Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №565/2489/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Суд: Вараський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Шахрайство

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №565/2489/26

Суддя: Бренчук Г.В.

Справа № 565/2489/26

Провадження № 1-кп/565/175/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180050000489 від 10 грудня 2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлоград Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , 09 грудня 2019 року, у період часу з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв, за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, повідомивши ОСОБА_7 неправдиві відомості, заволодів грошовими коштами останнього в сумі 8 500 доларів СІІІА (згідно з офіційний курсом Національного банку України станом на 09 жовтня 2019 року становить 201 654,00 грн) та 20 000,00 грн, заподіявши потерпілому значну майнову шкоду на загальну суму 221 654,00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у пособництві заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України.

14 квітня 2026 року між потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення.

Зі змісту угоди слідує, що сторони визнають вищезазначені обставини формулювання обвинувачення та кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України. ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України.

Сторонами угоди узгоджено покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

В угоді сторони вказали, що наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди їм зрозумілі.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про примирення, судом враховано наступні обставини.

Потерпіла у судовому засіданні просила затвердити угоду, вказала, що з її боку угода була укладена добровільно, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, їй зрозумілі, підтвердила відсутність, будь-яких претензій майнового, морального чи матеріального характеру до обвинуваченого,

Обвинувачений та захисник у судовому засіданні просили затвердити угоду. Обвинувачений вказав, що з його боку угода була укладена добровільно. Зазначив, що насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. ОСОБА_4 повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, розуміє характер пред`явленого обвинувачення та погоджується з його формулюванням, вказав, що здатний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

В судовому засіданні судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Санкція ч.2 ст.190 КК України станом на час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення - 09 грудня 2019 року, передбачала покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Станом на час розгляду цього кримінального провадження судом, санкція ч.2 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Згідно з ч.3 ст.12 КК України (у редакції, чинній на 09 грудня 2019 року) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

На час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст.190 КК України, останнє класифікувалося, як злочин середньої тяжкості.

Законом України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01 липня 2020 року, стаття 12 КК України викладена у новій редакції, згідно з якою кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки та злочини. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років (ч.4 ст.12 КК України).

З набранням чинності Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин.

Учасниками судового провадження не заперечується, що ОСОБА_4 ухилявся від слідства, що мало наслідком зупинення перебігу давності.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди, є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком інших обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України.

Враховуючи наведене вище, суд встановив, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про примирення відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.

Судом не встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, для відмови в її затвердженні.

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про примирення шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

З урахуванням обраного виду покарання суд вважає за можливе застосований ухвалою слідчого судді Вараського міського суду Рівненської області від 13 жовтня 2026 року відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання – скасувати.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення, укладену 14 жовтня 2026 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - скасувати.

Речові докази: купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень ЛЗ6447611, купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень УИ7128159, купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень ЛИ2172198, купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень ФЗ0616163, купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень ЗЗ4509238, купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень СБ7252063, купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень СЖ4551397, купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень УБ7627607, купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень МА2665224, купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень ВГ5003615, купюру номіналом 500 (п`ятсот) гривень ФЖ6371310, купюру номіналом 200 (двісті) гривень СЕ0581419, купюру номіналом 200 (двісті) гривень СО0581417, купюру номіналом 200 (двісті) гривень СЕ0581420, купюру номіналом 200 (двісті) гривень СЕ0581418, купюру номіналом 100 (сто) гривень МЄ6318236, поміщені до поліетиленового пакету «Національна поліція України» №EXP0206274, банківську картку «Universal Bank» №4441114440423414, поміщену до поліетиленового пакету «Національна поліція України» №EXP0206274, купюру номіналом 100 (сто) гривень УГ9833335, поміщену до поліетиленового пакету «Національна поліція України» №EXP0206275; купюру номіналом 100 (сто) доларів США HF86938685С, поміщену до поліетиленового пакету «Національна поліція України» №EXP0206275; купюру номіналом 100 (сто) доларів США FL58561929B, поміщену до поліетиленового пакету «Національна поліція України» №EXP0206275, передані на зберігання АТ КБ «Приватбанк» - повернути потерпілій ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що відповідно до ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua