Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №161/20602/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20602/26

Провадження № 1-кп/161/1585/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 14 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035610000182 від 15.09.2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Ужова, Рожищенського району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , із професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, учасника бойових дій, офіційно не працюючого, раніше судимого, зокрема:

- 19.05.2026 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст.342 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., який сплачений;

- 20.08.2026 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.1 ст.126 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., який сплачений. На підставі ст.91-1 КК України застосовано обмежувальний захід у виді проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_6 приблизно о 22.00 годині 14 вересня 2026 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в ході раптово виниклого словесного конфлікту із потерпілою ОСОБА_4 , яка є його дружиною (в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), діючи з прямим умислом, керуючись метою заподіяння фізичного болю іншій людині, усвідомлюючи значення та кримінально-протиправний характер своїх дій та бажаючи діяти саме так, умисно схопив правою рукою останню за шию та з силою стиснув її, після чого умисно наніс удар долонею правої руки в ділянку правого плеча потерпілої, чим завдав їй фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Такі дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.1 ст.126 КК України, як умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.126 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно схопив правою рукою останню за шию та з силою стиснув її, після чого умисно наніс удар долонею правої руки в ділянку правого плеча потерпілої. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила факт нанесення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_6 за обставин зазначених в обвинувальному акті. При призначенні покарання не настоювала на суворому покаранні.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 своїми умисними протиправними діями, які виразились в заподіянні умисному завданні ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся у скоєному, має постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, на обліку в лікарів – психіатра та нарколога не перебуває, однак проходив лікування у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», крім того раніше неодноразово судимий, за вчинення в тому числі аналогічного злочину щодо тієї ж потерпілої, яка являється його дружиною, вчинив кримінальний проступок в стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_6 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді громадських робіт, так як призначення покарання у виді штрафу не є доцільним, оскільки останній раніше вже був засуджений за ч.1 ст.126 КК України до покарання у виді штрафу і дане покарання не було достатнім для виправлення й попередження вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення. Виправні роботи також не застосовуються у відповідності до ст.57 КК України, так як останній на даний час офіційно не працевлаштований.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальний правопорушень.

Також, на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 обмежувальні заходи у виді обов`язку пройти програму для кривдників.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_6 обмежувальні заходи на строк 3 (три) місяці, поклавши на нього такий обов`язок: -направлення для проходження програми для кривдників.

Речові докази: ДВД-Р диск – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1