Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №539/3591/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3591/26

Провадження № 1-кп/539/327/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лубни Полтавської області кримінальне провадження №12026175570000144 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Нанково Хустського району Закарпатської області, громадянин України, має повну середню освіту, не працює, пенсіонер, є особою з інвалідністю 2 групи, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія, яке видається особі, що досягла встановленого віку, пройшла у встановленому порядку медичний огляд, підготовку, склала теоретичний і практичний іспити та отримала відповідне право.

Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, посвідчення водія видається територіальними сервісними центрами МВС України після успішного складання особою теоретичного та практичного іспитів.

Таким чином, посвідчення водія є офіційним документом, який видається уповноваженим державним органом, посвідчує право особи на керування транспортними засобами відповідної категорії, породжує юридичні наслідки та надає його власнику відповідні права.

Так, ОСОБА_4 всупереч вищевказаними вимогам законодавства, що регламентується порядок, підстави та умови видачі офіційного документа – посвідчення водія, діючи умисно, з метою незаконного отримання та подальшого особистого використання посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений час, але не пізніше 23.11.2021, перебуваючи у м.Києві, встановити більш детальне місце не надалось можливим, вступив у попередню змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо виготовлення на своє ім`я підробленого офіційного документи, а саме посвідчення водія категорії «А1», ОСОБА_5 та «В» датованого 23.11.2021.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 надав невстановленій особі свої анкетні дані та іншу інформацію, необхідну для виготовлення посвідчення водія на своє ім`я, після чого остання, діючи відповідно до попередньої домовленості, у невстановлений час, невстановленому місці та невстановленим способом виготовила завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 23.11.2021, видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в подальшому передала останньому.

Надалі, 29.06.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи у с. Березівка Лубенського району Полтавської області, під час складання відносно нього адміністративних матеріалів за порушення Правил дорожнього руху України надав працівниками поліції для перевірки підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 23.11.2021, видане на його ім`я, яке було вилучене працівниками поліції, та відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-26/12689-ДД від 03.07.2026 встановлено, що бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , заповнений на ім`я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним бланкам документів, які перебувають в офіційному обігу, а тому є підробленим.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 358 КК України, - підроблення іншого офіційного документа, який видається підприємством, установою, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що посвідчення водія видається уповноваженим органом державної влади та підтверджує право особи на керування транспортними засобами відповідної категорії, а посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 23.11.2021, видане на його ім`я, є завідомо підробленим офіційним документом, виготовленим при вищевказаних обставинах, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у селі Березівка Лубенського району Полтавської області, під час складання відносно нього працівниками Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області адміністративних матеріалів за фактом порушення Правил дорожнього руху України, умисно використав завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 23.11.2021, видане на його ім`я, пред`явивши його працівникам поліції як офіційний документ, що підтверджує його право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-26/12689-ДД від 03.07.2026 встановлено, що бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , заповнений на ім`я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним бланкам документів, які перебувають в офіційному обігу, а тому є підробленим.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, - використання завідомо підробленого документа.

У судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю та щиро розкаявся, зазначивши, що він вчинив зазначені правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, складеному щодо нього. Пояснив, що дійсно у 2021 році, точну дату вже не пам`ятає, перебуваючи у м.Києві, домовився з особою чоловічої статі про виготовлення на його ім`я за гроші посвідчення водія. Він надав цій особі свої дані, необхідні для виготовлення на його ім`я посвідчення водія. Через деякий час ця особа виготовила на його ім`я посвідчення водія, датоване 23.11.2021, та передала йому. Він заплатив чоловіку за виготовлення на його ім`я посвідчення водія гроші. Він був обізнаний, що це посвідчення водія є підробленим. У червні 2026 року, точну дату вже не пам`ятає, у селі Березівка Лубенського району Полтавської області він керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України та пред`явив їм для перевірки підроблене посвідчення водія, видане на його ім`я.

Оскільки обвинувачений не оспорював фактичних обставин справи та у судовому засіданні визнав свою винуватість за пред`явленим обвинуваченням у повному обсязі, суд за згодою сторін визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин провадження, які не оспорювалися жодним з учасників судового розгляду з огляду на положення ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, а також роз`яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, на що обвинувачений погодився.

Винуватість обвинуваченого у вчиненні зазначених кримінальних проступків повністю доведена і не оспорюється жодним учасником судового розгляду.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує пом`якшуючі покарання обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Крім того, суд враховує досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з якою рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення визначений як середній, рівень ризику небезпеки для суспільства - середній.

Як особа обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є пенсіонером, особою з інвалідністю 2 групи, раніше не судимий.

Враховуючи викладене, характер суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.358 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, за ч.4 ст.358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік з покладенням на підставі ч.2 ст.59-1 КК України обов`язків, та відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, а також звільнити останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України. Зазначене покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Витрати в сумі 2406,80 грн., понесені під час проведення судової технічної експертизи документів, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки його винуватість знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України – у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 4 ст. 358 КК України – у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 (один) рік, поклавши на нього наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта, понесені під час проведення судової технічної експертизи документів №СЕ-19/117-26/12689-ДД від 03.07.2026 у розмірі 2406,80 грн. (дві тисячі чотириста шість гривень вісімдесят копійок) .

Речовий доказ - посвідчення водія серія НОМЕР_2 , видане на ім`я ОСОБА_4 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження. Речові докази: CD-R диск із відеозаписом проведення огляду від 29.06.2026; CD-R диск із відеозаписом пред?явлення працівнику поліції посвідчення водія від 29.06.2026, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1