. Вищевказані удари здійснювалися потерпілим правою рукою у область ребер ОСОБА_3 більше 6 разів. Під час вказаних ударів обвинувачений частково втрачав свідомість.

Далі використовуючи макет ножа та за участю статиста, ОСОБА_3 продемонстрував 3 удари предметом схожим на ніж, тримаючи його у правій руці, в лівий бік тулуба потерпілого. Під час вказаних ударів, ОСОБА_3 перебував у положенні лежачи на спині, потерпілий перебував сидячи на обвинуваченому. (Т. №1, а.п. 128-132);

10) протокол проведення слідчого експерименту від 07.08.2025 за участю потерпілого ОСОБА_5 , з додатком у виді DVD-R диску, згідно якого вбачається, що під час слідчого експерименту потерпілому ОСОБА_5 було запропоновано спочатку коротко викласти обставини, які мали місце 20.06.2025 на зупинці громадського транспорту «Миколи Закревського», після чого, відтворити механізм, механізацію, спосіб та кількість нанесених тілесних ушкоджень, які спричинив йому незнайомий чоловік, на що, ОСОБА_5 погодився.

Спочатку потерпілий ОСОБА_5 пояснив наступне: 20.06.2025 потерпілий перебував на вищезазначеній зупинці громадського транспорту, де у останнього виник словесний конфлікт з незнайомим чоловіком, якого ОСОБА_5 описав наступним чином: середньої тілобудови, зростом приблизно 170 см., віком років 50 на вигляд, з сивою бородою. У ході словесного конфлікту ОСОБА_5 наніс два удари своєю правою рукою, зігнутою в кулак, у область обличчя невідомого чоловіка. Вказані тілесні ушкодження були відтворені за участю статиста, якого було залучено до проведення слідчого експерименту. Під час нанесення двох тілесних ушкоджень, два чоловіка перебували у положенні стоячи, на відстані витягнутої руки.

Далі, за участю макету, ззовні схожого на ніж та за участю статиста, ОСОБА_5 продемонстрував своєю правою рукою, у якій знаходився предмет, ззовні схожий на складний ніж, у розкладеному стані, 4 удари, а саме: перший удар у область тулуба ліворуч у зону ребер, другий удар у область тулуба ліворуч, поблизу тазобедреного суглобу, третій удар у область тулуба ліворуч, поблизу пупка та четвертий удар у зону паху ліворуч.

У момент завдання ударі лезо було направлено вверх у зону обличчя.

Предмет, ззовні схожий на ніж, потерпілий описав наступним чином: руків`я та лезо білого кольору, саме лезо приблизно розміром 10 см. Особа стояла на відстані витягнутої руки. Під час вказаних ударів, потерпілий наніс та продемонстрував два удари своїми колінними суглобами у пахову зону невідомого чоловіка. Вказані удари відтворено за участю статиста (Т. №1, а.п. 133-137);

11) картка виклику швидкої медичної допомоги від 20.06.2025, згідно якої, приводом виклику є травма кримінальна (15), ножове поранення черевної порожнини (Т. №1, а.п. 140);

12) картка виклику швидкої медичної допомоги від 20.06.2025, згідно якої, приводом виклику є травматичні ушкодження (7), інші травми (Т. №1, а.п. 141);

13) картка виклику швидкої медичної допомоги від 20.06.2025, згідно якої, приводом виклику є травматичні ушкодження (7), черепно-мозкова травма (Т. №1, а.п. 142);

14) копія карти виїзду швидкої медичної допомоги №6813 від 20.06.2025, згідно якої, встановлено попередній діагноз колото-різані рани передньої черевної стінки і лівого стегна. Підозра на вживання алкоголю (Т. №1, а.п. 143);

15) копія карти виїзду швидкої медичної допомоги №6828 від 20.06.2025, згідно якої, встановлено попередній діагноз ЧМТ (Т. №1, а.п. 144);

16) лист директора КНП «КМКЛШМД» ОСОБА_13 , згідно якого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно, перебував у межах приймального відділення КНП «КМКЛШМД», 21.06.2025 з 07:20 по 08:05 год., де був оглянутий нейрохірургом.

Після огляду та дообстеження пацієнта, був встановлений діагноз: забій та осаднення м`яких тканин потиличної ділянки голови. Даних за ЧМТ - не виявлено.

Після огляду та дообстеження, пацієнт покинув межі приймального відділення у супроводі наряду поліції. (Т. №1, а.п. 145);

17) довідка №6277, виданої КНМ «КМКЛШМД» від 21.01.2025, згідно якої, ОСОБА_3 , перебував у приймальному відділення 21.06.2025 з 07:20 по 08:05 год., де був оглянутий черговим нейрохірургом, травматологом (Т. №1, а.п. 146);

18) протокол огляду предмету від 06.08.2025, згідно якого, об`єктом огляду є - оптичний DVD-R диск, на якому міститься три файли з назвами «202506201532520283822061 bri» типу файлу: WAV: (.wav), розміром файлу 482 КБ, тривалістю 01 хв. 00 с., «202506201535261301762225brі» типу файлу: WAV: (.wav), розміром файлу 847 КБ, тривалістю 01 хв. 45 с., «202506201546031722121347brі» типу файлу: WAV: (.wav), розміром файлу 340 КБ, тривалістю 00 хв. 42 с.

При відкритті файлу, який має назву: «202506201532520283822061brі» типу файлу: WAV: (.wav), розміром файлу 482 КБ, тривалістю 01 хв. 00 с., було встановлено, що аудіофайл містить інформацію про виклик бригади швидкої медичної допомоги по спецлінії «103».

Методом стенографії аудіоінформації файлу з назвою «202506201532520283822061brі» типу файлу: WAV: (.wav), розміром файлу 482 КБ, тривалістю 01 хв. 00 с. було виявлено та зафіксовано наступні дані:

Розмова (діалог) особи чоловічої статі та оператора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф:

Запис розпочався.

Оператор: Київ, швидка, я вас слухаю. Швидка, говоріть, я вас слухаю.

Особа чоловічої статі: Алло

Оператор: Я вас слухаю.

Особа чоловічої статі: Алло.

Оператор: Я вас слухаю.

Особа чоловічої статі: Дівчата, хлопця під... зарізали, угол Закревського, Сержа Лифаря .

Оператор: На вулиці?

Особа чоловічої статі: І.. ви повинні знать, де генделик і хлопця, ми зараз з зупинки..

Оператор: У яку частину тіла, ви мене чуєте? У яку частину тіла, ножем?

Особа чоловічої статі: Ліва частина тіла, від печені і вверх до (нерозбірливо)

Оператор: Живий він, у свідомості, дихає?

Особа чоловічої статі: Живий, дихає-дихає.

Оператор: Пересічення Закревського і Лифаря?

Особа чоловічої статі: да, да, да. Якраз зупинка 35 трамваю, кінцева.

Оператор: Добре, очікуйте на швидку.

Особа чоловічої статі: Дякую.

Запис завершився.

Тривалість аудіофайлу становить 01 хвилину 00 секунд.

При відкритті файлу, який має назву: «202506201535261301762225brі» типу файлу: WAV: (.wav), розміром файлу 847 КБ, тривалістю 01 хв. 45 с., було встановлено, що аудіофайл містить інформацію про виклик бригади швидкої медичної допомоги по спецлінії «103».

Методом стенографії аудіоінформації файлу з назвою «202506201535261301762225brі» типу файлу: WAV: (.wav), розміром файлу 847 КБ, тривалістю 01 хв. 45 с. було виявлено та зафіксовано наступні дані:

Розмова (діалог) особи жіночої статі та оператора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф:

Запис розпочався.

Оператор: Київ, швидка, 167, слухаю.

Особа жіночої статі: Доброго дня.

Оператор: Доброго.

Особа жіночої статі: Людині стало погано, впала, розбила голову, ззаду з потилиці кров.

Оператор: Кровотеча є, да?

Особа жіночої таті: Да.

Оператор: В свідомості зараз людина

Особа жіночої статі: Да, але не дуже.

Оператор: Скажіть номер телефону контактний.

Особа жіночої статі: Ви можете мій записати, але я прохожа.

Оператор: Ну ви дочекаєтесь швидку?

Особа жіночої статі: Да-да, дочекаюсь.

Оператор: Продіктуйте.

Особа жіночої статі: НОМЕР_4.

Оператор: Вулиця?

Особа жіночої статі: Перехрестя Закревського, Сабурова , навпроти Метро, якраз на перехресті.

Оператор: Так, Закревського , Сабурова, зі сторони Метро?

Особа жіночої статі: Як їхати по вулиці Крайні, там метро, прям на перехресті.

Оператор: Так, від Крайньої до?

Особа жіночої статі: До Метро, а потім, нє, якщо їхати від Закревського до Крайньої, якраз на зупинці.

Оператор: Від Закревського до Крайньої получається?

Особа жіночої статі: Да, як тільки повернули, зразу зупинка, на зупинці він лежить.

Оператор: Зупинка по Закревського, в сторону Петровки, правильно?

Особа жіночої статі: До Крайньої, ну да, канєчна 33 трамваю.

Оператор: Все, я зрозуміла, там не зі сторони розливайки?

Особа жіночої статі: Розливайка, ну.

Оператор: Ну там ж якраз і на кінцевій.

Особа жіночої статі: Да, да, зі сторони.

Оператор: Приблизно скільки років йому, чоловік ж, так?

Особа жіночої статі: Чоловік, років 45-50, не знаю.

Оператор: Він у свідомості зараз?

Особа жіночої статі: Скільки Вам років, зможете сказати?

Оператор: Добре, виклик записано, чекайте, будь ласка, на швидку.

Запис завершився.

Тривалість аудіофайлу становить 01 хвилину 45 секунд.

При відкритті файлу, який має назву: «202506201546031722121347brі» типу файлу: WAV: (.wav), розміром файлу 340 КБ, тривалістю 00 хв. 42 с., було встановлено, що аудіофайл містить інформацію про виклик бригади швидкої медичної допомоги по спецлінії «103».

Методом стенографії аудіоінформації файлу з назвою «202506201546031722121347brі» типу файлу: WAV: (.wav), розміром файлу 340 КБ, тривалістю 00 хв. 42 с. було виявлено та зафіксовано наступні дані:

Розмова (діалог) особи чоловічої статі та оператора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф:

Запис розпочався.

Оператор: Помічник.

Особа жіночої статі: Доброго дня, бригада 1502, талончик 6813, там де перехрестя Сабурова, Закревського, ножове.

Оператор: Да.

Особа жіночої статі: Тут просто два чоловіка, вони побилися, ножове ми забрали до себе в машину, другий надає зараз показання поліції, йому треба інша бригада. У нього на голові, ну садно на голові, причом не свіженьке таке, вже в землі замазане, в (нерозбірливо), нічого серйозного

Оператор: Харашо, я щас передам тоді.

Особа жіночої таті: Просто ще одну бригаду, дякую.

Оператор: Добре, добре.

Запис завершився.

Тривалість аудіофайлу становить 00 хвилину 42 секунд. (Т. №1, а.п. 149-153);

19) протокол огляду від 03.09.2025, згідно якого, об`єктом огляду є оптичний диск DVD-R, на якому міститься відеозапис портативних відеореєстраторів працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції у складі екіпажу «0304», які відповідно до Інформаційно-аналітичної бази МВС України, обслуговували виклик від 20.06.2025, що мав місце за адресою: м. Київ, на зупинці громадського транспорту «вул. Миколи Закревського».

Відкривши оптичний диск за допомогою системи «Автозапуск» встановлено, що на диску наявний наступний відеофайл: «export-jk95x»

Відкриттям вказаного відеофайлу встановлено, що тривалість відеофайлу становить 01 год. 19 хв. 20 сек., даний відеозапис охоплює період часу з 15 год. 44 хв. 25 сек. 20.06.2025 по 17 год. 02 хв. 13 сек. Розпочавши перегляд, наявна інформативна вставка, а саме вказано анкетні дані патрульного поліцейського, 0010211, ОСОБА_18 .

Переглядом вказаного відеофайлу встановлено, що камера охоплює прилеглу територію та зупинку громадського транспорту «вулиця Миколи Закревського», за адресою: місто Київ, перехрестя вулиць Сержа Лифаря та Миколи Закревського.

На відео з позначкою часу 15 год. 44 хв. 52 сек., зображено особу під №1 який є підозрюваним, ОСОБА_3 . Особа №1 перебуває у положенні лежачи на спині, у області тулуба наявні плями речовини бурого кольору. Особа №1 одягнена куртку червоного кольору, футболку чорно-червоного кольору, має на лівому зап`ястку наручний смарт-годинник чорного кольору. Вказана особа візуально перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки має порушену координацію та порушену мову.

На відео з позначкою часу 15 год. 52 хв. 57 сек., зображено особу під №2 який являється потерпілим, ОСОБА_5 . Особа №2 перебуває у кареті бригади швидкої медичної допомоги, у положенні лежачи на спині.

На відео з позначкою часу 16 год. 02 хв. 04 сек., зображено особу під №1 який являється підозрюваним, ОСОБА_3 . Окрім цього, на відеозапису присутній працівник патрульної поліції та два працівника швидкої медичної допомоги. На відео один з працівників оглядає підозрюваного, оскільки останній вказує, що йому потрібна допомога у зв`язку із тим, що у нього наявні ушкодження на потиличній ділянці. Візуально у підозрюваного наявне невелике садно бурого кольору на потилиці.

На цьому огляд оптичного диску DVD-R, на якому міститься відеозапис портативних відеореєстраторів працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції у складі екіпажу «0304», які відповідно до Інформаційно-аналітичної бази МВС України, обслуговували виклик від 20.06.2025, що мав місце за адресою: м. Київ, на зупинці громадського транспорту «вул. Миколи Закревського», завершено. (Т. №1, а.п. 155-158);

20) висновок експерта №СЕ-19/111-25/45680-БД від 30.09.2025, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епіталію підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. №1, а.п. 159-164);

21) висновок експерта №091-244-2025 від 28.08.2025, згідно якого вбачається, що відповідно до завіреної печаткою та підписом слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 ксерокопії виписки з медичної карти стаціонарного хворого №21097/722 від 20.06.2025, виданої КНП «КМКЛ ШМД», кров потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи О (І) ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні куртки червоного кольору (об. 1-5) в об. 1,5 виявлена кров людини, яка в об.1 належить особі чоловічої генетичної статі, в об.5 статева належність крові не визначена, через непридатність ядер лейкоцитів для цитологічного аналізу. Кров в об.2,3,4 а також слина, піт і клітини з ядрами в об. 1-5 не знайдені. При встановлені групової належності крові в об. 1,5 виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_5 . При судово-цитологічному дослідженні штанів сірого кольору (об.6,7) кров, слина, піт та клітини з ядрами не знайдені. (Т. №1, а.п. 169-175);

22) висновок експерта №081-465-2025 від 18.09.2025, згідно якого вбачається, що відповідно до завіреної копії першої сторінки медичної карти стаціонарного хворого №12097/722 КНП «КМКЛ ШМД» кров ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи 0(І), що за судово-медичною класифікацією відповідає групі О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, тобто його організму властивий антиген Н. Кров ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н. В наданих на дослідження змивах речовини бурого кольору з поверхні лавки (об.№1), поверхні асфальту навпроти зупинки (об.№2), поверхні асфальту (об.№3) виявлена кров людини. При визначенні групової належності крові в об.№№1-3 виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_5 . Даних про можливість походження крові в об.№№1-3 від ОСОБА_3 дослідженням не отримано. (Т. №1, а.п. 176-180);

23) висновок експерта №042-1208-2025 від 25.09.2025, згідно якого, вбачається, що виходячи із даних, отриманих під час аналізу медичної документації на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , окремих матеріалів кримінального провадження, є підстави стверджувати, що у ОСОБА_5 , під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 20.06.2025 о 15 години 43 хвилин (під час огляду лікарем/лікарями швидкої медичної допомоги, з урахуванням відомостей, отриманих під час послідуючого проведення оперативних втручань та проведення інструментальних досліджень) були виявлені такі тілесні ушкодження:

а) проникаюче колото-різане торакоабдомінальне поранення: рана (описана клінічними лікарями як колото-різана, без опису морфології, вказаними розмірами 2,0х1,0(см)) передньої поверхні грудної клітки у ділянці 6 міжреберного проміжку латеральніше лівої середнє-ключичної лінії, від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, спереду назад, йде медіально, з пошаровим ушкодженням шкіри, м`яких тканин, частковим пересіченням хряща 6-го ребра, пристінкової плеври (наскрізне ушкодження), проникає в плевральну порожнину, з пересіченням лівої грудної артерії, наскрізне поранення лівого купола діафрагми (з евентерацією селезінки без ушкодження останньої), яке супроводжувалося розвитком внутрішньоплевральної та внутрішньочеревної кровотечі, мінімально відомим об`ємом 1300,0(мл) та шоку (падіння рівня гемоглобіну складало 103, падіння рівня еритроцитів досягало 3,23);

б) проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини: рана (описана клінічними лікарями як колото-різана, без опису морфології, вказаними розмірами 1,0х0,5(см)) передньої поверхні черевної стінки зліва, в проекції умовного продовження лівої переднє-ключичній лінії на 3,0(см) нижче лівої реберної дуги, від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, спереду назад, з пошаровим ушкодженням шкіри, м`яких тканин, м`язів черевної стінки, очеревини (наскрізне ушкодження), проникає у черевну порожнину, де сліпо закінчується, що супроводжувалося внутрішньочеревною кровотечею (мінімально відомими об`ємом 100(мл.);

в) непроникаюче колото-різане поранення живота: рана (описана клінічними лікарям як колото-різана, 0,5х1,5(см)) на 3,0(см) нижче пахової ділянки, від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, спереду назад, з пошаровим ушкодженням шкіри, м`яких тканин, з пошаровим ушкодженням шкіри, м`яких тканин, який сліпо закінчується у м`яких тканинах вище пахової зв`язки;

г) непроникаюче колото-різане поранення живота: рана (описана клінічними лікарями як колото-різана, без опису морфології) передньої поверхні черевної стінки зліва, від якої спрямований рановий канал, з пошаровим ушкодженням шкіри та м`яких тканин, де сліпо закінчується.

Критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості кожного з тілесних ушкоджень, вказаних у п. п. а), б), даних Підсумків, є критерії небезпеки для життя (проникаючі поранення грудної та черевної порожнин, у тому числі, з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, що обумовило розвиток небезпечно-загрозливих для життя явищ - масивної внутрішньоплевральної та внутрішньочеревної кровотечі та шоку), а тому, відповідно п. п. 2.1.1/а, 2.1.2., 2.1.3/й/к/о/ «Правил», кожне із зазначених тілесних ушкоджень, відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження.

Відновлення порушеної анатомічної цілісності та порушеної функції тканин по місцю утворення ран будь-якої етіології у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк понад 6 але менш ніж 21 добу. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров`я, як загальновизначеного судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості, а тому, виявлене тілесне ушкодження, вказане у п. п. в), г) даних Підсумків, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, відповідно п. п. 1.5.2, 2.3.3. та 4.6. «Правил».

Враховуючи відомі часові дані, обставини події, характер виявлених тілесних ушкоджень та окремі морфологічні складові, є підстави вважати, що виявлені тілесні ушкодження утворилися за рахунок 4-х-кратної ударної дії предмету/предметів, якому/яким притаманні колюче-ріжучі властивості (на кшталт ножа) у строк, вказаний у описовій частині Постанови, тобто, 20.06.2025 (до 15 години 43 хвилин).

Аналіз даних, здобутих органом досудового розслідування, дає підстави стверджувати, що виявлені тілесні ушкодження могли утворитися способом, який був частково відтворений під час проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_5 , що зафіксовано на таймері запису 08:57-09:00, 10:01-10:38, тобто, найбільш об`єктивно відтворені під час проведення вказаної слідчої дії.

Відомості, отримані під час допиту свідка ОСОБА_9 малоінформативні для оцінки способу спричинення виявлених тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Щодо проведеного слідчого експерименту за участі ОСОБА_3 слід зазначити, що останній частково відобразив окремі складові способу спричинення виявлених тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , які частково відповідають наявним судово-медичним даним (Т. №1, а.п. 181-190);

24) висновок експерта №042-1305-2025 від 23.09.2025, згідно якого, вбачається, що аналіз наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності питань, поставлених на вирішення, дозволяє зробити наступні висновки.

Під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 20.06.2025 о 15 годині 59 хвилин (під час огляду лікарем/лікарями швидкої медичної допомоги), з урахуванням відомостей щодо його послідуючого звернення по медичну допомогу, є підстави стверджувати, що у ОСОБА_3 , клінічними лікарями було описано наявність таких тілесних ушкоджень:

- садно та синець (без опису морфології, діаметром 2,0(см)) у ділянці потилиці; синець (без опису морфології) у ділянці правого ліктя.

Відновлення порушеної цілісності тканин по місцю утворення саден та синців спостерігається (у звичайному клінічному перебігу) у строк до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров`я, як загальновизначеного судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості, а тому, кожне з виявлених тілесних ушкоджень, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, відповідно п. п. 1.5.2, 2.3.5. та 4.6. «Правил».

Враховуючи відомі часові дані, обставини події, характер виявлених тілесних ушкоджень, є підстави вважати, що виявлені тілесні ушкодження утворилися за рахунок ударної дії тупих предметів, у строк, до 15 години 59 хвилин 20.06.2025.

Аналіз даних, отриманих органом досудового розслідування під час проведення слідчих експериментів за участі як ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , дає підстави стверджувати, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися способом, який був зафіксований на кадрах відеоряду проведеного слідчого експерименту, що зафіксовано таймером запису 08:22- 08:24, 08:51-08:52, 09:39-09:42.

Відомості, викладені свідком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення її додаткового допиту 21.06.2025, у частині способу спричинення виявлених тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не інформативні та частково віддзеркалюють лише ймовірність утворення змін (*) у ділянці грудної клітки та попереку останнього, тобто, частково можуть співпадати у частині відтворення способу нанесення ударів у ділянку попереку та грудної клітки останнього, що було, також, зазначено ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту.

З приводу діагнозів, які були встановлені ОСОБА_3 під час його звернення по медичну допомогу після подій 20.06.2025 - "забій м`яких тканин попереку, закрита травма грудної клітки, забій м`яких тканин грудної клітки зліва''' слід повідомити, що встановлені діагнози не можуть бути піддані судово-медичній оцінці, через відсутність об`єктивних клінічних даних (відсутність опису стану м`яких тканин на рівні грудної клітки та попереку, що позбавляє можливості оцінити характер змін (*), які клінічні лікарі описували як забій; відсутність опису функціональних порушень органів грудної клітки тощо), тому, від судово-медичної оцінки встановлених діагнозів, слід утриматися, відповідно п. 4.13.1., 4.13.4., 4.6. «Правил» (Т. №1, а.п. 191-197).

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними і приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку свідчить про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 124 КК України.

VІ. Оцінка Суду. Мотиви зміни обвинувачення.

Суд, аналізуючи зібрані та дослідженні в кримінальному провадженні докази в їх сукупності суд приходить до наступного висновку.

Виходячи зі змісту вимог ст. 370 КПК України, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вирішуючи питання: - чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 стороною обвинувачення; - чи містить діяння ОСОБА_3 склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; - у вчиненні якого кримінального правопорушення винен ОСОБА_3 , суд, бере до уваги наступне.

За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).

Кримінальна відповідальність за ст. 121 ч. 1 КК України настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння.

Так, сталою судовою практикою, зокрема у постанові Верховного Суду (ЄУНСС: 233/2245/22, номер провадження: 51-5006км24), зазначено, що при перевищенні меж необхідної оборони особа умисно заподіює тяжкі тілесні ушкодження або смерть іншій особі (статті 118, 124 КК), захищаючись від її нападу, з метою припинити такі протиправні дії та запобігти настанню шкідливих наслідків для себе, однак при цьому завдає нападнику тяжкої шкоди (тяжкі тілесні ушкодження або смерть), яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. У такому випадку дії винної особи зумовлені неправомірною поведінкою потерпілого, відповідною реакцією на його напад, а умисел спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень або смерті потерпілого з метою захистити себе від такого нападу.

Про обопільну бійку чи стан необхідної оборони можуть вказувати виявлені у сторін тілесні ушкодження (їх кількість, локалізація, тяжкість, механізм заподіяння тощо), показання очевидців, зроблені очевидцями або зафіксовані камерами спостереження відеозаписи обставин події.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 25.01.2023 (ЄУНСС: 243/9755/20, номер провадження: 51-2073км22), від 02.07.2019 (ЄУНСС: 524/113/15-к, номер провадження: 51-2472км18) та від 20.10.2020 (ЄУНСС: 201/10870/16, номер провадження: 51-3745км20), в яких суд в своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що злочини, передбачені статтями 118 та 124 КК, є умисними, а тому наявність умислу на спричинення шкоди особі, що посягає, у тому числі - умислу на її вбивство, не виключає перебування особи, що захищається, в стані оборони.

Таким чином, для кваліфікації дій ОСОБА_3 за 121 ч. 1 КК України сторона обвинувачення зобов`язана в судовому засіданні допустимими доказами довести наявність в діях обвинуваченого, в тому числі, суб`єктивної сторони умисного тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечним для життя в момент заподіяння, а саме, вини у формі умислу ОСОБА_3 на спричинення з метою протиправного заподіяння ОСОБА_5 умисного тяжкого тілесного ушкодження, а також те, що обвинувачений усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у виді тілесного ушкодження, що є небезпечним для життя в момент заподіяння і бажав або свідомо допускав настання даних наслідків.

У цьому контексті необхідно ретельно проаналізувати не лише об`єктивні, а й суб`єктивні ознаки складу злочину, оскільки саме суб`єктивна сторона складу злочину становить основний критерій розмежування умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчиненого у разі перевищення меж необхідної оборони (ст. 124 КК України) та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечним для життя в момент заподіяння (ст. 121 ч. 1 КК України).

Так, ст. 36 КК України регламентує поняття - необхідної оборони, якою відповідно до частини 1 вказаної статті визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Згідно ст. 36 ч. 2 КК України кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Положення ст. 36 ч. 3 КК України зазначають, що перевищенням меж необхідної оборони є умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

При цьому, у відповідності до ст. 36 ч. 4 КК України, особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

Також, ст. 36 ч. 5 КК України зазначає, що не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Так, умисне тяжке тілесне ушкодження, що є небезпечним для життя в момент заподіяння, належить до категорії складних злочинів.

Об`єктивну сторону злочину утворюють: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження і 3) причинний зв`язок між зазначеними діянням і наслідками.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Мета умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження впливає на кваліфікацію цього діяння лише в одному випадку - коли нею є залякування потерпілого або інших осіб (ст. 121 ч. 2 КК України). Водночас, встановлення мотиву і мети при заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження є обов`язковим, оскільки у ряді випадків наявність певних мотиву чи мети є підставою для кваліфікації такого діяння за іншими статтями КК.

В той же час, умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони з об`єктивної сторони злочину характеризується: 1) діями, спрямованими на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження; 2) наслідком у вигляді тяжкого тілесного ушкодження; 3) причинним зв`язком між зазначеними діями та наслідком; 4) певною обстановкою вчинення злочину.

Вказаний злочин може бути вчинений тільки шляхом активних дій.

На відміну від ст. 121 ч. 1 КК України, з суб`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 124 КК, може бути вчинений лише умисно. Необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або заходів, необхідних для затримання злочинця, не тягне за собою кримінальної відповідальності.

У цьому контексті необхідно виходити з правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 28.05.2015 у кримінальному провадженні №5-25кс15. Зокрема, в разі якщо особа, цілеспрямовано завдаючи удару, не конкретизує у своїй свідомості, яку саме шкоду здоров`ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично спричинено ним потерпілому, то в цьому випадку така особа діє з невизначеним (неконкретизованим) умислом, за якого вона хоча й бажає заподіяти або свідомо припускає можливість заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого, але при цьому не конкретизує точними межами у своїй свідомості ступеня тяжкості цієї шкоди - у таких випадках винувата особа має відповідати за фактично отриманий результат (заподіяну шкоду).

Під час судового розгляду обвинувачений неодноразово наголошував на тому, що він не мав умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, він лише захищався від потерпілого, який напав на нього першим, а оскільки він перебував у більш вразливому положенні та через фізичну перевагу потерпілого над ним, не мав іншої можливості захистити себе іншим шляхом, окрім як вдарити потерпілого ножем.

Вказані обставини підтверджуються також і показаннями самого потерпілого, який зазначив, що саме він наніс обвинуваченому перший удар та застосував фізичну силу щодо останнього.

Також, суд зазначає, що у показаннях обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5 маються розбіжності щодо обставин конфлікту та механізму нанесень тілесних ушкоджень, що також міститься в протоколах слідчих експериментів.

Так обвинувачений ОСОБА_3 у своїх показаннях зазначив, що потерпілий перебував на іншій стороні дороги, звідки звернувся до обвинуваченого. Після чого, потерпілий з проїжджої частини побіг на зупинку, де перебував обвинувачений та всім своїм тілом та ногою, збив його зніг, від чого останній впав, вдарився головою та частково втратив свідомість. Після чого потерпілий продовжив наносити йому удари руками. Оскільки в цей час потерпілий сів на нього зверзу взяв його і почав бити головою об асфальт тримаючи за куртку, скинути з себе потерпілого він не міг, оскільки той був більший, сильніший та молодший за нього. Від вказаних ударів обвинувачений почав втрачати свідомість, коли знайшов ножик, який напевно випав у потерпілого та лежав між ними. Взявши його, він почав захищатись ним, при цьому погано розуміючи обстановку від ударів. Наніс він наскільки пам`ятає приблизно три удари в область поясу. Після чого він перестав наносити йому удари, оскільки побачив у потерпілого кров, а його самого в цей час відтягла його подружка.

Аналогічні обставини обвинувачений ОСОБА_3 , також, зазначав під час проведення слідчого експерименту від 08.08.2025 за його участі.

Також, зазначені ОСОБА_3 обставини, щодо того, що потерпілий повалив його на землю, сів нього зверху та почав наносити йому удари та бити його головою об асфальт, підтверджуються наступними, дослідженими у судовому засіданні, документами - доказами, описаними вище:

1) даними картки виклику швидкої медичної допомоги від 20.06.2025, згідно якої, приводом виклику є травматичні ушкодження (7), інші травми (Т. №1, а.п. 141);

2) даними картки виклику швидкої медичної допомоги від 20.06.2025, згідно якої, приводом виклику є травматичні ушкодження (7), черепно-мозков травма (Т. №1, а.п. 142);

3) даними копії карти виїзду швидкої медичної допомоги №6828 від 20.06.2025, згідно якої, встановлено попередній діагноз ЧМТ (Т. №1, а.п. 144);

4) даними листа директора КНП «КМКЛШМД» ОСОБА_13 , згідно якого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно перебував у межах приймального відділення КНП «КМКЛШМД», 21.06.2025 з 07:20 по 08:05 год., де був оглянутий нейрохірургом.

Після огляду та дообстеження пацієнта, був встановлений діагноз: забій та осаднення м`яких тканин потиличної ділянки голови. Даниз за ЧМТ - не виявлено.

Після огляду та дообстеження, пацієнт покинув сежі приймального відділення у супроводі наряду поліції. (Т. №1, а.п. 145);

5) даними висновку експерта №042-1305-2025 від 23.09.2025, згідно якого, вбачається, що … у ОСОБА_3 , під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 20.06.2025 о 15 годині 59 хвилин (під час огляду лікарем/лікарями швидкої медичної допомоги), з урахуванням відомостей щодо його послідуючого звернення по медичну допомогу, є підстави стверджувати, що у ОСОБА_3 , клінічними лікарями було описано наявність таких тілесних ушкоджень:

- садно та синець (без опису морфології, діаметром 2,0(см)) у ділянці потилиці; синець (без опису морфології) у ділянці правого ліктя.

Відновлення порушеної цілісності тканин по місцю утворення саден та синців спостерігається (у звичайному клінічному перебігу) у строк до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров`я, як загальновизначеного судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості, а тому, кожне з виявлених тілесних ушкоджень, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, відповідно п. п. 1.5.2, 2.3.5. та 4.6. «Правил».

Враховуючи відомі часові дані, обставини події, характер виявлених тілесних ушкоджень, є підстави вважати, що виявлені тілесні ушкодження утворилися за рахунок ударної дії тупих предметів, у строк, до 15 години 59 хвилин 20.06.2025.

Аналіз даних, отриманих органом досудового розслідування під час проведення слідчих експериментів за участі як ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , дає підстави стверджувати, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися способом, який був зафіксований на кадрах відеоряду проведеного слідчого експерименту, що зафіксовано таймером запису 08:22- 08:24, 08:51-08:52, 09:39-09:42… (Т. №1, а.п. 191-197);

6) протокол огляду предмету від 06.08.2025, згідно якого, зафіксовано розмову (діалог) особи чоловічої статі та оператора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф:

Запис розпочався.

Оператор: Помічник.

Особа жіночої статі: Доброго дня, бригада 1502, талончик 6813, там де перехрестя Сабурова, Закревського, ножове.

Оператор: Да.

Особа жіночої статі: Тут просто два чоловіка, вони побилися, ножове ми забрали до себе в машину, другий надає зараз показання поліції, йому треба інша бригада. У нього на голові, ну садно на голові, причом не свіженьке таке, вже в землі замазане, в (нерозбірливо), нічого серйозного

Оператор: Харашо, я щас передам тоді.

Особа жіночої таті: Просто ще одну бригаду, дякую.

Оператор: Добре, добре.

Запис завершився.

Тривалість аудіофайлу становить 00 хвилину 42 секунд. (Т. №1, а.п. 149-153);

7) протокол огляду від 03.09.2025, згідно якого, об`єктом огляду є оптичний диск DVD-R, на якому міститься відеозапис портативних відеореєстраторів працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції у складі екіпажу «0304», які відповідно до Інформаційно-аналітичної бази МВС України, обслуговували виклик від 20.06.2025, що мав місце за адресою: м. Київ, на зупинці громадського транспорту «вул. Миколи Закревського».

…На відео з позначкою часу 16 год. 02 хв. 04 сек., зображено особу під №1 який являється підозрюваним, ОСОБА_3 . Окрім цього, на відеозапису присутній працівник патрульної поліції та два працівника швидкої медичної допомоги. На відео один з працівників оглядає підозрюваного, оскільки останній вказує, що йому потрібна допомога у зв`язку із тим, що у нього наявні ушкодження на потиличній ділянці. Візуально у підозрюваного нявне невелике садно бурого кольору на потилиці.

На цьому огляд оптичного диску DVD-R, на якому міститься відеозапис портативних відеореєстраторів працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції у складі екіпажу «0304», які відповідно до Інформаційно-аналітичної бази МВС України, обслуговували виклик від 20.06.2025, що мав місце за адресою: м. Київ, на зупинці громадського транспорту «вул. Миколи Закревського», завершено. (Т. №1, а.п. 155-158).

Крім того, свідок ОСОБА_7 у наданих суду показаннях, також, зазначила, що: «…вона побачила потерпілого, який був у крові, а саме на футболці в області живота, та виражався нецензурною лайкою, а також штовхнув обвинуваченого ногою і той впав…»

В той же, час потерпілий ОСОБА_5 , щодо даних обставин зазначав, «… що він сидів на автобусній зупинці з колишньою жінкою ОСОБА_9 (з якою вони перед цим вживали алкоголь), за адресою вул. Сабурова 35 у м. Києві. Після чого, на зупинку підійшов обвинувачений і почав говорити по телефону виражаючись нецензурною мовою. В зв`язку з чим, потерпілий зробив йому зауваження, на що обвинувачений йому нецензурно відповів, потім він повторив обвинуваченому зауваження, а на третій раз потерпілий вже підійшов та вдарив обвинуваченого правою рукою в обличчя, вдарив він його 3 рази. На що, обвинувачений різко витягнув ножа та почав ним наносити удари. Обвинувачений наніс йому удари ножем в область лівої частини ребер, живота та паху. Після чого, потерпілий зайшов до «ганделику», що був біля зупинки і попросив виклакати швидку допомогу. Також вказує, що після того як він в закладі попросив викликати йому швидку допомогу, він вийшов з нього та наніс обвинуваченому, ще удар ногою в пах, від чого останній зігнувся, а потерпілий ще раз вдарив його по обличчю, від чого обвинувачений впав».

Зокрема, потерпілий не вказує, що під час нанесення ударів обвинуваченому, той перебував в положенні лежачи на асфальті, а відтак, в даному випадку залишається незрозумілим, яким чином, внаслідок конфлікту в обвинуваченого виникло тілесне ушкодження у виді забою та осаднення м`яких тканин на потиличній ділянці голови.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не наведено та не надано достатніх і беззаперечних доказів, які б свідчили про наявність умислу у обвинуваченого на заподіяння тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачав такі наслідки і бажав або свідомо припускав їх настання.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Тому, суд вважає, що тяжкі тілесні ушкодження, отримані потерпілим ОСОБА_5 20.06.2025, були отриманні внаслідок спроб обвинуваченого ОСОБА_3 захиститись від дій потерпілого, в результаті чого ОСОБА_3 перевищив межі необхідної оборони, завдавши потерпілому ОСОБА_5 , тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення: рана передньої поверхні грудної клітки у ділянці 6 міжреберного проміжку латеральніше лівої середнє-ключичної лінії; рана передньої поверхні черевної стінки зліва, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Водночас право на необхідну оборону виникає лише за певних умов,визначених законом. Необхідна оборона може здійснюватись лише від суспільно небезпечного посягання. Для з`ясування цього необхідно врахувати поведінку нападаючого, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають підстави особі, яка захищається, сприймати загрозу як реальну. В даному провадженні потерпілий, першим почав завдавати ударів обвинуваченому на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, спричинивши обвинуваченому легкі тілесні ушкодження. Шкода здоров`ю обвинуваченого була реальною, а дії потерпілого були суспільно-небезпечними, що підтверджується зафіксованими в нього легкими тілесними ушкодженнями.

Право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає в того, хто захищається, невідкладну необхідність у заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.

За встановлених обставин, обвинувачений мав право на необхідну оборону шляхом заподіяння потерпілому шкоди для негайного припинення його суспільно-небезпечного діяння, яке посягало безпосередньо на здоров`я обвинуваченого.

Припинив обвинувачений завдавати ударів потерпілому колюче - ріжучим предметом, коли потерпілий припинив свої протиправні дії відчувши біль. Таким чином, дії спрямовані на оборону зі сторони обвинуваченого були своєчасними та спрямовані безпосередньо на припинення дій потерпілого.

Але при необхідній обороні допускається заподіяння лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. ККС ВС 27.02.2024(ЄУНСС:674/1521/2022) зазначив, що суд вирішує, чи була оборона необхідною, чи перевищено її межі, аналізуючи всі обставини злочину. Важливі фактори: спосіб і знаряддя злочину, кількість і характер ушкоджень, поведінка винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим. Важливо визначити мотив захисту від злочинного посягання, незважаючи на наявність інших мотивів, як-от страх або намір розправитися з нападником. Оцінюючи мотиви обвинуваченого, суд дійшов висновку що він керувався саме мотивами захисту свого здоров`я, адже після того, як потерпілий відчувши гострий біль припинив завдавати тілесних ушкоджень обвинуваченому, то обвинувачений також припинив завдавати шкоди потерпілому, хоча мав можливість продовжити свої дії та пішов додому надавати собі допомогу.

ККС ВС 13.12.2022 (ЄУНСС:676/1214/2021) зазначив, що ст.124 КК України встановлює кримінальну відповідальність за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони. Диспозиція цієї норми містить обов`язкові ознаки складу злочину, які відрізняють його від діянь, відповідальність за які настає заст.121 КК України.

Виходячи із законодавчого визначення необхідної оборони ст.36 ч.1 КК України, її сутність полягає у правомірному заподіянні шкоди особі, яка здійснює суспільно небезпечне посягання, особою, яка реалізує своє право на захист інтересів, що охороняються законом. Визначальним для поняття необхідної оборони є правомірність захисту і протиправність посягання.

До умов правомірності необхідної оборони відносяться умови, які характеризують суспільно небезпечне посягання: 1) наявність суспільно небезпечного посягання; 2) його дійсність (реальність), та умови правомірності необхідної оборони, що характеризують захисні дії; 3) шкода має заподіюватись лише особі, яка вчиняє посягання, а не будь-якій іншій особі; 4) захист не має перевищувати меж необхідної оборони.

Для притягнення особи до кримінальної відповідальності заст.124 КК України має бути встановлено і доведено, що посягання почалося, триває і потребує негайного відвернення, обвинувачений застосовує заходи для припинення такого посягання на нього, проте зазначені заходи перевищують межі необхідної оборони, тобто він заподіює шкоду, яка є надмірною.

Судом встановлено, що обвинувачений обираючи спосіб захисту не врахував, що потерпілий спричиняв йому легкі тілесні ушкодження використовуючи кулаки, що потерпілий за фізичними даними майже однакової тілобудови, що поряд перебувають інші люди, а тому використання колючо - ріжучого предмета, завдання ним ударів в області груді та в результаті спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень не відповідають обстановці захисту, а шкода яка могла бути завдана і фактично завдана за наслідками дій обвинуваченого є надмірною та перевищує межі необхідної оборони.

Окремо суд вважає необхідно зазначити, що у формулюванні обвинувачення визнаного судом доведеним суд не зазначає спричинення обвинуваченим потерпілому легких тілесних ушкоджень, адже ст. 124 КК України передбачає відповідальність за спричинення тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідальність за ст. 124 КК України настає за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст. 124 КК України умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, так як в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 в ході конфлікту, намагаючись захиститись від дій ОСОБА_5 , перевищив межі необхідної оборони, нанісши останньому тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення: рана передньої поверхні грудної клітки у ділянці 6 міжреберного проміжку латеральніше лівої середнє-ключичної лінії; рана передньої поверхні черевної стінки зліва, які відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження,

Право вийти за межі пред`явленого обвинувачення надано суду відповідно до ст. 337 ч. 3 КПК України, оскільки це покращує становище обвинуваченого.

За таких обставин, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно перекваліфікувати: із ст. 121 ч. 1 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння на ст. 124 КК України умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

Таким чином, суд кваліфікує, дії ОСОБА_3 за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.

Кримінальне провадження №12025100030001895 від 21.06.2025 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 розглянуто з дотриманням правил підсудності.

VIІ. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує наступні норми КПК та КК України.

Так, згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Також, при призначені покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а саме:

- раніше не судимий (Т. №1, а.п. 207);

- не перебуває під наркотичним диспансерно - динамічним наглядом в КНП «Київська міська клінічна лікарня №10 (Т. №1, а.п. 205);

- не перебуває під наглядом у лікаря - психіатра в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» (Т. №1, а.п. 206);

Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання винуватості у нанесені тяжкого тілесного ушкодження у разі перевищення меж необхідної оборони, вперше притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, який визнав нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень, його ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку, що виправлення та запобігання вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння - за ст. 124 ч. 1 КК України, із звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку відповідно до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов`язків згідно ст. 76 КК України.

Положенням ст. 75 КК України передбачено, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

При цьому положення ст. 75 КК України вимагають обов`язково враховувати дані, які характеризують особу винного, вирішуючи питання, чи є можливим виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, й, ухвалюючи рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, суду необхідно навести переконливі аргументи, що ґрунтуються на конкретних обставинах справи.

Суд прийшов до висновку про можливість та ефективність застосування до засудженого ОСОБА_3 інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням та забезпечення мети кримінального покарання, що передбачає не тільки виправлення засудженого, але й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

VIІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов в кримінальному провадженні потерпілою не пред`являвся, а тому суд вважає за необхідне роз`яснити потерпілому, що відповідно до положено ст. 128 ч. 7 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Речові докази у кримінальному провадженні №12025100030001895 від 21.06.2025, а саме:

1) згідно постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 від 21.06.2025, а саме: 1. металевий предмет, що знаходився на проїзній частині, що поміщено до паперового конверту, завіреного підписами всіх учасників та опечатано печаткою «Для довідок № 3» Деснянського УП ГУНП у м. Києві; 2. запальничка, яка знаходилась на асфальті, що поміщено до паперового конверту, завіреного підписами всіх учасників та опечатано печаткою «Для довідок № З» Деснянського УП ГУНП у м. Києві; 3. змив рідини бурого кольору з поверхні асфальту, що поміщено до паперового конверту, завіреного підписами всіх учасників та опечатано печаткою «Для довідок № З» Деснянського УП ГУНП у м. Києві; 4. змив рідини бурого кольору з поверхні асфальту напроти зупинки, що поміщено до паперового конверту, завіреного підписами всіх учасників та опечатано печаткою «Для довідок № 3» Деснянського УП ГУНП у м. Києві; 5. змив рідини бурого кольору з поверхні лавки, що поміщено до паперового конверту, завіреного підписами всіх учасників та опечатано печаткою «Для довідок № З» Деснянського УП ГУНП у м. Києві; 6. рюкзак чорного кольору з речами, що поміщено до спеціального пакету WAR1785980, завіреного підписами всіх учасників; 7. куртка червоного кольору зі слідами РБК на вороті, плечах, рукавах яку поміщено до паперового конверту, завіреного підписами всіх учасників та опечатано печаткою «Для довідок № 3» Деснянського УП ГУНП у м. Києві; 7. штани сірого кольору, що поміщено до паперового конверту, завіреного підписами всіх учасників та опечатано печаткою «Для довідок № 3» Деснянського УП ГУНП у м. Києві; 8. особисті речі, зв`язку ключів у кількості 9 штук з ключем від домофону та міні моделю рулетки, браслет, бездротові навушники чорного кольору без серійного номеру в кейсі, грошові кошти в розмірі 240 гривень (2 купюри номіналом 50 гривень, 2 купюри номіналом 20 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень), монети на суму 44 гривень 30 копійок, наручний годдиник чорного кольору з резиновим ремінцем, шнурки від кросівок червоного кольору, ремінь чорного кольору, які поміщені до спеціального пакету № SUD3096006; 9. телефон марки «Samsung», модель «GALAXY» А16, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , номер мобільного телефону: НОМЕР_3 чорного кольору в шкіряному чохлі чорного кольору, який поміщено до спеціального пакету № PSP1217423, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві (квитанції №001698 від 11.09.2026, №001814 від 13.10.2025) (Т.№1. а.п. 102-103);

2) згідно постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 від 22.08.2025, а саме: отичний DVD-R диск з відеозаписом з портативних відеореєстраторів, який зберігається при матеріалах кримінального провадження (Т. №1, а.п. 153-154);

3) згідно постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 від 07.10.2025, зразок букального епітелію ОСОБА_3 (спецпакет експертної служби МВС №3628730) переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №001807 від 08.10.2025) (Т.№1. а.п. 166);

4) згідно постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 від 10.09.2025, змиви з правої та лівої рук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що поміщені до двох паперових конвертів, опечатаних печатками «Для пакетів Деснянського УП ГУНП у м. Києві», передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №001697 від 11.09.2025) ( Т.№1. а.п. 168).

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно вимог ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта, становить 8 921,76 грн., оскільки під час досудового розслідування проводилась експертиза №СЕ-19/111-25/45680-БД від 30.09.2025 (Т. №1, а.п. 159-164), складає 8 921,76 грн. (Т.№1, а.п. 216).

Висновок експерта №СЕ-19/111-25/45655-БД від 08.10.2025 для дослідження у судовому засіданні стороною обвинувачення не надавався, а тому суд не стягує з ОСОБА_3 витрати на залучення експерта в сумі 17 039,73 грн.

Під час досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні №12025100030001895 від 21.06.2025 застосовувались наступні заходи забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 25.06.2025, накладено арешт на майно (ЄУНСС: 754/9941/25, НП: 1-кс/754/12242/25).

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 13.08.2025, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою (ЄУНСС: 754/13007/25, НП: 1-кс/754/2781/25), який в подальшому було неодноразово продовжено.

Ухвалою суду від 08.05.2026, запобіжний захід у виді тримання під вартою було змінено на домашній арешт, у певний період доби, строк дії якого завершився 08.07.2026.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 615 ч.1 п.15 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до ст. 76 ч. 1 п.п. 1, 2 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази, в кримінальному провадженні №12025100030001895 від 21.06.2025, а саме:

- металевий предмет, що знаходився на проїзній частині; запальничка, яка знаходилась на асфальті; змив рідини бурого кольору з поверхні асфальту; змив рідини бурого кольору з поверхні асфальту напроти зупинки; змив рідини бурого кольору з поверхні лавки, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві, згідно квитанції №001814 від 13.10.2025 - знищити;

- рюкзак, чорного кольору, з речами, (спец пакет WAR1785980), який зберігаються у камері зберігання речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві, згідно квитанцій №001698 від 11.09.2026 та №001814 від 13.10.2025 - повернути власнику;

- куртка червоного кольору зі слідами РБК на вороті, плечах, рукавах; штани сірого кольору; особисті речі, зв`язку ключів у кількості 9 штук з ключем від домофону та міні моделю рулетки, браслет, бездротові навушники чорного кольору без серійного номеру в кейсі, грошові кошти в розмірі 240 гривень (2 купюри номіналом 50 гривень, 2 купюри номіналом 20 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень), монети на суму 44 гривень 30 копійок, наручний годинник чорного кольору з резиновим ремінцем, шнурки від кросівок червоного кольору, ремінь чорного кольору; телефон, марки «Samsung», модель «GALAXY» А16, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , номер мобільного телефону: НОМЕР_3 , чорного кольору в шкіряному чохлі чорного кольору, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві, згідно квитанції №001698 від 11.09.2026 - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- оптичний DVD-R диск з відеозаписом з портативних відеореєстраторів - зберігати при матеріалах судового провадження;

- зразок букального епітелію ОСОБА_3 (спецпакет експертної служби МВС №3628730), який зберігається у камери зберігання речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві, згідно квитанції №001807 від 08.10.2025 - знищити;

- змиви з правої та лівої рук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві, згідно квитанції №001697 від 11.09.2025- знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 8 921,76 (вісім тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 76 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 25.06.2025 на майно (ЄУНСС: 754/9941/25, НП: 1-кс/754/12242/25) - скасувати.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1