Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №159/6299/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6299/26

Провадження № 3-зв/159/6/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Руслан Ярославович,

за участю:

секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,

заявника - не з`явився,

особи що притягується до відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника Безкоровайної Валерії Олексіївни про відвід судді Чалого Андрія Васильовича,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2026 надійшла заява захисника Безкоровайної Валерії Олексіївни про відвід судді Чалого А.В. у справі №159/6299/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу від 12.10.2026 вказана заява про відвід розподілена судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюху Р.Я., який призначив її розгляд у судовому засідання 15.10.2026, про що завчасно повідомлено заявника.

Заява мотивована тим, що 06.10.2026 року захисником було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення в дистанційному режимі та про відкладення розгляду справи, призначеного на 12.10.2026 року, оскільки на момент подачі клопотання не було відомо, скільки часу займе ознайомлення з матеріалами.

Захисник зазначає, що 07.10.2026 під час спілкування в телефонному режимі з працівниками приймальної судді, його було повідомлено про те, що розгляд справи не буде відкладено за поданим клопотанням і справа буде розглянута 12.10.2026 року в будь-якому випадку, незалежно від того, коли саме сторона захисту отримає матеріали справи та чи матиме час ознайомитися з ними.

Крім того, заявник вказує, що сторона захисту отримала матеріали справи у повному обсязі лише 08.10.2026 року, що, на його думку, є недостатнім часом для належного вивчення матеріалів справи.

Захисник наголошує, що такі дії сприймаються стороною захисту як упереджене ставлення до підзахисного та створення штучних обмежень у часі, що створює обґрунтований сумнів у неупередженості та безсторонності судді, посилаючись на практику ЄСПЛ та наполягаючи на застосуванні норм КПК України за аналогією права.

Захисник Безкоровайна В.О. у судове засідання не з`явились, хоча повідомлялися про час і дату судового засідання телефонограмою.

У судове засідання прибув ОСОБА_2 , який повідомив, що не вважає, що суддя Чалий А.В. був упереджений щодо нього, підстав висловлювати йому недовіру він немає. Він не володіє інформацією щодо обставин спілкування його захисника з приводу відкладення судового засідання 12.10.2026. Водночас ОСОБА_2 підтримав заяву свого захисника про відвід судді

Суд, вивчивши заяву про відвід та пояснення учасників справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.

Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено процедури відводу судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Водночас, з огляду на публічно-правову, каральну за своєю суттю природу адміністративної відповідальності, засади кримінального судочинства, у тому числі право на безсторонній незалежний суд, поширюються й на розгляд справ про адміністративні правопорушення. Застосування стягнення завжди є втручанням держави у права, свободи та законні інтереси особи, а тому таке втручання може бути виправданим лише суворим дотриманням процедури і меж, встановлених законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так у п.104 рішення Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) від 27.05.2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

У п. 105 зазначеного вище рішення Європейський Суд зазначив, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86) – п. 106 зазначеного вище рішення Європейського Суду.

З огляду на викладе вище, під час вирішення заяви про відвід суд також керується і критеріями, які визначив у своїй практиці Європейський Суд щодо встановлення безсторонності судді, якому заявлений відвід.

Оцінюючи доводи захисника, суд зазначає, що заявником не надано жодних доказів того, що сторону захисту було обмежено у здійсненні права на ознайомлення з матеріалами справи.

Як зазначає сам захисник у своїй заяві, доступ до всіх матеріалів він отримав 08.10.2026 року, тобто до призначеного судового засідання, і мав можливість з ними ознайомитися.

Крім того, оскільки розгляд справи був призначений на 12.10.2026 року, всі процесуальні питання, включаючи клопотання про відкладення розгляду справи, розглядаються та вирішуються суддею безпосередньо у судовому засіданні за участю сторін, а не в позасудовому порядку.

Суд звертає увагу, що у своїй заяві захисник вказує на те, що спілкування в телефонному режимі відбувалося з працівником приймальні судді (секретарем чи помічником захисник не уточнює), а не особисто з суддею. Будь-які непорозуміння щодо процедури розгляду справи, які виникли між захисником та особою з приймальні судді під час телефонної розмови, жодним чином не свідчать про висловлення позиції самого судді та не можуть розцінюватися як доказ упередженості чи небезсторонності судді, який розглядає справу.

Доказів того, що безпосередньо суддя висловлював позицію, яка свідчить про його упередженість щодо результатів розгляду справи, заявник не надав.

Більше того, у своїй заяві захисник не посилається на жодні фактичні обставини чи висловлювання судді, які б давали об`єктивні підстави для сумнівів у його безсторонності відповідно до критеріїв, визначених практикою ЄСПЛ.

Незгода захисника з процесуальними діями щодо організації розгляду справи не є підставою для висновку про упередженість судді.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що заява про відвід є необґрунтованою, а наведені захисником обставини не свідчать про наявність підстав для сумніву в об`єктивності та неупередженості судді Чалого А.В.

Відтак, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. 245, 268, 271, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника про відвід судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Чалого Андрія Васильовича від розгляду справи № 159/6299/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП — відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її винесення і оскарженню не підлягає.

Суддя Смалюх Р.Я.