Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №165/1425/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Суд: Нововолинський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Хуліганство

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №165/1425/26

Суддя: Гайворонський О. В.

справа № 165/1425/26

провадження №1-кп/165/347/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року місто Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого, адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області кримінальне провадження № 12026035520000048 від 16.03.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_7 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Нововолинськ, Волинська область; місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянин України, освіта середня, не працює, неодружений, судимостей немає, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

встановив:

15 березня 2026 року приблизно о 23 годині ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу магазину «For You», що за адресою: Волинська область, місто Нововолинськ, проспект Дружби, будинок 10А, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, та виразилося у демонстративному ігноруванні загальноприйнятих норм поведінки, прагненні самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб та демонстрації фізичної переваги, усвідомлюючи, що перебуває у громадському місці, діючи з особливою зухвалістю, використовуючи нікчемний привід, спровокував конфлікт із неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході якого ОСОБА_7 наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в ліву виличну ділянку обличчя, після чого, незважаючи на спроби потерпілого уникнути конфлікту та залишити місце події, схопив його за руку та повів у напрямку дороги, що розташована навпроти магазину For You», при цьому продовжував створювати конфліктну ситуацію, погрожувати потерпілому, шарпав за куртку. У подальшому ОСОБА_7 відвів потерпілого до перехрестя вулиці Митрополита Шептицького та проспекту Дружби м. Нововолинська, де продовжив провокувати конфлікт, погрожувати фізичною розправою, шарпав за куртку, пхав в груди. З метою припинити вказані дії ОСОБА_7 , потерпілий пішов із вказаного місця, однак ОСОБА_7 почав переслідувати його, та наздогнав біля магазину «For You» та руками пхнув потерпілого в стіну магазину, від чого потерпілий вдарився лівим плечем в стіну магазину. Незважаючи на зауваження сторонніх осіб, які намагалися припинити конфлікт, ОСОБА_7 свої протиправні дії не припиняв, продовжував висловлюватися нецензурною лайкою та погрожувати потерпілому фізичною розправою. У подальшому, коли потерпілий намагався уникнути конфлікту та вже йшов додому, ОСОБА_7 наздогнав його поблизу будинку № 5, що на бульварі Шевченка в місті Нововолинську Волинської області, та наніс один удар кулаком правої руки в ліву виличну ділянку обличчя потерпілого та два удари ногами по лівій та правій кінцівці. В подальшому потерпілий та ОСОБА_7 впали на землю, де останній наніс близько 10 ударів кулаками по тулубу потерпілого. Після того, як сторонні особи розборонили їх, ОСОБА_7 не припинив свої протиправні дії та продовжував висловлюватися нецензурною лайкою у бік потерпілого та попри те, що потерпілий неодноразово наголошував, що у нього є проблеми з ногою, ОСОБА_7 наніс йому три удари правою ногою по лівій нижній кінцівці та лівою ногою удар по правій нижній кінцівці, та наніс один удар кулаком в ліву ділянку обличчя, внаслідок чого вони впали на землю та ОСОБА_7 продовжив наносити удари кулаками по тулубу та ногами по кінцівках потерпілого. Надалі у бійку знову втрутилися сторонні особи та розборонили їх. Однак, коли потерпілий намагався покинути місце події та направлявся у бік входу на територію ринку «Стадіон», що знаходиться за адресою м. Нововолинськ, проспект Перемоги, 3, та просив у ОСОБА_7 не бити його, оскільки в нього болить нога, останній наздогнав потерпілого та почав наносити удари по потерпілому, а саме: один удар кулаком правої руки у кулак правої руки, один удар кулаком лівої руки в праву нижню частину обличчя, один удар кулаком правої руки в ліву лобну частину голови, один удар кулаком лівої руки в праву нижню частину обличчя, після чого наніс приблизно 5 ударів ногами по лівій нижній кінцівці, в результаті чого потерпілий кричав від болі в нозі, та ОСОБА_7 припинив бити по кінцівках потерпілого, проте наніс один удар кулаком правої руки в грудну клітку, та удари кулаками по голові та руках потерпілого, а також шарпнув його, внаслідок чого ОСОБА_4 впав на землю.

У результаті протиправних дій ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синець на лобі справа, крововилив в білочну оболонку лівого ока, синець в лівій виличній ділянці, садна на пальцях правої кисті, синець на ІІІ пальці лівої кисті, садно в ділянці проекції правого колінного суглобу, садна на правій гомілці, набряк м`яких тканин в ділянці лівого плеча, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (пункт 2.3.5 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень») та МР-ознаки повздовжнього розриву заднього рогу медіального меніска ІІІА та корінця заднього рогу латерального меніска ІІІА лівого колінного суглобу, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (пункт 2.3.3 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

Обвинувачений в судовому засіданні винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав в межах пред`явленого обвинувачення, окрім вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, надав показання, суть яких полягає у наступному. 15.03.2026 близько 23 години виник конфлікт із потерпілим, в ході якого шарпав потерпілого, наносив удари по обличчю, ногах; прохання потерпілого не бити чув, усвідомлював, що знаходиться в громадському місці. Зазначив, що з потерпілим примирився, щиро кається. Заперечив, що був у стані алкогольного сп`яніння, пояснив, що тоді у нього був день народження, зранку випив сто грам, більше алкоголю не вживав. Відшкодував потерпілому заподіяну матеріальну шкоду в сумі 6800 грн, сплатив донат на підтримку ЗСУ в сумі 5000 грн. В судовому засіданні попросив вибачення у потерпілого, просив суд суворо не карати.

Судом встановлено, що фактичні обставини кримінального правопорушення ніким з учасників судового провадження не оспорюються, окрім невизнання обвинуваченим обставини вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, останні правильно розуміють їх зміст, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи, що у суду не має жодних сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження, суд за їх згодою відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються – часу, місця, способу та обставин вчинення кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, крім вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Встановлені судом фактичні обставини вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, підтверджуються такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_9 , суть яких полягає в наступному. Зазначив, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_10 є його другом. 15 березня 2026 року в обвинуваченого був день народження. Зустрілись біля магазину «For You». Біля лавочки із друзями пили горілку, яку купив ОСОБА_11 . Зазначив, що ОСОБА_11 з ними горілки не пив, бо сварився із ОСОБА_12 . Свідок пояснив, що він був трошки п`яний. Не пам`ятає, щоб ОСОБА_11 підходив до лавочки та пив алкогольні напої;

- показаннями свідка ОСОБА_13 , зафіксованими під час досудового розслідування в умовах воєнного стану за допомогою технічних засобів відеофіксації та які відповідно до положень ч. 11 ст. 615 КПК України використані як докази в суді. З показань свідка вбачається, зокрема, що: біля 10 години вечора разом із потерпілим ОСОБА_14 підійшли до магазину «For You»; між потерпілим та обвинуваченим виник конфлікт та почалась бійка; ОСОБА_7 був п`яний;

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 , суть яких полягає в наступному. Підтвердив обставини, час, місце та спосіб вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення. Зазначив, що обвинувачений його словесно ображав, штовхав, наносив удари по різних частинах тіла. При цьому обвинувачений ОСОБА_7 був п`яний, оскільки: в нього була нечітка мова, запах перегару, хитка хода; потерпілий безпосередньо бачив, як ОСОБА_7 наливав в компанії друзям алкоголь, бо у нього був день народження, в тому числі і собі та випивав алкоголь.

У суду не виникає сумнівів у достовірності показань свідків, та потерпілого, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються між собою, показання свідка ОСОБА_9 про те, що компанія вживала алкоголь, який купив обвинувачений, однак свідок не пам`ятає, щоб обвинувачений вживав з ними алкогольні напої не спростовують в категоричній формі вживання обвинуваченим алкоголю та перебування в стані алкогольного сп`яніння і такі показання не спростовують показань свідка ОСОБА_13 та потерпілого ОСОБА_4 , а тому показання свідків та потерпілого поза розумним сумнівом достовірно підтверджують встановлені судом фактичні обставини – вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Показання обвинуваченого про те, що він вживав алкоголь зранку, а під час інкримінованих подій у стані алкогольного сп`яніння не перебував, суд оцінює критично, оскільки вони є суб`єктивною оцінкою обвинуваченим свого стану, крім того спростовуються вищезазначеними показаннями свідків та потерпілого, а також суд розцінює їх як обраний ним спосіб захисту своїх інтересів з метою пом`якшення відповідальності за скоєне.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а у їх сукупності – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, вважає доведеними встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення та винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України – в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, ОСОБА_7 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке є кримінальним проступком, судимостей не має, неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, молодого віку, в судовому засіданні двічі попросив вибачення в потерпілого.

Добровільне перерахування обвинуваченим військовій частині НОМЕР_1 5000 грн як донат на потреби ЗСУ (а.с. 33), добровільне відшкодування завданої потерпілому матеріальної шкоди в сумі 6800 грн (а.с. 104) суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд, відповідно до ст. 67 КК України, визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу. Таке покарання відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Речові докази та документи для вирішення питання в порядку ст. 100 КПК України суду не надавались.

Документально підтвердженні процесуальні витрати згідно обвинувального акта та матеріалів кримінального провадження відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

До початку судового розгляду представником потерпілого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення 6 800 грн заподіяної майнової шкоди та 50 000 грн моральної шкоди.

В судовому засіданні представник потерпілого відмовилась від позовних вимог про стягнення 6 800 грн заподіяної майнової шкоди у зв`язку з її добровільним відшкодуванням обвинуваченим, відмова прийнята судом, ухвалено продовжити розгляд позову в частині позовних вимог про стягнення 50 000 грн моральної шкоди

Заподіяння моральної шкоди обґрунтовує тим, що внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення потерпілий відчув фізичні страждання, проходив лікування та довготривалу реабілітацію, додаткові обстеження, тривалий час не міг ходити, боявся одноосібно ходити містом, оскільки побоювався повторного нападу з боку обвинуваченого, через отриманий стрес та фізичні страждання втратив сон, був постійно пригнічений.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 , його законний представник ОСОБА_5 та представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали, обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 просили в позові відмовити з підстав наведених у відзиві у зв`язку із недоведеністю заявленого до відшкодування розміру шкоди.

Прокурор висловила думку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд з урахуванням думки учасників судового провадження, доказів, досліджених у судовому засіданні, вирішуючи цивільний позов, робить такі висновки.

Частиною 1 статті 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, окрім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд встановив доведеним факти вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, внаслідок чого ним потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження, що перебуває у прямому причинному зв`язку з вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення.

Відповідно до досліджених в судовому засіданні доказів – копій результатів магнітно-резонансної томографії від 17.03.2026, епікризу № 1781 від 16.12.2025, консультаційних висновків спеціалістів від 16.03.2026, 18.03.2026, 24.03.2026 (а.с. 97-102) потерпілий проходив обстеження, лікування та реабілітацію.

Суд дійшов до переконання, що внаслідок вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, що в свою чергу призвело до заподіяння потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та подальшого лікування, останній поза розумним сумнівом зазнав фізичних болю та страждань, а також душевних страждань внаслідок протиправної поведінки щодо нього самого, а тому потерпілому заподіяно моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

При визначенні розміру грошового відшкодування за завдану моральну шкоду суд враховує: вид та характер правопорушення – хуліганство, додатковим об`єктом посягання якого є здоров`я потерпілого, характер спричинених тілесних ушкоджень та ступінь їх тяжкості – легкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; біль та фізичні страждання, яких потерпілий зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я; глибину спричинення душевних страждань, на які, безумовно, вплинув сам факт хуліганських дій та заподіяння тілесних ушкоджень; факт визнання вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, осуд своєї поведінки та те, що він двічі під час судового розгляду попросив вибачення в потерпілого в присутності законного представника – мами; достатність суми відшкодування моральної шкоди для задоволення розумних потреб потерпілого.

З урахуванням усіх в сукупності обставин, суд дійшов висновку, що заявлена для відшкодування сума моральної шкоди 50 тис. грн не є співмірною із заподіяними фізичними та душевними стражданнями. Зменшення розміру стягнення із 50 000 грн до 30 000 грн, на думку суду, буде достатнім для відшкодування зазначеної шкоди та відповідатиме засадам розумності та справедливості.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог – стягнення з обвинуваченого в користь потерпілого 30 000 грн як компенсації за заподіяну моральну шкоду.

У позовній заяві представник потерпілого просить стягнути з обвинуваченого понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 8000 грн.

Захисник подала до суду письмове клопотання про зменшення зазначених судових витрат до 1000 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

До позовної заяви, інших заяв по суті справи, а також в судовому засіданні не долучались жодні документи на підтвердження наданих послуг з професійної правничої допомоги, в тому числі пов`язаної із розглядом позову.

Разом з тим, суд враховує факт підготовки та подання представником потерпілого до суду позову, відповіді на відзив та долучених документів, участь представника в судовому засіданні при вирішенні цивільного позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Враховуючи вказану норму закону, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу керується вимогами цивільного процесуального законодавства.

Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141, ч. 4 ст. 137 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , зокрема, у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує складність справи, час витрачений представником потерпілого для підготовки і подання позову, участі в судових засіданнях та виходячи із принципів реальності, необхідності та розумності витрат, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн, які пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1200 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого в користь потерпілого.

Керуючись ст. ст. 128, 129, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 23 800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 30 000 (тридцять тисяч) гривень як відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та 1 200 (одна тисяча двісті) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_15

Оригінал: reyestr.court.gov.ua