Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №949/574/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/574/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1830333 від 13 жовтня 2024 року, у якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 22405,33 грн, яка складається з: 5860,86 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 11544,47 грн заборгованості за процентами та 5000,00 грн штрафних санкцій, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 жовтня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1830333 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 360 днів. Договір укладено в електронній формі.

За умовами договору процентна ставка становить 1 % на день, є фіксованою та застосовується протягом погодженого сторонами строку кредитування. Сплата процентів здійснюється кожні 30 днів відповідно до графіка платежів.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши 13 жовтня 2024 року відповідачці грошові кошти у розмірі 10000,00 грн.

28 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №28082025, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №1830333 від 13 жовтня 2024 року у загальному розмірі 22405,33 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за договором позивач просить стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про її виклик (а.с. 27), в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1830333 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».

Згідно з п.1.1 договору товариство надає споживачу кошти у кредит у національній валюті України, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що сума кредиту становить 10000,00 грн, а пунктом 1.3 встановлено строк кредитування тривалістю 360 днів.

Відповідно до п.1.4 договору періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 30 днів. Детальні строки повернення кредиту та сплати процентів визначені графіком платежів, який є додатком до договору.

Пунктом 1.5 договору встановлено фіксований тип процентної ставки. Відповідно до п.1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1 % на день та застосовується у межах строку кредиту, визначеного п.1.3 договору.

За умовами договору загальні витрати за споживчим кредитом за весь погоджений строк кредитування становлять 36000,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2333,95 %, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 46000,00 грн.

Відповідно до п.3.1 договору проценти є платою за користування кредитом та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування. Базою для розрахунку процентів є залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що до періоду розрахунку процентів включаються день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, зазначена у графіку платежів.

Договір укладено в електронній формі.

Відповідно до п.7.4 договору він укладається шляхом направлення його тексту в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, створеним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

У кредитному договорі зазначено електронний підпис відповідачки одноразовим ідентифікатором E239, який застосовано 13 жовтня 2024 року о 03 год. 19 хв. 49 сек.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Частиною шостою ст.11 цього Закону передбачено способи прийняття пропозиції укласти електронний договір, зокрема шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного у порядку, передбаченому ст.12 Закону.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений та підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на наведене суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою кредитного договору №1830333 від 13 жовтня 2024 року.

Факт надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн підтверджується листом ТОВ «Пейтек» вих. №20250828-1619 від 28 серпня 2025 року, відповідно до якого 13 жовтня 2024 року о 03 год. 21 хв. 09 сек. успішно виконано платіжну операцію з перерахування 10000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . Номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - f3d9cec5-9def-47b4-94ad-fd2c745fafc7.

Вказаний номер електронного платіжного засобу збігається з номером, зазначеним безпосередньо у кредитному договорі, що у сукупності з іншими доказами підтверджує фактичне отримання відповідачкою кредитних коштів.

Судом також встановлено, що 28 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №28082025.

Відповідно до п.2.1 договору факторингу первісний кредитор відступає фактору права вимоги, а фактор набуває відповідні права та сплачує фінансування у порядку та строки, встановлені договором.

Пунктом 3.1.3 договору факторингу визначено, що право вимоги переходить до фактора після підписання сторонами договору факторингу, акта приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді та оплати фактором суми фінансування.

28 серпня 2025 року між сторонами складено акт приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, відповідно до якого первісний кредитор передав, а фактор прийняв реєстр боржників, що містить відомості про 1741 боржника із загальною сумою заборгованості 40841232,66 грн.

Відповідно до витягу з додатка №1 до договору факторингу №28082025 від 28 серпня 2025 року до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1830333 від 13 жовтня 2024 року щодо заборгованості в розмірі 22405,33 грн, з яких: 5860,86 грн - основна сума боргу, 11544,47 грн - проценти, 5000,00 грн - штрафні санкції.

Факт оплати фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією №6054373 від 28 серпня 2025 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «Позика» перерахувало ТОВ «Селфі Кредит» грошові кошти у розмірі 2531756,70 грн.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд вважає доведеним набуття ТОВ «ФК «Позика» права вимоги до відповідачки за кредитним договором №1830333 від 13 жовтня 2024 року.

Згідно з наданим позивачем деталізованим розрахунком заборгованості за кредитним договором №1830333 станом на 28 серпня 2025 року первісним кредитором нараховано 10000,00 грн основної суми кредиту, 20419,21 грн процентів за користування кредитом та 5000,00 грн штрафних санкцій.

Із зазначеного розрахунку вбачається, що відповідачкою здійснено платежі на загальну суму 13013,88 грн, з яких 4139,14 грн зараховано на погашення основної суми кредиту та 8874,74 грн - на погашення процентів.

Таким чином, станом на 28 серпня 2025 року первісним кредитором визначено залишок заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 5860,86 грн, за процентами - 11544,47 грн та за штрафними санкціями - 5000,00 грн.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору №1830333 первісним кредитором було надано відповідачці грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, з яких у рахунок погашення основної суми кредиту зараховано 4139,14 грн. Залишок неповернутого кредиту становить 5860,86 грн.

Доказів повернення відповідачкою залишку основної суми кредиту матеріали справи не містять.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідачки 5860,86 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених до стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 11544,47 грн суд виходить із наступного.

Відповідно до умов кредитного договору №1830333 проценти за користування кредитом нараховуються щоденно на залишок основної суми кредиту за фіксованою ставкою 1 % на день протягом строку кредитування.

Згідно з наданим позивачем деталізованим розрахунком заборгованості за період з 13 жовтня 2024 року по 28 серпня 2025 року нараховано проценти у загальному розмірі 20419,21 грн, з яких відповідачкою сплачено 8874,74 грн. Залишок несплачених процентів становить 11544,47 грн.

Із розрахунку вбачається, що проценти нараховувалися на фактичний залишок заборгованості, який зменшувався внаслідок здійснених відповідачкою платежів. Зокрема, після зменшення основного боргу до 5860,86 грн щоденний розмір процентів становив 58,61 грн, що відповідає погодженій договором процентній ставці з урахуванням округлення.

Судом встановлено, що строк кредитування за договором становить 360 днів. Проценти нараховані до 28 серпня 2025 року, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування. Доказів зміни цього строку внаслідок пред`явлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Таким чином, нарахування процентів у розмірі 11544,47 грн здійснено відповідно до умов кредитного договору та у межах погодженого сторонами строку кредитування, у зв`язку з чим вимога позивача в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно заявленої вимоги про стягнення 5000,00 грн штрафних санкцій судом встановлено наступне.

Пунктом 6.4 кредитного договору №1830333 передбачено відповідальність позичальника за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у вигляді штрафу.

Відповідно до п.6.4.1 договору штраф становить 1500,00 грн на четвертий день порушення зобов`язання, а згідно з п.6.4.2 договору - 110,00 грн за кожен день такого порушення, починаючи з п`ятого дня.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з порушенням відповідачкою строків виконання договірних зобов`язань первісним кредитором нараховано штрафні санкції у загальному розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупний розмір неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за порушення зобов`язань за договором про споживчий кредит у випадках, передбачених цією нормою, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором.

Оцінивши умови кредитного договору та наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що заявлена сума штрафних санкцій визначена відповідно до погодженого сторонами порядку їх нарахування та не перевищує встановленого законом кількісного обмеження, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині та наявність правових підстав для їх задоволення.

Що стосується розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин мають бути надані договір про надання правничої допомоги та документи, що підтверджують відповідні витрати.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України» зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності витрат, тобто їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначено, що розмір гонорару визначається за домовленістю адвоката та клієнта, водночас при розподілі судових витрат мають ураховуватися встановлені процесуальним законом критерії.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін та інших обставин.

Позивачем заявлено до відшкодування 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження зазначених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги №39493634/03 від 02 січня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» та ОСОБА_2 , додаткову угоду №1830333 від 17 березня 2026 року, детальний опис виконаних робіт та акт про підтвердження надання правової допомоги від 17 березня 2026 року.

Відповідно до наданих документів вартість правничої допомоги у цій справі становить 6000,00 грн, з яких 250,00 грн - усна консультація щодо спірних правовідносин, 500,00 грн - письмова консультація, 1500,00 грн - правовий аналіз обставин спору та надання правових рекомендацій, 3000,00 грн - складання позовної заяви, 750,00 грн - формування додатків до позовної заяви.

Згідно з актом про підтвердження надання правової допомоги від 17 березня 2026 року позивачу надано правничу допомогу, пов`язану з підготовкою документів та складанням позовної заяви до ОСОБА_1 , загальна вартість якої становить 6000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розміру таких витрат, суд враховує характер спірних правовідносин, обсяг наданих послуг, необхідність дослідження кредитного договору, розрахунку заборгованості, документів щодо перерахування кредитних коштів та переходу права вимоги до позивача, а також підготовку відповідної позовної заяви з додатками.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем документи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн є документально підтвердженими, пов`язаними з розглядом справи та підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Крім того, позивачем понесені витрати зі сплати судового збору.

За подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 23 березня 2026 року сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1830333.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, а всього судові витрати у загальному розмірі 8662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.8, 12, 21 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.207, 509, 512-516, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 639, 1048-1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором №1830333 про надання споживчого кредиту від 13 жовтня 2024 року у розмірі 22405,33 грн (двадцять дві тисячі чотириста п`ять гривень 33 копійки), з яких: 5860,86 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 11544,47 грн - заборгованість за процентами, 5000,00 грн - штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 14 жовтня 2026 року о 17-00 год.

Відомості про учасників справи, згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: вулиця Глибочицька, будинок 17, літера Б, місто Київ, 04052, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Дзержинським РВ Криворізького МУ УМВС України 08 листопада 2005 року.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.