Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №539/4324/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №539/4324/26

Суддя: Малицька О. Л.

Справа № 539/4324/26

пров. № 3/544/1077/2026

Номер рядка звіту 305

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Пирятин

Суддя Пирятинського районного суду Полтавської області Малицька О.Л., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Полтавського апеляційного суду від 21.09.2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КпАП України будо скеровано до Пирятинського районного суду Полтавської області для здійснення судового розгляду.

Відповідно до протоколу серія ВАД № 998360 від 25.08.2026 року, ОСОБА_1 21.08.2026 року щ 12.00 год. перебуваючи в маршрутному транспорті № 8 м. Лубни, в громадському місці, вчинила дрібне хуліганство, а саме: виражалась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим порушила громадський порядок та спокій громадян та образила малолітню ОСОБА_2 , 2012 року народження.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча була попереджена про час то місце розгляду справи належним чином. Однак 12.10.2026 року від неї на електронну пошту суду надійшло письмове заперечення. Дане заперечення мотивовано тим, що обставини, які передували конфлікту, та які мають велике значення для правильної оцінки події. Конфлікт із неповнолітньою ОСОБА_3 виник не безпричинно. Йому передувала ситуація, пов`язана з образливим ставленням цієї неповнолітньої до її онуки. Зокрема, їй стало відомо, що в соціальної мережі Телеграм, в одному з каналів, який створила подруга ОСОБА_4 , і до якого мали доступ всі користувачі мережі, ці дівчата розмістили відео з образливим висловлюванням в адресу її онуки: «Зараз ОСОБА_5 покаже пародію на одну «п... ску» (нецензурне слово). З огляду на це, її дочка звернулася зі скаргою до прокурора та інших органів щодо образливих дій неповнолітньої ОСОБА_3 стосовно її онуки. Таким чином, обставини, які передували події в маршрутці, не є лише її твердженнями, висловленими після складання адміністративного протоколу, а стали предметом окремого звернення до компетентного органу.

Перебуваючи в маршрутному транспортному засобі, я побачила неповнолітню, поведінка якої, за відомими мені обставинами, була пов`язана з образами на адресу її онуки. Вона зробила їй зауваження та емоційно висловила своє невдоволення, однак жодних нецензурних слів вона не вживала. Вона не заперечує, що зробила їй зауваження, проте не використовувала образливі слова, тим більше нецензурну лексику.

Сам факт того, що словесне зауваження відбулося в маршрутному транспортному засобі, не означає автоматичної наявності всіх ознак дрібного хуліганства відповідно статті 173 КУпАП.

У цій справі конфлікт мав конкретний міжособистісний привід і був спрямований на конкретну особу у зв`язку з обставинами, що стосувалися її онуки. Їі дії були зумовлені особистим конфліктом, пов`язаним із поведінкою неповнолітньої ОСОБА_3 щодо онуки та були направлені виключно на висловлювання неповнолітній ОСОБА_3 зауваження з цього приводу, а не на демонстративний прояв неповаги до суспільства чи порушення громадського порядку чи спокою громадян.

Також зазначає, що у матеріалах адмінпротоколу відсутні докази, які підтверджують порушення мною громадського порядку і спокою громадян.

Щодо її письмових пояснень, які вона надала поліції, то такі пояснення були надані нею в ситуації емоційного напруження та страху перед обставинами, що склалися. Слова про визнання вини не були результатом юридичної оцінки того, чи містять її дії всі обов`язкові ознаки правопорушення, передбаченого статтею 173 КУПАП

Також у матеріалах справи відсутні відомості про поведінку інших пасажирів та водія, реакцію присутніх осіб, характер і тривалість конфлікту, а також інші фактичні обставини, які дозволяють зробити обгрунтований висновок про порушення громадського порядку.

ОСОБА_1 не заперечує, що її реакція була емоційною. Водночас питання про притягнення до адміністративної відповідальності має вирішуватися не за загальною негативною оцінкою висловлювань, в на підставі встановлених обставин і конкретних ознак правопорушення, тому просить провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення

Дослідивши та оцінивши протокол про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали справи, письмове пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного:

Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч. 3 п. 4).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.

У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно складено протокол, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення. Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Диспозиція статті 173 КУпАП України передбачає, що об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння: нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян.

Так, згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.

При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.

Наявний в матеріалах справи протокол не розкриває суть адміністративного правопорушення, а матеріали не містять будь-яких доказів, що вказують на ознаки вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

До суду не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення правопорушення, не підтверджено вчинення останнім дій, які утворюють об`єктивну сторону вказаного правопорушення. Судом встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, зокрема: пояснень свідків, потерпілих, відеоматеріалів, які б підтвердили наявність обставин вказаних у протоколі. Доданий до матеріалів диск з записом розмови двох осіб, не є допустимим доказом.

Варто зазначити, що тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України. Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-

Керуючись ст.ст.173, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.Л.Малицька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua