Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №522/10691/26
Суддя: Таварткіладзе О. М.
Номер провадження: 33/813/1810/26
Номер справи місцевого суду: 522/10691/26
Головуючий у першій інстанції Осіік Д. В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання Чередник К.А.,
осіб, які взяли участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції:
- ОСОБА_1 ,
- адвоката Гулям Уміда Хазратовича,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Гулям Умід Хазратовича на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2026 року, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №678259 від 29.05.2026 року, водій ОСОБА_1 28.05.2026 року, о 23 годині 24 хвилини, керувала електросамокатом JET, без д. н. з. по вул. Пляж Ланжерон,1А у м. Одесі у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Аlcotest Drager 7510 ARLM 0405, результат якого склав 0,76 проміле, тест № 1765, чим порушила п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2026 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот п`ять) гривень, 60 коп.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Гулям Умід Хазратович подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вбачається з відеозапису після проходження тестуванні із застосування приладу алкотестер Drager 7510 працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 права на проведення огляду в закладі охорони здоров`я, також працівники полії вели в оману ОСОБА_1 повідомивши, що зазвичай за ст. 130 КУпАП суд накладає штраф.
В матеріалах справи відсутні докази щодо пропонування працівниками поліції пройти обстеження в медичному закладі та доставку в такий заклад.
Під складання протоколу було оголошено повітряну тривогу, ОСОБА_1 повідомляла, що намагалася визвати таксі, але із за повітряної тривоги в неї не вдалося. Складання протоколу під час повітряної тривоги порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 2 Право на життя. В постанові суду зазначено, що доводи сторони захисту про оголошення повітряної тривоги і суддею не приймаються до ували «так як доказів цього матеріали надані стороною захисту шоки з відомостей не містять та вони спростовується дослідженими під час розгляду справи відеозаписом з місця поді», даний аргумент спростовується відеозаписом з місця поді, а саме фрагментом об 23:53:20, на якому тричі чітко чутно «відбій повітряної тривоги».
3 досліджених матеріалів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису з місця події, встановлено, що під час спілкування співробітників поліції з ОСОБА_1 , яка перебуває біля електросамоката, без повідомлення їй про наявність обґрунтованих підозр щодо її перебування у стані сп`яніння, не називаючи ознак, які б могли свідчити, запропонували її пройти огляд за допомого технічного пристрою Драгер. Також у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені ознаки огляду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, які взяли участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційний суд дійшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписи ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з`ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до неї адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Проте, апеляційний суд з такими висновками не погоджується.
Слід зазначити, що відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.
За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, тобто у даному конкретному випадку, на поліцейського.
Апеляційний суд виходить із того, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо.
Для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом повторно досліджено докази, що зібранні по справі працівниками поліції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №678259 від 29.05.2026 року, водій ОСОБА_1 28.05.2026 року, о 23 годині 24 хвилини, керувала електросамокатом JET, без д. н. з. по вул.Пляж Ланжерон,1А у м.Одесі у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Аlcotest Drager 7510 ARLM 0405, результат якого склав 0,76 проміле, тест №1765, чим порушила п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно роздруківки (чеку) тесту з газоаналізатора Драгер 7510, з якого встановлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 поліцейськими проведений 28.05.2026 року о 23-55 год. з використанням спеціального технічного засобу, а саме газоаналізатора Драгер 7510. Тест № 1765 показав, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду: 0.76 ‰.
Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими проведений за допомогою газоаналізатора Драгер 7510, прилад № ARLМ-0406, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння. Результат огляду на стан сп`яніння склав 0.76 ‰.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №678259 від 29.05.2026 року, додано відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських, дослідженням яких встановлено, що такі відеозаписи стосуються події, що мала місце 28.05.2026 року, за участі ОСОБА_1 . Так, з відеозаписів відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції встановлено факт керування ОСОБА_1 на транспортному засобі електросамокат JET, без д. н. з. З відеозаписів з ПВР вбачається, що під час спілкування, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та було запропоновано, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою пристрою Драгер. ОСОБА_1 не заперечувала, що вранці у зв`язку з днем її народження, адміністрація готелю пригостила її з та її супутника пляшкою шампанського і вона з цього приводу випила келих шампанського, після чого їй стало зле ві вона більше нічого не вживала. ОСОБА_1 пройшла огляд, результат склав 0,76 ‰. Працівник поліції повідомив, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та роз`яснено ОСОБА_1 її права передбачені ст. 268 КУпАП.
При розгляді справи апеляційний суд виходить з наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З положень ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують, зокрема транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування, зокрема транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Аналогічні положення, але з більш детальним врегулюванням дій поліцейського під час огляду водія на стан сп`яніння, містяться в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі – Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція № 1452/735).
Зокрема, положення п. 2, 3, 5 Порядку № 1103 встановлюють, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Положенням п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За приписами п. 3 - 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього Закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Підпунктом 1 п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі – Інструкція № 1026) передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Проаналізувавши обставини у справі, що встановлені апеляційним судом під час здійснення всебічного й повного дослідження доказів по справі, надання їм об`єктивної оцінки, апеляційний суд констатує, що матеріали справи, поза розумним сумнівом, не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні 28.05.2026 року правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, для правильного вирішення цієї справи визначальним є з`ясування складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в ухиленні особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Водночас суб`єктивна сторона характеризується наявністю прямого умислу, тобто усвідомленого небажання особи проходити відповідний огляд.
Відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку, як форма протиправної поведінки, водночас є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Втім, ключовим у таких справах є саме встановлення факту відмови чіткої, однозначної та належним чином зафіксованої.
З огляду на це, особливого значення набуває дослідження відеозапису, який був безпосередньо переглянутий судом апеляційної інстанції. Саме цей доказ повинен бути покладений в основу оцінки фактичних обставин справи.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного електросамокатом JET, без д. н. з. під керуванням ОСОБА_1 , працівник поліції запропонував останній пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою пристрою «Драгер». В свою чергу, ОСОБА_1 одразу погодилась пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки,пройшовши огляд результат склав 0,76 ‰.
Проте, як було наведено вище, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, на якому відсутня пропозиція ОСОБА_1 з боку працівника поліції пройти огляд в медичному закладі, після проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки за допомогою пристрою «Драгер», що є обов`язком працівника поліції покладеним на нього Інструкцією і Порядком.
Наявність чіткої відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, після проходження такого огляду на місці зупинки, зафіксованої належним чином в порядку передбаченим ст. 251, 266 КУпАП, ст. 30, 40 Закону України «Про національну поліцію» є важливим елементом для встановлення вини у скоєному правопорушенні, проте матеріали справи не містять такої відмови від проходження від ОСОБА_1 .
Водночас наведені обставини мають вирішальне значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд приходить до переконання, що з відеозапису доданого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівник поліції після отримання результату огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Драгер» не роз`яснивши їй права та обов`язки, не запитавши чи згодна ОСОБА_1 з результатом огляду на стан сп`яніння, який проведений на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», а одразу в безапеляційному порядку наголосив про складення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП та направлення його до суду і роз`ясненням, що всі подальші питання винуватості ОСОБА_1 буде вирішувати виключно суд.
Виходячи з дослідженого відеозапису суті розмови поліцейського з ОСОБА_1 , остання дійсно була переконана, про можливість доводити про свою незгоду з результатом огляду на стан сп`яніння, який проведений на місці зупинки, не інакше, як безпосередньо вже у суді, оскільки поліцейський не запитав ОСОБА_1 чи згодна вона з результатом огляду на стан сп`яніння, який проведений за допомогою приладу «Драгер» і не роз`яснив їй про можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у разі, якщо вона не згодна з результатом огляду на місці зупинки.
За вказаних обставин в сукупності, немає підстав для висновку про дотримання працівником поліції процедури проходження огляду на стан сп`яніння в розумінні Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція № 1452/735).
В розумінні ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що за наведених обставин встановлено порушення працівниками поліції порядку огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим такий огляд в розумінні ч.5 ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
У зв`язку з цим відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме перебування у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Таким чином, підсумовуючи вище викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, тому постанову районного суду необхідно скасувати, а провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Гулям Умід Хазратовича – задовольнити частково.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2026 року – скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити з підстави пункту першого частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено: 15.10.2026 року.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе
Оригінал: reyestr.court.gov.ua