Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №504/3864/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Суд: Доброславський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №504/3864/26

Суддя: Жовтан П. В.

Справа № 504/3864/26

Номер провадження 3/504/1387/26

ПОСТАНОВА

15.10.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта вища, працюючого старшим інспектором ВЗВБ УВТС ГУНП в Одеській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , водійське посвідчення НОМЕР_1 від 21.07.2005р., ІПН НОМЕР_2 ,

-за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №740750, складеного 08.08.2026р. інспектором УПП в Одеській області Чернієнко М.С. вбачається, що 08.08.2026р. о 13:40 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «FORD MONDEO» н/з НОМЕР_3 , під час руху по Новомиколаївській дорозі 21 км + 220 метрів, скоївши ДТП, а саме наїзд на автомобіль «VOLVO FH» н/з НОМЕР_4 , після чого місце події покинув та зупинився за адресою Новомиколаївській дорозі 21 км + 500 метрів. Такими діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.10 «а» «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ст.122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 в присутності свого представника адвоката Миронюк М.П. свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав та пояснив, що 08.08.2026р. після вчинення ДТП водій автомобіля «VOLVO FH» н/з НОМЕР_4 ОСОБА_2 самовільно поїхав з місця пригоди, однак був зупинений на б/п «Центроліт». В свою чергу йому прийшлося вимушено покинути місце ДТП, щоб наздогнати ОСОБА_2 . Просив провадження по справі закрити на підставі ст.247 КУпАП. Пізніше надали заяви про розгляд справи без їх участі.

В судові засідання водій автомобіля «VOLVO FH» н/з НОМЕР_4 ОСОБА_2 , та поліцейський Чернієнко М.С., не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення яких були сповіщені своєчасно належним чином, тому суддя вважає розглянути справу на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №740750 від 08.08.2026р., за ст. 122-4 КУпАП;

- даними схеми місця ДТП від 08.08.2026р.;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.08.2026р.;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08.08.2026р.;

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення пункту 2.10 «а» ПДР України. Ця норма зобов`язує водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці події.

Тобто водій ОСОБА_1 був зобов`язаний виконати приписи пункту 2.10 «а» ПДР України, оскільки обов`язок негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди покладається на кожного водія, причетного до ДТП, незалежно від наявності чи відсутності його вини в її вчиненні.

Суд критично оцінює версію сторони захисту про те, що ОСОБА_1 був змушений покинути місце ДТП з метою наздогнати водія автомобіля «VOLVO FH» (н/з НОМЕР_4 ) ОСОБА_2 , який допустив зіткнення з його автомобілем «FORD MONDEO». Зазначені доводи є безпідставними, оскільки чинне законодавство не передбачає винятків із правил причетності до ДТП для самостійного переслідування інших учасників пригоди.

Крім того по аналогії ст.337 КПК України, судовий розгляд у справах про адміністративне правопорушення проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення. За ч.2 ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже, винуватість іншого учасника події в порушенні ПДР, жодним чином не виключає вину водія ОСОБА_1 у вчиненому ним правопорушенні, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

З огляду на сукупність досліджених у справі доказів, суд вважає, що позиція ОСОБА_1 є способом його захисту, обумовленим прагненням уникнути відповідальності, а доводи його представника не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні.

Таким чином, оцінивши у всій сукупності досліджені по справі докази, суддя приходить до висновку, що вони узгоджуються між собою та підтверджують винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, при цьому суддя вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а саме: залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, тому суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.122-4 КУпАП.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 27, 33-35, 40-1, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяП. В. Жовтан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua