Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №376/2976/23 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2976/23

Провадження № 2/376/75/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року Сквирський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді – Коваленка О.М.,

за участю секретаря судових засідань – Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 про що складено актовий запис №413 Сквирським відділом реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Позивач звернувся до нотаріуса, щодо оформлення спадщини, однак нотаріус пояснив йому, що у Свідоцтві про смерть ОСОБА_5 зазначено його прізвище « ОСОБА_6 », а у Свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1 зазначено прізвище батька « ОСОБА_7 ». Тому, щоб звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, позивачу потрібно встановити факт родинних відносин.

Також, позивач зазначає, що він пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Причиною пропуску такого строку є те, що з 01.07.2022 року по 31.05.2023 року позивач ОСОБА_1 безперервно працював на об`єктах по відновленню багатоквартирних та приватних будинків, які були зруйновані військовими діями російської федерації в м. Буча, м. Ірпінь, смт Гостомель. Роботи з відновлення виконувалися в робочі, вихідні та святкові дні, тому позивач не мав можливості відлучитися та своєчасно подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тому, на підставі вищевикладеного позивач звертається до суду та просить суд:

Встановити юридичний факт, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №413 Сквирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_8 звернулась до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в її відсутності та без участі позивача, позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити (а.с.82).

Відповідач ОСОБА_3 27.11.2023 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнає частково, а саме в частині встановлення родинних відносин, та визнає той факт, що їх брат ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначив, що він та його брат, ОСОБА_2 , відмовились від примйняття спадщини, яка залишилася після їх батька, ОСОБА_5 , про що у встановлений законодавством строк подали заяви до приватного нотаріуса Климчук Лариси Павлівни. Таким чином, ОСОБА_3 та його брат, ОСОБА_2 , є неналежними відповідачами у даній справі (а.с.20-22).

25.08.2025 року відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги не визнає (а.с.79).

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та зазначила, що позовні вимоги не визнає, а саме з яких підстав не зазначила та відзив на позовну заяву не надала (а.с.80).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до канцелярії суду заяву, в які просив розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги не визнає, а саме з яких підстав не зазначив та відзив до суду не надав (а.с.81).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання на підставі вимог ст. ст.211,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що складено актовий запис №413 Сквирським відділом реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с.7).

22.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса, про що свідчить копія його заяви, яка знаходиться в копії Спадкової справи №41/2022 (а.с.59 зворотня сторна). 22.12.2023 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області надано роз`яснення ОСОБА_1 , щодо встановлення факту прийняття спадщини, а саме зазначено, що у Свідоцтві про смерть ОСОБА_5 зазначено його прізвище « ОСОБА_6 », а у Свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1 зазначено прізвище батька « ОСОБА_7 », отже нотаріусом роз`яснено позивачу, що для можливості звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, позивачу потрібно встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.60).

З копії Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що в графі «батько» зазначено – ОСОБА_5 », в графі «мати» зазначено – ОСОБА_9 (а.с.11).

У відзиві відповідача ОСОБА_3 зазначено, що він підтверджує, той факт, що його брат ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20), а також з матеріалів справи встановлено, що ніхто з учасників справи не заперечує даного факту.

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд, вирішуючи позовну вимогу про встановлення факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходить з наступного.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 293, п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Окрім того, відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У відповідності до п. 7 вказаної вище Постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення факту, що має юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, під час розгляду справи знайшли підтвердження обставини, на які посилається позивач, і вони є такими, що дозволяють встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , так як долучені позивачем копії документів, а також визнання такого факту іншими учасниками справи, дають можливість встановити факт, що вони були сином та батьком. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту родинних відносин між спадкодавцем та позивачем, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, позивач зазначає, що він пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується роз`ясненням приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Климчук Лариси Павлівни від 22.12.2023 року №170/01-16 (а.с.60).

Причиною пропуску такого строку є те, що з 01.07.2022 року по 31.05.2023 року позивач ОСОБА_1 безперервно працював на об`єктах по відновленню багатоквартирних та приватних будинків, які були зруйновані військовими діями російської федерації під час вторгнення в України, а саме в м. Буча, м. Ірпінь, смт Гостомель. Роботи з відновлення виконувалися в робочі, вихідні та святкові дні, що підтверджується копією Довідки Директора ТОВ «Рутенія Плюс» ОСОБА_10 (а.с.12), тому позивач не мав можливості відлучитися та своєчасно подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до вимог ч. 1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідно до абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме відновлення житла для українців, які втратили таке житло підчас бойових дій та окупації території України російською федерацією.

Задоволення позовної вимоги про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини не порушує права інших осіб, відповідачами, в свою чергу не надано доказів, щодо порушення їх прав, у зв`язку з набуттям позивачем права на подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті батька, тому суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними; позов задовольнити та встановити родинні відносини між позивачем та його батьком і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.1270,1272 ЦК України, ст. 2,4,12,13,76,81 211, 247, 258,259,263-265,293, 315, 351,352,354 ЦПК України, суд,

Вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити в повному обсязі.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №413 Сквирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М. Коваленко