Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №133/1900/26
Суддя: Шемета Т. М.
Справа № 133/1900/26
Провадження № 33/801/931/2026
Категорія: 146
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач: Шемета Т. М.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу адвоката Цепляєва Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 124, 185, 173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, -
встановив:
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173, 185 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 гривень на користь держави.
В постанові суду зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 673254, ОСОБА_1 23.05.2026 о 07:30 год. по дорозі Н-02 274 км., керуючи т/з «УАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого здійснив з`їзд в кювет, від чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.2.3.б, п.12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 171982 ОСОБА_1 23.05.2026 о 10:00 год. на дорозі Н-02 274 км., на законні вимоги працівників поліції при виконанні службових обов`язків припинити адміністративне правопорушення, а саме висловлювався нецензурною лайкою, шарпав за одяг, мав намір розбити скло службового автомобіля, не реагував та продовжував вчиняти правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 170676 ОСОБА_1 23.05.2026 о 10:00 год. на дорозі Н-02 274 км., на місці вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе агресивно та провокував бійку, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173, 185 КУпАП, суд виходив з того, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених цими статтями.
Визнаючи винним ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, суд звернув увагу на те, що на відеозаписі № 476868 чітко чути, що ОСОБА_1 підтвердив те, що він «здійснив наїзд на лісосмугу» (час 08:00:55), на відеозаписі № 476149 час 07:58 описував події самого ДТП. Окрім цього, на відеозаписі № 476149, час 07:27:40 ОСОБА_1 повідомляв працівника поліції про те, що його підрізали у відповідь на запитання «чи заснув водій за кермом», також повідомив що перевернувся орієнтовно 2-3 години тому. Подальші пояснення із запереченням керування транспортним засобом є суперечливими до попередніх, надані були з метою уникнення відповідальності.
07 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» адвокат Цепляєв С. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в частині визнання ОСОБА_1 винним за ст. 124 КУпАП скасувати та ухвалити нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що жодних свідків зазначеного ДТП поліцейськими та судом першої інстанції не встановлено, поліцейські з`явилися на місце ДТП через тривалий час.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 неодноразово зазначав, що він не був за кермом під час ДТП, а був пасажиром, автомобілем керував його колега механізатор ТОВ «Щедра Нива» ОСОБА_3 , який після ДТП пішов шукати важку техніку для ліквідації наслідків ДТП та повернення пошкодженого автомобіля на дорогу. ОСОБА_2 в той час перебував у кабіні перевернутого автомобіля. Крім пояснень на місці ДТП, ОСОБА_2 дав аналогічні пояснення при поданні заяви про вчинений відносно нього злочин в цей же день 23 травня 2026 року.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції стороною захисту були долучені до справи відповіді на запит адвоката з Патрульної поліції, згідно яких в заявах, що були подані ОСОБА_2 він також стверджував, що за кермом автомобіля під час ДТП перебувала інша особа.
В судовому засіданні 29 липня 2026 року захисником було заявлено клопотання про виклик і допит ОСОБА_3 , який перебував за кермом під час ДТП, однак в його задоволенні суд безпідставно відмовив.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Цепляєв С. В. підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статей 280 та 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.3. б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Для вирішення питання про наявність чи відсутність в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення слід встановити наявність факту порушення правил дорожнього руху та наявність причинного зв`язку між таким порушенням і спричиненням наслідків у виді пошкодження майна (у даному випадку пошкодження транспортних засобів).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 673254, ОСОБА_1 23.05.2026 о 07:30 год. по дорозі Н-02 274 км., керуючи т/з «УАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого здійснив з`їзд в кювет, від чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.2.3.б, п.12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 неодноразово зазначав, що він не був за кермом під час ДТП, а був пасажиром, автомобілем керував його колега механізатор ТОВ «Щедра Нива» ОСОБА_3 , який після ДТП пішов шукати важку техніку для ліквідації наслідків ДТП та повернення пошкодженого автомобіля на дорогу, - є безпідставними з огляду на наступне.
Згідно відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського (відео під назвою «23_05_2026 Кухар (Гонтар) ЕПР1 673243 673254) поліцейський виявив на узбіччі дороги перекинутий автомобіль біля якого був пес який гавкав, а в автомобілі на водійському сидінні перебував чоловік. Поліцейський розпочав діалог з чоловіком та запитав, що в нього сталося, на що останній відповів, що його підрізали (02:15), поліцейський запитав чи йому не потрібна допомога, на що той відповів, що ні. Після чого поліцейський допоміг чоловіку вибратися з автомобіля, потім в нього запитав коли він саме перевернувся, той відповів, що дві-три годину тому (02:51). Через деякий час поліцейський висунув вимогу показати посвідчення водія та звідки він їхав, той відповів, що він з Барського району (на 09:07) його підрізали і він перевернувся (на 09:46-47), документи знаходяться в автомобілі. Чоловік надав службове посвідчення – ОСОБА_1 (28:39). Поліцейський запитав у ОСОБА_1 чи він не заснув за кермом, на що той відповів, що ні, його підрізали. Пізніше ОСОБА_1 надав поліцейському посвідчення водія (35:03).
На відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейської (відео під назвою «23_05_2026 Кухар (Білилівська) ЕПР1 673243 673254») зафіксовано, як вона запропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до лікарні, на що той відповів, що він за кермом не їхав, на що поліцейська відповіла, що той раніше на бодікамеру поліцейського говорив, що їхав на автомобілі, на що ОСОБА_1 , відповів, що їхав його друг і він має прийти (18:12 – 48). На неодноразову вимогу поліцейської пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 повторював, що він не їхав на авто. Поліцейська роз`яснила ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП (24:29), на що той відповів, що хоче адвоката, поліцейська повідомила, що він може його самостійно викликати (25:06) та повідомила, що відносно нього йде складати матеріали (25:16).
Отже, відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських зафіксовано, що після прибуття на місце події ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні автомобіля, повідомив поліцейському, що його підрізали та внаслідок цього автомобіль перекинувся, а також надав на вимогу поліцейського посвідчення водія. Надалі під час спілкування з іншою поліцейською ОСОБА_1 змінив свої пояснення та зазначив, що за кермом не перебував. З огляду на це суд першої інстанції вірно виснував, що відеозаписом доведено, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля на час ДТП, а його подальша зміна свідчень спрямована на уникнення відповідальності.
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставну відмову суду першої інстанції у виклику та допиті в якості свідка ОСОБА_3 , апеляційний суд зазначає, що вказана особа не була встановлена поліцейськими в ході складання матеріалів про адміністративне правопорушення як свідок, про нього не вказував ОСОБА_1 , а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у його виклику та допиті.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом під час ДТП спростовуються сукупністю наявних у справі доказів, а висновок суду першої інстанції про його винуватість у порушенні пунктів 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, - є обґрунтованим.
Відтак, апеляційний суд виснує, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, дана вірна оцінка доказів у їх сукупності, вина ОСОБА_1 доведена беззаперечно, адміністративне стягнення призначено вірно, тому оскаржувана постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення є законною та обґрунтованою. Відтак за наслідками розгляду апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2026 року залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Цепляєва Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду Т. М. Шемета
Оригінал: reyestr.court.gov.ua