Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №169/911/26 — Турійський районний суд Волинської області

Суд: Турійський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №169/911/26

Суддя: Тітівалов Р. К.

Справа № 169/911/26

Провадження № 2/169/789/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого Тітівалова Р. К.

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

16 вересня 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі – ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 21 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (далі – ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 86057, право вимоги за яким на підставі договору факторингу від 23 грудня 2024 року перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином умов кредитного договору у нього виникла заборгованість в розмірі 18250 гривень, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи, та просить справу розглядати без його участі (а. с. 7).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча в контексті положень частини восьмої статті 128 ЦПК України належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а. с. 71), про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подавав.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд ухвалою від 15 жовтня 2026 року постановив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Встановлено, що 21 червня 2023 року ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 86057 (далі – кредитний договір, Договір), відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 5000 гривень на строк 14 днів (до 04 липня 2023 року), зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 5 % від суми кредиту на добу шляхом безготівкового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а. с. 9-13).

Кредитний договір та Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 86057 підписані електронними підписами сторін, зокрема, відповідача – шляхом введення одноразового ідентифікатора AV8333, який направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер НОМЕР_2 , який він вказував при реєстрації на сайті (а. с. 13, 14).

На виконання умов Договору 21 червня 2023 року ТОВ «ПрофітГід» перерахувало кошти в сумі 5000 гривень на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 (номер транзакції 38732-97254-7663) (а. с. 15).

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 01 жовтня 2026 року банківська картка № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ) емітована на ім`я відповідача ОСОБА_1 (а. с. 61).

Із виписки по вказаному рахунку відповідача видно, що 21 червня 2023 року на картку було зараховано 5000 гривень (а. с. 55).

ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», надавши відповідачу кредит, свої зобов`язання за договором виконало.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з договору позики, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З розрахунку, що надав позивач, видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 86057 від 21 червня 2023 року становить 18250 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 5000 гривень, заборгованість за відсотками – 13250 гривень (а. с. 16).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи видно, що 23 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 23122024 (а. с. 21-26).

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» зобов`язується відступити ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно з витягом з додатку №1 до договору факторингу № 23122024 від 23 грудня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 86057 від 21 червня 2023 року становить 18250 гривень (а. с. 27).

Зобов`язання по оплаті фактор виконані повністю (а. с. 28)

Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за кредитним договором № 86057 від 21 червня 2023 року, укладеним між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 .

Проте, не можна погодитися із розміром нарахованих процентів за користування коштами, які позивач просив стягнути з відповідача, з таких підстав.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 кредитного договору № 86057 від 21 червня 2023 року сума кредиту становить 5000 гривень, строк кредиту – 14 днів (до 04 липня 2023 року), процентна ставка – 5 % від суми кредиту на добу (а. с. 9).

Виходячи із вказаних положень договору розмір процентів за користування коштами буде становити 3500 гривень (5000 грн * 5 % * 14 дн = 3500 грн), які слід стягнути з відповідача.

Позовну вимогу про стягнення процентів на прострочення грошового зобов`язання на підставі статті 625 ЦК України позивач не пред`являв.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, оскільки останній порушив його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 42649746/01 від 01 червня 2026 року, додаткова угода № 86057 до Договору про надання правової допомоги № 42649746/01 від 01 червня 2026 року, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29 червня 2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 29 червня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11628/10, посвідчення адвоката України № 11628/10 від 29 липня 2024 року (а. с. 30-37).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши детальний опис витрат на правову допомогу від 29 червня 2026 року, суд дійшов висновку, що лише зазначені в пункті 4 акту надані адвокатом послуги, вартість яких становить 3000 гривень, в розумінні закону є правничою допомогою.

Вказані в пунктах 1, 2, 3, 5 опису послуги фактично і є підготовкою позову та охоплюються пунктом 4.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідач відповідно до положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, співмірності цих витрат наданим позивачу адвокатом послугам не спростовував.

Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволений частково (46,58 %), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1397 гривень 40 копійок (3000 грн * 46,58 % = 1397,4 грн) та судовий збір у розмірі 1240 гривень 15 копійок (2662,40 грн * 46,58 % = 1240,15 грн).

На підставі викладеного, статей 516, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 634, 639, 1048, 1054, 1056-1, 1077 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 133, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 86057 від 21 червня 2023 року в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 5000 (п`ять тисяч) гривень, за процентами за користування кредитними коштами – 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1397 (одна тисяча триста дев`яносто сім) гривень 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса місця знаходження: вулиця Симона Петлюри, 21/1, місто Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 42649746.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, адреса місця знаходження: вулиця Симона Петлюри, 21/1, місто Бровари, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення складене 15 жовтня 2026 року.

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua