Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №707/958/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/958/26

2/707/992/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

представника позивача Блєзніцова Є.А.,

представника відповідача Сучило А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на наступне.

14.02.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода на перехресті вулиць Михайла Грушевського – Гоголя за участю транспортного засобу HUNDAY TUCSON, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивачки та транспортного засобу SKODA FABIA д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідачки, унаслідок чого автомобіль позивачки зазнав механічних пошкоджень. Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2022 року у справі №712/1739/22 винуватцем дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 . Згідно з постановою Черкаського апеляційного суду від 23.12.2025 у справі №712/10135/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки матеріальну шкоду у розмірі 198707,35 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх грошових зобов`язань, просить суд стягнути з останньої:

- пеню за період з 04.04.2022 (наступний день після набрання законної сили постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2022 у справі №712/1739/22) по 04.04.2023 у сумі 89554,26 грн.;

-3 % річних за період з 04.04.2022 по 03.03.2026 (дата підписання позовної заяви) у сумі 23339,00 грн.;

-інфляційне збільшення боргу за період з квітня 2022 року по лютий 2026 рік у сумі 100523,74 грн.; всього просить стягнути з відповідачки 213 417,00 грн. та судовий збір у розмірі 2134,17 грн.

1.2.Представник відповідача надав до суду відзив, в якому вказав, що положення ст. 625 ЦК України регулює зобов`язальні правовідносини і не поширюється на правовідносини у зв`язку із завданням шкоди, а правовідносини з приводу виконання судових рішень врегульовано Законом України «Про виконавче провадження». Посилання позивача на початок перебігу строку виникнення заборгованості з 04.04.2022 не відповідає дійсності, адже вимоги про стягнення коштів в примусовому порядку стало можливим після набрання законної сили постанови Черкаського апеляційного суду від 23.12.2025 у справі №712/10135/22, а не після набрання законної сили постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2022 у справі №712/1739/22. Враховуючи зазначене, позивач мала здійснювати розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з 24.12.2025 до звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим інфляційне збільшення повинно складати 3391,93 грн., 3% річних має складати 1159,58 грн., а всього 4551,51 грн. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

1.3. 26.05.2026 від представника позивача ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення у справі, що подані у строк для подачі відповіді на відзив, де він зазначив, що відповідачці достеменно було відомо про порушення прав позивача, шляхом завдання їй матеріальних збитків внаслідок ДТП, після винесення постанови у адміністративній справі про притягнення до відповідальності за ст. 124 КУпАП. Дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення. Заперечення сторони відповідача, щодо заявлених вимог, зокрема щодо періоду розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат необґрунтоване. Просить задовольнити позовні вимоги.

1.4. Ухвалою суду від 22.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання, від 06.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у зв`язку зі складністю справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 14 год. 00 хв. 14 жовтня 2026 року.

1.5. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладені у відзиві на позов обставини.

2.Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2025 у справі № 712/10135/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром завданої матеріальної шкоди і виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 2516800 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн., судовий збір в сумі 407,31 грн., а всього – 28575,31 грн.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 23.12.2025 рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2025 змінено, збільшено розмір матеріальної шкоди з 25168,00 грн. до 198707,35 грн. та збільшено розмір моральної шкоди з 3000 грн. до 10000 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Судове рішення набрало законної сили 23.12.2025.

2.2. Відповідно до інформації щодо виконавчих проваджень АСВП 80671797 відкрито 03.04.2026, боржник ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_1 ; АСВП 80673982 відкрито 03.04.2026, боржник ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_1 ; АСВП 80674364 відкрито 03.04.2026, боржник ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_1 .

3. Релевантні джерела права

3.1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3.3. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Звертаючись до суду з позовом, позивачка посилалась на те, що постановою Черкаського апеляційного суду від 23.12.2025, яка набрала законної сили 23.12.2025, з ОСОБА_2 на її користь стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 198 707,35 грн. Позивачка стверджує, що відповідачка не виконала своє грошове зобов`язання.

Згідно з наданим позивачкою розрахунком, з відповідачки підлягають стягненню 213 417,00 грн., у тому числі: пеня за період з 04.04.2022 по 04.04.2023 у сумі 89554,26 грн.; 3 % річних за період з 04.04.2022 по 03.03.2026 у сумі 23339,00 грн.; інфляційне збільшення боргу за період з квітня 2022 року по лютий 2026 рік у сумі 100523,74 грн.

Даючи оцінку вказаним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Суд вважає, що припис частини другої статті 625 ЦК України застосовний до спірних правовідносин.

Завдання майнової (матеріальної) шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Отже, з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди.

Вказане узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові ВП Верховного Суду від 19 червня 2019 у справі № 703/2718/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Тому приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (зокрема деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт тощо). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачають договір або спеціальний закон, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові ВП ВС від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21 (провадження № 14-91цс22).

У постанові від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду…За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт)… з дня набрання рішення законної сили, зобов`язання відшкодувати шкоду стало конкретизоване і визначене. І з указаного часу воно мало бути виконане.

Унаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов`язання з відшкодування шкоди, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з неї на користь позивачки передбачених ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та 3 % річних, однак не погоджується з розрахунком, приведеним позивачкою, щодо початку періоду виконання зобов`язання. Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 463/389/14-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, від 06 грудня 2023 року у справі № 522/12406/22).

Сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х процент інфляції - сума боргу. Сума трьох процентів річних розраховується за формулою: (сума боргу х 3 % х кількість прострочених днів) / 365 (кількість днів у році).

Інфляційні втрати за період прострочення виконання зобов`язання з відшкодування матеріальної шкоди в сумі 198 707,35 грн. за період з 24.12.2025 (наступний день після набрання постановою Черкаського апеляційного суду від 23.12.2025 законної сили) по 03.03.2026 (межі позовних вимог) складають: 198 707,35 грн. *100,70%*101,00% - 198 707,35 грн. = 3391,93 грн.

Суд бере до уваги, що у грудні 2025 року та у березні 2026 року прострочення виконання зобов`язання було менше 15 днів, що має значення для неврахування індексу інфляції в обох цих місяцях. Подібний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19.

3 % річних за період прострочення виконання зобов`язання з відшкодування матеріальної шкоди в сумі 198 707,35 грн. за період з 24.12.2025 (наступний день після набрання постановою Черкаського апеляційного суду від 23.12.2025 законної сили) по 03.03.2026 (межі позовних вимог) складають: 198 707,35 грн. *70 днів*3%/365 днів = 1143,25 грн.

Таким чином, позовні вимоги є частково обґрунтованими в частині стягнення з відповідачки інфляційних втрат в сумі 3391,93 грн. та 3% річних в сумі 1143,25 грн.

Отже, у цій частині позов підлягає до часткового задоволення у загальному розмірі 4535,18 грн.

4.2. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідачки пені, суд приходить до такого.

Як передбачено ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. (ч. 1 ст.548 ЦК України).

Оскільки неустойка (штраф, пеня) - є способом забезпечення виконання зобов`язання, яке забезпечується договором або законом, зобов`язання з відшкодування шкоди не є договірним, а норми Глави 82 ЦК України (відшкодування шкоди) не містять положень про можливість нарахування пені на суму завданої шкоди, суд вважає, що застосування ст. 549 ЦК України до зобов`язань з відшкодування шкоди є безпідставним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені за період невиконання грошового зобов`язання з відшкодування шкоди не підлягають до задоволення.

5. Розподіл судових витрат

5.1.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у сумі 2134,17 грн., позовні вимоги задоволено частково у розмірі 4535,18 грн., пропорційність задоволених вимог становить 2,13% (4535,18х100: 213 417,00 = 2,13%).

Оскільки вимоги позивачки задоволено на 2,13%, то сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивачки в сумі 45,46 грн. (2134,17 х 2,13 % = 45,46).

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) інфляційних втрат у розмірі 3391 (три тисячі триста дев`яносто одна) грн. 93 коп. та 3% річних у розмірі 1143 (одна тисяча сто сорок три) грн. 25 коп., що загалом становить 4535 (чотири тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 45 (сорок п`ять гривень) грн. 46 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. С. Волкова