Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №695/3289/26
Суддя: Ватажок-Сташинська А. В.
14 жовтня 2026 рокуСправа №: 695/3289/26
Номер провадження 3/695/1373/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2026 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124, ч.2 ст.126 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 16.07.2026 о 00 год 25 хв. у с. Скориківка по вул. Набережна, 28 керуючи автомобілем ВАЗ 111740, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив зіткнення з електроопорою 19. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №720552 від 16.07.2026.
Також ОСОБА_1 16.07.2026 о 00 год 25 хв. у с. Скориківка по вул. Набережна, 28 здійснив рух на автомобілі ВАЗ 111740, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №720565 від 16.07.2026.
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому, суддя вважає за можливе об`єднати адміністративну справу № 695/3289/26 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №720552 від 16.07.2026, адміністративну справу № 695/3290/26 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №720565 від 16.07.2026 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст. 126, ст. 124 КУпАП в одне провадження, присвоївши справі № 695/3289/26.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, шляхом направлення рекомендованими повідомленнями судових повісток про виклик у судові засідання на адресу зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення.
Жодних клопотань від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливість дізнатись про визначений час розгляду справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Каракуця проти України» від 16 травня 2017 року).
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.
Відтак, враховуючи, що положення ст. 268 КУпАП не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.124,126 цього Кодексу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на розумні строки судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Пунктом п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.1.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з ст.124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП може бути будь яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.
Частиною другою статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ст.124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №720552 від 16.07.2026 та Серії ЕПР1 №720565 від 16.07.2026; схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 16.07.2026 о 05 год 35 хв. у с. Скориківка Золотоніського району, по вул. Набережна, 28; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 17.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 17.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 16.07.2026; довідкою Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області №129856-2026 від 22.07.2026, зідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських № 965081.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ст.124 КУпАП, а винуватість його у вчиненому доведено поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб. Дії працівників поліції в частині правомірності складання протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржено у передбаченому законом порядку.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 обставин, що обтяжують чи пом`якшують його відповідальність судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.13 КУПАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 перебуває саме у тому віці, коли у особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.
За таких обставин, суд вважає, що жоден із заходів передбачених ст. 24-1 КУпАП не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення у подальшому, а навпаки укріпить у неповнолітньої особи переконання у власній безкарності.
Таким чином, підстав для застосування до неповнолітнього, на момент вчинення правопорушення, ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер вчинених правопорушень, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.
Згідно з положеннями ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст.36 КУпАП, суд дійшов висновку, про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 2 ст. 126 КУпАП – у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано та не названо, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення у сумі 665 грн 60 коп.
Керуючись статтями 9, 23, 33-35, 36,124, 126, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну справу № 695/3289/26 та адміністративну справу № 695/3290/26 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ст.124 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши справі № 695/3289/26.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.126, ст.124 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян., що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua