Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №362/390/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №362/390/26

Суддя: Медведєв К. В.

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/390/26

Провадження № 2/362/2744/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Медведєва К.В.,

за участю секретаря Бацули Д.О.,

представника позивача - адвоката Шапортової Н.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Старчої С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь 233469,00 грн. завданої діями останнього спричиненої моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі №362/9350/25 від 03.12.2025, що набрав законної сили, встановлено обставини завдання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального проступку та призначено відповідне покарання. Також позивач просить суд стягнути 233469,00 грн. моральної шкоди, яка полягала у фізичному болю, стражданнях, шкоди психічному здоров`ю, почутті пригнобленою та моральної подавленості, постійному відчутті страху за власне життя, відсутності почуття безпеки навіть у власному будинку оскільки нападник є її сусідом. Після цієї події в позивачки порушений звичайний спосіб життя, звичайні побутові речі такі як прогулянка на свіжому повітрі, похід в магазин, тощо стало випробуванням та приносить позивачу лише боязнь за власне життя у зв`язку з чим позивачка відчуває себе соціально ізольованою та морально пригніченою. Позивачка стверджує, що кожен день проживає в постійному стресі та страху перед черговим нападом на сходах в темряві чи біля під`їзду коли немає сторонньої допомоги та свідків.

Позивачем самостійно визначено ціну позову з посиланням на «Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди» та посилаючись на розміри компенсації за порушення прав людини, які присуджуються ЄСПЛ за заявами громадян.

У відзиві на позовну заяву, сторона відповідача проти задоволення позову заперечила та просила в позові відмовити. Відзив на позовну заяву мотивований тим, що позивачем не зазначено та не враховано ступінь вини відповідача відповідно до вироку суду., не обґрунтовано співмірності завданого правопорушення, позивачем не надано суду доказів неправомірних дій відповідача, які завдали моральної шкоди, погіршили її психологічний стан та вплинули на зміну способу життя, а також причинний зв`язок між діями відповідача та настанням шкоди. Також у відзиві зазначено, що позивачка самостійно застосувала формулу визначення розміру моральної шкоди та самостійно визначила коефіцієнти у розрахунковій формулі моральної шкоди, при цьому суд оцінює кожен випадок індивідуально, а не користується формулами.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2026 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з наданням позивачу строку протягом п`яти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 30.04.2026.

В підготовче судове засідання відповідач, повідомлений належним чином, не з`явився, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався на 27.05.2026.

У підготовчих засіданнях 27.05.2026, 02.07.2026 оголошувалися перерви до 02.07.2026, 04.08.2026.

Суд під час підготовчого засідання 27.05.2026 роз`яснив позивачці право на порушення перед судом питання про призначення судової експертизи. Позивачка повідомила, що не бажає проведення експертизи.

Ухвалою від 04.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.09.2026.

Судове засідання 30.09.2026 не відбулось у зв`язку з оголошенням сигналу «повітряна тривога». Розгляд справи призначено на 13.10.2026.

У судовому засіданні 13.10.2026 представник позивача позов підтримав, а відповідач та його представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення і оголошено перерву до 15.10.2026.

В судове засідання 15.10.2026 для оголошення рішення сторони та їх представники не з`явилися, подали клопотання про по подальший розгляд справи за їх відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом установлено, що вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2025 у справі №362/9350/25, що набрав законної сили, що визнано відповідачем, а тому встановлені ним обставини доказуванню за ч. ч. 4 ст. 61 ЦПК України не підлягають, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Вказаним вироком встановлено, що 13.08.2025 близько 18:00 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували за адресою: АДРЕСА_1 , де між ними на ґрунті довготривалих неприязних відносин відбулась словесна суперечка. У ході вказаного конфлікту на ґрунті довготривалих неприязних відносин ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 усвідомлюючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, підбіг до потерпілої, яка в цей час перебувала біля будинку АДРЕСА_1 , та умисно штовхнув її, від чого остання впала на землю. Після цього ОСОБА_1 продовжив свої протиправні дії, завдаючи потерпілій множинні удари правою ногою по голові та тулубу, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, синець під лівим оком, синець на переніссі, синець зовнішньої поверхні лівого вуха, синець в ділянці лівої лопатки, синець на правій поверхні тулуба праворуч, синець зовнішньої поверхні правого стегна, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (більше 6 днів, але не більше 21 доби). Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, що підписано прокурором, який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, не оспорюються обвинуваченим, про що ним подана відповідна заява за участю захисника.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно із ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом п.п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами й доповненнями) - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Факт неправомірних дій відповідача, його вина, наслідки неправомірних дій відповідача у вигляді ушкодження здоров`я та причинний зв`язок між неправомірними діями та наслідками підтверджується вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2025 у справі №362/9350/25, що набрав законної сили.

Стосовно розміру відшкодування, то суд виходить з п 62 рішення ЄСПЛ у справі «Станков проти Болгарії» (Stankov v. Bulgaria, заява № 68490/01) від 12 липня 2007 року, згідно якого оцінка моральної шкоди за своєю природою є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації чітко встановлена законом.

Отже закон не завжди може передбачити фіксований розмір для будь-яких життєвих ситуацій, суди мають визначати цей розмір індивідуально, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 522/10503/22 (провадження № 61-3225св24) гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи опис тілесних ушкоджень, у вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області, суд дійшов висновку що позивачем доведено наявність фізичного болю, фізичного страждання перенесених ОСОБА_2 через протиправні дії ОСОБА_1 .

Також суд погоджується, що протиправні дії ОСОБА_1 призвели шкоди психічному здоров`ю (в розумінні ст. 1 Закону України «Про систему охорони психічного здоров`я», Статуту ВООЗ), до почуття пригнобленості та моральної подавленості ОСОБА_2 .

Разом з тим, позивачем не доведено належними і допустимими доказами наявності постійного відчуття страху за власне життя, відсутності почуття безпеки у власному будинку оскільки відповідач є її сусідом. Також позивачкою не доведено порушення звичайного способу життя, а саме те, що звичайні побутові речі такі як прогулянка на свіжому повітрі, похід в магазин, тощо стало випробуванням та приносить позивачу боязнь за власне життя у зв`язку з чим позивачка відчуває себе соціально ізольованою та морально пригніченою, почуття позивачки, що кожен день вона проживає в постійному стресі та страху перед черговим нападом на сходах в темряві чи біля під`їзду коли немає сторонньої допомоги та свідків.

Вказані обставини спрямовані на майбутнє, а метою відшкодування моральної шкоди є відшкодування вже спричиненої шкоди, а не можливої очікуваної позивачкою шкоди, що може бути пов`язано з особливостями внутрішньої організації особистості та темпераменту позивачки. Суд не може покладати на відповідача відповідальність за внутрішню емоційну організацію позивача стосовно можливих дій відповідача в майбутньому.

Суд відхиляє розрахунок моральної шкоди наведений позивачкою з використанням «Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди», оскільки позивачка не є судовим експертом та не надала суду доказів щодо вона має право проводити відповідне дослідження.

Також суд відхиляє посилання позивачки на практику ЄСПЛ в частині визначення розміру моральної шкоди, оскільки ЄСПЛ присуджує справедливу сатисфакцію у правовідносинах між громадянином і державою і стосовно порушення прав людини, передбачених Конвенцією, і стосовно забезпечення дотримання яких у держави є відповідні обов`язки. У цій же справі правовідносини виникли між іншими суб`єктами, а порушення стосуються іншої сфери правового регулювання.

З урахуванням характеру та обсягу моральних та фізичних больових страждань перенесених ОСОБА_2 через протиправні дії ОСОБА_1 , наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням останнього та його вини в її заподіянні, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи вік потерпілої (61 рік), суд приходить до висновку, що моральна шкода підлягає відшкодуванню із відповідача в розмірі 17.000 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за вимогами про відшкодування матеріальної коди, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати покладаються на відповідача в дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного‚ керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 17000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15.10.2026.

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Медведєв К.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua