Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №940/1738/26 — Тетіївський районний суд Київської області

15.10.2026 Провадження по справі № 3/940/468/26 Справа № 940/1738/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А., прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Гуменюк Т.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши в м. Тетієві матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого лікарем-отоларингологом комунального некомерційного підприємства «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради» та членом складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Із протоколу № 5484 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 15.09.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду лікаря-отоларинголога комунального некомерційного підприємства «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради» та будучи членом складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб`єктом декларування згідно з ч. 1, пп. «г» п. 2 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) та суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин, о 16 годині 39 хвилин 15.07.2026 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік за типом «щорічна», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що працює на посаді лікаря-отоларинголога комунального некомерційного підприємства «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради» з 1991 року і загалом ще з 2014 був членом ВЛК, зокрема і в 2024 році був включений до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 та виконував відповідні повноваження.

Водночас ОСОБА_1 зазначив, що раніше дійсно подавав декларацію на сайті НАЗК, зокрема за 2023 рік, хоча і не був зобов`язаний це роботи, бо в 2023 таку декларацію мали подавати лише голови ВЛК, однак він не знав про необхідність подачі щорічної декларації саме за 2024 рік, оскільки думав, що декларування було призупинене у зв`язку з воєнним станом і йому ніхто не повідомив про відновлення декларування.

Крім того, ОСОБА_1 вказав на відсутності письмових протоколів нарад, на яких начебто обговорювались питання діяльності позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, в ході дослідження письмових доказів у справі ОСОБА_1 визнав, що був ознайомлений 25.10.2024 під підпис з посадовою інструкцією лікаря-отоларинголога, затвердженою 25.10.2024, з іншими наказами за місцем роботи, з порядком роботи медичних працівників КНП «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради» в позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії, а також пам`яткою для членів ВЛК та МСЕК.

Також ОСОБА_1 повідомив, що фактично подав щорічну декларацію за 2024 рік 15.07.2026, тобто після виявлення сторонніми особами факту неподання ним декларації.

За таких обставин, ОСОБА_1 просив прийняти рішення у справі згідно законодавства і якщо його винуватість доводиться матеріалами справи, то притягнути до відповідальності згідно закону.

У судовому засіданні прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Гуменюк Т.В. обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтримала та зазначила, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Разом з тим, прокурор у порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП, відповідно до п. п. 4.1, 4.2 наказу Офісу Генерального прокурора №365 від 18.11.2021 долучила до матеріалів справи письмовий мотивований висновок, в якому прокурор просить суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 статті 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до п. 2.5 цього Положення - до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно- штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

За запитом голови ВЛК (ЛЛК), до роботи позаштатних (постійно та тимчасово діючих) ВЛК (ЛЛК) на правах членів ВЛК (ЛЛК) можуть залучатися головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень, інші лікарі- спеціалісти закладів охорони здоров`я (установ), спеціалісти інших (не медичних) спеціальностей, начальник медичної служби та/або представник командування (керівництва) військової частини, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається.

На підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.

Відповідно до витягу з наказу КНП «Тетіївської ЦЛ» №106 від 01.08.1991 ОСОБА_1 було прийнято на посаду лікаря-отоларинголога з 01.08.1991.

Наказом КНП «Тетіївської ЦЛ» від 03.01.2024 №16-к «Про роботу медичних працівників в складі позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_1 було включено до складу позаштатної військово-лікарської комісії як лікаря-отоларинголога.

Також, відповідно до наказу «Тетіївської ЦЛ» від 10.06.2024 № 91-к «Про роботу медичних працівників в складі позаштатної постійно діючої військово- лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_1 було включено до складу позаштатної військово-лікарської комісії як лікаря- отоларинголога.

Крім того, за змістом відповіді директора КНП «Тетіївська ЦЛ» ТМР від 28.08.2026 за вих. №883 на запит Департаменту стратегічних розслідувань УСР в Київській області вбачається, що члени постійно діючої військово- лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 », у тому числі і ОСОБА_1 , були усно поінформовані про зміст відповідних наказів під час проведення наради.

Відповідно до п.п. «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій віднесено до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного закону.

Таким чином, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду лікаря-отоларинголога КНП «Тетіївська ЦЛ» та будучи членом позаштатної постійно діючої військово- лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до п.п. п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії, і він є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначені у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено.

Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 1 Закону №1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подати декларацію відповідно до цього Закону.

Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої На виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 № 449/21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі декларація) (далі - Закон).

Декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.

Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

Суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: 1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

Суб`єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду після завершення періоду декларування, до 01 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося поновлення, подає щорічну декларацію за рік, у якому відбулось поновлення. Якщо така особа поновлена на роботі до завершення періоду декларування, щорічна декларація подається за минулий рік. Щорічна декларація за час вимушеного прогулу не подається.

Якщо особа, яка припинила здійснення діяльності, до завершення визначеного Законом строку подання щорічної декларації знов починає здійснення діяльності, вона подає щорічну декларацію як особа, яка продовжує здійснювати діяльність. Щорічна декларація (після звільнення) у такому випадку не подається;

2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Втрата статусу суб`єкта декларування у зв`язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов`язує особу подати декларацію будь-якого виду;

3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подав заяву На зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Декларація кандидата на посаду подається до призначення або обрання особи на відповідну посаду, якщо інше не передбачено законом.

Якщо особа подав щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.?

3. Суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки.

4. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. ?Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.? Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або електронного підпису відповідно до вимог законодавства.? ?Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб`єкта декларування.?Суб`єкт декларування має право за власною ініціативою подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів упродовж семи днів після дня подання первинної декларації, шляхом створення та подання виправленої декларації до Реєстру.?Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-ІХ було призупинено компанію декларування в Україні.

12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та доповнено перелік суб`єктів декларування, визначених п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону підпунктом «г», а саме члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Роз`ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, є: члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (п.п. «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).

Декларантами є всі особи, які входять (призначені / відряджені) до складу відповідних комісій згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови / члена / секретаря комісії, а також від строку перебування в складі відповідної комісії (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).

На виконання вище зазначених вимог у ОСОБА_1 з 00:00 год. 01.01.2025 по 23:59 год 31.03.2025 виник обов`язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за типом «щорічна» за 2024 рік.

01.04.2025 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ч. 1 ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» Закону №1700-VII.

Також встановлено, шо відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://public.nazk.gov.ua), щорічну декларацію за 2024 рік ОСОБА_1 фактично подав лише о 16 годині 39 хвилин 15.07.2026, тобто несвоєчасно без поважних причин.

Водночас, доводи ОСОБА_1 про його необізнаність з відновленням обов`язку подачі декларації саме за 2024 суд оцінює критично, оскільки згідно результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https:\public.nazk.gov.ua), встановлено, що ОСОБА_1 раніше, а саме 26.03.2024 уже подавав декларацію за типом «щорічна», зокрема за попередній 2023 рік, а відтак не міг бути не обізнаним про порядок, строки, а також відновлення обов`язку подання щорічних декларацій, у тому числі за 2024 рік, яку мав би подати не пізніше 31.03.2025 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду лікаря-отоларинголога КНП «Тетіївська ЦЛ» та будучи членом складу позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , являючись суб`єктом декларування згідно з ч. 1, пп. «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону та суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, о 16 годині 39 хвилин 15.07.2026 несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік за типом «щорічна», тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного корупцією, є 15.07.2026, тобто день несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, може бути виключно особа, на яку у зв`язку з її посадою, поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції».

Місцем вчинення слід вважати КНП ТМР «Тетіївська ЦЛ», адже саме обов`язок подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виник у останнього будучи членом ВЛК КНП «Тетіївської ЦЛ» за місцем роботи, за адресою: Київська область, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, буд. 26.

Потерпілий у адміністративній справі відсутній.

Матеріальну шкоду правопорушенням не заподіяно.

Датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є дата складання зазначеного протоколу.

Виходячи із диспозиції частини 1 статті 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання Функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним що з корупцією, правопорушенням, пов`язаним вчиняється суб`єктом правопорушення, який усвідомлював, що його бездіяльність, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є порушенням Закону (є протиправною), тягне за собою адміністративну відповідальність, і бажав так чинити, або свідомо допускав, що така бездіяльність призведе до порушення Закону, хоча не бажав його порушувати.

Об`єктивна сторона статті 172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо вимог фінансового контролю.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується умисною формою вини, тобто воно може бути вчинене тільки з прямим чи непрямим умислом.

Для визнання такого правопорушення закінченим не потрібне настання наслідків. Воно вважається умисним за умови усвідомлення особою протиправного характеру своєї дії чи бездіяльності. Таке усвідомлення презюмується, адже суб`єкт декларування, допущений у встановленому законом порядку до виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подав раніше декларацію, був попереджений і ознайомлений з необхідністю дотримання законодавчих вимог щодо фінансового контролю тощо.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема вживає заходів 3 метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (статті 172-4-172-9 КУпАП за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).

Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - Департамент) затвердженого Наказом Національної поліції України від 23.10.2019 №1077, п.3, Розділу 2 «Завдання ДСР» до повноважень Департаменту відноситься протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.

Крім того, причин, які могли завадити ОСОБА_1 подати до НАЗК декларацію у передбачений законом строк, судом не встановлено, а наведені останнім у судовому засіданні обставини не можуть бути визнані, як поважні причини, які об`єктивно позбавили його можливості вчасно подати щорічну декларацію за 2024 рік.

Інші заперечення ОСОБА_1 повністю спростовуються сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення та досліджених в судовому засіданні під час розгляду справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки у його діях наявні подія і склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обираючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу правопорушника, ступінь його провини, обставини, що пом`якшують його відповідальність, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, з урахуванням чого застосовує до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн 00 коп.

Відповідно до п. 9 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки, згідно довідки до акта огляду МСЕК серії КИО-1 №360196 від 12.10.2010 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, тому підлягає звільненню від оплати судового збору.

Керуючись статтями 40-1, 172-6 ч. 1, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.

Суддя С.В.Мандзюк