Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №357/15051/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №357/15051/26

Суддя: Дорошенко С. І.

Справа № 357/15051/26

3/357/4571/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 20 серпня 2026 року приблизно о 14 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно давав стусани та штовхав, по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що він проживає з матір`ю за одною адресою. 20.08.2026 року він перебував дома у своїй кімнаті, куди зайшла його мати, почала сваритися, вдарила його ковінькою по телефону і розбила його. Він лише відібрав у матері ковіньку, не штовхав її та не давав стусанів, як про це написали працівники поліції. Мати вибігла на вулицю та почала кричати і якісь молоді люди викликали працівників поліції. Ствердив, що мати сама вчиняє сварки та постійно викликає працівників поліції. Пояснив, що працівники поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинили на нього тис, насильно вивели його з квартири, посадили до службового автомобіля та вивезли за межі міста, в с. Фурси, де висадили з автомобіля та залишили. Після чого він пішки добирався додому. Коли прийшов додому працівники поліції відбирали у матері пояснення, його пояснення працівники поліції слухати не хотіли, погрожували йому, кричали на нього.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

В судовому засіданні переглянуто диски з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які додано до матеріалів справи та з якого вбачається, що працівники поліції приїхали на виклик. Біля будинку, біля під`їзду працівників поліції чекала ОСОБА_2 , яка з працівниками поліції пішла до квартири. З ліфту на першому поверсі вийшов ОСОБА_1 , який повідомив, що його мати ОСОБА_2 забігла до нього в кімнату і розбила йому телефон, що він мав намір сам викликати працівників поліції. Працівники поліції разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли до квартири останніх. ОСОБА_1 намагався пояснити працівникам поліції, що трапилося, але його ніхто не слухав. ОСОБА_1 пояснював, що ніякого домашнього насильства не було, що мати постійно б`є його палкою та безпідставно викликає працівників поліції. Працівники кричали на ОСОБА_1 потім вивели його з квартири, посадили до службового автомобіля та повезли за межі міста, щоб останній протрезвів. По вул. Гайок працівники поліції зупинилися, висадили ОСОБА_1 з автомобіля, а самі повернулися на місце події, де відібрали пояснення у ОСОБА_2 . ОСОБА_2 пояснила працівникам поліції, що її син ОСОБА_1 постійно її ображає, вчиняє сварки, штовхає, вимагає гроші. Через деякий час до додуму повернувся ОСОБА_1 , який намагався пояснити працівникам поліції, що трапилося. відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції кричали на ОСОБА_1 . Під час допиту ОСОБА_1 його мати ОСОБА_2 почала кричати, працівник поліції її заспокоював, робив зауваження. Працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з яким останнього було ознайомлено. ОСОБА_1 був не згоден з даним протоколом.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши заяву ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_2 , форму оцінки ризиків, згідно з якою уповноваженим працівником поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 , як високий, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника, згоди на обробку персональних даних, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, суд дійшов наступного висновку.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", передбачено, що домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;.

Фізичне насильство, це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме давав стусани та штовхав.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Для перевірки показань ОСОБА_1 в судове засідання викликалися працівники поліції, однак останні в судове засідання не з`явилися.

Для з`ясування обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення в судове засідання викликалась ОСОБА_2 , однак остання в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була належно повідомлена, причини неявки суду невідомі.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинив фізичне насильство відносно своєї матері ОСОБА_1 , відсутні будь-які пояснення свідків чи очевидців правопорушення, які б могли підтвердити те, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру.

При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому відповідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 221, 247, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua