Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №572/2305/26 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 572/2305/26

Провадження № 2/572/2031/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді Ведяніної Т.О.

за участю секретаря судових засідань Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Сарни в залі суду цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №5623987 від 20.06.2025 в розмірі 54987,70 грн. за кредитним договором № 2317012 від 03.06.2025 в розмірі 34083,75 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5623987. Відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 15000 грн. строком на 360 днів із процентною ставкою 0,95% в день. Кредитні кошти були перераховані відповідачу на картку, реквізити якої були зазначені позичальником в заявці на отримання кредиту.

23.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-5/26, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №5623987 від 20.06.2025, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5623987 від 20.06.2025 в сумі 54987,70 грн, з яких: 14999,98 грн. заборгованість за основним боргом, 32487,72 грн. заборгованість за відсотками, 7500 грн. -пеня.

Крім того 03.06.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2317012 відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 6100 грн строком на 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом. Кредитні кошти були перераховані відповідачу на картку, реквізити якої були зазначені позичальником в заявці на отримання кредиту.

27.01.2026 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-4/26, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2317012 від 03.06.2025, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2317012 від 03.06.2025 в сумі 34083,75 грн, з яких: 6100 грн. заборгованість за основним боргом, 15783,75 грн. заборгованість за відсотками, 12200 грн. –пеня.

Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.

Клопотань від сторін не надходило.

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 20.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №5623987 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Предметом договору є кредит в розмірі 15000,00 грн. строком на 360 днів зі стандартною та зниженою процентною ставкою 0,95% в день. Загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом складає 66300 грн.

Відповідно до розділу 2 договору, кредит надано у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту. Дата надання кредиту: 20.06.2025.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю, здійснюватимуться згідно графіка платежів

Договір та додаток №1 до договору підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 28071.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується витягом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек Україна».

Крім того, 03.06.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір №237012 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний». Сума кредиту складає 6100 грн строком на 360 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати відсотків визначені в таблиці загальної вартості кредиту для споживача. Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується витягом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек Україна».

Дані договори укладені в електронній формі та підписані відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора за номером телефону.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.ст.1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Встановлено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені в електронній формі, з використанням електронного підпису відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на положення вище вказаного законодавства та Договорів, кредитні кошти надавались відповідачу виключно за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи за умови ідентифікації та верифікації позичальника та використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України "Про електронну комерцію".

Отже, 20.06.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , 03.06.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладені правочини – договори про надання споживчого кредиту, які були укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на сайті товариства і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення Договору, зокрема підпис одноразовим ідентифікатором, що зазначений у тексті договору у розділі "Реквізити та підписи сторін".

Договори підписані сторонами по справі, що свідчить, на думку суду, про те, що сторони досягли домовленості з усіх суттєвих умов укладення договору та погоджувались на такі умови.

Таким чином, суд вважає, що умови договорів, в тому числі і щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, були узгоджені сторонами на момент підписання договорів, позичальник погоджувалася на вказані умови, крім цього, умови договорів чітко прописані у тексті договору, наведено розрахунок відсотків за весь період кредитування коштами.

При цьому відповідачкою не спростовано надані докази і вимоги про визнання цих договорів недійсним, зміни або розірвання не заявлялись.

Договори, графіки погашення кредиту підписані одноразовим ідентифікатором, документи містять персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП, місце проживання, а також номер мобільного телефону.

Відповідачка також не доводила неправомірне використання персональних даних сторонньою особою.

Отже, підписавши 20.06.2025 договір про надання споживчого кредиту №5623987, 03.06.2025 договір про надання споживчого кредиту № 2317012 ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути суму кредиту 15000 грн та 6100 грн та сплатити позикодавцю проценти від суми позики .

Відповідно до ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вказаної вище норми позивач надав суду докази, які доводять факт прийняття на себе сторонами кредитних зобов`язань, які кредитором виконані в повному обсязі. В свою чергу, відповідно до наданих доказів, відповідач неналежним чином виконував умови договору, внаслідок чого з його боку утворилась заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

23.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-5/26, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору..

Відповідно до Додатку 1 ( витягу з Реєстру боржників) до Договору факторингу №01.02-5/26 від 23.02.2026 року позивач набув право вимоги і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5623987.

Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним кредитним договором загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 54987,70 гривень 00 копійок, в тому числі заборгованість по кредиту 14999,98 гривень, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом 32487,72 гривень, пеня 7500 грн.

27.01.2026 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-4/26, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору..

Відповідно до Додатку 1 ( витягу з Реєстру боржників) до Договору факторингу №01.02-4/26 від 27.01.2026 позивач набув право вимоги і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2317012.

Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним кредитним договором загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 34083,75 гривень, в тому числі заборгованість по кредиту 6100 гривень, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом 15783,75 гривень, пеня 12200 грн.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту та відсотками за договорами, є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені в сумі 7500 грн за договором №5623987 від 20.06.2025 та в сумі12200 грн за договором №2317012 від 03.06.2025, суд виходить з наступного.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Зважаючи, що вищевказані Кредитні договори укладені відповідачем в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнена від обов`язку сплати пені.

Тому суд, у стягненні з відповідача 19700 грн. пені, відмовляє.

Судом встановлено, що відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернула, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 69371,45 грн.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати, понесені позивачем в сумі 5324,80 грн. і документально підтверджені платіжними інструкціями №74 від 30.04.2026 та10516 від 05.08.2026, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 4147,10 грн.(69371,45 х5324,80:89071,45=4147,10) .

На підставі наведеного, ст.11, 553, 554, 627, 628, 1054, 526 ЦК України, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задоволити частково позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місце знаходження :04070, м.Київ вул.Іллінська,8, ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за : Кредитним договором №5623987 від 20.06.2025 в розмірі 47487,70 ( сорок сім тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 70 копійок;

Кредитним договором №2317012 від 03.06.2025 у розмірі 21883 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят три) гривень 75 копійок.

Усього на загальну суму 69371 (шістдесят дев`ять тисяч триста сімдесят одна) гривень 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4147 (чотири тисячі сто сорок сім) гривень 10 копійок.

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя: