Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №705/5534/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5534/26

3/705/2035/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

- за ч.5 ст.126 та ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області знаходяться адміністративні матеріали відносно громадянина ОСОБА_1 №705/5534/26 (провадження 3/705/2035/26); №705/5536/26 (провадження 3/705/2036/26).

Відповідно до адміністративного матеріалу №705/5534/26 (провадження 3/705/2035/26), ОСОБА_1 06.08.2026 о 17:27 год. в м.Умань, по вул..Визволителів, 18, керував автомобілем «NEON », д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами. При цьому правопорушення вчинене повторно протягом року, оскільки 29.07.2026 ОСОБА_1 постановою серії ЕНА №7635622 був притягнутий до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до адміністративного матеріалу №705/5536/26 (провадження 3/705/2036/26), ОСОБА_1 06.08.2026 о 17:27 год. в м.Умань, по вул..Визволителів, 18, керував автомобілем «NEON », д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини та з салону автомобіля. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місті зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер 6820, тест 252, результат тесту 0,64%, чим порушив п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення, вказані протоколи складено у присутності ОСОБА_1 , а відтак останньому відомо про наявність в провадженні суду справ стосовно нього.

Правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП не входять до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суддя, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судові засідання, а також те, що від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вважає за можливе справу розглядати без його участі, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суддя надійшов наступного висновку.

Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи наявні у справі докази, приходжу до висновку, що винна ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №739061 від 06.08.2026 та долученими до нього матеріалами; даними результатів відеофіксації на оптичному диску, де зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння приладу Drager Alcotest 6820 ARTA 0168, тест №252, який показав 0,64%.

Обставини, що зафіксовані на відеозаписі, які оцінені в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, дослідженими під час судового засідання, повністю узгоджуються з відомостями про фактичні обставини правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суддя дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд прийшов до висновку про призначення адміністративного стягнення в межах санкції статті 130 КУпАП, що відповідатиме характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.

Закон у будь-якому випадку забороняє керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і будь-які причини, що спонукали сісти за кермо в нетверезому стані, не можуть виправдати такі дії особи.

Пунктом 2.1.а ПДР передбачено, що водії механічного транспортного засобу повинні мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортними засобом відповідної категорії.

Так, ч.5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою –четвертою ст.126 КУпАП. Відповідно до ч.2 ст. 126 КУПАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до постанови ЕНА №7635622, ОСОБА_1 ,19.07.2026 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Жодних відомостей про скасування вказаної постанови суду не надано.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП в суді підтверджена повністю зібраними на нього матеріалами адміністративної справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 739074 від 06.08.2026 та долученими до нього матеріалами.

Сукупність досліджених доказів є переконливими і в повній мірі свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП України якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП адміністративний матеріал № 705/5534/26; (3/705/2035/26) та адміністративний матеріал № 705/5536/26; (3/705/2036/26) підлягають об`єднанню в одне провадження.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

При визначенні виду стягнення суд враховує характер та обставини вчинення правопорушень, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Як зазначено у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 (справа № 702/301/20), внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст. ст. 33, ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП.

При цьому, слід зазначити, що санкція ч.5 ст. 126 КУпАП передбачає призначення покарання з оплатним вилученням транспортного засобу або без такого.

Разом із тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що транспортний засіб, яким керувала особа на момент вчинення адміністративних правопорушень, належить йому на праві приватної власності. За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити належність зазначеного транспортного засобу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На підставі вищезазначеного, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визнати виннуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення:

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за ч.1 ст.. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно визначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати адміністративний матеріал №705/5534/26; (3/705/2035/26) та адміністративний матеріал № 705/5536/26; (3/705/2036/26) в одне провадження та присвоїти номер №705/5534/26; (3/705/2035/26).

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст.126 та ч.1 ст. 130 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф повинен бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Л. Гудзенко