Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №361/9218/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №361/9218/25

Суддя: Василенко Т. К.

справа № 361/9218/25

провадження № 1-кп/361/329/25

14.10.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111130000522 від 23 березня 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Данине Ніжинського р-ну Чернігівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не має на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

- 07 липня 2025 року вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 296, ст. 70 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2025 року о 18 год 43 хв ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Єва», що належить ТОВ «РУШ», та знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 239, звернув свою увагу на стелажі з товарами та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

У подальшому того ж дня, а саме 22 березня 2025 року о 18 год 43 хв ОСОБА_4 , перебуваючи за зазначеною вище адресою, діючи в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиць магазину товар, а саме: парфум чоловічий «Той Бой» 100 мл вартістю 3 840,00 грн (без ПДВ), парфум чоловічий «Той Бой» 50 мл вартістю 3 040,00 грн (без ПДВ), олію для губ «ЛСФ» вартістю 64,00 грн (без ПДВ), USB кабель вартістю 128,00 грн (без ПДВ), поклав до сумки, яка була при ньому, та, утримуючи товар при собі, залишив приміщення магазину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав магазину «Єва», що належить ТОВ «РУШ», майнової шкоди на загальну суму 7 072,00 грн (без ПДВ).

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам вчинення кримінального правопорушення. Про вчинене щиро розкаявся, зазначив, що зрозумів, що вчинив погано, обіцяв більше не вчиняти кримінальні правопорушення.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їхньої позиції немає; останнім роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи, які не досліджувалися в суді, в апеляційному порядку.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Враховуючи пояснення обвинуваченої, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов до висновку, що вина обвинуваченої доведена «поза розумним сумнівом» у повному обсязі та суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Підстав відповідно до частини третьої статті 337 КПК України для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65 – 67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Надаючи оцінку особистості обвинуваченого ОСОБА_4 , суд зазначає, що останній щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-психіатр Ніжинської ЦМЛ з 2023 року з приводу «порушення адаптації». Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 1049 обвинувачений на час вчинення інкримінованого злочину за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Раніше судимий вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2025 року за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 296, ст. 70 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, при цьому відсутні обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим призначає покарання у виді позбавлення волі, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 183/6854/20 від 01 квітня 2024 року, у випадку коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про реальне відбування призначеного покарання зберігає свою силу, а новим вироком особі призначається покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовується, а кожний вирок – попередній, за яким особі призначено покарання, що належить відбувати реально, та новий, за яким вона звільнена від відбування покарання з випробуванням, виконується самостійно.

Таким чином, вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2025 року, за яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 296, ст. 70 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки, має виконуватися самостійно.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Поцесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 судом не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2025 року, за яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 296, ст. 70 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки – виконувати самостійно.

Речові докази:

- парфум чоловічий «Той Бой» 100 мл вартістю 3 840,00 грн (без ПДВ), парфум чоловічий «Той Бой» 50 мл вартістю 3 040,00 грн (без ПДВ), олію для губ «ЛСФ» вартістю 64,00 грн (без ПДВ), USB кабель вартістю 128,00 грн (без ПДВ), які повернуті під відповідальне зберігання представнику ТОВ «РУШ», - залишити в останнього.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua