Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №691/1227/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

Суд: Городищенський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №691/1227/26

Суддя: Савенко О. М.

справа № 691/1227/26

провадження № 2/691/1257/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Городище, Черкаського району, Черкаської області помер ОСОБА_2 . ОСОБА_2 був її чоловіком. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними спорудами , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя її чоловік заповіт не склав, а тому для того щоб оформити право власності на спадкове майно, вона звернулася до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого чоловіка - ОСОБА_2 .. Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 відсутні. Натомість, державний нотаріус, ОСОБА_3 , оглянувши подані документи відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що у неї відсутній правовстановлюючий документ на будинок померлого чоловіка. У зв`язку з вищевикладеним, вона позбавлена можливості оформити спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом позасудовому порядку та прийняла рішення звернутися до суду (а.с.1-6).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 23 липня 2026 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову.

В підготовчому засіданні 28 вересня 2026 року постановлено ухвалу суду про витребування доказів та закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилися, 28 вересня 2026 року за вхідним № 6536/26-Вх надіслали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача Городищенської міської ради Черкаської області, у судове засідання не прибув, надіслав заяву від 28 вересня 2026 року за вхідним № 6520/26-Вх про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, заслухавши думку сторін, вивчивши та дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного Кодексу України спадкування – перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що відкривається внаслідок смерті особи, і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті. За ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Онер`їлдіз проти Туреччини" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, ст.16 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. При цьому в положенні п. 3.1 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено та підтверджується доказами у справі наступне. Відповідно до паспорта громадянина України Серії НОМЕР_1 , виданий Городищенським РВ УМВС від 11 січня 2000 року ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8-10). ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 , видане Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаськогому району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №563 (а.с.11). Відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 16 травня 1987 року (а.с.12). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13). За життя ОСОБА_2 не реєстрував право власності на будинковолодіння, належність вищевказаного майна підтверджується витягом з протоколу №4 зборів уповноважених колгоспу ім. Т. Шевченка м. Городище від 10 вересня 1988 року, відповідно до змісту якого вбачається, що у зв`язку з купівлею будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 було наділено земельну ділянку розміром 0,08 га (а.с.14). Згідно до страхових свідоцтв № НОМЕР_5 від 09 грудня 1988 року, № НОМЕР_6 від 09 грудня 1988 року, № НОМЕР_7 від 24 січня 1990 року, № НОМЕР_8 від 24 січня 1990 року, № НОМЕР_9 від 25 січня 1991 року, № НОМЕР_10 від 25 січня 1991 року, № НОМЕР_11 від 27 січня 1994 року, №0043688 від 03 листопада 2000 року, №0499032 від 06 грудня 2001 року, №0566777 від 17 грудня 2002 року ОСОБА_2 починаючи з 1988 року страхував майно та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.с.15-19). Усі рахунки за користування комунальними послугами, а також земельний податок були адресовані ОСОБА_2 , що підтверджує факт належності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , а саме: платіжним повідомленням №117 від 13 лютого 1991 року, платіжним повідомленням №5202 від 24 червня 1994 року, квитанцією Серії ВН №203730 від 27 липня 1995 року, повідомленням - розрахунком від 09 липня 1997 року, квитанцією Серії ВН №043232 від 25 листопада 1997 року, квитанцією Серії ЕХ №069976 від 19 серпня 1999 року, квитанцією Серії АВ №896001 від 08 серпня 2000 року, квитанцією Серії ВА №753475 від 08 серпня 2001 року, квитанцією Серії ВА №748441 від 12 серпня 2002 року, квитанцією Серії ВС №948702 від 16 серпня 2003 року, квитанцією Серії ЕР №755187 від 10 вересня 2004 року, квитанцією Серії КЕ №888599 від 27 вересня 2005 року, квитанцією Серії ММ №694883 від 14 серпня 2007 року, квитанцією Серії НЕ №358312 від 08 жовтня 2008 року, квитанцією Серії MX №591080 від 14 серпня 2009 року, квитанцією Серії РВ №464938 від 13 липня 2011 року, квитанцією Серії АД №973737 від 16 серпня 2013 року (а.с.20-28). Відповідно до довідки №9848/01-02-31 від 21 серпня 2026 року виданою виконавчим комітетом Городищенської міської ради Черкаської області, ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала на момент смерті ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.38). Для того, щоб оформити право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_6 на житловий будинок з надвірними спорудами в м. Городище, Черкаського району, Черкаської області. Проте, нотаріус оглянувши подані документи відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в Спадковому реєстрі не зареєстрований, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 серпня 2026 року (а.с.37,39).

Позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір на користь Держави відповідно до квитанцій №7607-9860-5839-0652 від 22 липня 2026 року в сумі 1331,20 грн. (а.с.7).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину за законом є порушенням її прав на спадкування, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб`єктами цивільних та інших правовідносин зібраних у справі доказів достатньо для стверджувального висновку про право ОСОБА_1 на спадкування за законом права власності на житловий будинок.

В силу ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, якщо він в установлений строк, ст.1270 ЦК України, не заявив відмову від неї. Перешкод для прийняття спадщини після померлої особи, судом не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею померлого ОСОБА_2 , яка має право та виявила бажання юридично оформити права на майно спадкодавця, тобто, на житловий будинок з надвірними будівлями, в порядку спадкування за законом.

Понесені позивачем судові витрати, слід залишити за ним, про що зазначено у позовній заяві, без вирішення питання про їх відшкодування.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273,293, 315,352, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 319, 328, 392, 1216, 1218, 1220,1268 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно у виді житлового будинку з надвірними спорудами в порядку спадкування за законом за адресою АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd.ck.court.gov.ua.

СуддяО. М. Савенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua