Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №522/5055/26-Е — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №522/5055/26-Е

Суддя: Поліщук І. О.

Справа № 522/5055/26-Е

Номер провадження № 2/521/5384/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Поліщук І.О.,

за участю секретаря судового засідання Коржеван В.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Савіна С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської Ольги Сергіївни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича про визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської О.С., приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В.А. про визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.

Позовні вимоги обґрунтована тим, що ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.10.2020 по справі №521/10506/20, був співвласником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

12.05.2023 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. було оформлено перехід права власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 .

Позивач вважає ці дії незаконними. оскільки звіт про оцінку майна, який було виготовлено 03.11.2022 ТОВ «ІКБ «ТРІАДА», складено без фактичного доступу оцінювача до квартири, у зв`язку з цим на переконання позивача така оцінка є недостовірною.

Також позивач вказує на те, що на момент реєстрації права власності (12.05.2023) звіт про оцінку майна від 03.11.2022 втратив чинність, оскільки з моменту його виготовлення пройшло більше 6-ти місяців.

Позивач посилається на те, що квартира належить позивачу та його доньці. У зв`язку з тим, що приватний виконавець не повідомив іншого співвласника про передачу частки стягувачу, оскаржуваний акт приватного виконавця є незаконним.

Окремою підставою для задоволення позовних вимог позивач вважає, той факт що постанова приватного виконавця Крецула В.А. про передачу майна стягувачу від 15.02.2023 року, з`явилася в системі АСВП лише 02.06.2023 року, вказаний документ був завантажений не до розділу «Перелік постанов», а до розділу «Інші документи», що є технічним способом приховування процесуального документу від автоматизованого контролю та сторін провадження. Вказане, на думку позивача підтверджує факт виготовлення документу «заднім числом», тобто після того, як позивач 29.03.2023 року виявив його відсутність в системі АСВП.

На підставі наведеного позивач просить визнати незаконним та скасувати Акт приватного виконавця Крецула В.А від 15.02.2023.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 12.05.2023 на ім`я ОСОБА_2 . Скасувати запис про право власності ОСОБА_2 у Державному реєстрі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31.03.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської О.С., приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В.А про визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності передати за територіальною підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 позову заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду і відкрито провадження у цивільній справі. Призначено цивільну справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, накладено арешт на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2298978051101). Заборонено суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо зміни власника вказаного майна до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19.05.2026 задоволено клопотання ОСОБА_1 витребувано від Міністерства юстиції України (орган, що адмініструє систему АСВП): офіційну інформацію щодо точної дати та часу реєстрації постанови про передачу майна стягувачу у виконавчому провадженні №69635562 відповідача ОСОБА_3 ; повний перелік зареєстрованих постанов по вказаному виконавчому провадженню з датами їх внесення до системи.

Витребувано від приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича: документи, що підтверджують проведення електронних торгів з реалізації 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , або акти (протоколи) про визнання торгів такими, що не відбулися; докази письмового повідомлення співвласника майна про передачу частки стягувачу (повідомлення з відміткою про вручення або поштові квитанції); звіт про незалежну оцінку майна від 03.11.2022 з усіма додатками.

Витребувано від нотаріуса Янковської Ольги Сергіївни: нотаріальну справу щодо видачі свідоцтва про право власності від 12.05.2023, зокрема перелік документів, поданих для вчинення нотаріальної дії.

Витребувано від приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича (додатково): постанову про зарахування вартості переданого майна (1/2 частки квартири АДРЕСА_1 ) в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № 69635562; постанову про повне або часткове закінчення виконавчого провадження № 69635562 або про зменшення суми боргу після передачі майна стягувачу.

Ухвалою Хаджибейського суду від 17.08.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату час судового засідання був повідомлений належним чином.

Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судове засідання представник ОСОБА_2 адвокат Савін С.О. з`явився, надав пояснення у судовому засіданні.

Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі з підстав їх безпідставності та необґрунтованості.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Янковська О.С. у судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином. Надала до суду письмові пояснення, в яких вказала, що нотаріус може бути відповідачем лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення. Під час видачі свідоцтва про право власності ОСОБА_4 діяла в якості нотаріуса і тому не може бути відповідачем у даній справі.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. у судове засідання не з`явився.

Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача Журавльова І.П., дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із частинами шостою, сьомою та дев`ятою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і якщо він виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, таке майно передається стягувачу в рахунок погашення боргу, про що виконавець виносить постанову та складає акт, які є підставою для подальшого оформлення права власності на таке майно.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першої статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення звертається саме на майно боржника. Звернення стягнення проводиться в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно з частиною третьою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясувати питання, чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами, вирішувати питання про необхідність визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Подібні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18 (провадження № 61-13422св19), а також від 16 лютого 2022 року у справі №752/15527/19 ( провадження №61-5226св21).

Із матеріалів справи чітко вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.10.2020 по справі №521/10506/20, належить 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

12.08.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим О.В. було прийнято на виконання виконавчий лист №522/21591/21, виданий 19.04.2022 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 530 327,06 (п`ятсот тридцять тисяч триста двадцять сім) гривень 06 копійок, з яких: - основна заборгованості в розмірі 424 950 (чотириста двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень; - проценти в розмірі 62 160, 12 (шістдесят дві тисячі сто шістдесят) гривня 12 копійок; - 3% річних в розмірі 11 245,67 (одинадцять тисяч двісті сорок п`ять) гривень 67 копійок; - інфляційні втрати в розмірі 31 971,27 (тридцять одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна) гривня 27 копійок, сума понесених судових витрат у розмірі 5 303,28 (п`ять тисяч триста три) гривень двадцять вісім копійок, та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69635562.

Виконавчий лист №522/21591/21 від 19.04.2022 було виданого на виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.02.2022 по справі №522/21591/21.

Судом встановлено, що заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.04.2022 по справі №522/21591/21 є чинним.

10.02.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. було прийнято постанову про прийняття виконавчого провадження №69635562 до свого провадження.

03.11.2022 суб`єктом оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «ТРІАДА», на підставі постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 03.11.2022 по справі №69635562, було виготовлено звіт про незалежну оцінку майна від 03.11.2022, а саме - 1/2 частки квартири АДРЕСА_1

Судом встановлено, що мета оцінки була визначена для визначення ринкової вартості об`єкту оцінки для подальшої примусової реалізації згідно Закону України «Про виконавче провадження». Ринкова вартість об`єкту оцінки – 447 199,00 (чотириста сорок сім тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок.

Зі змісту постанови №69635562 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 15.02.2023 вбачається, що відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», передано на реалізацію нерухоме майно – 1/2 частини квартири, загальною площею 45,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.10.2020 по справі №521/10506/20, право власності зареєстроване в Державному реєстрі прав за номером 40716042, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2298978051101.

Стартова ціна лоту становила – 447 199,00 (чотириста сорок сім тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок, яка була визначена на підставі звіту про незалежну майна оцінку майна від 03.11.2022.

Згідно протоколу проведення електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України №581020 від 02.01.2023 по лоту №520728 електронні торги з реалізації нерухомого майна не відбулись, у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів 02.06.2022, місце проведення торгів – офіційний сайт Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України за посиланням https://setam.net.ua/auction/518764.

Згідно протоколу проведення електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України №582686 від 23.01.2023 по лоту №522545 електронні торги з реалізації нерухомого майна не відбулись, у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів 04.07.2022, місце проведення торгів – офіційний сайт Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України за посиланням https://setam.net.ua/auction/519505.

Згідно протоколу проведення електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України №582686 від 13.02.2023 по лоту №522545 електронні торги з реалізації нерухомого майна не відбулись, у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів 04.07.2022, місце проведення торгів – офіційний сайт Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України за посиланням https://setam.net.ua/auction/520301.

Відповідно до ч.ч.6-8 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», У разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Судом встановлено, що 15.02.2023 на адресу приватного виконавця надійшла письмова заява стягувача ОСОБА_2 про виявлення бажання залишити за собою нереалізоване майно вищевказане майно за початковою ціною третіх електронних торгів, що склала 313 039,30 грн. (триста тринадцять тисяч тридцять дев`ять) гривень 30 копійок.

Вищевказані обставини стали підставою для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 15.02.2023 та акту передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 15.02.2023.

Відповідно до ч.9 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт.

Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської О.С. були всі підстави для видачі на користь ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на 1/2 частини квартири, загальною площею 45,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого 12.05.2023 в реєстрі за №783 та реєстрації за стягувачем права власності на даний об`єкт нерухомого майна.

Суд критично ставиться до посилань позивача на те, що реєстрація права власності за ОСОБА_2 було проведено на підставі нечинного звіту про оцінку майна, оскільки на момент видачі нотаріусом спірного свідоцтва та проведення за ОСОБА_2 реєстрації права власності, майно було оцінено за результатами проведення третіх електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, а не на підставі звіту про оцінку майна, що повністю відповідає вимогам ст.61 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд вважає хибними посилання позивача про те, що інший співвласник спірної квартири, а саме ОСОБА_5 мала переважне право викупу 1/2 частини, яка належала її батьку – ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Відповідно до ч.1 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

З матеріалів справи вбачається, що в правовідносинах, які виникли в рамках даної справи, мав місце бути процес примусової реалізації арештованого майна, який проводиться шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною, що передбачено ст.61 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, у приватного виконавця був відсутній обов`язок повідомлення іншого співвласника – ОСОБА_5 про передачу частки у спірному майні стягувачу.

Посилання в позовній заяві на постанови Верховного Суду у справах №619/4981/13ц, №917/628/17, №756/6374/17 відхиляються судом, оскільки є помилковими, судові рішення у вказаних справах ухвалено за інших правовідносин сторін, при цьому, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судом фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних правовідносин є відмінними із справою, що розглядається судом у даному цивільному провадженні.

Щодо позиції позивача в тієї частині, що постанова приватного виконавця Крецула В.А. про передачу майна, яка з`явилася в системі АСВП лише 02.06.2023 року і вказаний документ був завантажений не до розділу «Перелік постанов», а до розділу «Інші документи», що є технічним способом процесуального документу від автоматизованого контролю та сторін провадження та свідчить про фальсифікацію документу, суд дійшов наступних висновків.

Контроль та перевірки діяльності приватного виконавця в Україні проводять такі органи: Міністерство юстиції України — здійснює планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців (або доручає це Управлінню державної виконавчої служби). Рада приватних виконавців України — має право за власною ініціативою або за зверненням учасника виконавчого провадження перевірити діяльність приватного виконавця щодо дотримання Кодексу професійної етики, Статуту Асоціації та рішень органів самоврядування. Дисциплінарна комісія приватних виконавців — розглядає подання за результатами перевірок та вирішує питання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Стаття 74. Закону України «Про виконавче провадження» передбачає можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Частиною 1 цієї статті передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

В ході розгляду даної справи судом встановлено та не оспорювалося позивачем, що ще 29.03.2023 року позивач виявив відсутність в системі АСВП постанови про передачу майна стягувачу, яка датована 15.02.2023 року, але жодних скарг на приватного виконавця Крецула В.А. до відповідних органів, які уповноважені здійснювати контроль та перевірку діяльності приватного виконавця в Україні, а саме до Міністерства юстиції, Ради приватних виконавців України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців, які компетентні ініціювати службові розслідування щодо неправомірності дій приватних виконавців та складати відповідні висновки.

Судом встановлено, що Постанова приватного виконавця Крецула В.А. про передачу майна стягувачу від 15.02.2023 року, внесена до Автоматизованої Системи Виконавчих проваджень 02.06.2023 року.

Разом з тим, Наказом державної судової адміністрації України Міністерства юстиції України № 177/2370/5 від 14.06.2022 року, затверджено Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів.

Частиною II вказаного Положення передбачено Виконавчі документи, що вносяться до Реєстру

1. До Реєстру вносяться такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

2) судові накази;

3) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

7) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених законом;

8) рішення інших державних органів та рішення Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";

10) рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

11) рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Тобто п.6 передбачає обов`язкове внесення приватним виконавцем постанов про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Ч.4 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Враховуючи викладене, проаналізувавши вищенаведені нормативно-правові акти, суд приходить до висновку, що в межах розгляду даної цивільної справи позбавлений можливості констатувати факт підробки та використання підробленого документа, яким, на думку позивача і є Постанова приватного виконавця Крецула В.А. про передачу майна стягувачу датована 15.02.2023 року.

Щодо вимоги про скасування запису про право власності ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частини перша статті 5 ЦПК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року в справі № 923/876/16.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 06 квітня 2021 року в справі № 910/10011/19, від 01 березня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц, від 04 липня 2023 року в справі № 373/626/17 та інших викладено правовий висновок, згідно якого обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року в справі № 545/1883/20 (провадження № 61-5728св21) зроблено висновок, що «підлягають скасуванню оскаржувані судові рішення і в частині вирішення позовних вимог про скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення становища, що існувало до порушення, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог, оскільки задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за АТ «Альфа-Банк» призведе до відновлення порушених прав позивача, і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності та скасування запису про реєстрацію права власності, який є неналежним способом захисту порушеного права».

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 заявлено вимоги до ОСОБА_2 про скасування запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови в позові у цій частині.

Щодо кола відповідачів даної справи, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як слідує з позовної заяви ОСОБА_1 відповідачем, крім ОСОБА_2 , визначено також приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковську О.С.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказано, що «сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за заявою особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

У постанові Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15 (провадження № 14-94цс19), у справі з подібними правовідносинами зазначено, що «нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно». «Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності на квартиру має розглядатися як спір, який пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на квартиру іншою особою, за якою зареєстроване відповідне право. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис у Держреєстр. Приватний нотаріус не може бути належним відповідачем за заявленими позовними вимогами».

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16 (провадження № 14-661цс18) за позовом іпотекодавця до нотаріуса, третя особа - особа, право на майно якої оспорюється, зазначивши, що у вказаних правовідносинах належним відповідачем є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності.

Отже, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Янковська О.С. є неналежним відповідачем у цій справі, а належним відповідачем є особа, щодо якої були здійснені відповідні реєстраційні дії.

Відтак, у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської О.С. слід відмовити з цих підстав.

За таких обставин суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до п. 7 ст. 158 ЦПК України разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи закінчення судового розгляду, суд вважає можливим вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову вжиті ухвалою Хаджибейського районного суду сіста Одеси від 23.04.2026 року та Одеси від 23.04.2026 по справі № 522/5055/26-Е, а саме: скасувати арешт 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2298978051101). Скасувати заборону суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо зміни власника вказаного майна.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської Ольги Сергіївни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича про визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, відмовити у повному обсязі.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 по справі № 522/5055/26-Е, а саме:

- скасувати арешт 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2298978051101).

- скасувати заборону суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо зміни власника вказаного майна.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15.10.2026.

Суддя: І.О. Поліщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua